Рішення від 17.07.2025 по справі 629/3685/25

Справа № 629/3685/25

Номер провадження 2/629/1117/25

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря судового засідання Олексенко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в м.Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Зазначає, що між сторонами укладено кредитні договори: 06.02.2020 кредитний договір №2001544404501, за яким позичальнику надано кредит у сумі 16998,45 грн.; 07.02.2022 кредитний договір №1002087843401, за яким позичальнику надано кредит у сумі 10000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2025 складає: 1) за кредитним договором від 06.02.2020 № 2001544404501 - 27796,67 грн., з яких: 16998,45 грн. - заборгованість за кредитом; 10798,22 грн. - заборгованість за процентами; 2) за кредитним договором від 07.02.2022 № 1002087843401- 14542,53 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 2,29 грн. - заборгованість за процентами; 4540,24 грн. - заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача, поклавши також на останнього стягнення судових витрат.

Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано сторонам час для надання заяв по суті.

У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові вказав, що просить проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, крім вимог щодо комісії.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.02.2020 року ОСОБА_1 підписала заяву №2001544404501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «ПУМБ» та паспорт споживчого кредиту, на підставі чого їй було видано кредитну картку з лімітом 10 000,00 грн., на строк 12 місяців, підтвердивши свою згоду на погодження з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які діяли станом на момент підписання заяви, зокрема, розміром стандартної процентної ставки 47,88 % річних, реальної річної процентної ставки 47,88 %, орієнтовною загальною вартістю кредиту у розмірі 12 577,58 грн., що підтверджується особистим підписом відповідачки, і що, відповідно, саме і складає Договір про надання банківських послуг між відповідачкою та банківською установою.

Згідно довідки, 06.02.2020 року відповідачці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., який останній раз було збільшено 16.03.2022 року до 16 998,45 грн.

07.02.2022 року ОСОБА_1 підписала заяву №1002087843401 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «ПУМБ» та паспорт споживчого кредиту.

Згідно вищевказаної заяви, відповідачка звернулася до АТ «ПУМБ» з метою отримання банківських послуг, а саме, надання споживчого кредиту, на загальні споживчі цілі, у сумі 10 000,00 гривень, на строк 24 місяці, підтвердивши свою згоду на погодження з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які діяли станом на момент підписання заяви, зокрема, розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22 %, розміром процентної ставки 0,010 % річних, разової комісії 0,00% +0,00 гривень, з визначенням платіжного періоду з 07.02.2022 року до 07.02.2024 року, що підтверджується особистим підписом відповідачки, і що, відповідно, саме і складає Договір про надання банківських послуг між відповідачкою та банківською установою.

Відповідно до платіжної інструкції №TR. 55774584.99325.8810 від 07.02.2022 року, відповідачка отримала грошові кошти у сумі 10 000,00 гривень, надані АТ «ПУМБ», що вбачається з призначення платежу, де вказано про надання кредитних коштів за договором №1002087843401 від 07.02.2022 року та свідчить про виконання зобов'язань з боку позивача АТ «ПУМБ».

У порушення норм закону та умов договорів відповідачка зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала.

У зв'язку з вище вказаним, згідно з наданим Банком розрахунком та випискою за кредитним договором №1002087843401 у відповідачки станом на 04.02.2025 року виникла заборгованість у розмірі 14 542,53 грн, яка складається з: 10 000,00 грн- заборгованість за кредитом, 2,29 грн -заборгованість за процентами, 4 540,24 грн - заборгованість за комісією; за договором №2001544404501 станом на 04.02.2025 року у розмірі 27 796,67 грн. яка складається з: 16 998,45 грн- заборгованість за кредитом, 10 798,22 грн -заборгованість за процентами,

04.02.2025 року позивачем було надіслано відповідачці письмову вимогу (повідомлення) про необхідність усунення порушення виконання зобов'язання, однак у встановлений строк заборгованість відповідачкою погашена не була.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ “ПУМБ»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути суму боргу за тілом кредиту, простроченими відсотками та заборгованість за комісією.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення між АТ “ПУМБ» та відповідачкою кредитних договорів, встановлено факт отримання відповідачкою коштів за договорами кредиту та факт їх неповернення у відповідності до умов, вказаних у договорах та у строки визначені сторонами, беручи до уваги відсутність заперечень відповідачки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за кредитами та процентами.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором №1002087843401 від 07.02.2022 року у розмірі 4540,24 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки суми комісії.

Дослідивши докази в їх сукупності, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно до задоволених вимоги, а саме в розмірі 2 162,63 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141,247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» доОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість:

- за кредитним договором №2001544404501 від 06.02.2020 у розмірі 27796 грн. 67 коп.;

- за кредитним договором №1002087843401 від 07.02.2022 у розмірі 10002 грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судові витрати, які поніс позивач у зв'язку з розглядом судової справи, пропорційно до розміру задоволених вимоги, а саме у сумі 2 162,63 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовиу відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, адреса місцезнаходження: вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олексій Попов

Попередній документ
128909961
Наступний документ
128909963
Інформація про рішення:
№ рішення: 128909962
№ справи: 629/3685/25
Дата рішення: 17.07.2025
Дата публікації: 18.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (20.08.2025)
Дата надходження: 27.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.07.2025 14:00 Лозівський міськрайонний суд Харківської області