Справа № 626/3777/24
Провадження № 1-кп/626/81/2025
17 липня 2025 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області
в складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
секретаря ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024226080000155 за обвинуваченням ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Піщанка, Красноградського району, Харківської області, громадянина України, неодруженого, освіта середня, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-
В провадженні Берестинського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Під час досудового розслідування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В судовому засіданні ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 06.06.2025 обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 03 серпня 2025 року.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується, 17 липня 2025 року прокурор Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_8 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане письмове клопотання та вказав, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне иправопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків, наведених прокурором, та надуманість підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотали про обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою. Потерпіла підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу.
Суд, заслухавши учасників справи, дійшов такого висновку. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст.331 КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ч. 3ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 06.06.2025 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 03 серпня 2025 року. При ухваленні такого рішення враховані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Так, на думку суду, були наявні ризик переховування, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а також ризик впливу на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судовий розгляд триває, до 03 серпня 2025 року, тобто до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про тримання обвинуваченого під вартою, розглянути справу по суті не є можливим з об'єктивних причин , внаслідок необхідності допиту судом свідків.
Суд вважає, що на даний час сторона обвинувачення належним чином обґрунтувала наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність обставин, які вказують, що заявлені ризики не зменшились.
При цьому суд враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ("Бекчиєв проти Молдови" §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії2 № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, беручи до уваги, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 передбачений ч.2 ст.121 КК України, що свідчить про стійке неприйняття загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та беручи до уваги скоєння правопорушення в умовах воєнного стану, відсутність постійного джерела прибутку у зв'язку з не працевлаштуванням, підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Обраний запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, а його продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, узгоджується з п. 79 рішення у справі "Харченко проти України" від 10.05.2011, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, також суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.2 ст.121 КК України на строк, що не перевищує 60 днів, а саме до 13 вересня 2025 року в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити в ДУ "Харківський слідчий ізолятор". Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя