Провадження № 2/641/2142/2025 Справа № 641/3432/25
17 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення, -
КП «Харківводоканал» звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідачів на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 41505,20 грн. та стягнути судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов'язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не здійснюють, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2014 року по 31.03.2025 року у розмірі 22659,39 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2014 року по 31.03.2025 року в розмірі 16757,19 грн.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 1007,42 грн.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 565,08 грн.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 516,12 грн.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 14.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
05.06.2025 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що він сплачує поточні платежі за комунальні послуг, так 17.04.2025 року ним сплачено 7000,00 грн. про що надана квитанція. Також зазначив, що позивач просить стягнути заборгованість з пропуском строку позовної давності, просив у задоволенні позову відмовити.
24.06.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив в якому заначено, що платежі за комунальні послуги сплачувались відповідачами частково, що призвело до утворення заборгованості. Таким чином перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг переривається у разі часткового погашення боржником відповідної заборгованості. Щодо оплати поточних платежів та оплати 17.04.2025 суми 7000,00 грн., слід зазначити, що з червня 2022 по квітень 2025 відповідачами не було здійснено жодної оплати за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення. Також, кінець позовного періоду є 31.03.2025, а відповідно до копії квитанції оплата 17.04.2025 в сумі 7000,00 грн здійснена ОСОБА_3 (не є відповідачем по справі) з призначенням платежу «судова справа 88», тобто за межами позовного періоду та з призначенням платежу, який не відповідає судовій справі № 641/3432/25, а отже оплата віднесена на поточний рахунок. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 17.07.2025 року відмовлено у клопотанні відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачі мають реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Харківводоканал».
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п.п. 18, 20, 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або до затверджених нормативів (норм) споживання.
Положеннями ч.1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Нормативи (норми) водоспоживання та водовідведення холодної та гарячої води на одну особу в житловому фонді м. Харкова, які застосовуються у разі відсутності засобів обліку води встановлені рішенням ХМР від 28.12.2016 № 901.
КП «Харківводоканал» надає відповідачам послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а відповідачі в свою чергу, споживають вказані послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Приписами ст. 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 87 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2014 року по 31.03.2025 року у розмірі 22659,39 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2014 року по 31.03.2025 року в розмірі 16757,19 грн.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 1007,42 грн.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 565,08 грн.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 516,12 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківводоканал», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Аналогічні висновки викладені і у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020:
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
З розрахункової відомості за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається що за кожен місяць окремо здійснюються нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення. Усі оплати здійснені відповідачами оплати відображені у відомості.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.
Згідно із Законом України від 30.03.2020 року №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби(COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020№211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз термін дії карантину було продовжено на всій території України до 30 червня 2023 року.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120- розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
В постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред'явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Позовна давність для пред'явлення позовних вимог, яка станом на 12.03.2020 року (на момент встановлення карантину) не сплила, продовжується з 12.03.2020 року до даного часу.
При цьому, суд зауважує, що з 12.03.2020 року строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину, а потім з 17.03.2022 року строки позовної давності також продовжувалися в зв'язку з введенням воєнного стану, а з 30.01.2024 року перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість в межах позовної давності за період з 01.04.2017 року по 31.03.2025 року в розмірі 34505 грн. 20 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2017 року по 31.03.2025 року у розмірі 18754,82 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 року по 31.03.2025 року в розмірі 13997,73 грн.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 845,37 грн.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 474,18 грн.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 року по 31.03.2025 року в розмірі 433,10 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то судовий збір з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог (83,13 %).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення у сумі 34505 (тридцять чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 20 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір в розмірі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 74 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: КП «Харківводоканал» 61013, м. Харків вул. Шевченко 2, код ЄДРПОУ 03361715.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя В.О.Музиченко