17 липня 2025 р.
м.Харків
Справа № 639/372/25
провадження 2/639/688/25
Новобаварський районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування на частку земельної ділянки,-
Позивач ОСОБА_1 в особі адвоката Агаєвої С.М. звернувся до суду у січні 2025 з позовом до ОСОБА_2 про визначення частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310137900:07:009:0005, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 та визнання права власності на 151/300 частку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 24.02.2025 позовна заява прийнята до розгляду і відкрито загальне позовне провадження .Підготовче провадження закрито ухвалою суду від 22.04.2025 і призначено судове засідання. Відповідач проти позову заперечувала, клопотань не заявила, відзиву на позов не надала.
В судове засідання , призначено на 03.06.2025, представник ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
02.07.2025, а також 16.07.2025 представник відповідача , через систему «Електронний суд» направляв клопотання про відкладення через зайнятість у кримінальному провадженні. У зв'язку з чим, суд наголошує, що за положеннями ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
16.07.2025 відповідачем подана зустрічна позовна заява про визначення частки в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 на 149/300 частку спірної земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємоповязані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Подання відзиву встановлено ухвалою суду від 24.02.2025 р. при прийнятті позову до розгляду - п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали. Пакет документів та ухвалу ОСОБА_2 отримала 19.03.2025 в суді. Отже, зустрічний позов мав бути поданий не пізніше 03.04.2025.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з'ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Первісний позов стосується правовідносин, що виникли з приводу визначення права власності на земельну ділянку, що перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Сторони оформили після смерті спадкодавців свої спадкові права на житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме після ОСОБА_3 -спадкоємець ОСОБА_1 на 151/300 частин будинку, після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_2 -на іншу 298/600 частин будинку.
Отже, фактично відповідач визнала позов ОСОБА_1 , подавши зустрічний позов про визнання за нею права власності на частину земельної ділянки. Таким чином, зустрічний позов не може зараховувати вимоги за первісним позовом та задоволення вимог позивача ОСОБА_2 не впливають повністю або частково на задоволення первісного позову.
Крім того, зустрічний позов пред'явлено після спливу строку подання відзиву, що свідчить про затягування розгляду справи. ОСОБА_2 також не дотрималась вимог ст. 177 ЦПК України та не додала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.
З огляду на такі обставини, спільний розгляд зустрічного та первісного позовів не є доцільним, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви.
Разом з тим, суд роз'яснює відповідачу , що відмова у прийнятті зустрічного позову не позбавляє права на звернення з самостійним позовом в загальному порядку до суду щодо вирішення виниклого спору в порядку, регламентованому ЦПК України, відповідно до ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.193, 175,177, 222, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заявиОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування.
Роз'яснити ОСОБА_2 її право пред'явлення зазначеного позову у самостійному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили після її підписання.
СУДДЯ -