Справа №: 398/36/24
провадження №: 6/398/95/25
Іменем України
"16" липня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши подання державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сахарова Сергія Вікторовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України
16.07.2025 року Державний виконавець Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сахаров С.В. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом №398/36/24 від 05.06.2025. Подання мотивоване тим, що на виконанні у державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №78300936 з виконання виконавчого листа №398/36/24, виданого 05.06.2025 року Кропивницьким апеляційним судом, про усунення ОСОБА_2 перешкоди в спілкуванні та вихованні дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які чиняться батьком ОСОБА_1 , шляхом встановлення періодичних побачень - щосуботи з 16:00 до 18:00 год. 06.06.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №АСВП 78300936. Боржником добровільно рішення суду не виконується, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Зазначає, що боржнику було направлено виклики державного виконавця, на які він не з'явився. 16.06.2025 року винесено постанову про визначення часу та місця побачень, однак 19.06.2025 року під час явки сторін на побачення, діти відмовились від спілкування з матір'ю, про що складено акт та відібрано письмові пояснення дітей, що свідчать про їх категоричну позицію. У зв'язку з необхідністю здійснення виконавчого провадження та недопущення ухилення боржника від виконання рішення суду, просить подання задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України розгляд подання проведено без участі сторін виконавчого провадження. Державний виконавець у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Зі змісту ч. ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України вбачається, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Судом встановлено, що на виконанні у Олександрійському ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №78300936 про усунення ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні та вихованні дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які чиняться батьком ОСОБА_1 , шляхом встановлення періодичних побачень - щосуботи з 16:00 до 18:00 год. Боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1 .
06.06.2025 року відкрито виконавче провадження та надано боржнику 10 робочих днів для виконання рішення.
Зі змісту подання та доданих до нього документів вбачається, що 14.06.2025 року зустріч стягувача з дітьми не відбулася, оскільки стягувач не з'явилася в місце зустрічі. Діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надали письмові пояснення державному виконавцю, в яких зазначили, що відмовляються від спілкування з матір'ю, оскільки вона веде себе неадекватно: звинувачує їх незрозуміло у чому та погрожує писати і надалі заяви на їх батька. Зазначене підтверджується актом державного виконавця та письмовими поясненнями дітей.
Також ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях, наданих державному виконавцю, зазначила, що вони з братом не бажають бачитись з матір'ю за її домашньою адресою. 14.06.2025 року вона телефонувала матері та пропонувала зустрітися, однак остання на зустріч не з'явилася.
16.06.2025 року державним виконавцем винесено постанову про встановлення місця побачень: АДРЕСА_1 , щосуботи з 16:00 до 18:00 год.
21.06.2025 року діти були доставлені до місця побачень, але категорично відмовились спілкуватись з матір'ю, що підтверджується відповідними актами державного виконавця.
28.06.2025 року та 05.07.2025 року діти з'явилися за вищевказаною адресою для побачень з матір'ю з 16:00 до 18:00 год, однак останньої там не було, що підтверджується відповідними актами державного виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з статтею 2 протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 11 вересня 1997 року) та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.
Верховним Судом України викладено правову позицію в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 р., що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
З наведеного вбачається, що ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань. Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не доведено, а судом не встановлено факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Більш того, матеріалами виконавчого провадження, долученими до подання, підтверджується, що боржник неодноразово забезпечував явку дітей до місць побачень з матір'ю, яка сама неодноразово на такі побачення не з'являлася. При цьому, небажання дітей спілкуватися з матір'ю знаходиться поза волею боржника.
Крім того, в поданні не наведено обґрунтувань того, що зазначений захід, який просить застосувати державний виконавець до боржника, сприятиме та дозволить виконати рішення суду, а також суду не надано підтверджень намірів боржника виїхати за межі України з метою уникнення відповідальності та існування такої можливості в умовах діючого в державі воєнного стану.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 260, 441 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сахарова Сергія Вікторовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Авраменко