Справа № 138/1603/25
Провадження №:2-а/138/68/25
16.07.2025 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
07.07.2025 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшов вказаний вище позов.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.06.2025 постановлено прийняти до розгляду та відкриття провадження у справі, а також ухвалено вирішити клопотання про поновлення строку на звернення до суду із даним позовом та таке слід вирішити після надходження до суду матеріалів адміністративною справою відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
На виконання вказаної вище ухвали суду, до суду надійшли матеріали адміністративної справи відносно позивача за ч.3 ст.210 КУпАП.
Дослідивши зміст позову та матеріали справи, заяву про поновлення строку на звернення до суду, матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач обґрунтовуючи свою заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду зазначає, зокрема, що оскаржувану постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.05.2025 він отримав 11.06.2025, коли вона надійшла йому листом Укрпошти. Про дату і місце розгляду відносно нього адміністративної справи його не повідомили.
Зважаючи на викладене вище, просить суд поновити йому пропущений строк на оскарження вказаної вище постанови.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Зазначених вище висновків дійшла ВП ВС у своїй постанові від 10.11.2022 у справі № № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22).
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У даному випадку позивач, обґрунтовуючи підстави подання позову поза строками, встановленими ст. 289 КУпАП, відзначає про те, що йому не було відомо про оскаржувану постанову, а про її існування фактично дізнався 11.06.2025. При цьому, позивач стверджує, що йому не було відомо ні дату, ні місце розгляду адміністративної справи. Разом з тим, з наданого до суду протоколу №177 про адміністративне правопорушення слідує, що у протоколі зазначено як дату, час так і місце його розгляду. При цьому, у вказаному протоколі наявні підписи позивача про повідомлення його про розгляд справи, а також про отримання копії протоколу. Зважаючи на викладене, в матеріалах справи фактично відсутні докази того, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Натомість, з матеріалів справи слідує, що він не виявив бажання дізнатись про результат розгляду протоколу, у тому числі, шляхом звернення до відповідача з метою отримання відповідної інформації чи копії постанови. Тобто, фактично позивач проявив байдужість до результатів розгляду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Жодних доказів того, що позивач намагався або ж взагалі мав намір отримати інформацію про результати розгляду відносно нього адміністративної справи матеріали адміністративного позову не містять.
Суд також враховує позицію викладену у постанові від 12.06.2020 у справі №686/28291/19, однак вона не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки з її змісту слідує, що Верховний Суд у вказаній справі досліджував питання дотримання строків звернення до суду у справах щодо оскарження постанов в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, де дійшов висновку, що строк на оскарження розпочинається з дати отримання копії такої постанови. При цьому, положення ст.289 КУпАП прямо вказують на те, що скаргу на постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом 10 днів з дня отримання її копії. Тобто, Верховний Суд вказав на строки звернення до суду саме у справах щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яке було зафіксовано у автоматичному режимі.
Так само ст.289 КУпАП прямо вказує на те, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Тобто, підстав застосовувати будь-яку іншу норму для визначення строку звернення до суду немає.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Суд зауважує, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Разом з тим, доказів такої неможливості позивачем не надано, як і не підтверджено відсутності можливості дізнатись про результати розгляду адміністративної справи щодо притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та звернутись до суду з належним чином оформленою позовною заявою у встановлені процесуальним законом строки.
Зважаючи на викладені вище обставини, наявні підстави для залишення позову без руху.
Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, слід залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку разом з доказами поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.289 КУпАП, ст. 5, 121, 123, 160, 171 КАС України, суд
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку - відмовити.
Визнати не поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку на подання скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення.
Залишити без руху позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків протягом п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Т.Б.Київська