Єдиний унікальний номер 341/991/25
Номер провадження 2/341/589/25
16 липня 2025 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., секретаря Габлей А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Лисенко О.С. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 26.09.2024-100002104 від 26.09.2024 року в розмірі 27 000,00 грн та 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем.
Позов обґрунтований тим, що 26.09.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26.09.2024-100002104, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн строком на 124 дні, з кінцевим терміном повернення кредиту до 27.01.2025 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,5 % за день за ставкою «Економ», та в розмірі 1 % за день за ставкою «Стандарт». Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 27.01.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 27 000,00 грн, що складається: з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 10 000,00 грн, заборгованість по процентам в розмірі - 9 300,00 грн, заборгованість по комісії в розмірі - 900,00 грн, додаткова комісія в розмірі - 1 800,00 грн та заборгованість за неустойкою в розмірі - 5 000,00 грн. Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2025 року відкрито спрощене провадження по справі.
17 червня 2025 року на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач вказує, що він не отримував повідомлення про прострочення ним погашення боргу. Вважає розмір позовних вимог сумнівним, оскільки в матеріалах справи відсутні документи щодо нарахування відсотків, пені, штрафів. Просить відмовити в задоволенні позову. Проте, в разі задоволення, просить надати йому розстрочку на виконання рішення суду посилаючи на ст. 263 ЦПК України.
23 червня 2025 року на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача - Павленко Д.О., в якій останній зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Посилання відповідача стосовно відсутності в матеріалах справи виписки по рахунку вважає безпідставними, оскільки позивач не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, у зв'язку із чим не може надати первинні банківські документи, а відтак вважає, що наданий позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості.
Інших заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.
В судове засідання представник позивача - Лисенко О.С. не з'явилася, в позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр» на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з?явився, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа через систему «Електронний суд», а саме судової повістки, яку прийняв відповідач ОСОБА_1 18.06.2025 року, а також згідно трекінгу про відстеження поштових відправлень, роздрукований з офіційного сайту АТ «Укрпошта», вбачається, що «вручено одержувачу». Відповідач не повідомив суд про причину своєї неявки.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 26.09.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 26.09.2024-100002104, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору /а.с. 11-15/.
Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 10 00,00 грн, загальним строком на 124 дні, з терміном повернення до 27.01.2025 року.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання одноразовим електронним ідентифікатором Е279, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно із умовами кредитного договору, ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування Кредитом, застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом.
Денну процентну ставку сторонами погоджено у розмірі 0,97% за 1 день користування кредитом.
Умовами договору, крім іншого, передбачено сплату комісії пов'язаної з наданням кредиту 9 % від суми кредиту, що дорівнює 900,00 грн, в тому числі комісія за обслуговування кредитної заборгованості, що дорівнює 900,00 грн, яка нараховується у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Крім того, умовами договору передбачена також неустойка у розмірі 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
Згідно листа від 02.06.2025 року, видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи iPay.ua 26.09.2024 року у розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за договором кредиту № 26.09.2024-100002104 /а.с.20/.
В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку із чим, за кредитним договором за відповідачем наявна заборгованість в загальній сумі 27 000,00 грн, що складається: з заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 10 000,00 грн, заборгованість по процентам в розмірі - 9 300,00 грн, заборгованість по комісії в розмірі - 2 700,00 грн, та заборгованість за неустойкою в розмірі - 5 000,00 грн /а.с.21/.
Проценти по кредиту нараховані за період з 26 вересня 2024 року по 27 січня 2025 року /а.с.21/.
Відповідач скористався своїм процесуальним правом передбаченим статтею 191 ЦПК України, надав до суду заперечення щодо вимог позивача.
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону Україну «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором № 26.09.2024-100002104 в розмірі 10 000,00 грн, за процентами в розмірі 9 300,00 грн, за комісією в розмірі 2 700,00 грн.
Вимоги позивача в цій частині є доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Водночас, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення неустойки в розмірі 5 000,00 грн задоволенню не підлягає в силу пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов'язку позичальників під час воєнного стану.
Згідно з ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість на користь ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором № 26.09.2024-100002104 в розмірі 22 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 9 300,00 грн - сума заборгованості за процентами, 2 700,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.
Оскільки позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 973,80 грн, виходячи з розрахунку: 22 000,00 грн (розмір задоволених позовних вимог)*2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) /27 000,00 грн (розмір заявлених позовних вимог.
Стосовно розстрочки виконання рішення, про що зазначає відповідач у своєму відзиві, суд зазначає наступне.
Процесуальні питання пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах регулюється розділом VI ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України, відстрочення і розстрочення виконання розглядається судом за заявою сторони судом який розглядав справу. Таким чином, питання розстрочки виконання рішення виконується на етапі виконання рішення. Тому таке клопотання відповідача є необґрунтованим та передчасним.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Лисенко Олени Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А), суму заборгованості за кредитним договором № 26.09.2024-100002104 від 26 вересня 2024 року в розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок) з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 9 300,00 грн - сума заборгованості по процентам, 2 700,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 973 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят три гривні 80 коп.)
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Дата складення рішення суду 17.07.2025 року.
СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА