ЄУН 193/764/25
Провадження 2/193/364/25
іменем України
16 липня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача.
27.05.2025 до суду надійшов позов представника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» Наваренко В. Г. до відповідача ОСОБА_1 згідно вимог якого просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2039065165 від 05.05.2022 у розмірі 64716,42 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.05.2022 ОСОБА_1 та Акціонерне Товариство «ОТП БАНК» уклали кредитний договір № 2039065165, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі з фіксованою ставкою 40% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 39 300 гривень. На виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банком було видано кредит Відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку. В свою чергу, позичальник не виконала умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості, станом на 21 червня 2024 року загальний розмір заборгованості становить 64716,42 гривень, яка складалась з тіла кредиту в розмірі 38 603,38 гривень, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 30 313,04 гривень.
21 червня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2039065165 від 05.05.2022.
У зв'язку з чим, просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 2039065165 від 05.05.2022 у розмірі 64716,42 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9 200 грн.
Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадження з викликом сторін.
Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, натомість надала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти заявлених вимог позивача, однак із розміром професійної правової допомоги у розмірі 9200 грн не погоджується, та просить його зменшити на 3 000 грн, оскільки вважає, що заявлена сума позивачем є неспівмірною та завищеною.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 05.05.2022 між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «ОТП БАНК» уклали кредитний договір №2039065165, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі з фіксованою ставкою 40,00% за користування кредитом. Загальний розмір кредиту 39 300 гривень. На виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банком було видано кредит Відповідачу. Зазначений кредитний договір був підписаний за допомогою ОТР паролю - 667500 отриманого ОСОБА_1 на її номер телефону 05.05.2022 о 12:25:41 (а.с. 8-12).
21 червня 2024 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2039065165 від 21.06.2024 (а.с. 13-18).
З виписки по особовому рахунку, наданої позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користується карткою та вносила суми для погашення заборгованості 13.06.2022, 05.07.2022, 14.07.2022, 03.08.2022 та 12.08.2022 на загальну суму 2 620,50 грн, які були зараховані в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, після чого кошти на погашення заборгованості не вносила.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №2039065165 від 05.05.2022, станом на 21 червня 2024 року має заборгованість у розмірі 64716,42 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 38 603,38 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 30 313,04 грн (а.с. 25).
21.06.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2039065165 від 05.05.2022 (а.с. 13-18).
Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» видно, що заборгованість за кредитним договором №2039065165 від 05.05.2022 становить у сумі 64716,42 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 38603,38 та заборгованості за відсотками у розмірі 30 313,04 грн.
Правове врегулювання правовідносин.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)
За змістом ч. 2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються залученими до справи і дослідженими судом доказами, факт укладення кредитного договору, отримання коштів та користування ними відповідач не заперечує, тому підлягають до задоволення.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування суми правничої допомоги у розмірі 92000 грн, представником позивача в підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 про надання юридичних послуг укладеного між ТОВ ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною (а.с. 26-27); акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024, згідно якої адвокат надав ,а клієнт прийняв юридичні послуги відповідно до договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 на загальну суму виконаних робіт 9200 грн (а.с. 28) та платіжною інструкцію № 4913 від 01.10.2024, згідно якої позивачем було сплачено суму за виконані послуги на правничу допомогу у зазначеному в акті приймання передачі сумі (а.с. 30).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019 року, № 320/11366/20 від 13.05.2022 року.
З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, а також складність справи, яка у даному випадку має не значну складність, об'єм виконаної роботи полягав лише у межах складання позовної заяви, надання консультації та підготовки пропозиції, адвокат обмежилась лише надання консультації, аналізом наявних документів у заявника, підготовкою та поданням позовної заяви до суду, водночас враховуючи принципи розумності та справедливості, а також заявлене відповідачем позиції, заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу та просить зменшити розмір витрат до 3 000 грн з огляду на його співмірність зі складністю цивільної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №2039065165 від 05.05.2022, станом на 21.06.2024, яка становить у розмірі 64716 (шістдесят чотири тисячі сімсот шістнадцять) гривні 42 копійок, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 38603,38 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом 30313,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
У решті частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Дані позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, адреса: пл.. Солом'янська, 2, м. Київ, 03035.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16.07.2025.
Суддя О. В. Томинець