Єдиний унікальний номер справи 183/1410/25
Провадження № 2/183/1690/25
17 липня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
12 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого посилається на те, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. На теперішній час шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підтвердженням того факту, що відповідач у справі являється батьком дитини є свідоцтво про народження, де у графі «батько» записано - ОСОБА_2 .
Син сторін проживає з позивачем та повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач у справі не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для утримання їх з позивачем дитини, не зважаючи на те, що згідно з законодавством зобов'язаний це робити. Позивач, як мати їх дитини, не в змозі самостійно утримувати дитину, тому вимушена поставити питання про стягнення аліментів в судовому порядку.
У зв'язку з тим, що спільної згоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, позивач звернулася до суду та просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року, після усунення недоліків позовної заяви та отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень (а.с. 30-31).
Сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з установлених таких обставин.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 8).
Відповідно до частин 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2019 року у цивільній справі № 183/1230/19 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Зареєстрований шлюб 06 квітня 2012 року виконавчим комітетом Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за актовим записом № 4, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Вказаним рішенням установлено, зокрема, що згідно свідоцтва про шлюб, сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 06 квітня 2012 року. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5-7). Рішення суду набрало законної сили 19 серпня 2019 року.
Також, як убачається, 22 лютого 2020 року ОСОБА_4 вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 11).
Установлено, що згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 04 лютого 2025 року, наданим у засвідченій належним чином позивачем копії, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14). Також, за вказаною адресою зареєстрований малолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується належним чином засвідченою копією витягу з реєстру територіальної громади від 19 лютого 2025 року (а.с. 24).
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4)інші обставини,що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Суд установив, що відповідач є фізично здоровим та працездатним, ним не надано доказів наявності у нього на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків та наявності інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів.
З урахуванням усіх обставин справи, установленого законом розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також того, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, дотримуючись принципів рівності та пропорційності, з метою дотримання балансу захисту прав, свобод та інтересів сторін, а також їх дитини, приймаючи до уваги положення ст. 182 СК України, суд приходить до переконання, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої дитини має становити 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 12 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 12 лютого 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено і підписано 17 липня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна