Справа № 172/1132/25
Провадження № 2/172/475/25
17.07.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г., за участю секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_2 була власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 31.08.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Селегень А.Б. та зареєстрованого в реєстрі № 1277. Право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 в реєстрову книгу № 81 від 31.08.1999 року. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина на майно у вигляді житлового будинку за вищевказаною адресою. Позивач є чоловіком ОСОБА_2 , з якою він уклав шлюб 31.12.1979 року, тому є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців першої черги не має. У зв'язку з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, він змушений був переїхати у м. Марганець Дніпропетровської області. Звернувшись до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті дружини ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу документу, що підтверджує право власності на будинок. Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 40,5 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м.
Ухвалою від 19.05.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_2 була власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 31.08.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Селегень А.Б. та зареєстрованого в реєстрі № 1277. Право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 в реєстрову книгу № 81 від 31.08.1999 року.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб позивач є чоловіком ОСОБА_2 , з якою він уклав шлюб 31.12.1979 року.
Постановою приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 02.05.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю оригіналу документу, що підтверджує право власності на будинок та неможливістю отримати такі документи в паперовому та електронному вигляді, так як так право власності було набуте в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Попасна Луганської області, на території якого функціонувало Попаснянське районне БТІ.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до норм ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і е припинилися внаслідок його смерті. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до тс. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, тому його слід задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 316, 328, 1216-1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 40,5 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк