Справа № 199/6592/25
(3/199/3567/25)
іменем України
16 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі захисника Ткачука А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13 квітня 2025 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 в районі будинку № 2 по вул. Залізничній у м. Добропілля Покровського району Донецької області, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN POLO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції.
ОСОБА_2 ,належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Захисник Ткачук А.Ю. в судовому засіданні повідомив, що його підзахисний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки працівниками поліції було порушено порядок огляду. Останній є військовослужбовцем і поліцейські не мали повноважень проводити його огляд на стан сп'яніння, а повинні були викликати ВСП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, з наступних підстав:
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Судом переглянуто відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_2 з поліцейськими. Останній був одягнутий у військову форму та повідомив, що він є діючим військовослужбовцем. Захисником Ткачуком А.Ю. суду надана довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, видану військовою частиною, відповідно до якої ОСОБА_2 з 13 квітня 2025 року по 15 квітня 2025 року брав участь у оборонних заходах.
Таким чином, ОСОБА_2 , на момент його зупинки працівниками патрульної поліції, вважався таким, що виконує обов'язки військової служби, а отже був спеціальним суб'єктом відповідно до КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Працівники поліції після встановлення того факту, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та виконує обов'язки військової служби, за наявності ознак вчинення останнім адміністративного правопорушення мали викликати на місце зупинки представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командира (начальника) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) та не мали повноважень на проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, в діях ОСОБА_2 , як військовослужбовця, який виконував обов'язки військової служби, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП: виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду.
Зазначена норма співвідноситься з ч. 1 ст. 130 КУпАП як спеціальна та загальна і за правилами кваліфікації при конкуренції норм дії ОСОБА_2 не можуть бути кваліфіковані за загальною нормою при наявності спеціальної. При цьому, суд самостійно не може змінити кваліфікацію дій ОСОБА_2 на ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яка передбачає більший розмір адміністративного стягнення, оскільки щодо ОСОБА_2 протокол за вказаною статтею спеціальним суб'єктом не складався і останній від нього в суді не захищався.
За наведених обставин, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
16.07.2025