16 липня 2025 року Справа № 926/39/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ"
до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління"
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 лютого 2024 року між сторонами був укладений Договір №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади. У відповідності до взятих на себе зобов'язань, позивач у період з травня по серпень 2024 року надав відповідачу послуги, однак останній свого обов'язку щодо оплати винагороди не виконав внаслідок чого, у відповідача перед позивачем станом на кінець серпня 2024 року виникла заборгованість в розмірі 3931401,37 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2025 року, справу №926/39/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн - залишено без розгляду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20 травня 2025 року у справі №926/39/25: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" задоволено; ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.02.2025 у справі №926/39/25 скасовано; а справу №926/39/25 направлено на розгляд Господарського суду Чернівецької області на стадію відкриття провадження у справі.
24 червня 2025 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали справи №926/39/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 червня 2025 року, справу №926/39/25 передано судді Тинок О.С. для подальшого розгляду.
Ухвалою суду від 26 червня 2025 року призначено справу №926/39/25 до розгляду в підготовчому засіданні на 16 липня 2025 року.
10 липня 2025 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» направив до суду клопотання про направлення справи за підсудністю (вх.№2304) у зв'язку із тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі №910/4748/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ".
Сторони по справі явку належних представників у судове засідання 16 липня 2025 року не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши подане клопотання позивача про передачу справи за підсудністю, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з частинами 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішенні у справі “Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза “встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачено предметну, суб'єктну, інстанційну, територіальну та виключну підсудність справ.
Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частин 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Кодексу мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Так, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Частиною 9 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
Процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
Тобто, законодавець указав, що у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, можна зробити висновок, що вказаний Кодекс України з процедур банкрутства передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року Кодекс України з процедур банкрутства повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 31 серпня 2023 року справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23) відступати від яких правових підстав немає.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" ініціювало розгляд справи шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області відповідної позовної заяви до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" про стягнення заборгованості за договором №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01 лютого 2024 року в сумі 3931401,37 грн.
При цьому, у подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі №910/4748/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ".
Як вбачається із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4748/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" (код ЄДРПОУ 43161409). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" з 21 травня 2025 року.
Таким чином, враховуючи, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/4748/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ", то розгляд даної справи № 926/39/25 має відбуватись в межах справи про банкрутство, оскільки товариство перебуває в особливому правовому режимі.
Керуючись статтями 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" про направлення справи за підсудністю (вх. №2304 від 10 липня 2025 року) - задовольнити.
2. Передати матеріали справи № 926/39/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ" до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК'Ю ТІКЕТ".
Ухвала складена та підписана 17 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК