18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 липня 2025 року м.Черкаси Справа № 925/345/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, Черкаська область, Звенигородський район, селище Стеблів, вул.Партизанська,4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач", м.Київ, вул.Катерини Білокур, буд.8/2, а/с 20
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у сумі 280946,54 грн,
за участю повноважних представників сторін:
прокурор: Мохонько А.В. - прокурор відділу, за посадою;
від позивача, відповідачів: участі не брали.
Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" з вимогами про:
визнання недійсними додаткових угод від 08.02.2021 №1, від 09.02.2021 №2, від 10.02.2021 №3, від 01.03.2021 №4, від 27.08.2021 №6, 02.09.2021 №7, від 03.09.2021 №8, від 27.09.2021 №9, від 25.10.2021 №10, від 29.10.2021 №11, від 26.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС, укладеного між Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач";
стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" на користь Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області 280946,54 грн;
стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA1382017203043160001000003751, в ДКСУ у м.Київ) сплаченого судового збору у розмірі 30017,76 грн.
Ухвалами суду: від 07.04.2025 - відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 07.05.2025; від 07.05.2025 - з огляду на оголошення у м.Черкаси на момент проведення підготовчого засідання повітряної тривоги у зв'язку із військовою агресією рф та застосуванням ударних БпЛА, проведення підготовчого засідання відкладено на 22.05.2025; від 22.05.2025 - проведення підготовчого засідання відкладено на 09.06.2025; від 09.06.2025 - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судове засідання 10.07.2025.
Учасники справи (позивач, відповідачі) були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього судового засідання, однак участі повноважних представників не забезпечили.
Позивач направив до суду клопотання від 05.05.2025 №12.02-12/21 (вх.суду №7000/25 від 05.05.2025, а.с.114), від 12.05.2025 (вх.суду №7437/25 від 12.05.2025, а.с.125), від 04.06.2025 №12.02-12/35 (вх.суду №8666/25 від 05.06.2025, а.с.145) та від 08.07.2025 №12.02-12/41 (вх.суду №10320/25 від 08.07.2025) про розгляд справи без участі його представника, із зазначенням про підтримання позову прокурора у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак участі повноважного представника не забезпечив.
Так, відповідно до господарського процесуального кодексу України:
ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із:
відповіддю, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М. №12629896, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (код ЄДРПОУ 42056129) має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", дата реєстрації - 15.11.2023.
довідкою про доставку електронного листа, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", документ в електронному вигляді "ГПК Ухвала п.3 ч.2 ст.185 (призначення)" від 09.06.2025 у справі №925/345/25 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу, ТОВ "Вольт Постач" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 10.06.2025 о 08:10 год.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.
Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
Прокурор у позовній заяві (а.с.1) та у судових засіданнях позовні вимоги підтримав і пояснив, що:
за результатами проведених Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (код ДК021:2015:09310000-5: електрична енергія обсягом 450000 кВт•год, з очікуваною вартістю 1120000 грн) переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" з остаточною ціновою пропозицією 760500,00 грн, з яким 29.12.2020 укладено договір №240120ВКС про постачання електричної енергії споживачу. Строк дії договору - з 01.02.2021 до 31.12.2021 включно;
внаслідок укладення протягом лютого-грудня 2021 року тринадцяти додаткових угод до договору від 29.12.2020 №240120ВКС про постачання електричної енергії споживачу реальна вартість 1 кВт•год електричної енергії зросла з 1,69 грн до 4,10491 грн (на 142,89% порівняно з її первинною ціною) і, як результат, за зменшений об'єм отриманої електричної енергії - 277399 кВт•год (замість обумовленого умовами договору об'єму 450000 кВт•год) замовник сплатив 749750,85 грн. Таким чином неправомірне збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладення послідовних спірних додаткових угод з порушенням законодавства призвело до повного нівелювання мети публічного конкурсу, результатів тендерної закупівлі та переплати бюджетних коштів на користь відповідача (постачальника) у розмірі 280946,54 грн (749750,85 грн - 468804,31 грн);
внесення зазначених змін до умов договору про постачання електричної енергії шляхом укладення численних додаткових угод, на думку прокурора, відбулося з порушенням вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та прав замовника, тому ці додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними;
додаткова угода від 08.02.2021 №1, якою ціну за 1 кВт•год електричної енергії збільшено з 01.01.2021 з 1,69 грн до 1,85 грн (в межах 10%, передбачених п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"), документального підтвердження підстав для збільшення ціни не містить, відповідні експерті висновки - відсутні. Поставки електричної енергії за ціною, встановленою цією угодою, здійснено не було. Крім того, укладаючи 08.02.2014 додаткову угоду №1, сторони узгодили, що дія останньої починається з 01.01.2021, що є порушенням ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміна ціни у договорі після його виконання не допускається. Оскільки споживання електричної енергії споживачем відбувається безперервно, тому підвищення ціни за додатковими угодами, які починали застосовуватися з першого числа відповідного місяця укладання цих угод, є таким, що суперечить ч.3 ст.632 ЦК України, адже зміна ціни відбувалася після виконання договору;
додаткові угоди від 09.02.2021 №2 та від 10.02.2021 №3, якими ціну за 1 кВт•год електричної енергії збільшено з 01.01.2021 до 2,00 грн та до 2,18 грн відповідно (із перевищенням максимально допустимого визначеного законом 10%-ого ліміту), укладені без документального підтвердження підстав для збільшення ціни (в той час, як аналіз інформації вебсайту АТ "Оператор ринку" вказує, що на момент укладення додаткових угод №1-3 коливання цін на ринку електричної енергії відбувались як в бік збільшення, так і в бік зменшення, пропорційного коливання ціни лише в бік збільшення не було). Зміни, внесені до договору додатковими угодами №1-3, почали діяти з 01.01.2021, разом з тим, поставки електричної енергії за ціною, встановленою угодами №1 та №2 здійснено не було. Фактично, поставку товару за договором розпочато лише за ціною, визначеною додатковою угодою №3 - 2,18 грн за 1 кВт•год електричної енергії. Разом з тим, вказана ціна на 28,99% перевищує ціну, з якою ТОВ "Вольт Постач" переміг у тендері на закупівлю електричної енергії. Такі недобросовісні дії постачальника нівелювали процедуру торгів та потягли за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18);
додаткові угоди №2-4, 6-12, якими збільшено ціну за одиницю електричної енергії більш як на 10%, укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є окремою підставою для визнання їх недійсними незалежно від коливань ціни на ринку електричної енергії та наявності документів, підтверджуючих таке коливання. Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 (п.124-127) вказав, що: "вищезазначена норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норма Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Відповідно до ст. Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.";
відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічна закупівлі" ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, п.56, 90). Таким чином, збільшення ціни на одиницю товару більш ніж на 10% від визначеної у договорі суперечить ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак, додаткові угоди №2-4, 6-12, якими підвищено первинну /визначену в договорі/ ціну електричної енергії на 142,89%), укладені в порушення вимог ч.5 ст.41 вказаного Закону;
відповідно до Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203); підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215); недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216); особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212); положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином (п.1 ч.3 ст.1212). Відповідно до положень ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. З огляду на викладене, отримана відповідачем оплата у сумі 168356,18 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з останнього на підставі ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України (така позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19);
порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави та погіршення становища покупця в порівнянні з результатами відкритого тендеру на закупівлю енергоносіїв за бюджетні кошти.
Позивач у заявах від 05.05.2025 №12.02-12/21 (вх.суду №7000/25 від 05.05.2025, а.с.114), від 12.05.2025 (вх.суду №7437/25 від 12.05.2025, а.с.125), від 04.06.2025 №12.02-12/35 (вх.суду №8666/25 від 05.06.2025, а.с.145) та від 08.07.2025 №12.02-12/41 (вх.суду №10320/25 від 08.07.2025) позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив здійснити розгляд справи без участі його представника.
Відповідач на позов не відреагував.
В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.
У судовому засіданні 10.07.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення - о 10:30 год. 17.07.2025.
Відповідно до ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.07.2025 проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради у електронній системі публічних закупівель "Prozorro" оприлюднено оголошення UA-2020-11-16-006426-с (а.с.24) про проведення відкритих торгів, предметом яких визначено електричну енергію як різновид товару (код ДК021:2015:09310000-5: електрична енергія обсягом 450000 кВт•год, з очікуваною вартістю 1120000,00 грн).
За результатами проведених відкритих торгів переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" з остаточною пропозицією 760500,00 грн із розрахунку ціна закупівлі електричної енергії - 1,69 грн за 1 кВт•год з ПДВ.
29.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (постачальник) та Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №240120ВКС (далі - договір, а.с.31), за умовами якого: постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1); постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2020 до 31.12.2021 включно (п.3.1); постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п.3.3); місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19400, Україна, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, смт.Стеблів, межа балансової належності електроустановок замовника; кількість - 450000 кВт•год (п.3.4); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 760500,00 грн з ПДВ. /.../ (п.5.1); спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.2); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.3); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.4); розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі й разі його зміни (п.5.5); оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем згідно фактично спожитого обсягу електричної енергії за розрахунковий період та згідно показників засобів обліку у строк не більше ніж 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду /.../ (п.5.6); споживач має право: 1) отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; /.../ 3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов'язків, інформацію про ціну, порядок оплати електричної енергії, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору; /.../ 8) вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати це договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.6.1); споживач зобов'язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п.6.2); постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.п.1 п.7.1); постачальник зобов'язується: 1) забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; 2) нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; 3) надавати споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством /.../ (п.7.2); цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами - до їх повного виконання (п.13.1); постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає умови (п.13.2); дія цього договору також припиняється у наступних випадках: у разі зміни електропостачальника (п.13.4); усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача /.../ (п.13.5); у випадку коливання ціни електричної енергії в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом (п.13.6); зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.13.7); додатки до договору: додаток 1 Комерційна пропозиція (п.14).
Відповідно до додатку №2 до договору "Комерційна пропозиція" (а.с.35): ціна (тариф) за 1 кВт•год (Цфакт) на момент укладення договору складає 1,69 грн/кВт•год. з ПДВ (п.1); ціна за одиницю товару може змінюватись до 10 відсотків у разі коливання ціни товару на ринку за умови, якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі. При цьому ціна закупівлі електроенергії в формулі ціноутворення не може бути менше середньозваженої ціни РДН у місяці постачання (п.1.2); під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною договором. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної договором, але не більше ніж на 10% (п.1.3); спосіб оплати - оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 (десять) календарних днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після закінчення поточного розрахункового періоду (п.2); термін дії договору: договір набирає чинності з дати підписання сторонами і укладається на строк до 31 грудня 2021 року (п.12).
У період з 29.12.2020 до 31.12.2021 відповідно до ч.2 п.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку із збільшенням закупівельної середньозваженої ціни електричної енергії на РДН в бік збільшення порівняно із тарифами на передачу електричної енергії, з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" перемогло у відкритих торгах, та зменшенням обсягів постачання електричної енергії, договір про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС неодноразово змінювався сторонами та доповнювався шляхом укладення між сторонами додаткових угод до нього. Зокрема, між сторонами (за ініціативою відповідача) були укладені наступні додаткові угоди до договору:
від 08.02.2021 №1 (а.с.36) - якою ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.01.2021 до 1,85 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 411081 кВт•год, а загальна вартість договору - 760499,85 грн;
від 09.02.2021 №2 (а.с.37) - у якій ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.01.2021 до 2,00 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 380249 кВт•год, а загальна вартість договору - 760498,00 грн;
від 10.02.2021 №3 (а.с.38) - якою ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.01.2021 до 2,18 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 348852 кВт•год, а загальна вартість договору - 760497,36 грн;
від 01.03.2021 №4 (а.с.39) - якою ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.02.2021 до 2,352 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 323340 кВт•год, а загальна вартість договору - 760495,68 грн;
від 26.08.2021 №5 (а.с.40) - якою зокрема п.3.1 договору викладено в наступній редакції: "3.1. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2021 до 31.20.2021 включно";
від 27.08.2021 №6 (а.с.41) - якою у зв'язку із прийняттям постанови НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766" та збільшенням вартості електричної енергії відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" із врахуванням даними офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" (www.oree.com.ua) та довідкою Торгово-промислової палати України ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.08.2021 до 2,55168 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 298037,2460496610 кВт•год;
від 02.09.2021 №7 (а.с.42) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 13.08.2021 №2157/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 02.08.2021 до 2,77134 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 2744414,4276775860 кВт•год;
від 02.09.2021 №7 (а.с.43) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 28.08.2021 №2252/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 11.08.2021 до 3,01296 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 252408,1567627850 кВт•год;
від 27.09.2021 №9 (а.с.44) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 08.09.2021 №2329/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.09.2021 до 3,17256 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 239710,4168242680 кВт•год;
від 25.10.2021 №10 (а.с.46) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 19.10.2021 №2734/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.10.2021 до 3,45426 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 220162,775 кВт•год;
від 29.10.2025 №11 (а.с.48) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 25.10.2021 №2823/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 11.10.2021 до 3,76411 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 202039,958 кВт•год;
від 26.11.2021 №12 (а.с.49) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 15.11.2021 №3044/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.11.2021 до 4,10491 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 185264,964 кВт•год;
від 29.12.2021 №13 (а.с.51) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" п.3.1 та 5.1 договору викладено в наступній редакції: "3.4. Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19400, Україна, Черкаська область, Звенигородський район, смт.Стеблів, межа балансової належності електроустановок замовника; кількість - 182647,33 кВт•год"; "п.5.1. Загальна вартість цього договору становить 749750,85 грн, з ПДВ, у т.ч. ПДВ 124958,47 грн".
У період з 22.02.2021 до 30.11.2021 споживачем Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради фактично отримано 277399 кВт•год електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії (а.с.52-57):
від 22.02.2021 №10 - згідно з яким в січні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 32201 кВт•год електроенергії, ціною 1,816667 грн без ПДВ на загальну суму 70198,19 грн (з ПДВ);
від 16.03.2021 №134 - згідно з яким в лютому 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 43400 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на загальну суму 102076,80 грн (з ПДВ);
від 12.04.2021 №198 - згідно з яким в березні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 33457 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на загальну суму 78690,86 грн (з ПДВ);
від 30.04.2021 №265 - згідно з яким в квітні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 33009 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на суму 77637,17 грн (без ПДВ);
від 31.05.2021 №391 - згідно з яким в травні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 21458 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 без ПДВ на загальну суму 50469,22 грн (з ПДВ);
від 30.06.2021 №483 - згідно з яким в червні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 17471 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на загальну суму 41091,79 грн (з ПДВ);
від 31.07.2021 №567 - згідно з яким в липні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 12750 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ, на суму 29988,00 грн (з ПДВ);
від 31.08.2021 №639 - згідно з яким у серпні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 420 кВт•год електроенергії, ціною 2,126402 грн без ПДВ, на суму 893,09 грн (з ПДВ); 3777 кВт•год електроенергії, ціною 2,309450 грн без ПДВ, на суму 8722,79 грн (з ПДВ); 8813 кВт•год електроенергії, ціною 2,510800 грн без ПДВ, на суму 22127,88 грн (з ПДВ) - на загальну суму 38092,27 грн (з ПДВ);
від 30.09.2021 №780 - згідно з яким у вересні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 20883 кВт•год електроенергії, ціною 2,643800 грн без ПДВ, на суму 66252,58 грн (з ПДВ);
від 31.10.2021 №836 - згідно з яким у жовтні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 6592 кВт•год електроенергії, ціною 2,878550 грн без ПДВ, на суму 36641,77 грн (з ПДВ); 13842 кВт•год електроенергії, ціною 3,136760 грн без ПДВ, на суму 43419,03 грн (з ПДВ), - на загальну суму 74873,32 грн (з ПДВ);
від 30.11.2021 №943 - згідно з яким у листопаді 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 29326 кВт•год електроенергії, ціною 3,420760 грн без ПДВ, на суму 120380,65 грн (з ПДВ),
та здійснено її оплату у загальній сумі 749750,85 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.58-79): від 24.02.2021 №26 на суму 654,00 грн; від 24.02.2021 №27 на суму 15027,64 грн; від 24.02.2021 №19 на суму 33175,56 грн; від 24.02.2021 №65 на суму 10420,40 грн; від 24.02.2021 №19 на суму 1100,00 грн; від 24.02.2021 №39 на суму 4796,00 грн; від 24.02.2021 №58 на суму 5024,59 грн; від 17.03.2021 №27 на суму 800,00 грн; від 17.03.2021 №44 на суму 15103,02 грн; від 17.03.2021 №30 на суму 46229,75 грн; від 17.03.2021 №84 на суму 7385,29 грн; від 17.03.2021 №20 на суму 510,39 грн; від 17.03.2021 №95 на суму 26539,97 грн; від 17.03.2021 №55 на суму 5508,38 грн; від 19.04.2021 №32 на суму 352,80 грн; від 19.04.2021 №47 на суму 35589,70 грн; від 19.04.2021 №61 на суму №9280,10 грн; від 19.04.2021 №140 на суму 20266,03 грн; від 19.04.2021 №39 на суму 1350,50 грн; від 19.04.2021 №81 на суму 4694,59 грн; від 19.04.2021 №118 на суму 7157,14 грн; від 12.05.2021 №145 на суму 3744,39 грн; від 12.05.2021 №102 на суму 5315,52 грн; від 12.05.2021 №172 на суму 16795,14 грн; від 12.05.2021 №62 на суму 40687,24 грн; від 12.05.2021 №41 на суму 1037,23 грн; від 12.05.2021 №78 на суму 9157,65 грн; від 12.05.2021 №52 на суму 900,00 грн; від 10.06.2021 №47 на суму 771,46 грн; від 10.06.2021 №94 на суму 4685,18 грн; від 10.06.2021 №85 на суму 16003,01 грн; від 10.06.2021 №210 на суму 17103,74 грн; від 10.06.2021 №121 на суму 4346,50 грн; від 10.06.2021 №180 на суму 6853,73 грн; від 10.06.2021 №64 на суму 705,60 грн; від 12.07.2021 №110 на суму 20371,05 грн; від 12.07.2021 №111 на суму 2625,62 грн; від 12.07.2021 №245 на суму 10193,57 грн; від 12.07.2021 №77 на суму 862,40 грн; від 12.07.2021 №209 на суму 2483,32 грн; від 12.07.2021 №143 на суму 3949,01 грн; від 12.07.2021 №59 на суму 606,82 грн; від 11.08.2021 №90 на суму 235,20 грн; від 11.08.2021 №129 на суму 1056,05 грн; від 11.08.2021 №172 на суму 2490,77 грн; від 11.08.2021 №278 на суму 5268,48 грн; від 11.08.2021 №239 на суму 7044,24 грн; від 11.08.2021 №146 на суму 13422,86 грн; від 11.08.2021 №74 на суму 470,40 грн; від 14.09.2021 №322 на суму 7734,27 грн; від 14.09.2021 №196 на суму 1071,70 грн; від 14.09.2021 №147 на суму 2888,40 грн; від 14.09.2021 №101 на суму 301,30 грн; від 14.09.2021 №84 на суму 848,03 грн; від 14.09.2021 №168 на суму 19932,14 грн; від 14.09.2021 №266 на суму 5316,43 грн; від 19.10.2021 №190 на суму 26735,40 грн; від 19.10.2021 №164 на суму 3623,06 грн; від 19.10.2021 №115 на суму 317,26 грн; від 19.10.2021 №388 на суму м24346,23 грн; від 19.10.2021 №305 на суму 5161,32 грн; від 19.10.2021 №220 на суму 5269,62 грн; від 19.10.2021 №963 на суму 799,49 грн; від 09.11.2021 №167 на суму 4876,65 грн; від 09.11.2021 №192 на суму 29969,90 грн; від 09.11.2021 №122 на суму 326,45 грн; від 09.11.2021 №415 на суму 30478,43 грн; від 09.11.2021 №229 на суму 3224,45 грн; від 09.11.2021 №314 на суму 1986,13 грн; від 09.11.2021 №99 на суму 1011,31 грн; від 13.12.2021 №468 на суму 30855,11 грн; від 13.12.2021 №110 на суму 2937,80 грн; від 13.12.2021 №143 на суму 3101,02 грн; від 13.12.2021 №262 на суму 19328,46 грн; від 13.12.2021 №220 на суму 47138,30 грн; від 13.12.2021 №190 на суму 11676,16 грн; від 13.12.2021 №361 на суму 5343,80 грн.
Оплата електроенергії проведена за рахунок бюджетних коштів через Державну казначейську службу України, м.Київ, про що свідчать відмітки про оплату у платіжних дорученнях.
18.01.2022 у електронній системі публічних закупівель "Prozorro" сформовано звіт про виконання договору про закупівлю UA-2020-11-16-006426-с (а.с.80).
На думку прокурора:
додаткові угоди №№1-4, 6-12 укладені сторонами усупереч інтересам держави: без будь-яких належних на те підстав/без документального підтвердження підстав для збільшення ціни; у порушення приписів ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни договору; положень договору про закупівлю за державні кошти, та не відповідають тендерним пропозиціям на закупівлю товару (енергоносіїв), оскільки вказаними додатковими угодами підвищено ціни на предмет договору, а також зменшено обсяги електричної енергії, які планувалось закупити (так, споживачем у період з лютого 2021 року до листопада 2021 року із 450000 кВт•год фактично отримано 277399 кВт•год електричної енергії, за яку (з урахуванням спірних додаткових угод) сплачено 749750,85 грн (з ПДВ), в той час, як за вказаний обсяг електричної енергії повинно бути сплачено лише 468804,31 грн - переплата становить 280946,54 грн (що є предметом спору). Вказане зумовлює підстави для визнання зазначених додаткових угод недійсними відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України;
внаслідок укладання між сторонами вказаних додаткових угод та підняття ціни на поставлену електричну енергію за договором від 29.12.2020 №240120ВКС, споживачем, Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради, було надмірно та безпідставно сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" бюджетні кошти в загальному розмірі 280946,54 грн за непоставлений товар, які підлягають примусовому стягненню з останнього.
21.01.2025 Звенигородською окружною прокуратурою в межах здійснення функції представництва інтересів держави в суді направлено на адресу Виконавчого комітету Стеюлівської селищної ради запит №50-268вих-25 (а.с.82) із детальним описом фактичних обставин виявлення порушень чинного законодавства під час укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС, із проханням про надання документів, якими обґрунтовано їх укладення, а також вирішення питання про вжиття заходів, спрямованих на стягнення коштів за недопоставлений, проте оплачений товар за договором, та отримано відповідь від Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради від 06.02.2025 №02-22/89 (а.с.87) з витребуваними документами та відомостями про те, що заходи до усунення порушень вимог законодавства при проведенні процедури закупівлі №UA-2020-11-16-006426-с останнім не вживались.
Незважаючи на обізнаність порушень вимог законодавства України, Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради заходів представницького характеру на захист інтересів держави вжито не було.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора у Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" з вимогами про визнання недійсними додаткових угод від 08.02.2021 №1, від 09.02.2021 №2, від 10.02.2021 №3, від 01.03.2021 №4, від 27.08.2021 №6, 02.09.2021 №7, від 03.09.2021 №8, від 27.09.2021 №9, від 25.10.2021 №10, від 29.10.2021 №11, від 26.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС, укладеного між Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" та стягнення з останнього на користь Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області грошових коштів у розмірі 280946,54 грн.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.
Згідно з приписами постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси, а також відключення електромережі відповідно до Графіку погодинного відключення електричної енергії по електричним мережам Черкаської області, розробленого ПАТ "Черкасиобленерго", у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Щодо питання представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Судом враховано, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20.
Позов пред'явлено прокурором в інтересах держави в особі позивача, Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.
Юридичний статус позивача в даному провадженні:
Позивач є виконавчим органом місцевого самоврядування відповідно до приписів Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та суб'єктом господарювання у спірних правовідносинах. видатки виконкому ради фінансуються з місцевого бюджету. Позивач може діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - приписи ст.19 Конституції України.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування":
ст.4. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: /../ поєднання місцевих і державних інтересів;
ч.1 ст.10. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами;
ч.3 ст.16. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад;
ст.18-1. Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування;
ч1, 8 ст.51. Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади;
ч.1 ст.62. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України;
ч.3 ст.63. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.
Отже, позивач, Виконавчий комітет Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області - є суб'єктом владних повноважень, приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язаний забезпечувати раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Відповідно до Бюджетного кодексу України:
п.6, 8 ч.1 ст.2. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;
ч.1 ст.23. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України;
Реалізація органом місцевого самоврядування певних функцій у сферах освіти і науки, культури, охорони здоров'я, транспорту, житлово-комунального господарства, спрямованих на забезпечення життєдіяльності відповідної громади, передбачає здійснення видатків з місцевого бюджету та необхідність участі у правовідносинах, що регулюються нормами цивільного та господарського права.
Листом від 22.01.2025 №50-2368вих-25 (а.с.82) Звенигородська окружна прокуратура проінформувала Виконавчий комітет Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС та отримала відповідь від 27.03.2025 №50-268 вих-25 (а.с.88), що Рада до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" про повернення безпідставно сплачених коштів не зверталась та не буде заперечувати щодо можливого представництва її інтересів в суді прокурором.
Пасивна позиція позивача не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання останнім своїх повноважень із захисту інтересів держави. Враховуючи наведені вище обставини, наявний випадок, який розцінюється як винятковий, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний та державний інтерес.
З огляду на викладене, прокурор належно та підставно звернувся до суду для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу по належному розпорядженню бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
Така позиція підтверджена Верховним Судом. Так, Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Щодо статусу відповідача в процесі.
Відповідач є самостійною юридичною особою, суб'єктом господарювання на енергоринку України, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесення даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Здійснює ліцензовану статутну діяльність на ринку енергопостачання України.
Прокурор звернувся до суду із позовом, в якому просить суд визнати недійсними додаткові угоди від 08.02.2021 №1, від 09.02.2021 №2, від 10.02.2021 №3, від 01.03.2021 №4, від 27.08.2021 №6, 02.09.2021 №7, від 03.09.2021 №8, від 27.09.2021 №9, від 25.10.2021 №10, від 29.10.2021 №11, від 26.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС, укладеному між Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач", та стягнути з останнього на користь Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області грошові кошти у розмірі 280946,54 грн.
Застосування судом норм права до спірних відносин:
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами постачання енергоносіїв замкнутими енергетичними мережами України, на підставі укладеного між сторонами письмового, оплатного строкового консенсуального договору відповідно до вимог гл.54 Цивільного кодексу України як різновид купівлі-продажу.
Зазначені правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України з особливостями застосування Господарського кодексу України по суб'єктному складу сторін.
Відповідно до Господарського кодексу України:
ч.1 ст.175. 1. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
ст.185. 1. До укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів;
ст.275. 1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються;
ч.1 ст.651. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;
ч.1 ст.652. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;
ч.3,4 ст.653. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час виконання умов договору про постачання електричної енергії сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії.
Згідно з частинами 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Судом встановлено, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Так, за результатами проведених Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області у електронній системі публічних закупівель "Prozorro" відкритих торгів UA-2020-11-16-006426-с, предметом яких визначено електричну енергію як різновид товару (код ДК021:2015:09310000-5: електрична енергія обсягом 450000 кВт•год, з очікуваною вартістю 1120000,00 грн), переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" з остаточною пропозицією 760500,00 грн із розрахунку ціна закупівлі електричної енергії - 1,69 грн за 1 кВт•год з ПДВ, з яким 29.12.2020 укладено договір №240120ВКС про постачання електричної енергії споживачу. Строк дії договору - до 31.12.2021.
Умови цього договору розроблені відповідно до приписів Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Договір від 29.12.2020 №240120ВКС не заперечений сторонами, не визнаний недійсним за рішенням суду, не розірваний за згодою сторін чи за рішенням суду. Суд враховує презумпцію правомірності правочину відповідно до приписів ст.204 Цивільного кодексу України.
За умовами договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС (а.с.31): постачальник продає електричну енергію "код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1); постачання електричної енергії споживачу здійснюється у строк з 01.01.2020 до 31.12.2021 включно (п.3.1); постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п.3.3); місце поставки та обсяг постачання електричної енергії споживачу: 19400, Україна, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, смт.Стеблів, межа балансової належності електроустановок замовника; кількість - 450000 кВт•год (п.3.4); споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 760500,00 грн з ПДВ. /.../ (п.5.1); спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.2); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.3); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.4); розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника та у безготівковому порядку. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі й разі його зміни (п.5.5); оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем згідно фактично спожитого обсягу електричної енергії за розрахунковий період та згідно показників засобів обліку у строк не більше ніж 10 днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду /.../ (п.5.6); споживач має право: 1) отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; /.../ 3) безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов'язків, інформацію про ціну, порядок оплати електричної енергії, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього договору; /.../ 8) вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати це договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (п.6.1); споживач зобов'язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1 п.6.2); постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.п.1 п.7.1); постачальник зобов'язується: 1) забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору; 2) нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором; 3) надавати споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством /.../ (п.7.2); цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з дати, вказаної у цьому договорі, та в цілому до 31.12.2021, а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами - до їх повного виконання (п.13.1); постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає умови (п.13.2); дія цього договору також припиняється у наступних випадках: у разі зміни електропостачальника (п.13.4); усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача /.../ (п.13.5); у випадку коливання ціни електричної енергії в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. У випадку прийняття рішення споживачем щодо внесення змін до цього договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена сторонами у момент укладення цього договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума на яку сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату після укладення цього договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу), або станом на момент внесення змін до цього договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього договору вже були раніше здійснені сторонами. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом (п.13.6); зміни до цього договору можуть бути внесені у випадках, передбачених згідно ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.13.7); додатки до договору: додаток 1 Комерційна пропозиція (п.14).
Відповідно до додатку №2 до договору "Комерційна пропозиція" (а.с.35): ціна (тариф) за 1 кВт••год (Цфакт) на момент укладення договору складає 1,69 грн/кВт•год. з ПДВ (п.1); ціна за одиницю товару може змінюватись до 10 відсотків у разі коливання ціни товару на ринку за умови, якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі. При цьому ціна закупівлі електроенергії в формулі ціноутворення не може бути менше середньозваженої ціни РДН у місяці постачання (п.1.2); під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною договором. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної договором, але не більше ніж на 10% (п.1.3); спосіб оплати - оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк не більше ніж 10 (десять) календарних днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після закінчення поточного розрахункового періоду (п.2); термін дії договору: договір набирає чинності з дати підписання сторонами і укладається на строк до 31 грудня 2021 року (п.12).
08.02.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.01.2021 до 1,85 грн/кВт•год з ПДВ та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 411081 кВт•год, а загальна вартість договору - 760499,85 грн. Підставою укладення додаткової угоди сторони вказали п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та збільшення закупівельної середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН.
Прокурор, на обґрунтування вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 08.02.2021 №1 вказує, що: укладення останньої не має належного документального обґрунтування, а відтак здійснено в порушення вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, при укладенні вказаної додаткової угоди сторони узгодили, що дія останньої починається з 01.01.2021, що є порушенням ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміна ціни у договорі після його виконання не допускається. Оскільки споживання електричної енергії споживачем відбувається безперервно, тому підвищення ціни за додатковими угодами, які починали застосовуватися з першого числа відповідного місяця укладання цих угод, є таким, що суперечить ч.3 ст.632 ЦК України, адже зміна ціни відбувалася після виконання договору.
Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" визначено:
ч.1 ст.5. Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням;
ч.1 ст.41. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
ч.4 ст.41. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак, вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Зокрема, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. При цьому, обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" прямо передбачають, що обов'язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Прокурор, звертаючись до суду із позовом, що розглядається, підставою для визнання недійсними додаткових угод №1-4, 6-12 до договору від 29.12.2020 №240120ВКС визначив саме положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Системний аналіз положень ст.651, 652 Цивільного кодексу України та положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Судом установлено, що при укладенні договору від 29.12.2020 №240120ВКС сторонами визначено, що ціна (тариф) за 1 кВт•год електричної енергії складає 1,69 грн/кВт•год. з ПДВ. Одночасно, сторони погодили можливість зміни ціни за одиницю електричної енергії шляхом звернення постачальника до споживача з відповідною пропозицією (обґрунтованою та документально підтвердженою) в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, та укладення в подальшому відповідної додаткової угоди. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару на більш пізню дату та до моменту письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики (п.13.6 договору).
Таким чином з наведеного вбачається, що навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.
Як додаткова угода від 08.02.2021 №1, якою тариф на електричну енергію з 01.01.2021 підвищено з 1,69 до 1,85 грн/кВт•год. з ПДВ (на 9,46% - без перевищення встановленого ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" 10% ліміту), так і додаткові угоди від 09.02.2021 №2, від 10.02.2021 №3 якими тариф на електричну енергію з 01.01.2021 підвищено з 1,85 до 2,00 грн/кВт•год. з ПДВ та з 2,00 до 2,18 грн/кВт•год. з ПДВ /відповідно/ (на 18,34% та 28,99% - із перевищенням встановленого ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" 10% ліміту) укладені сторонами без будь-якого обґрунтування підстав для такого збільшення; без наведення постачальником доводів на підтвердження того, що: невнесення змін до договору від 29.12.2020 №240120ВКС в частині збільшення ціни на електричну енергію з 1,69 до 2,18 грн/кВт•год. за період 29.12.2020 до 01.01.2021 було б очевидно невигідним та збитковим; підвищення ціни є не прогнозованим (його не можливо було передбачити та закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Одночасно суд погоджується і з доводами прокурора про те, що укладення сторонами трьох додаткових угод від 08.02.2021 №1, від 09.02.2021 №2 та від 10.02.2021 №3, якими підвищення ціни на електричну енергію застосовано з 01.01.2021 (з огляду на безперервний характер споживання електричної енергії споживачем) суперечить ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України.
Укладення додаткової угоди від 01.03.2021 №4, якою ціну (тариф) за 1 кВт•год. електричної енергії підвищено з 2,18 до 2,352 грн/кВт•год. (39,17%), відбулось із посиланням на збільшення закупівельної середньозваженої ціни на РДН, при цьому об'єктивного коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення постачальником обґрунтовано і документально підтверджено (належним чином оформленою довідкою/інформацією (або в іншій документальній формі), виданою торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики відповідно до п.13.6 договору) не було.
Відтак, суд дійшов висновку, що укладення додаткових угод від 08.02.2021 №1, від 09.02.2021 №2, від 10.02.2021 №3 та від 01.03.2021 №4 відбулось із порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме без обґрунтування та документального підтвердження постачальником фактів коливання (пропорції) ціни товару на ринку на момент внесення таких змін, що (зокрема) зумовлює неможливість встановлення можливого врахування такого коливання сторонами при попередніх змінах.
Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:
ч.1 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
ч.1 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
ч.3 ст.215. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
ч.1 ст.216. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки додаткова угода від 08.02.2021 №1 є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини між споживачем та постачальником (позивач та відповідач у даній справі) щодо ціни (тарифу) електричної енергії, поставленої за договором від 29.12.2020 №240120ВКС, мали регулюватись додатком №2 "Комерційна пропозиція", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,69 грн/кВт•год з ПДВ, а відтак і поставка електричної енергії, і її оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору в частині вартості поставленої електричної енергії.
Також суд враховує сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Судом встановлено, що при укладанні оспорюваних додаткових угод №2, 3 також не було додержано вимог про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема, споживач (позивач) мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого початкова ціна електричної енергії збільшилася на 28,99% (з 1,69 грн до 2,18 грн/кВт•год). При цьому суд зауважує, що постачальником електроенергії по ціні, визначеній згідно з додатковими угодами №1, 2, електричної енергії споживачу здійснено не було. Фактично поставку товару було розпочато лише за тарифом, визначеним додатковою угодою №3 - 2,18 грн/кВт•год. з ПДВ.
Одночасно суд погоджується і з доводами прокурора про те, що зміна умов договору щодо ціни товару (електричної енергії) шляхом укладення решти додаткових угод:
від 01.03.2021 №4 - якою ціну електричної енергії за 1 кВт•год без налоежного обґрунтування збільшено з 01.02.2021 до 2,352 грн/кВт•год з ПДВ (39,17%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 323340 кВт•год, а загальна вартість договору - 760495,68 грн;
від 27.08.2021 №6 (а.с.41) - якою із посиланням на постанову НКРЕКП від 30.07.2021 №1227 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766" ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.08.2021 до 2,55168 грн/кВт•год з ПДВ (50,98%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 298037,2460496610 кВт•год;
від 02.09.2021 №7 (а.с.42) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 13.08.2021 №2157/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 02.08.2021 до 2,77134 грн/кВт•год з ПДВ (63,98%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 2744414,4276775860 кВт•год;
від 02.09.2021 №7 (а.с.43) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 28.08.2021 №2252/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 11.08.2021 до 3,01296 грн/кВт•год з ПДВ (78,28%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 252408,1567627850 кВт•год;
від 27.09.2021 №9 (а.с.44) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 08.09.2021 №2329/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.09.2021 до 3,17256 грн/кВт•год з ПДВ (87,72%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 239710,4168242680 кВт•год;
від 25.10.2021 №10 (а.с.46) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 19.10.2021 №2734/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.10.2021 до 3,45426 грн/кВт•год з ПДВ (104,39%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 220162,775 кВт•год;
від 29.10.2025 №11 (а.с.48) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 25.10.2021 №2823/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 11.10.2021 до 3,76411 грн/кВт•год з ПДВ (122,72%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 202039,958 кВт•год;
від 26.11.2021 №12 (а.с.49) - якою на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та довідки Торгово-промислової палати України від 15.11.2021 №3044/08.0-7.3 ціну електричної енергії за 1 кВт•год збільшено з 01.11.2021 до 4,10491 грн/кВт•год з ПДВ (142,89%) та встановлено, що обсяг постачання електричної енергії споживачу становить 185264,964 кВт•год, -
також відбулась із порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме без обґрунтування та документального підтвердження фактів коливання (пропорції) ціни товару на ринку на момент внесення таких змін, що (зокрема) зумовлює неможливість встановлення можливого врахування такого коливання сторонами при попередніх змінах, а також без додержання вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%.
У постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 викладено правовий висновок Верховного Суду про застосування норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі":
"88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".
З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" суд погоджується з доводами прокурора про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 122,2% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що додаткові угоди №№1-4, 6-12 до договору від 29.12.2020 №240120ВКС є недійсними в силу приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та, відповідно - не породжують жодних правових наслідків для сторін. Відтак: підстава для оплати позивачем поставленої відповідачем електричної енергії за ціною встановленою у вказаних додаткових угодах фактично відпала; правовідносини з постачання електричної енергії між сторонами у період з 29.12.2020 до 31.12.2021 регулюються договором від 29.12.2021 №240120ВКС; поставка електричної енергії, і оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору в частині вартості поставленої електричної енергії (додаток №2 "Комерційна пропозиція"), а саме: відповідач повинен був поставити позивачу електричну енергію за ціною 1,69 грн/кВт•год.
Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За договором від 29.12.2021 №240120ВКС:
відповідачем поставлено позивачу 277399 кВт•год електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії: від 22.02.2021 №10 - згідно з яким в січні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 32201 кВт•год електроенергії, ціною 1,816667 грн без ПДВ на загальну суму 70198,19 грн (з ПДВ); від 16.03.2021 №134 - згідно з яким в лютому 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 43400 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на загальну суму 102076,80 грн (з ПДВ); від 12.04.2021 №198 - згідно з яким в березні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 33457 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на загальну суму 78690,86 грн (з ПДВ); від 30.04.2021 №265 - згідно з яким в квітні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 33009 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на суму 77637,17 грн (без ПДВ); від 31.05.2021 №391 - згідно з яким в травні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 21458 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 без ПДВ на загальну суму 50469,22 грн (з ПДВ); від 30.06.2021 №483 - згідно з яким в червні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 17471 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ на загальну суму 41091,79 грн (з ПДВ); від 31.07.2021 №567 - згідно з яким в липні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 12750 464 кВт•год електроенергії, ціною 1,960000 грн без ПДВ, на суму 29988,00 грн (з ПДВ); від 31.08.2021 №639 - згідно з яким у серпні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 420 кВт•год електроенергії, ціною 2,126402 грн без ПДВ, на суму 893,09 грн (з ПДВ); 3777 кВт•год електроенергії, ціною 2,309450 грн без ПДВ, на суму 8722,79 грн (з ПДВ); 8813 кВт•год електроенергії, ціною 2,510800 грн без ПДВ, на суму 22127,88 грн (з ПДВ) - на загальну суму 38092,27 грн (з ПДВ); від 30.09.2021 №780 - згідно з яким у вересні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 20883 кВт•год електроенергії, ціною 2,643800 грн без ПДВ, на суму 66252,58 грн (з ПДВ); від 31.10.2021 №836 - згідно з яким у жовтні 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито: 6592 кВт•год електроенергії, ціною 2,878550 грн без ПДВ, на суму 36641,77 грн (з ПДВ); 13842 кВт•год електроенергії, ціною 3,136760 грн без ПДВ, на суму 43419,03 грн (з ПДВ), - на загальну суму 74873,32 грн (з ПДВ); від 30.11.2021 №943 - згідно з яким у листопаді 2021 року постачальником поставлено, а споживачем спожито 29326 кВт•год електроенергії, ціною 3,420760 грн без ПДВ, на суму 120380,65 грн (з ПДВ),
за яку позивач мав сплатити 468804,31 грн (277399 кВт•год х 1,69 грн/кВт•год), проте здійснив оплату у сумі 749750,85 грн.
Переплата становить 280946,54 грн.
Таким чином, грошові кошти в сумі 280946,54 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (п.70-72, 82).
Відповідно до вимог ч.3 ст.13, ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів - положення ч.1 ст.86 ГПК України.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивачів у спірних правовідносинах. Суд вважає, що прокурором та позивачами використано належний спосіб захисту свого порушеного права в розумінні вимог ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене позов прокурора підлягає до задоволення повністю.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За вказаних обставин, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури належить стягнути 30017,76 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
1.1. Визнати недійсними додаткові угоди від 08.02.2021 №1, від 09.02.2021 №2, від 10.02.2021 №3, від 01.03.2021 №4, від 27.08.2021 №6, 02.09.2021 №7, від 03.09.2021 №8, від 27.09.2021 №9, від 25.10.2021 №10, від 29.10.2021 №11, від 26.11.2021 №12 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 №240120ВКС, укладеного між Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач".
1.2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (юридична адреса: 84100, Донецька область, Краматорський район, м.Слов'янськ, вул.Батюка,50; поштова адреса: 01014, м.Київ, вул.Катерини Білокур,8/2, а/с 20; код ЄДРПОУ 42056129) на користь бюджету громади через Виконавчий комітет Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (Черкаська область, Звенигородський район, с-ще Стеблів, вул.Партизанська,4, код ЄДРПОУ 04410976) 280946,54 грн безпідставно сплачених коштів.
1.3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (юридична адреса: 84100, Донецька область, Краматорський район, м.Слов'янськ, вул.Батюка,50; поштова адреса: 01014, м.Київ, вул.Катерини Білокур,8/2, а/с 20; код ЄДРПОУ 42056129) на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, м.Черкаси, бул.Шевченка,286, код ЄДРПОУ 02911119; розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ) 30017,76 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано17.07.2025.
Суддя Г.М.Скиба