8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1832/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
при секретарі судового засідання Корнух В.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1)
до Комунального підприємства "ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ РОГАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" (62483, Харківська обл., Харківський р-н, селище Докучаєвське, вул. Академічна, будинок 9)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ РОГАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ", в якому просить:
- Стягнути з Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» (код ЄДРПОУ -41405835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ - 42399676) кошти в розмірі 15 693 202,00 грн. ;
- Стягнути з Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» (код ЄДРПОУ - 41405835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ - 42399676) суму судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 6128-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу від 18.09.2023 щодо оплати переданого газу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1832/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 23 червня 2025 року о 11:00 год.
11.06.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву за вх. № 13838, в якому відповідач вказує, що затримка оплати отриманого природного газу по договору від 18.09.2023 року № 6128-ТКЕ(23)-32 виникла по незалежним від КП «ТМРСР» обставинам та просить задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення по справі №922/1832/25 на 6 місяців - до 31.12.2025року.
13.06.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 14115 та заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. № 14117.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 14117 від 13.06.2025) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1832/25 призначене на "23" червня 2025 р. о 11:00 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача адвоката Піун Світлани Петрівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).
20.06.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи за вх. № 14636.
В судовому засіданні 23.06.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.07.2025 о 11:30 год.
30.06.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи за вх. 15378, в якій просить: розглядати справу №922/1832/25 без участі представника Відповідача по інформації, що викладена у відзиві та в заяві про відстрочку виконання рішення; відстрочити виконання рішення по справі №922/1832/25 на 6 місяців - до 31.12.2025року
В призначене судове засідання 07.07.2025 учасники справи своїх представників не направили.
Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Теплові мережі Роганської селищної ради» (далі - Відповідач, Споживач) 18.09.2023 року було укладено договір № 6128-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Згідно п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Відповідно до п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період жовтень 2023 - березень 2024 року, передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 20 402 157,00 грн, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі природного газу, а саме:
- Актом приймання-передачі від 31.10.2023 на суму 191 772,32 грн.;
- Актом приймання-передачі від 30.11.2023 на суму 2 409 256,87 грн.;
- Актом приймання-передачі від 30.11.2023 на суму 3 686,93 грн.;
- Актом приймання-передачі від 30.11.2023 на суму 808 063,10 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.12.2023 на суму 3 198 932,83 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.12.2023 на суму 4 331,32 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.12.2023 на суму 1 598 450,12 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.01.2024 на суму 3 874 649,83 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.01.2024 на суму 4 667,77 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.01.2024 на суму 1 073 316,47 грн.;
- Актом приймання-передачі від 29.02.2024 на суму 3 049 992,19 грн.;
- Актом приймання-передачі від 29.02.2024 на суму 3 601,06 грн.;
- Актом приймання-передачі від 29.02.2024 на суму 1 036 815,31 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.03.2024 на суму 2 314 179,42 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.03.2024 на суму 333 542,27 грн.;
- Актом приймання-передачі від 31.03.2024 на суму 496 899,19 грн..
Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Проте, як вказує позивач, оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково на суму 4 708 955,00 грн (що підтверджується виписками по рахунку), чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору.
Станом на 13.05.2025 Відповідач має основну заборгованість в розмірі 15 693 202,00 грн.
Обставини щодо стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 6128-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу від 18.09.2023, у період жовтень 2023 - березень 2024 року, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 20 402 157,00 грн. Акти приймання-передачі природного газу за вказаний період підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.
Оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково у розмірі 4 708 955,00 грн, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 15 693 202,00 грн.
Доказів, які б спростували суму заявленого до стягнення боргу, відповідачем до суду не надано. При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує наявність у нього заборгованості за спожитий природний газ.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати заборгованості за переданий природний газ не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо примусового стягнення з відповідача 15 693 202,00 грн. основного боргу за Договором № 6128-ТКЕ(23)-32 постачання природного газу від 18.09.2023 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців - до 31.12.2025року, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до приписів частини 4 статті 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з частиною 5 статті 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан стягувача.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
В обґрунтування своєї заяви про відстрочення виконання рішення відповідач посилається на те, що затримка оплати отриманого природного газу по договору від 18.09.2023 року № 6128-ТКЕ(23)-32 виникла по незалежним від КП «ТМРСР» обставинам. Однією з основних причин, що вплинули на погіршення фінансового стану підприємства є невідповідність впродовж 2021-2025рр. діючих тарифів за послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення фактичним витратам на їх виробництво та відсутність компенсації державою впродовж 4-х років цієї різниці в тарифах. Загальна сума узгодженої територіальною комісією Департаментом ЖКГ ХОВА та розрахункової невідшкодованої різниці в тарифах з державного та місцевого бюджетів за період червень 2021р. - березень 2025р. складає 52 277 562,00 грн., в т.ч. за послуги з теплопостачання - 41 112 186.00гри. за послуги водопостачання та водовідведення - 11 165 376,00 грн., що підтверджується довідкою, яка додана до Відзиву. Крім того, наприкінці серпня 2023 року набрала чинності постанова КМУ №896 від 22.08.2023р., яка внесла зміни до Постанови КМУ №812 від 19.07.2022р. «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам» та зобов'язала всі теплопостачальні організації, що надають послуги з опалення, відкрити в казначействі два небюджетні рахунки, на які з 01.09.2023р. надходять всі кошти за послуги з теплопостачання та щоденно 65% від усіх надходжень перераховуються на рахунок Позивача - ТОВ «Газопостачальної організації «Нафтогаз Трейдинг». Рештою 35% розпоряджується також держказначейство. Жодної видаткової операції з вказаних рахунків підприємство не має права здійснювати. Даний розподіл коштів діє до цього часу. В зв'язку з цим, згідно балансової фінансової звітності за 2024 рік та за 1кв.2025 КП «ТМРСР» - є збитковим підприємством, збитки на 31.12.2024 складають більше 6,3 млн.грн., на 31.03.2025 - більше 6,1 млн.грн. Крім того, в зв'язку з наявністю невідшкодованої різниці в тарифах більше ніж 52 млн.грн. відносно підприємства відповідача Господарським судом Харківської області винесені рішення (або розглядаються), які до цього часу залишаються непогашеними.
Враховуючи вище перелічені обставини, відповідач наполягає на наявності в даному випадку обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення по справі, оскільки КП «ТМРСР» не має та не матиме можливості виконати рішення по цій справі та перерахувати безпосередньо після набрання чинності цього рішення таку значну для підприємства суму - 15 693 202грн.
В свою чергу, позивач вважає, що скрутний фінансовий стан не може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення. Надання Відповідачу відстрочки виконання рішення суду, на думку позивача, призведе до сприяння Відповідачу в подальшому порушувати свої зобов'язання за іншими подібними договорами (існуючими і майбутніми), оскільки надана відстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси Позивача, внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання Відповідача у спірних правовідносинах. В тому числі враховуючі стрімкі інфляційні процеси в державі.
Також позивач просить врахувати ту обставину, що Позивач забезпечує галузі національної економіки природним газом. Тобто, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. В умовах воєнного стану та збройної агресії з боку російської федерації у Позивача значно зросла кількість споживачів, через неможливість постачання ним природного газу від їх колишніх інших приватних постачальників.
Крім того, позивач просить врахувати, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, в тому числі й Позивача. Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу. А отже, відстрочення виконання рішення суду може сформувати хибну судову практику, відповідно до якої платіжна дисципліна споживачів погіршиться ще більше, через що у Позивача виникне критичний дефіцит обігових коштів для закупівлі природного газу.
Позивач також зауважує, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили можливість виконання рішення суду зі спливом терміну, на який може бути надана відстрочка.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, як було вище зазначено, свою заяву про відстрочку виконання рішення суду Відповідач обґрунтовує збитковістю підприємства, невідшкодованої різниці в тарифах з державного та місцевого бюджетів за період з 2021-березень 2025, наявністю судових рішень про стягнення заборгованості. Як наслідок, Відповідач зазначає про свій важкий фінансовий стан.
Проте, суд погоджується з доводами позивача та вважає, що посилання на дану обставину, за змістом ст. 331 ГПК України, не може вважатися такою, що може бути підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
В підтвердження власних доводів щодо складного фінансового становища Відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України, а саме:
- відсутність коштів на рахунках;
- відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення;
- наявність реальної загрози банкрутства.
Суд звертає увагу, що винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Однак, в підтвердження відсутності фінансових можливостей Відповідачем не було надано жодного документу, який би підтвердив відсутність коштів на рахунках, майна тощо.
Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами перебування Позивача у більш вигідному становищі порівняно з Відповідачем, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення.
Також відповідачем не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища відповідача.
Водночас, суд звертає увагу, що відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.
Більш того, згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України однією з ознак юридичної особи є можливість самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає як за цивільні зобов'язання, що виникли з договору, а також за заподіяння шкоди, в тому числі і її працівниками, так і за виконання податкових та інших зобов'язань.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та "Бакалов проти України" (заява № 14201/02).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є Позивач (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" заява № 18357/91).
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд вважає, що заява про відстрочення виконання рішення суду у даній справі задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 188 318,42 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» (62483, Харківська обл., Харківський р-н, селище Докучаєвське, вул. Академічна, будинок 9; код ЄДРПОУ - 41405835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ - 42399676) заборгованість у розмірі 15 693 202,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 188 318,42 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ - 42399676).
Відповідач: Комунальне підприємство «Теплові мережі Роганської селищної ради» (62483, Харківська обл., Харківський р-н, селище Докучаєвське, вул. Академічна, будинок 9; код ЄДРПОУ - 41405835).
Повне рішення складено "17" липня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/1832/25