про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/361/25
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Шумський І.П. , розглянув матеріали
зустрічної позовної заяви б/н від 11.07.2025 Почаївської Свято-Успенської Лаври (47025, Тернопільська область, Кременецький район, м. Почаїв, вул. Лаврська, 8)
до відповідача 1 - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. І. Франка, 19)
до відповідача 2 - Тернопільської обласної (державної) військової адміністрації (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8)
про усунення порушення прав Почаївської Свято-Успенської Лаври шляхом визнання за нею існуючого права постійного користування земельною ділянкою площею 12,3912 га за кадастровим номером 6123410500:02:001:1254 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 378258361234).
Встановив:
19.06.2025 Керівник Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Тернопільської обласної (державної) військової адміністрації з позовом до Почаївської міської ради та Релігійної організації “Почаївська Свято-Успенська лавра» про усунення перешкоди державі у користуванні та розпорядженні землями історико - культурного призначення, а саме:
- визнання незаконним та скасування рішення Почаївської міської ради від 04.03.2010 № 1445 “Про затвердження технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель для виготовлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності Почаївській Свято-Успенській Лаврі у м. Почаїв по вулиці Возз'єднання, 8»;
- визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 297263 від 31.03.2010, що зареєстрований за № 031065100001, та виданий на підставі рішення Почаївської міської ради від 04.03.2010 № 1445 Почаївській Свято-Успенській Лаврі видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. У державному акті вказано кадастровий номер земельної ділянки 6123410500:02:001:1918;
- скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 12,3912 га із кадастровим номером 6123410500:02:001:1252 з припиненням речових прав Почаївської територіальної громади в особі Почаївської міської ради та Почаївської Свято-Успенської Лаври;
- скасування державної реєстрації права комунальної власності зареєстрованої за Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області за № 13585527 від 05.06.2014 на земельну ділянку за кадастровим номером 6123410500:02:001:1252 площею 12,3912 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій із цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови в межах населеного пункту міста Почаїв Кременецького району Тернопільської області, з одночасним припиненням речового права на неї;
- скасування державної реєстрації права постійного користування зареєстрованого за Почаївською Свято-Успенською Лаврою за № 13587121 від 05.06.2014 на земельну ділянку за кадастровим номером 6123410500:02:001:1252 площею 12,3912 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій із цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови в межах населеного пункту міста Почаїв Кременецького району Тернопільської області, з одночасним припиненням речового права на неї;
- повернення на користь держави в особі Тернопільської обласної (державної) військової адміністрації земельну ділянку за кадастровим номером 6123410500:02:001:1252 площею 12,3912 га на якій знаходиться комплекс споруд Почаївської Лаври - пам'ятки архітектури національного значення, власником якого є держава в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, які надані для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій із цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови в межах населеного пункту міста Почаїв Кременецького району Тернопільської області, з незаконного користування та розпорядження Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області та користування Почаївської Свято-Успенської Лаври.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 справу №921/361/25 передано на розгляд судді Шумському І.П.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/361/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.07.2025.
24.06.2025 судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кременецький - Почаївський державно історико - архітектурний заповідник та Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
14.07.2025 через систему "Електронний суд" Почаївська Свято-Успенська Лавра звернулась до суду із зустрічною позовною заявою б/н від 11.07.2025 (вх. № 476 від 14.07.2025) до відповідачів Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Тернопільської обласної (державної) військової адміністрації про усунення порушення прав Почаївської Свято-Успенської Лаври, шляхом визнання за нею існуючого права постійного користування земельною ділянкою площею 12,3912 га за кадастровим номером 6123410500:02:001:1254 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 378258361234).
У тексті зустрічної позовної заяви Почаївською Свято-Успенською Лаврою заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, посилаючись на ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Розглянувши клопотання Почаївської Свято-Успенської Лаври про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір", у ч. 1 ст. 1 якого визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", законодавець тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених зазначеною нормою права, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, визначених для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Як вже зазначалось вище, предметом зустрічної позовної заяви Почаївська Свято-Успенська Лавра визначила усунення порушення прав Почаївської Свято-Успенської Лаври, шляхом визнання за нею існуючого права постійного користування земельною ділянкою площею 12,3912 га за кадастровим номером 6123410500:02:001:1254 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 378258361234).
Тобто предметом зустрічного позову є вимога немайнового характеру - визнання права постійного користування земельною ділянкою, а не захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При цьому мета, яку переслідує заявник, звертаючись з такою зустрічною позовною заявою (захист житлових прав черниць монастиря), не змінює визначеного у зустрічній позовні заяві предмету позову.
Заявник не відноситься до переліку зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" осіб, а визначений у зустрічному позові предмет не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
Ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
“Право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі»).
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви та, відповідно, відмовляє у задоволенні такого.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, перевіривши відповідність її вимогам ГПК України, суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху, враховуючи таке.
1) Частиною 1 статті 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 4 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Оскільки предметом зустрічної позовної заяви є вимога немайнового характеру, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028 грн х 0,8).
Заявником вказаної норми не виконано, доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі не надано.
2) відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У п. 4 ч. 3 ст. 162 ГППК України вказано, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зміст прохальної частини зустрічної позовної заяви містить вимогу про усунення порушення прав заявника, шляхом визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою площею 12,3912 га за кадастровим номером 6123410500:02:001:1254, у той час як позовні вимоги первісного позову стосуються, зокрема земельної ділянки площею 12,3912 га за кадастровим номером 6123410500:02:001:1252.
Ч. 5 ст. 180 ГПК України передбачено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Наслідком недотримання позивачем правил викладених у ст. 162, ст. 164 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 цього Кодексу).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. ч. 2-4 ст. 174 ГПК України).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 180, 232-235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Почаївської Свято-Успенської Лаври про звільнення від сплати судового збору.
2. Зустрічну позовну заяву Почаївської Свято-Успенської Лаври б/н від 11.07.2025 (вх. № 476 від 14.07.2025) залишити без руху.
3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.
4. Ухвала, в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання - 17.07.2025.
5. Ухвала, в порядку ст. 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали направити представнику Почаївської Свято-Успенської Лаври - адвокату Серафимову І.М. в електронній формі до його Електронного кабінету в ЄСІТС.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст. 242 ГПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвалу складено та підписано 17.07.2025.
Суддя І.П. Шумський