вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"07" липня 2025 р. Справа № 918/366/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс"
про зобов'язання надати інформацію,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Голуб В.А., ордер серія ВК № 1169763 від 28.04.2025 р.;
від відповідача - Собчук М.В., ордер серія ВК № 1174153 від 02.06.2025 р.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 7 липня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
В квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" надати колишньому учаснику такого Товариства ОСОБА_1 інформацію про діяльність юридичної особи - належним чином завірені копії документів, необхідних для розрахунку вартості частки ОСОБА_1 розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробничої фірми "Архсервіс" станом на 17.09.2020, а саме:
1. Види економічної діяльності та економічна структура ТОВ ТВФ "Архсервіс", історична довідка про діяльність ТОВ ТВФ "Архсервіс" (опис в довільній формі);
2. Баланс (форма 1) ТОВ ТВФ "Архсервіс" станом на 31.12.2020 з розшифровкою заповнених статей;
3. Звіти про фінансові результати (форма 2) ТОВ ТВФ "Архсервіс" за три роки (2017- 2019) до дати оцінки (17.09.2020) з розшифровкою заповнених статей;
4. Відомість (розшифровка) основних засобів ТОВ ТВФ "Архсервіс";
5. Оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 ТОВ ТВФ "Архсервіс";
6. Матеріали останньої інвентаризації до дати оцінки (17.09.2020) ТОВ ТВФ "Архсервіс";
7. Перелік необоротних активів ТОВ ТВФ "Архсервіс" на дату оцінки (17.09.2020) із зазначенням найменування, марки або технічних характеристик, року введення в експлуатацію, балансової та залишкової вартості, інших характеристик при наявності (основні засоби, незавершене будівництво, малоцінні необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення - акції, облігації, депозити на термін більше 1 року, частки в статутних капіталах підприємств);
8. Перелік оборотних активів ТОВ ТВФ "Архсервіс" на дату оцінки (17.09.2020) із зазначенням найменування, марки або технічних характеристик, дати постановки на баланс, балансової вартості, інших характеристик при наявності (грошові кошти, готова продукція, товарно-матеріальні цінності, сировина, матеріали, запаси, незавершене виробництво, векселі одержані, дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);
9. Копії правовстановлюючих документів на основні засоби ТОВ ТВФ "Архсервіс":
- на об'єкти нерухомості - договори купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, витяги з реєстру прав на нерухоме майно, технічні паспорти;
- на земельні ділянки - договору купівлі-продажу або державні акти, витяги з реєстру прав на нерухоме майно, довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
- на транспортні засоби - свідоцтва про реєстрацію;
10. Копії договорів оренди приміщень ТОВ ТВФ "Архсервіс" та іншого майна, у т. ч. земельних ділянок;
11. Відомості про об'єкти інтелектуальної власності ТОВ ТВФ "Архсервіс" - копії свідоцтв на торговельні марки, патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ліцензійні договори, франшизи, ноу-хау, програмне забезпечення та інші нематеріальні активи;
12. Характеристика дебіторської заборгованості, список дебіторів (розшифровка дебіторської заборгованості ТОВ ТВФ "Архсервіс" з вказанням виду заборгованості, строків виникнення та перспектив погашення);
13. Характеристика кредиторської заборгованості, список кредиторів (розшифровка кредиторської заборгованості ТОВ ТВФ "Архсервіс" з вказанням виду заборгованості, строків виникнення та перспектив погашення);
14. Розшифровка довгострокових фінансових вкладень (балансова вартість, відсоток участі, фінансова звітність дочірніх підприємств і підприємств участі) ТОВ ТВФ "Архсервіс" за останні три роки (2017-2019) та за останній звітний квартал (ІІ кв. 2020 року);
15. Структура та чисельність персоналу, фонд заробітної плати ТОВ ТВФ "Архсервіс";
16. Дані про основних контрагентів ТОВ ТВФ "Архсервіс";
17. Обсяг продажів послуг, товарів ТОВ ТВФ "Архсервіс" за останні 3 роки (2017-2019) і на дату оцінки (17.09.2020) з початку поточного року (2020).
Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.
До позовної заяви ОСОБА_2 долучено платіжну інструкцію від 06.05.2025 року № 6ATE-MC61-1TM1-TTB2 від 28.04.2025 року про сплату судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 5 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 2 червня 2025 року.
22 травня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема відповідач зазначає, що позивач не надав доказів внесення/сплати свого майнового вкладу в статутний капітал відповідача, у зв'язку з чим позивач не вправі при виході з товариства претендувати на повернення коштів та/або майна, яких не вносив у статутний капітал товариства. Також відповідач зазначає, що оцінка вартості частини майна пропорційно частці учасника у статутному капіталі товариства здійснюється згідно балансу товариства (балансова вартість). В той час за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Однак, як зазначає відповідач, в позовній заяві позивач витребовуючи у відповідача копії документів згідно їхнього переліку з 17 пунктів не посилається як на правову підставу ні на закон, ні на статут відповідача. У відзиві відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.
2 червня 2025 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Також до відповіді на відзив долучено клопотання від 30.05.2025 року про витребування доказів.
Ухвалою суду від 2 червня 2025 року підготовче засідання відкладено на 16 червня 2025 року.
9 червня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зокрема відповідач просить суд застосувати позовну давність.
Ухвалою суду від 16 червня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 30.05.2025 року про витребування доказів відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 7 липня 2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні 7 липня 2025 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Також просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати. Так, у вказаному судовому засіданні представником позивача було зазначено, що документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Представник відповідача у судовому засіданні 7 липня 2025 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Також просив суд стягнути з позивача понесені судові витрати. Так, у вказаному судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 у справі № 918/1018/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" про зобов'язання вчинити дії, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість його частки розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробничої фірми "Архсервіс" станом на 17.09.2020 шляхом надання обґрунтованого розрахунку та копії документів, необхідних для такого розрахунку.
За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд бере до уваги, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, враховуючи встановлені Господарським судом Рівненської області у рішенні від 17.01.2024 у справі № 918/1018/23 обставини, які мають преюдиційне значення для розгляду справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують.
07.12.2000 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" (код ЄДРПОУ 31258887).
Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ ТВФ "Архсервіс" складала 32 671,32 грн., що становить 24,751 % статутного капіталу, а тому вихід позивача зі складу учасників товариства не потребує згоди інших учасників товариства на його вихід.
18.09.2020 о 16:09:57 год., суб'єктом державної реєстрації Воронюк Л.М. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.
Таким чином, з дня державної реєстрації виходу з товариства - 18.09.2020 позивач є таким, що вийшов зі складу учасників ТОВ ТВФ "Архсервіс".
ОСОБА_1 звернувся до ТОВ ТВФ "Архсервіс" із заявою від 16 січня 2023 року, в якій просив повідомити йому як колишньому учаснику Товариства вартість його частки, надати її обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
Відповідь на вказану заяву у матеріалах справи відсутня.
За результатами розгляду спору та з'ясування обставин у справі № 918/1018/23, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню щодо зобов'язання ТОВ ТВФ "Архсервіс" повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість його частки розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі ТОВ ТВФ "Архсервіс" станом на 17.09.2020.
На виконання зазначеного рішення суду, Товариство повідомило ОСОБА_1 , що вартість його частки як колишнього учасника Товариства станом на 17.09.2020 становить 32 671,32 грн. (розрахунок № 24/05/24 від 24.05.2024).
Також, до такого розрахунку були додані: копія статуту ТОВ ТВФ "Архсервіс" (у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників вказаного Товариства згідно протоколу № 23 від 14.04.2016), копія фінансової звітності малого підприємства станом на 17.09.2020 на 2 арк., копія фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2020 на 2 арк., копія квитанції № 2 від 05.02.2021 про доставку фінансової звітності малого підприємства за 4 квартал 2020 до ГУ ДПС у Рівненській області (м. Рівне).
Проте, з надісланого розрахунку та доданих до нього документів неможливо достеменно встановити обґрунтованість та правильність проведеного ТОВ ТВФ "Архсервіс" розрахунку вартості частки ОСОБА_1 в статутному капіталі вказаного Товариства станом на 17.09.2020.
Враховуючи наведене, з метою підтвердження обґрунтованості та правильності проведеного ТОВ ТВФ "Архсервіс" розрахунку вартості частки ОСОБА_1 в статутному капіталі вказаного Товариства станом на 17.09.2020, ОСОБА_1 звернувся до Товариства з заявою від 17.12.2024, в якій просив надати йому копії наступних документів Товариства:
1. Види економічної діяльності та економічна структура Товариства, історична довідка про діяльність Товариства (опис в довільній формі);
2. Баланс (форма 1) станом на 31.12.2020 з розшифровкою заповнених статей;
3. Звіти про фінансові результати (форма 2) за три роки до дати оцінки з розшифровкою заповнених статей;
4. Відомість (розшифровка) основних засобів;
5. Оборотно-сальдову відомість по рахунку 201;
6. Матеріали останньої інвентаризації до дати оцінки;
7. Перелік необоротних активів на дату оцінки із зазначенням найменування, марки або технічних характеристик, року введення в експлуатацію, балансової та залишкової вартості, інших характеристик при наявності (основні засоби, незавершене будівництво, МНМА, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення - акції, облігації, депозити на термін більше 1 року, частки в статутних капіталах підприємств);
8. Перелік оборотних активів на дату оцінки із зазначенням найменування, марки або технічних характеристик, дати постановки на баланс, балансової вартості, інших характеристик при наявності (грошові кошти, готова продукція, товарно-матеріальні цінності, сировина, матеріали, запаси, незавершене виробництво, векселі одержані, дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);
9. Копії правовстановлюючих документів на основні засоби:
- на об'єкти нерухомості - договори купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, витяги з реєстру прав на нерухоме майно, технічні паспорти;
- на земельні ділянки - договору купівлі-продажу або державні акти, витяги з реєстру прав на нерухоме майно, довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
- на транспортні засоби - свідоцтва про реєстрацію;
10. Копії договорів оренди приміщень та іншого майна, у т. ч. земельних ділянок;
11. Відомості про об'єкти інтелектуальної власності Товариства - копії свідоцтв на торговельні марки, патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ліцензійні договори, франшизи, ноу-хау, програмне забезпечення та інші НМА;
12. Характеристика дебіторської заборгованості, список дебіторів (розшифровка дебіторської заборгованості Товариства з вказанням виду заборгованості, строків виникнення та перспектив погашення);
13. Характеристика кредиторської заборгованості, список кредиторів (розшифровка кредиторської заборгованості Товариства з вказанням виду заборгованості, строків виникнення та перспектив погашення);
14. Розшифровка довгострокових фінансових вкладень (балансова вартість, відсоток участі, фінансова звітність дочірніх підприємств і підприємств участі) за останні три роки та за останній звітний квартал;
15. Структура та чисельність персоналу, фонд заробітної плати;
16. Дані про основних контрагентів;
17. Обсяг продажів послуг, товарів за останні 3 роки і на дату оцінки з початку поточного року.
У відповіді № 01/25 від 16.01.2025 Товариство зазначило, що рішення Господарського суду Рівненської області від 17.01.2024 у справі № 918/1018/23 не містить в собі вичерпного переліку документів, які Товариство мало б додати до розрахунку вартості частки ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства станом на 17.09.2020, тому вважає, що Товариством повністю виконано рішення суду. Також, зважаючи на вихід 21.08.2020 ОСОБА_1 зі числа учасників Товариства вважає, що вимога про надання йому Товариством (цит.) "додаткових документів" є безпідставна та неправомірна, так як вона не ґрунтується на законі.
Відмову відповідача надати позивачу як колишньому учаснику Товариства копії документів, необхідних для обґрунтованого розрахунку вартості його частки, позивач вважає незаконною.
Положеннями ст. 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Зі змісту ч. 6 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається обов'язок товариства повідомити колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 по справі № 906/157/19 сформована позиція, відповідно до якої одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.
Відповідно до статті 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ ТВФ "Архсервіс" складала 32 671,32 грн, що становить 24,751 % статутного капіталу, а тому вихід позивача зі складу учасників товариства не потребує згоди інших учасників товариства на його вихід.
Згідно з частиною 5 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
18.09.2020 о 16:09:57 год., суб'єктом державної реєстрації Воронюк Л.М. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.
Таким чином, з дня державної реєстрації виходу з товариства - 18.09.2020 позивач є таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю творчо-виробнича фірма "Архсервіс".
Так, частиною 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Частиною 11 вказаної статті Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що обов'язок товариства повідомити колишнього учасника про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, виникає з дати отримання заяви учасника про вихід зі складу учасників товариства.
При цьому, стаття 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить переліку підстав, за наявності яких товариство має право не надавати колишньому учаснику інформацію про вартість його частки, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Згідно з частинами 7, 8 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
Таким чином, у відповідача на підставі положень частини 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виник обов'язок повідомити позивачу, як колишньому учаснику, вартість його частки, визначену станом на день, що передував дню подання ним відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Проте, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не виконав свої зобов'язання щодо надання позивачу як колишньому учаснику товариства на вимогу останнього інформації щодо вартості частки та надання розрахунку і підтверджуючих документів.
Статтею 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
Відповідно до статті 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Спонукання в судовому порядку відповідача до виконання його обов'язку шляхом вчинення дій - надання відповідної інформації відповідно до статті 116 ЦК України та статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є належним способом захисту права колишнього учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, та, зокрема, про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань з надання учаснику товариства інформації про вартість частки, що підлягає виплаті колишньому учаснику товариства, обґрунтованого розрахунку та копій документів, які були використані при розрахунку вартості частки, та на момент прийняття рішення доказів виконання вказаного обов'язку відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просить суд застосувати позовну давність.
Щодо вказаного суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно з статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Поряд з цим, відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, як вбачається з вищенаведених норм діючого законодавства, строк позовної давності, встановлений, зокрема, ст. ст. 257, 258 ЦК України продовжується як на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), так і на період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 було введено на усій території України карантин, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023 (Постанова КМУ "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236" від 25.04.2023 № 383).
Також відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був продовжений та триває до теперішнього часу.
Так, враховуючи, запровадження карантину, що діяв з 11.03.2020 року по 30.06.2023 року, та дію на даний час у державі режиму воєнного стану, строк позовної давності для вимог позивача на дату подачі позову (28.04.2025 року) не сплив, що виключає його застосування за заявою відповідача.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє як такі, що необґрунтовані та не доведені.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" про зобов'язання надати інформацію є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в частині надання Балансу (форма 1) ТОВ ТВФ "Архсервіс" станом на 31.12.2020 з розшифровкою заповнених статей; Звітів про фінансові результати (форма 2) ТОВ ТВФ "Архсервіс" за три роки (2017- 2019) до дати оцінки (17.09.2020) з розшифровкою заповнених статей та Матеріалів останньої інвентаризації до дати оцінки (17.09.2020) ТОВ ТВФ "Архсервіс". У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Абзацом 1 частини восьмої статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.
У відзиві відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.
Частиною 2 статті 123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На підставі підпунктів 1-2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру: збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру: збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2025 року встановлено у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся з вимогою немайнового характеру.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028 грн 00 коп., та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 028,00*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до Господарського суду Рівненської області ОСОБА_1 було сплачено 2 422 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.04.2025 року № 6ATE-MC61-1TM1-TTB2 від 28.04.2025 року.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з правилами частини 9 статті 129 ГПК України, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне покласти на відповідача 2 422 грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" не надано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а відтак судом не вирішується питання щодо понесених позивачем та відповідачем вказаних судових витрат при ухваленні рішення.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Товариству з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" (33028, м. Рівне, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 66, код ЄДРПОУ 31258887) надати колишньому учаснику такого Товариства - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) інформацію про діяльність юридичної особи - належним чином завірені копії документів, необхідних для розрахунку вартості частки ОСОБА_1 розміром 24,75 відсотків у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробничої фірми "Архсервіс" станом на 17.09.2020, а саме:
- Баланс (форма 1) ТОВ ТВФ "Архсервіс" станом на 31.12.2020 з розшифровкою заповнених статей;
- Звіти про фінансові результати (форма 2) ТОВ ТВФ "Архсервіс" за три роки (2017- 2019) до дати оцінки (17.09.2020) з розшифровкою заповнених статей;
- Матеріали останньої інвентаризації до дати оцінки (17.09.2020) ТОВ ТВФ "Архсервіс".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" (33028, м. Рівне, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 66, код ЄДРПОУ 31258887) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Творчо-виробнича фірма "Архсервіс" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 17 липня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.