17 липня 2025 року Справа № 915/1671/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін клопотання (вх. № 8434/25 від 03.06.2025) представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", вул. Артилерійська, буд. 18/2, оф. 7, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 40340987)
електронна пошта: valdpro@ukr.net
представник позивача: Луб Владислав Володимирович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА-НК", вул. Космонавтів, буд. 140, кв. 58, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54031 (код ЄДРПОУ 43654537)
про стягнення коштів у розмірі 208 503, 98 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА-НК" заборгованість у розмірі 208 503, 98 грн., що складається з суми боргу 150 000, 00 грн., інфляційного збільшення 49 158, 77 грн., штрафних санкцій 9 345, 21 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2023 справу з єдиним унікальним номером № 915/1671/23 призначено головуючому судді ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" (вх. № 14278/23 від 27.10.2023) про забезпечення позову.
Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА - НК" в межах суми позовних вимог 208 503, 98 грн., які обліковуються на розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Венера - НК".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2023 позовну заяву (вх. № 14232/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2023 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1766/0/15-24 від 06.06.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Миколаївської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 року № 73, у зв'язку зі звільненням у відставку головуючого судді ОСОБА_1 , здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1671/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у справі Алексєєва А.П. Підстава повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення судді з посади.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Алексєєва А.П. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1671/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу № 915/1671/23 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2024 прийнято справу № 915/1671/23 до провадження судді Олейняш Е. М. Вирішено здійснювати повторний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА-НК", вул. Космонавтів, буд. 140, кв. 58, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54031 (код ЄДРПОУ 43654537) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", вул. Артилерійська, буд. 18/2, оф. 7, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 40340987):
- 150 000, 00 грн. (сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) - суми боргу;
- 98, 63 грн. (дев'яносто вісім грн. 63 коп.) - 3 % річних;
- 1 801, 23 грн. (одна тисяча вісімсот одна грн. 23 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовлено.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2025 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 19.06.2025.
30.06.2025 на виконання рішення суду видано наказ.
03.06.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 8434/25 від 03.06.2025), в якій заявник просить суд винести додаткове рішення по справі № 915/1671/23, яким вирішити питання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНЕРА-НК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДПРО» витрат на правову допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.
Судом встановлено, що під час прийняття рішення у даній справі питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2025 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Ухвала суду від 12.06.2025 доставлена до електронних кабінетів сторін 13.06.2025.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
В позовній заяві позивач на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи становить 23 127, 56 грн., з яких: 3 127, 56 грн. - судовий збір, 20 000, 00 грн. - витрати на правову допомогу згідного договору № 1 від 18.10.2023.
03.06.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 8434/25 від 03.06.2025), в якій заявник просить суд винести додаткове рішення по справі № 915/1671/23, яким вирішити питання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА-НК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО" витрат на правову допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:
- договором про надання правової допомоги та представництво інтересів № 1 від 18.10.2023 та додатковою угодою № 1 від 18.10.2023;
- ордером серії ВН № 1296895 від 26.10.2023, виданим на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 18.10.2023;
- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 003443 від 19.09.2018;
- рахунком на оплату № 1 від 18.10.2023 на суму 10 000, 00 грн.;
- платіжною інструкцією № 2243 від 19.10.2023 на суму 10 000, 00 грн.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Луб Владислав Володимирович обліковується у Раді адвокатів Одеської області.
18.10.2023 між Адвокатським бюро «Луб Владислав» (бюро) та ТОВ «ВАЛДПРО» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги та представництво інтересів № 1 від 18.10.2023, відповідно до якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу (далі - «послуги») в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати бюро, необхідні для виконання цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору гонорар - форма винагороди бюро за надання послуг, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 4.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремо додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладено у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.
18.10.2023 до договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 18.10.2023.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди на виконання п.п. 4.3, п. 4 договору сторони дійшли згоди встановити наступний фіксований порядок та розмір грошової винагороди адвокатського бюро, в сумі: 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок за послуги звернення до суду та представництво клієнта в суді першої інстанції щодо стягнення з ТОВ «Венера-НК» (код ЄДРПОУ 43654537) грошових коштів.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди сторони погодили, що 50 % від вартості грошової винагороди адвокатського бюро. Клієнт сплачує протягом 5 (п'яти) банківських днів, з моменту отримання рахунку, та 50 % - протягом 5 (п'яти) банківських днів, після набранням рішення законної сили.
Договір з додатковою угодою підписано бюро та клієнтом. Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
18.10.2023 адвокатським бюро виставлено позивачу (клієнту) рахунок на оплату № 1 від 18.10.2023 на суму 10 000, 00 грн.
Відповідно до наданої суду платіжної інструкції № 2243 від 19.10.2023 позивачем (клієнтом) проведено оплату в сумі 10 000, 00 грн. із зазначенням призначення платежу «оплата за правову допомогу згідно рахунку № 1 від 18.10.2023».
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова КАС ВС від 28.12.2020 № 640/18402/19).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).
Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду від 12.06.2025 про призначення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу отримана відповідачем ТОВ «ВЕНЕРА-НК» 13.06.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду від 17.06.2025. Отже, відповідач мав достатньо часу для висловлення власної правової позиції щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 14 398, 00 грн. у зв'язку з частковим задоволенням позову слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНЕРА-НК", вул. Космонавтів, буд. 140, кв. 58, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54031 (код ЄДРПОУ 43654537) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛДПРО", вул. Артилерійська, буд. 18/2, оф. 7, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 40340987):
- 14 398, 00 грн. (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.
2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 17.07.2025
Суддя Е.М. Олейняш