16.07.2025 Справа № 5015/1121/11
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник, розглянувши заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.07.2025 про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу
у справі № 5015/1121/11
за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопластбуд», м. Львів,
про: стягнення штрафу у розмірі 10 000, 00 грн та пені в розмірі 9 900, 00 грн,
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопластбуд» про стягнення штрафу у розмірі 10 000, 00 грн та пені в розмірі 9 900, 00 грн, за результатами розгляду якої 30.03.2011 постановлено рішення про задоволення позовних вимог і про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопластбуд» в дохід Державного бюджету України суму в розмірі 19 900, 00, грн., з яких (10 000,00 грн штрафу, 9 900,00 грн пені) з розстроченням виконання рішення суду на 6 місяців, зі сплатою рівними частинами кожного місяця. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопластбуд» в дохід Державного бюджету України 199,00 грн державного мита.
26.04.20211 на виконання рішення суду видано три накази.
02.07.2025 суд отримав заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 матеріали заяви передано для розгляду судді Матвіїву Р.І.
Ухвалою суду від 03.07.2025 заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.07.2025.
Відповідачу ухвалу суду надіслано на адресу місцезнаходження згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення (штрих - кодовий ідентифікатор 0601167151187) з ухвалою суду від 03.07.2025 вручено відповідачу 11.07.2025.
У судове засідання 16.07.2025 представники учасників справи не з'явились.
Суд, враховуючи строки розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, визначені ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, та заяви про видачу дубліката наказу, визначеного у п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, за відсутності клопотань учасників справи про відкладення судового засідання з розгляду заяви, зазначає про відсутність підстав для відкладення засідання і про можливість доцільність розгляду заяви в даному судовому засіданні.
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України стверджує, що наказ про примусове виконання рішення у господарській справі №5015/5455/12 неодноразово пред'являвся до виконання, а 30.01.2025 був знищений Жовківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області разом з матеріалами виконавчого провадження.
Заявник зазначає, що строк пред'явлення наказу до виконання пропущено з поважних причин з огляду на неналежне надсилання органом примусового виконання рішень постанови про повернення виконавчого документу стягувачу та неналежне повідомлення стягувача про винесення такої постанови.
У зв'язку із відсутністю оригіналу наказу, стягувач реалізовує право на звернення до суду з метою поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2011 задоволено позовні вимоги у справі №5015/1121/11 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Технопластбуд» в дохід Державного бюджету України суму в розмірі 19 900, 00, грн, з яких ( 10 000,00 грн. -штрафу, 9 900,00 грн. -пені) з розстроченням виконання рішення суду на 6 (шість) місяців, з сплатою рівними частинами кожного місяця, а саме:
- до 30.04.11р. - 3 316,00 грн.
- до 30.05.11р. - 3 316,00 грн.
- до 30.06.11р. - 3 316,00 грн.
- до 30.07.11р. - 3 316,00 грн.
- до 30.08.11р. - 3 316,00 грн.
- до. 30.09.11р. - 3 320,00 грн.
Також в дохід Державного бюджету України 199,00 грн державного мита та 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
26.04.2011 на виконання рішення суду видано три накази.
16.11.2011 задоволено заяву позивача про видачу дубліката наказу про стягнення основного боргу з розстроченням.
Постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області від 01.02.2014 року ВП №39164042 повернуто виконавчий документ стягувану на підставі частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 31.01.2015.
15.07.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №5015/1121/11 від 29.11.2021 у зв'язку із пропуском строку пред'явлення наказу до виконання.
01.10.2014 суд задовольнив скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та визнав незаконними дії державного виконавця органу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження; визнав недійсною постанову державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.07.2014 ВП №44001086.
04.07.2019 суд задовольнив скаргу стягувача та визнав бездіяльність Жовківського районного відділу Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо не початку примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 29.11.2011 у справі № 5015/1121/11 - неправомірною та зобов'язав усунути порушення.
Вирішуючи питання про видачу дубліката наказу за поданням Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області суд встановив, що наказ Господарського суду Львівської області №5015/1121/11 від 29.11.2011 був повернений державним виконавцем стягувачу без виконання відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2018.
В той же час, згідно заяви Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.10.2018 наказ був повторно направлений стягувачем на адресу Жовківського Відділу ДВС з метою відкриття виконавчого провадження, що підтверджується документами поштового відправлення (рекомендоване) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 79000 55490860.
Згідно листа Відділу ДВС від 15.05.2019 наказ Господарського суду Львівської області № 5015/1121/11 від 29.11.2011 у Відділі не зареєстрований, а відтак на виконанні не перебуває.
Отже суд дійшов висновку, що наказ Господарського суду Львівської області від 29.11.2011 у справі № 5015/1121/11 втрачений Жовківським РВ ДВС при пересилці.
Ухвалою суду від 15.10.2019 задоволено подання Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та видано дублікат наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Технопластбуд» в дохід Державного бюджету України суму в розмірі 19 900, 00, грн., з яких ( 10 000,00 грн. -штрафу, 9 900,00 грн. -пені) з розстроченням виконання рішення суду на 6 (шість) місяців, з сплатою рівними частинами кожного місяця.
27.11.2019 головним державним виконавцем Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Макогін Василя Миколайовича на підставі заяви стягувача від 25.11.2019 відкрито виконавче провадження з виконання наказу, виданого 29.11.2011 у справі №5015/1121/11.
У листі Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.04.2025 Жовківському відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стягувач зазначав, що на дату цього листа не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження №60715668, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №60715668 та оригінал наказу суду у справі №5015/1121/11. Тому стягувач листом просив орган примусового виконання рішень надіслати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №60715668 та оригінал наказу суду у справі №5015/1121/11.
Жовківський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповідь на лист стягувача, листом від 05.05.2025 повідомив, що 06.03.2021 державним виконавцем Макогоном В.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «про виконавче провадження» оскільки борг не сплачений, вимоги виконавчого документа не виконано, за боржником не зареєстроване рухоме чи нерухоме майно на яке можна звернути стягнення , боржник не отримує доходу та здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку та виявлення майна (коштів) боржника виявились безрезультатними. Повідомлено, що згідно з актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 30.01.2025 матеріали виконавчого провадження 60715668 знищені шляхом спалення, оскільки трирічний термін зберігання виконавчих проваджень минув.
Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).
Досліджуючи питання пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, суд враховує таке.
Як повідомлено Жовківським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповіді на запит стягувача, 06.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 та ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Суд зауважує, що накази від 26.04.2011 були дійсні до пред'явлення протягом одного року.
05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, згідно з п. 5 р. XIII якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Аналіз п. 5 р. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного закону свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим Законом. Для п. 5 р. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності». Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02.05.2018 у справі № 5016/149/2011(17/6).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже стягувач міг повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом трьох місяців з моменту винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.03.2021.
Натомість, як зазначив стягувач у листі від 23.04.2025, йому стало відомо про винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та наказ суду від 29.11.20211 у справі №5015/1121/11 стягувач від відділу примусового виконання рішень не отримував.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 05.05.2018 у справі № 917/1431/14 навів висновки про застосування норм права: питання щодо поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання (у розумінні частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України), тобто, наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому, визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.
Суд враховує повідомлену стягувачем обставину неналежного надсилання державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а також виконавчого документа.
Натомість суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про судовий збір» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Отже стягувач мав право та гарантовану можливість відстежувати хід виконання рішення, зокрема за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, стягувач упродовж п'яти років не цікавився ходом виконавчого провадження та лише у квітні 2025 року звернувся із запитом до Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надсилання постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, а також оригіналу виконавчого документа.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність об'єктивних, незалежних від стягувача обставин, що унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред'явлення наказу до виконання, оскільки стягувач у будь - який момент мав можливість встановити обставину завершення виконавчого провадження №60715668 за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження та, відповідно, звернутись до органу примусового виконання рішень з метою отримання оригіналу виконавчого документа або оскаржити бездіяльність державного виконавця з надсилання відповідної постави стягувачу у виконавчому провадженні №60715668.
Підсумовуючи, суд вважає наведені стягувачем підстави для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є необґрунтованими.
Щодо заяви в частині видачі дубліката наказу про примусове виконання рішення, суд зазначає таке.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі N 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, що є обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з огляду на сплив строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Керуючись п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
ухвалив:
У задоволенні заяви Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.07.2025 про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 5015/1121/11 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 16.07.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.