Ухвала від 17.07.2025 по справі 15/175-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.07.2025Справа № 15/175-б (910/4514/23)

За позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"

про стягнення 131.994,01 грн.

в межах справи № 15/175-б

За заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" (ідентифікаційний код 14312358)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про банкрутство Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник".

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах справи № 15/175-б.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі №15/175-б (910/4514/23) позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 131.994,01 грн.; стягнуто з Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" (вул. Здолбунівська, буд. 2, м. Київ, 02081; ідентифікаційний код 14312358) в дохід Державного бюджету України 2.684, 00 грн. судового збору.

22.06.2023 на виконання рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

17.09.2024 засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 надійшла заява про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва №15/175-б (910/4514/23) від 22.06.2023.

Відповідно до п. 2.3.5 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , на підставі розпорядження керівника апарату суду №01.3-16/1143/24 від 17.09.2024 відповідну заяву по справі №15/175-б (910/4514/23) направлено на повторний автоматичний розподіл.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу заява про видачу дубліката наказу по справі №№15/175-б (910/4514/23) передано судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката наказу задоволено. Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від №15/175-б (910/4514/23) від 22.06.2023 про стягнення з Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 131.994,01 грн.

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга від ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з пунктом а) частини 1 статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).

У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду застосувала правові позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі №910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г.

Зі змісту поданої скарги слідує, що ОСОБА_1 звернулася 23.12.2024 засобами поштового зв'язку до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі №15/175-б (910/4514/23).

Оскільки станом на 02.04.2025 від виконавчої служби не надійшло жодної інформації про стан розгляду заяви, ОСОБА_1 звернулася до виконавчої служби із відповідним запитом.

Відтак, скаржник подала 02.06.2025 до суду скаргу, в якій просила визнати бездіяльність Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною та зобов'язати виконавчу службу розглянути заяву від 23.12.2024 про відкриття виконавчого провадження та виконати дії, передбачені нормами ст. 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г, виходячи із порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).

У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду застосувала правові позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі №910/7221/17, від 12.01.2021 у справі №910/8794/17, від 12.10.2021 у справі №918/333/13-г, від 06.04.2022 у справі № 910/16262/19.

У зв'язку з цим, суд вважає пропущеним скаржником строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця, оскільки відповідний строк розпочав свій перебіг після направлення 23.12.2024 заяви про відкриття виконавчого провадження до виконавчої служби.

Одночасно, скаржником не наведено жодних причин пропуску процесуального строку на подання скарги, а також не заявлено клопотання про поновлення такого строку.

Відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведених обставин суд дійшов висновку скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 118, 232, 234, 235, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано: 17.07.2025.

Суддя Д.В. Мандичев