ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/15159/24
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА»
простягнення судових витрат
у справі№ 910/15159/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА»
доДержавного підприємства "Гарантований покупець"
простягнення 12 426 588,31 грн
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Калашнік Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Плецька Ю.В.;
від відповідача: Подобєда О.В.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15159/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА» (далі також - позивач, ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА») до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі також - відповідач, ДП "Гарантований покупець") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 12 426 588,31 грн, з яких: 10 290 505,25 грн основного боргу; 520 272,56 грн сума 3% річних; 1 615 810,50 грн сума інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 позов задоволено частково.
20.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА» надійшла заява про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Суд призначив заяву до розгляду в судовому засіданні 10.07.2025.
09.07.2025 від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу (котра також містить клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу), згідно з якими ДП "Гарантований покупець" просить суд:
- відмовити ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА» у долученні нових доказів, поданих із порушенням процесуального порядку;
- повністю відмовити ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА» у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Представники сторін безпосередньо в судовому засіданні 10.07.2025 надали усні пояснення щодо розподілу судових витрат. Представник відповідача, зокрема, наполягав на подання позивачем доказів понесених витрат з порушенням процесуальних строків, а представник позивача проти таких доводів заперечив та навів аргументи на підтвердження своєчасності подання доказів.
Заслухавши доводи представників сторін та з огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається із позовної заяви, орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 720 335,67 грн. А у заяві від 20.05.2025 заявлено про стягнення витрат в розмірі 530 994,12 грн.
Відповідач стверджує, що позивач долучив докази понесення витрат поза межами строків, визначених ст. 80 ГПК України. На момент подачі позову 09.12.2024, частина доданих до заяви про долучення доказів витрат на правничу допомогу доказів - була наявна у позивача, однак не подана разом із позовом. У заяві взагалі не наводиться обґрунтування поважності причин неподання вказаних документів в порядку визначеному ГПК України, як цього вимагає ч. 1 ст. 221 ГПК України, де чітко визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку:
1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі;
2) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, суд зауважує, що вказівка у частині 8 статті 129, частині 1 статті 221 ГПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Відтак, для реалізації права на відшкодування витрат на правову допомогу сторона має дотриматися процедури, встановленої нормами процесуального права, а саме:
- у своїй першій заяві по суті сторона має навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ст. 124 ГПК України);
- подати до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України);
- подати до суду докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи (ч. 8 ст. 129 ГПК України);
- зробити заяву про подання до суду доказів, які обґрунтовують розмір судових витрат, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у зв'язку з наявністю поважних причин, які унеможливлюють подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
Дотримання стороною викладеного вище порядку, передбаченого нормами права ГПК України, необхідно для інформування іншої сторони про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які можуть бути покладені на неї судом за наслідками розгляду справи, що може вплинути на стратегією захисту прав та інтересів такої сторони під час розгляду справи, що враховується судом під час визначення розміру судових витрат, що заявлені до відшкодування.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 28.04.2023 у справі № 924/427/22.
Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, позивач подав до суду після того, як суд ухвалив рішення по справі.
У той же час, у позовній заяві було надано попередній розрахунок судових витрат та до початку судових дебатів заявлено про подання документального підтвердження понесених витрат не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20.
Отже, з огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що заяву про долучення доказів та розподіл судових витрат подано позивачем з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про відмову у долученні таких доказів.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат у матеріалах справи наявні наступні докази (завірені копії):
- Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО «ЛЕГЕС», та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «БІОГАЗ-Україна» по справі № 910/15159/24.
- Акт приймання-передачі послуг від 27.09.2024 на суму 15 000,00 грн., в тому числі Рахунок № 15/09 від 27.09.2024 року.
- Акт приймання-передачі послуг від 16.12.2024 на суму 100 000,00 грн., в тому числі Рахунок № 10/12 від 15.12.2024 року.
- Акт приймання-передачі послуг від 31.01.2025 на суму 2 000,00 грн., в тому числі Рахунок № 29/01 від 31.01.2025 року.
- Акт приймання-передачі послуг від 16.04.2025 на суму 7 000,00 грн., в тому числі Рахунок № 11/04 від 16.04.2025 року.
- Акт приймання-передачі послуг від 16.05.2025 на суму 7 000,00 грн., в тому числі Рахунок № 10/05 від 16.05.2025 року.
- Акт приймання-передачі послуг від 19.05.2025 на суму 399 994,12 грн., в тому числі Рахунок № 13/05 від 19.05.2025 року.
- Договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.09.2024, в тому числі Додаткова угода № 1 від 18.09.2024 року.
- Виписка АО «ЛЕГЕС» про отриману оплату за надану ТОВ «БІОГАЗ-Україна» правничу допомогу по справі № 910/15159/24.
- Ордер АР № 1207603 від 15.11.2024 на представника позивача.
- Свідоцтво представника позивача на право зайняття адвокатською діяльністю.
У судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення щодо отриманих позивачем адвокатських послуг, у тому числі відповідач посилався на необґрунтованість деяких робіт, виконаних адвокатом, за які встановлено плату (зокрема складання та надсилання претензії).
18.09.2024 між позивачем ТОВ «БІОГАЗ-Україна» (Клієнт) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.09.2024 (надалі - Договір) з Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» (надалі - Адвокатське об'єднання) предметом якого є надання Клієнту правничої (правової) допомоги пов'язаної зі стягненням в судовому порядку (у судах всіх інстанцій) з гарантованого покупця ДП «Гарантований покупець» (код ЄДРПОУ 43068454) заборгованості перед продавцем за «зеленим» тарифом ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36835907) за договором купівлі-продажу електричної енергії № 16588/01 від 22.02.2019р.
Під правничою (правовою) допомогою сторони Договору домовились вважати: вивчення документів Клієнта та підготовка тексту позовної заяви, відповіді на відзив; підготовка тексту апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; підготовка тексту претензії, вимоги, інш. документів по суті справи та/або інших процесуальних документів, заперечень, пояснень, заяв, скарг, клопотань, запитів, розрахунків по справі (у разі необхідності, визначеній Адвокатським об'єднанням); представництво та захист законних прав та інтересів Клієнта в судах всіх інстанцій.
Також, Додатковою угодою № 1 від 18.09.2024 до Договору сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги пов'язаної із представництвом, захистом законних прав та інтересів Клієнта складається з вартості правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі та становить:
- вивчення документів та підготовка претензії - 15 000,00 грн.;
- підготовка позовної заяви - 100 000,00 грн.;
- підготовка інших документів по суті справи або процесуальних - від 4 000 грн;
- участь в одному судовому засіданні - 5 000 грн;
- гонорар успіху АО «ЛЕГЕС» - 20% від загальної суми інфляційних втрат та 3% річних, задоволеної (стягнутої) судом за результатом розгляду даної справи.
Згідно п. 4.3. Договору, Гонорар є формою винагороди Адвокатського об'єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг за цим Договором встановлюється в залежності від виду та обсягу послуг, що надаються та узгоджуються Сторонами в Актах приймання-передачі послуг. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг, що пов'язані із позовною роботою та представництвом інтересів Клієнта в суді встановлюється шляхом підписання додаткових угод до Договору.
Остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов'язаних із наданням правничої (правової) допомоги, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг (п. 4.7. Договору).
Загальний розмір заявлених позивачем витрат складає 530 994,12 грн, що підтверджується Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних АО «ЛЕГЕС», та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «БІОГАЗ-Україна» по справі №910/15159/24, актами наданих послуг (виконаних робіт), виставленими рахунками на оплату та відомостями про здійсненні позивачем платежі за надані послуги правничої допомоги, що узагальнено розподіляються наступним чином:
- участь та відрядження адвоката на два судових засідання по справі - 14 000 грн;
- підготовка тексту претензії, позовної заяви, клопотання по справі - 117 000 грн;
- додатковий гонорар АО «ЛЕГЕС» (гонорар за успіх по справі) - 399 994,12 грн.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі також - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, як вбачається з Договору, встановлено фіксований розмір гонорару.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
За результатами розгляду заяви суд дійшов висновку, що послуги щодо участі та відрядження адвоката на два судових засідання по справі на суму 14 000 грн та з підготовки тексту претензії, позовної заяви, клопотання по справі на суму 117 000 грн були неминучими та їх стягнення з відповідача в межах розгляду даної справи є обґрунтованим.
Щодо заявленого позивачем до стягнення гонорару успіху на суму 399 994,12 грн, суд зазначає таке.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення "гонорару успіху" в розмірі 399 994,12 грн, такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування "гонорару успіху" за рахунок відповідача.
Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, заява ТОВ «БІОГАЗ-УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 120, 123, 126, 129, 220, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА» про стягнення судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОГАЗ-УКРАЇНА» (69600, м. Запоріжжя, Північне Шосе, 4, кім. 302; код ЄДРПОУ 36835907) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 131 000,00 грн.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 15.07.2025.
Суддя Ю.О. Підченко