ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2025Справа № 910/5614/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОВОКЗАЛЬНА, будинок 13)
про стягнення 573 852,66 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» (далі-відповідач) про стягнення 573 852,66 грн, з якої пеня - 236 082,00 грн. та штраф - 45 276,00 грн. за порушення строку виконання умов Договору; 129 360,00 грн. - авансовий платіж, 80 148,16 грн. - інфляційні втрати за період 14/05/2021 - 17/04/2025 від суми авансового платежу, 82 986,50 грн. - проценти в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом протягом 14/05/2021 - 17/04/2025.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 01-20011221 від 16.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 про відкриття провадження у справі №910/5614/25 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді " ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/5614/25 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 13.05.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 13.05.2025.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» (далі-підрядник) укладено Договорів № 01-20011221, за умовами якого предмет закупівлі: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Проектування Реконструкція ПС 330 кв "Аджалик", 31км Миколаївської дороги с. Ольшанка, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Арциз" м. Арциз вул. Бондарева, 85, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Новоодеська" Овідіопольський р-н, с.Петродолинське, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Подільська" Одеська обл., Котовський р-н, с.Великий Фонтан, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Усатове" Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №2, (Інв № новий), Миколаївська лінійна дільниця м. Миколаїв, вул. Чорновола, 6 (Інв № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи 71320000-7 Послуги з інженерного проектування
За Договором Підрядник зобов'язується на свій ризик, згідно із затвердженим Замовником та погодженим Підрядником Завданням на проектування (Додаток 1 до Договору), з дотриманням інших вимог Договору, чинного законодавства України виконати проектні роботи/інженерно-вишукувальні роботи по об?єкту: «Реконструкція ПС 330 кВ "Аджалик", 31км Миколаївської дороги с. Ольшанка,(Інв № новий), ПС 330 кВ "Арциз" м. Арциз вул. Бондарева, 85, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Новоодеська" Овідіопольський р-н, с.Петродолинське, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Подільська" Одеська обл., Котовський р-н, с. Великий Фонтан, (Інв № новий) , пс 330 кВ "Усатове" Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 2, (Інв № новий), Миколаївська лінійна дільниця м. Миколаїв, вул. Чорновола, 6 (Інв № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи», а Замовник зобов'язується здійснити оплату прийнятих, належно виконаних, проектних робіт на умовах Договору.
Результат проектних робіт за Договором - розроблена та оформлена згідно з вимогами Договору, завдання на проектування, та чинного законодавства України проектна документація, щодо якої Підрядник отримав позитивний висновок експертної організації.
Визначені Договором проектні роботи визнаються належно виконаними за умови дотримання Підрядником вимог з розроблення і оформлення проектної документації (відповідно до Завдання на проектування та інших умов Договору, державних норм, будівельних норм і правил, українських та міжнародних стандартів, інших вимог чинного законодавства України з питань, що регламентують питання розроблення проектної документації, в тому числі в частині отримання звіту експертної організації та дотримання строку, визначеного Договором.
Обсяги закупівлі робіт можуть бути змінені Замовником, зокрема залежно від фактичного обсягу видатків Замовника.
Відповідно до п. 1.2. Договору, підрядник виконує проектні роботи протягом 240 календарних днів з моменту підписання Договору але не пізніше 30.11.2021 року (в залежності від того яка дата настане раніше).
Загальна ціна Договору розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 і визначена в Додатку № 2 до Договору), становить 539 000,00 грн. (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.), крім того, ПДВ (20%) 107 800,00 грн. (сто сім тисяч вісімсот грн. 00 коп.), всього 646 800,00 грн. (шістсот сорок шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.) (п. 2.2. Договору).
Сторони п. 3.1-3.2 Договору погодили, що замовник погоджується виплатити Підряднику вартість проектних робіт з урахуванням виконання Підрядником його зобов'язань, визначених у Договорі. Оплата за Договором здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Підрядника.
Підпунктами 3.3.1.- 3.3.2. передбачено, що перерахування попередньої оплати в розмірі не більше 20% від вартості проектних робіт на підставі рахунку-фактури, наданого Підрядником. Остаточного розрахунку за виконані проектні роботи, з врахуванням суми отриманого авансу, протягом 25 (двадцяти п?яти) банківських днів з дати підписання Сторонами двох екземплярів Акту, про виконані роботи (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013) та при наданні Замовнику позитивного експертного висновку експертної організації (Експертний звіт).
Згідно п.3.6. Договору, у разі порушення договірних зобов'язань з вини Підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника незалежно від того, припинені зобов'язання за Договором на дату отримання вимоги Замовника чи ні.
Приймання-передача виконаних Підрядником проектних робіт засвідчується шляхом підписання Сторонами акта здачі-приймання - виконаних робіт, (Акт), який оформляється (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, якщо на момент складання такого Акта не будуть застосовуватись інші форми) згідно з вимогами щодо оформлення первинних документів.
Підрядник зобов'язаний разом з цим Актом надати належним чином оформлені документи:
- накладну приймання-передачі оформленої проектної документації та позитивного Експертного звіту;
- проектну документацію (оформлену згідно з Завданням на проектування, вимогами чинного законодавства України) у кількості 5 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії (на USB накопичувачі в одному примірнику, який повинен містити: пояснювальну записку (у форматі «pdf» та «doc»), графічну частину (у форматі «pdf» та «dwg» або «vsd»), кошторисні розрахунки у форматі актуальної версії ПК СТС «bsdu» та у форматах «doc» або «exce!»; електронні варіанти документів в «pdf» форматі повинні бути сканованими копіями оригінальних документів);
- оригінал Експертного звіту;
- підтверджуючі документи щодо інших витрат згідно з умовами Договору (за наявності таких витрат);
У разі ненадання будь-якого із зазначених документів Замовнику розгляд такого Акта починається з дати надання Підрядником всіх зазначених документів.
Замовник перевіряє надану Підрядником проектну документацію на предмет її повноти, якості її оформлення, в тому числі відповідності Договору, вимогам чинного законодавства України щодо виконання проектних робіт, і протягом - робочих днів приймає проектну документацію, що засвідчує підписанням наданого Підрядником акта здачі-приймання - виконаних робіт, один примірник якого повертає Підряднику, або протягом цього ж періоду направляє Підряднику відмову від підписання Акта, оформлену у вигляд документа про недоліки, із встановленням строків усунення недоліків. Строк перебування проектної документації на перевірці в Замовника включається до загального строку виконання проектних робіт, передбаченого п. 1.2. Договору.
Підрядник зобов'язаний у терміни та в порядку, визначеними Замовником в документі про недоліки, усунути недоліки проектних робіт. При цьому, всі витрати з усунення виявлених недоліків покладаються на Підрядника (без компенсації Замовником).
Сторони вправі оформити двосторонній акт з визначенням порядку усунення недоліків. При цьому право визначити порядок усунення недоліків належить Замовнику.
Після усунення недоліків Підрядник повторно направляє Замовнику Акт відповідно до вимог цього пункту Договору та звіт щодо усунення недоліків (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.3. Договору, підписання замовником акта є підставою для проведення Підряднику оплати за виконані проектні роботи.
Пунктом 5.4. Договору встановлено, що з дати підписання Замовником акта здачі-приймання - виконаних робіт він набуває виключних майнових прав на результати виконаних проектних робіт (включаючи, але не обмежуючись: право на використання переданої Замовнику проектної документації на свій розсуд без узгодження з Підрядником, а у разі потреби коригування цієї документації - в порядку, визначеному чинним законодавством України, право дозволяти використання та право на заборону її використання).
Згідно п.7.3. Договору, за порушення строків виконання проектних робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Відповідно до п.7.5. Договору, у разі невиконання договірних зобов'язань з вини Підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню Замовнику (протягом трьох банківських з дня отримання відповідної вимоги Замовника) з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника. За неповернення авансових платежів у встановлений строк Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми неповерненого авансового платежу, за кожен день прострочення.
Пунктом 7.6. Договору передбачено, що за ненадання забезпечення виконання Договору у встановлений Договором строк Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми ненаданого в строк забезпечення, за кожен день прострочення.
Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Сторонами погоджено завдання на проектування (Додаток №1), договірну ціну на виконання проєктно-вишукувальних робіт (Додаток №2), зведений кошторис № 309 на проектні і вишукувальні роботи, кошторис № 1 на виконання робіт, кошторис № 2 на виконання робіт, кошторис № 3 на виконання робіт, кошторис № 4 на виконання робіт, кошторис № 1 на виконання робіт, кошторис № 5 на виконання робіт, кошторис № 6 на виконання робіт, кошторис № 7 на виконання робіт, розрахунок вартості експертизи № 8.
На виконання умов договору, позивач перерахував 20 % від вартості проектних робіт відповідачу в розмірі 129 630,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 628 від 13.05.2021.
20.02.2023 замовник скерував підряднику претензію вих. № 01/9010 на суму 281 358,00 грн, у зв'язку із порушенням останнім строків викання зобов'язань за Договором № 01-20011221 від 16.04.2021. Вказана претензія було повернута відправнику із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
16.10.2023 відповідач звернувся до позивача із листом № 01/10-2023, в якому вказав, що, зваживши всі обставини, які склалися на поточний момент, ТОВ «Українські будівельні рішення» не має фізичних та матеріальних ресурсів для виконання подальших проектних робіт по об?єкту «Реконструкція ПС 330 кВ "Аджалик", 31км Миколаївської дороги с. Ольшанка.(Інв № новий), ПС 330 кВ "Арциз" м. Арциз вул. Бондарева, 85, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Новоодеська" Овідіопольський р-н, с. Петродолинське. (Інв № новий), ПС 330 кВ "Подільська" Одеська обл., Котовський р-н, с. Великий Фонтан, (Інв № новий) ПС 330 кВ "Усатове" Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільська рада, комплекс будівель та споруд Nє 2, (Інв № новий), Миколаївська лінійна дільниця м. Миколаїв, вул. Чорновола, 6 (Інв № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи» згідно Договору №01-200112-21 від 16 квітня 2021 року. ТОВ «Українські будівельні рішення» просить надати розрахунок остаточної оплати по всім позиціям (залог, передоплата, фактичний об'єм виконаних робіт, можливі юридичні претензії, тощо) за умови оформлення та надання вже погодженої проектної документації ПАТ «НЕК «Укренерго» для подальшого розрахунку кошторису та проведення експертизи силами ПАТ «НЕК «Укренерго» - з взаєморозрахунком по об'єму виконаної роботи, зафіксованим актом виконаних робіт.
21.04.2025 ТОВ «НЕК «Укренерго» скерувало ТОВ «Українські будівельні рішення» вимогу вих. №01/24510 про повернення авансового платежу. На підтвердження відправлення, позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек. Однак відповідач не надав відповідь на вимогу вих. №01/24510 та не повернув суму авансового платежу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказав, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором № 01-20011221 від 16.04.2021 в частині строків виконання робіт, у зв'язку із цим ТОВ «НЕК «Укренерго» звернулось до суду із даним позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Українські будівельні рішення» у розмірі 573 852,66 грн, з якої пеня - 236 082,00 грн. та штраф - 45 276,00 грн. за порушення строку виконання умов Договору; 129 360,00 грн. - авансовий платіж, 80 148,16 грн. - інфляційні втрати за період 14/05/2021 - 17/04/2025 від суми авансового платежу, 82 986,50 грн. - проценти в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом протягом 14/05/2021 - 17/04/2025.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
За приписами ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Підпунктами 3.3.1.-3.3.2. передбачено, що перерахування попередньої оплати в розмірі не більше 20% від вартості проектних робіт на підставі рахунку-фактури, наданого Підрядником. Остаточного розрахунку за виконані проектні роботи, з врахуванням суми отриманого авансу, протягом 25 (двадцяти п?яти) банківських днів з дати підписання Сторонами двох екземплярів Акту, про виконані роботи (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013) та при наданні Замовнику позитивного експертного висновку експертної організації (Експертний звіт).
На виконання умов договору, позивач перерахував 20 % від вартості проектних робіт відповідачу в розмірі 129 630,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 628 від 13.05.2021.
Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).
20.02.2023 замовник скерував підряднику претензію вих. № 01/9010 на суму 281 358,00 грн, у зв'язку із порушенням останнім строків викання зобов'язань за Договором № 01-20011221 від 16.04.2021. Вказана претензія було повернута відправнику із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
16.10.2023 відповідач звернувся до позивача із листом № 01/10-2023, в якому вказав, що, зваживши всі обставини, які склалися на поточний момент, ТОВ «Українські будівельні рішення» не має фізичних та матеріальних ресурсів для виконання подальших проектних робіт по об?єкту «Реконструкція ПС 330 кВ "Аджалик", 31км Миколаївської дороги с. Ольшанка.(Інв № новий), ПС 330 кВ "Арциз" м. Арциз вул. Бондарева, 85, (Інв № новий), ПС 330 кВ "Новоодеська" Овідіопольський р-н, с. Петродолинське. (Інв № новий), ПС 330 кВ "Подільська" Одеська обл., Котовський р-н, с. Великий Фонтан, (Інв № новий) ПС 330 кВ "Усатове" Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільська рада, комплекс будівель та споруд Nє 2, (Інв № новий), Миколаївська лінійна дільниця м. Миколаїв, вул. Чорновола, 6 (Інв № новий) шляхом влаштування структурованої кабельної системи» згідно Договору №01-200112-21 від 16 квітня 2021 року. ТОВ «Українські будівельні рішення» просить надати розрахунок остаточної оплати по всім позиціям (залог, передоплата, фактичний об'єм виконаних робіт, можливі юридичні претензії, тощо) за умови оформлення та надання вже погодженої проектної документації ПАТ «НЕК «Укренерго» для подальшого розрахунку кошторису та проведення експертизи силами ПАТ «НЕК «Укренерго» - з взаєморозрахунком по об'єму виконаної роботи, зафіксованим актом виконаних робіт.
21.04.2025 ТОВ «НЕК «Укренерго» скерувало ТОВ «Українські будівельні рішення» вимогу вих. №01/24510 про повернення авансового платежу. На підтвердження відправлення, позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек. Однак відповідач не надав відповідь на вимогу вих. №01/24510 та не повернув суму авансового платежу.
Відповідно до п. 1.2. Договору, підрядник виконує проектні роботи протягом 240 календарних днів з моменту підписання Договору але не пізніше 30.11.2021 року (в залежності від того яка дата настане раніше).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем робіт, які передбачені Договором № 01-20011221 від 16.04.2021 та повернення 20% від вартості проектних робіт (попередньої оплати) в розмірі 129 630,00 грн.
Згідно з приписами частини 4 статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною 4 статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1, 2 статті 613 ЦК України).
Отже, якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання (наприклад надання матеріалів, необхідних для виконання робіт, погодження із замовником виробників матеріалів/обладнання, що використовуються при виконанні робіт тощо), невиконання боржником своїх обов'язків в такому випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені ЦК України.
Саме тому, відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №916/693/21, №910/2711/20, №910/6217/19, №904/8883/21, №910/6207/22).
Приймання-передача виконаних Підрядником проектних робіт засвідчується шляхом підписання Сторонами акта здачі-приймання - виконаних робіт, (Акт), який оформляється (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, якщо на момент складання такого Акта не будуть застосовуватись інші форми) згідно з вимогами щодо оформлення первинних документів.
Підрядник зобов'язаний разом з цим Актом надати належним чином оформлені документи:
- накладну приймання-передачі оформленої проектної документації та позитивного Експертного звіту;
- проектну документацію (оформлену згідно з Завданням на проектування, вимогами чинного законодавства України) у кількості 5 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії (на USB накопичувачі в одному примірнику, який повинен містити: пояснювальну записку (у форматі «pdf» та «doc»), графічну частину (у форматі «pdf» та «dwg» або «vsd»), кошторисні розрахунки у форматі актуальної версії ПК СТС «bsdu» та у форматах «doc» або «exce!»; електронні варіанти документів в «pdf» форматі повинні бути сканованими копіями оригінальних документів);
- оригінал Експертного звіту;
- підтверджуючі документи щодо інших витрат згідно з умовами Договору (за наявності таких витрат).
Суд відзначає, що між сторонами не підписано акт здачі-приймання - виконаних робіт.
Також, судом встановлено порушення відповідача своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором № 01-20011221 від 16.04.2021 в частині своєчасного викання робіт, у зв'язку з чим відповідач безпідставно користується коштами позивача у розмірі 129 630,00 грн.
Відповідач не подано до суду відзив на позовну заяву, контррозрахунок суми позовних вимог, заперечень по суті позовних вимог та не спростував доводів позивача у встановленому законом порядку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення авансового платежу з відповідача 129 630,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно п.7.3. Договору, за порушення строків виконання проектних робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
За змістом ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов'язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.
Суд зазначає, що сторони мають право визначити у договорі не лише розмір нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а також врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, у тому числі, сторони мають право передбачити можливість нарахування таких санкцій за порушення строків виконання робіт. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.
Таким чином, при укладенні Договору сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо нарахування штрафних санкцій.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд встановив, що заявлені до стягнення з відповідача пеня у розмірі 236 082,00 грн та штраф у розмірі 45 276,00 грн є обґрунтованими.
Щодо стягнення з відповідача 80 148,16 грн. - інфляційних втрат за період 14/05/2021 - 17/04/2025 від суми авансового платежу, 82 986,50 грн. - процентів в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом протягом 14/05/2021 - 17/04/2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що сторонами погоджено п.3.6. Договору, що у разі порушення договірних зобов'язань з вини Підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника незалежно від того, припинені зобов'язання за Договором на дату отримання вимоги Замовника чи ні.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Також, сторони, керуючись принципом свободи договору, визначили на свій розсуд, погодили та досягли згоди щодо визначення такої міри відповідальності, як сплату відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 05.06.2020р. у справі №922/3578/18, частиною 2 статті 625 ЦК України конкретизовано визначений статтями 536 та 693 цього Кодексу обов'язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами з визначенням додаткового зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення, закріплені у ст.536 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення, оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день).
Виходячи зі свободи визначення умов договору відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та процентів за користування чужими коштами, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підграють задоволенню в повному обсязі.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Одночасно, у ст.76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОВОКЗАЛЬНА, будинок 13; ідентифікаційний код 39446495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТАРОВОКЗАЛЬНА, будинок 13; ідентифікаційний код 00100227) авансовий платіж - 129 360 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч триста шістдесят) 00 коп., пеню - 236 082 грн. (двісті тридцять шість тисяч вісімдесят два) 00 коп. та штраф - 45 276 грн. (сорок п'ять тисяч двісті сімдесят шість) 00 коп., інфляційні втрати - 80 148 грн. (вісімдесят тисяч сто сорок вісім) 16 коп., проценти за користування чужими коштами - 82 986 грн. (вісімдесят дві тисячі дев'яносто вісімдесят шість) 50 коп. та витрати по сплаті судового збору - 6886 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) 23 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано: 16.07.2025.
Суддя М.Є. Літвінова