номер провадження справи 15/63/25
02.07.2025 Справа № 908/1472/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали
за позовом Південно - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 12, пов. 8
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Александр», 69063, м. Запоріжжя, вул. Олекснадрівська, 2
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Логінова Т.Ю., самопредставництво, Витяг з ЄДР від 19.09.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Мухін О.І., адвокат, ордер АР № 1244782 від 09.06.2025, посвідчення № ЗП001482 від 29.11.2017 (в залі суду);
установив
19.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Александр» про стягнення неоплаченої в добровільному порядку пені в розмірі 68 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025, справу № 908/1472/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 22.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1472/25. Справі присвоєно номер провадження 15/63/25. Ухвалено здійснювати розгляд справи за загальними правилами позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 18.06.2025 о 10:30 год.
Ухвалою суду від 04.06.2025 задоволено заяву представника позивача - Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Логінової Тетяни Юріївни про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/1472/25.
09.06.2025 від відповідача через підсистему “Електронний суд» суд отримав відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.
10.06.2025 від позивача через підсистему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив з наведенням спростувань доводів відповідача.
Ухвалою суду від 18.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1472/25 до судового розгляду по суті на 02.07.2025.
У судовому засіданні відбувалася технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Судом перевірені повноваження присутніх в засіданні представників учасників. Відводів складу суду не заявлено.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.08.2024 № 72/72-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». За невиконання відповідачем вказаного рішення, враховуючи положення ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», позивачем відповідачу нарахована пеня у розмірі 68 000,00 грн. Посилаючись на ст. ст. 17, 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 56, 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції», позивач просить позов задовольнити.
Відповідач у своїх запереченнях проти позову посилається на те, що позивачем здійснено розрахунок суми пені від дат ухвалення судових рішень, постановлених за результатами судового оскарження відповідачем рішення позивача № 72/72-к/р від 09.08.2024. Оскільки повний текст рішення за результатами судового оскарження рішення позивача було складено судом 16.01.2025, загальний доступ до повного тексту рішення відповідач отримав 20.01.2025, тому нарахування пені з моменту, що передує отриманню повного тексту судового рішення, є необґрунтованим та порушує принцип рівності сторін у судовому процесі. Також період нарахування позивачем пені припадає на час бездіяльності суду щодо своєчасного ухвалення процесуального рішення за апеляційною скаргою. Як і рішення суду першої інстанції, так само і постанова суду апеляційної інстанції, що була проголошена 19.03.2025 і повний текс якої складено 24.03.2025, стала доступна відповідачу у повному обсязі 25.03.2025. Відповідач вважає, що пеня за цей період не повинна бути нарахована, оскільки відповідач не мав змоги вчасно виконати зобов'язання через об'єктивну перешкоду - відсутність доступу до повного тексту постанови. Відповідач робить висновок про те, що період з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції до моменту ухвалення рішення суду апеляційної інстанції, у випадку оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також повинен вважатися невід'ємною частиною судового процесу в межах одного провадження, під час якого має діяти зупинення нарахування пені.
У своїй відповіді на відзив позивач зауважив, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, нарахування застосовані на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин. Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак - і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Відповідно до положень частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та усталеної судової практики Верховного Суду, нарахування пені зупиняється виключно на період фактичного судового розгляду справи про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету про накладення штрафу, починаючи з моменту відкриття провадження у відповідній інстанції та до ухвалення рішення чи винесення постанови. При цьому час знаходження матеріалів справи в суді без здійснення фактичного розгляду не включається до цього періоду, а тому твердження відповідача про тривалість складення повного тексту рішення, тривалість надання загального доступу до повного тексту рішення, про бездіяльність суду, процесуальне зволікання, допущеного судом, затримка в судовому розгляді апеляційної скарги…є безпідставним.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо обставин справи зазначає наступне.
Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за розглядом матеріалів справи № 72/68-23 було прийнято рішення від 09.08.2024 № 72/72-р/к, яким визнано дії, у т.ч. Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алекснадр» (ідентифікаційний код юридичної особи 38920229) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у закупівлі Абразивних виробів (код: ДК 021:2015:14810000-2), які проводились відокремленим підрозділом “Хмельницька атомна електрична станція» Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (30100, Україна, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 21313677) протягом грудня 2022 та січня 2023, ідентифікатор торгів - UА-2022-12-22-012229-а.
На підставі статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладено на відповідача штраф у загальному розмірі 68 000,00 грн.
Рішення № 72/72-к/р від 09.08.2024 було надіслано відповідачу засобом поштового зв'язку 14.08.2024 та отримано ним 26.08.2024.
Частиною 2 статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачена можливість оскарження Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду обласного рівня, скориставшись якою відповідач оскаржив рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.08.2024 № 72/72-р/к до Господарського суду Хмельницької області.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.01.2025 за результатами розгляду справи № 924/937/24 за позовом відповідача про оскарження рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.08.2024 № 72/72-р/к у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і за наслідками апеляційного провадження Північно-Західним апеляційним господарським судом постановою від 19.03.2025 у справі № 924/937/24 апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишено без змін.
Судові рішення у справі № 904/937/24 не оскаржувались у касаційному порядку.
Відповідач суму штрафу в розмірі 68 000,00 грн сплатив 11.04.2025.
За прострочення сплати відповідачем штрафу, на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», позивачем була нарахована пеня за період з 13.01.2025 по 10.04.2025 в розмірі 72 420,00 грн, і оскільки, як зазначено у вказаній частині статті закону, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, то позивач визначив відповідачу до сплати пеню в сумі 68 000,00 грн.
Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату пені (вих.№ 72-02/1607-е від 18.04.2025).
Відповідач пеню не сплатив у добровільному порядку.
Стягнення з відповідача пені в сумі 68 000,00 грн, нарахованої відповідно до ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення вказаних сум з відповідача.
Пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
За визначенням пунктів 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно зі статтею 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
Зі змістом ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» слідує, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України», газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр», “Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Позивачем виявлено порушення відповідачем вимоги Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів (п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону), про що прийнято рішення № 72/72-р/к від 09.08.2024.
Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Відповідно до вищевказаних норм, позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Рішення № 72/72-р/к від 09.08.2024 було надіслано відповідачу засобом поштового зв'язку 14.08.2024 та отримано ним 26.08.2024.
Частиною 1 статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено право оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Враховуючи дату отримання відповідачем рішення № 72/72-р/к від 09.08.2024 - 26.08.2024, двомісячний термін для його оскарження збігає 26.10.2024. Оскільки 26.10.2024 - вихідний день /субота/, то останнім днем строку слід вважати 28.10.2024.
Відповідач, скориставшись передбаченим ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» правом, оскаржив рішення № 72/72-р/к від 09.08.2024 в судовому порядку до Господарського суду Хмельницької області.
Як свідчать відкриті дані Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2024 було відкрито провадження у справі № 924/937/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Александр» до Південно-Західного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 72/72-р/к.
За результатами розгляду справи № 924/937/24 Господарським судом Хмельницької області 07.01.2025 постановлено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Як зазначено в резолютивній частині рішення, його повний текст складено 16.01.2025.
Відповідач скористався правом апеляційного оскарження судового рішення суду першої інстанції, і ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 924/937/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.
За наслідками апеляційного провадження Північно-Західним апеляційним господарським судом постановою від 19.03.2025 у справі № 924/937/24 апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - залишено без змін. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складений 24.03.2025, про що зазначено в тексті самої постанови.
Судові рішення у справі № 904/937/24 не оскаржувались у касаційному порядку.
За твердженнями сторін, суму штрафу в розмірі 68 000,00 грн за рішенням № 72/72-к/р від 09.08.2024 відповідач сплатив 11.04.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У суду відсутні підстави вважати визнані сторонами обставини не достовірними.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За прострочення сплати відповідачем штрафу зі рішенням № 72/72-р/к від 09.08.2024, позивачем на підставі ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» нарахована пеня наступним чином:
68 000,00 грн /розмір штрафу, накладеного рішенням № 72/72-к/р від 09.08.2024/ * 1,5 %/розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції»/ = 1020,00 грн пеня за один день прострочення сплати штрафу;
1) за період з 13.01.2025 /з моменту прийняття рішення Господарським судом Хмельницької області, враховуючи залишок + 5 днів в межах двомісячного строку, який зупинявся у зв'язку з розглядом у суді І інстанції (ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції»)/ по 02.03.2025 /до прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі № 924/937/24 - 03.03.2025/: прострочено 49 днів сплати штрафу; сума пені за період з 13.01.2025 по 02.03.2025 становить 49 980,00 грн;
2) за період з 20.03.2025 /з моменту прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом постанови 19.03.2025 у справі № 924/937/24/ по 10.04.2025 /до дня сплати штрафу - 11.04.2025/ прострочено 22 дні сплати штрафу; сума пені за період з 20.03.2025 по 10.04.2025 становить 22440,00 грн.
За розрахунком позивача, загальний розмір пені становить 72 420,00 грн.
Оскільки нарахована пеня становить суму більшу, ніж сума штрафу - 68 000,00 грн, то позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000,00 грн.
Розрахунок позивача перевірений судом, визначені суми узгоджуються з нормами законодавства та розраховані правильно.
Доказів сплати відповідачем пені в сумі 68 000,00 грн суду не надано.
Надаючи заперечення щодо розрахунку пені позивача, відповідач не надає суду свій контррозрахунок пені.
Щодо посилань відповідача про неправомірність проведення позивачем розрахунку пені від дати постановлення судових рішень судів, без врахування дати складання повного тексту судових рішень та отримання відповідачем доступу до повного тексту, то суд зазначає наступне.
Період розгляду справи в суді починається з дати відкриття провадження і закінчується ухваленням рішення судом, або закриттям провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Відповідно до ст. 283 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 240 цього Кодексу.
Отже незалежно від того, оголошено судом судове рішення (чи то постанова суду апеляційної інстанції, чи то рішення суду першої інстанції) у повному чи скороченому вигляді, таке судове рішення вважається прийнятим в день проголошення повного чи скороченого тексту.
Дата складання повного тексту рішення впливає лише на дату набрання ним законної сили, що слідує із положень ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Що стосується постанови суду апеляційної інстанції, то в силу приписів ст. 284 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, тобто, незалежно від дати складання повного тексту такої постанови.
Законодавець передбачив відтермінування дати набрання рішенням суду першої інстанції законної сили з метою надання можливості учасникам справи, особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, реалізувати їх право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Дата набрання судовим рішення законної сили не змінює та не замінює дату прийняття судом першої інстанції рішення.
Стосовно доводів відповідача про отримання доступу до повного тексту судових рішень у справі № 908/924/937/24, то необхідно зазначити, що чинним ГПК України визначено порядок вручення судових рішень учасникам справи.
Так, відповідно до положень ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Частина 1 статті 285 ГПК україни визначає, що судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Відповідач мав можливість скористатися своїм правом на отримання копії повного судового рішення під розписку безпосередньо в суді, подавши завчасно відповідну заяву про отримання, що могло б вплинути на дату ознайомлення відповідача з повним текстом судового рішення.
Однак дата отримання відповідачем повного тексту судового рішення не змінює дати ухвалення цього рішення, яка є датою його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 68 000,00 грн.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у цій справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алекснадр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний номер юридичної особи 38920229) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106) пеню в розмірі 68 000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Алекснадр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2; ідентифікаційний номер юридичної особи: 38920229) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 12, пов. 8; ідентифікаційний номер юридичної особи: 21312821) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.07.2025.
Суддя І. С. Горохов