номер провадження справи 18/138/24-4/222/24
30.06.2025 Справа № 908/2701/24
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», (вул. Рязанська, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083)
про визнання недійсними та скасування рішень установчих зборів, рішень правління та загальних зборів
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Краснікова С.І.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - особисто, на підставі паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 від 21.06.1997;
від позивача - ОСОБА_2 , на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія ВС № 1318802 від 18.10.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - ОСОБА_3 , на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1192743 від 31.01.2025;
від відповідача - Дейкало Ю.М. - голова правління, на підставі виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
В жовтні 2024 року до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», м. Запоріжжя про:
1) визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яке оформлено протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26 січня 2019 року;
2) визнання недійсним та скасування рішення правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом від 27 січня 2019 року;
3) визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» № 1 від 14 квітня 2019 року;
4) визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» № 2 від 14 квітня 2019 року;
5) визнання недійсним та скасування рішення правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом № 31/22 від 31 грудня 2022 року.
6) визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» № 3 від 18 лютого 2023 року.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 справу № 908/2701/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Левкут В.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2710/24, справі присвоєно номер провадження справи 18/138/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 у зв'язку із перебуванням головуючого судді у справі Левкут В.В. у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами з 02.12.2024 по 06.04.2025 для подальшого розгляду справу № 908/2701/24 передано судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2024 справу № 908/2701/24 прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження суддею Зінченко Н.Г., справі присвоєно номер провадження справи 18/138/24-4/222/24, підготовче засідання призначено на 09.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2701/24 до 09.03.2025, в підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 03.02.2025.
В підготовчому засіданні 03.02.2025 оголошувалася перерва до 26.02.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.02.2025.
Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 03.02.2025 судом в порядку ст. 81 ГПК України скеровані запити про надання доказів та інформації до Центра надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.02.2025 підготовче засідання відкладалося до 10.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 підготовче засідання відкладалося до 18.03.2025.
В підготовчому засіданні 18.03.2025 оголошувалася перерва до 09.04.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 18.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 судом в порядку ст. 81 ГПК України скерований запит про надання доказів та інформації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ».
В підготовчому засіданні 09.04.2025 оголошувалася перерва до 22.04.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 09.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2701/24 та призначено справу до розгляду по суті на 05.05.2025.
В судовому засіданні 05.05.2025 оголошувалася перерва до 15.05.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 05.05.2025.
В судовому засіданні 15.05.2025 оголошувалася перерва до 27.05.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 15.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.2025 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.06.2025.
В судовому засіданні 05.06.2025 оголошувалася перерва до 16.06.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 05.06.2025.
В судовому засіданні 16.06.2025 оголошувалася перерва до 30.06.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.06.2025.
В судове засідання 30.06.2025 з'явилися позивач особисто, представник позивача та представники відповідача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв'язку 30.06.2025 приєднався представник позивача, позивач особисто та представники відповідача приймали участь в судовому засіданні 30.06.2025 в залі Господарського суду Запорізької області.
В судовому засіданні 30.06.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на положення Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Мотивуючи заявлені вимоги позивач посилається на наступне: позивач є власником житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_3 . У вказаному будинку створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». Обґрунтовуючи поданий позов, позивач стверджує, що:
- внаслідок порушень, допущених під час скликання та проведення установчих зборів ОСББ «Рязанська 9», порушене його право, як співвласника будинку, на добровільне волевиявлення та висловлення свої думки щодо створення ОСББ шляхом участі у голосуванні на установчих зборах, що є суттєвим та могло вплинути на результати такого голосування. Зокрема, позивач вказує на порушення порядку скликання установчих зборів ОСББ та порядку голосування на них, а також відсутність відомостей про утворення ініціативної групи. Позивач зазначив, що він не був повідомлений про проведення установчих зборів, а також не був ознайомлений з проектом статуту ОСББ та пропозиціями щодо складу правління та ревізійної комісії ОСББ. Крім того, позивач вказує, що листи голосування, що є додатками до Протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019, не відповідають встановленим Законом обов'язковим вимогам щодо зазначення необхідної інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, листи голосування не мають інформації про дату скликання зборів, не зазначено місце проведення зборів, листи голосування не мають підписів відповідальних осіб, які забезпечували голосування, складали списки, а також голови та секретарі установчих збрів. Також позивач стверджує, що частина листів голосування не містить інформації щодо документу, який підтверджує право власності особи на відповідну квартиру, а, отже, їх голоси не можуть братися до уваги при підрахунку результатів голосування, частина листів голосування, на думку позивача, заповнені одним почерком, а не окремо кожним співвласником, та засвідчені одним підписом, що свідчить про фальсифікацію цих документів. Таким чином, з протоколу спірних установчих зборів від 26.01.2019 та листів голосування неможливо встановити дійсну належність квартир тим особам, які зазначені як їх власники, і, отже, достеменно встановити правомірність відображення у протоколі результатів волевиявлення дійсних власників квартир будинку. Мотивуючи свої доводи стосовно визнати недійсним та скасувати рішення Установчих зборів, яке оформлено Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019, позивач посилається також на те, що на установчих зборах не могло вирішуватися питання щодо обрання членів правління ОСББ, оскільки це суперечить вимогам Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Більш того, під час ухвалення оскаржуваного рішення по шести питанням порядку денного, оформленого протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019, був відсутній необхідний і передбачений Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Рязанська 9» для прийняття таких рішень кворум;
- рішення правління членів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом від 27.01.2019, прийнято з грубим порушенням законодавства, оскільки без погодження з загальними зборами цим рішенням обрано голову правління ОСББ «Рязанська 9» ОСОБА_4 та призначено йому виплату заробітної плати згідно штатного розкладу. Отже, в даному випадку має місце порушення прав позивача, як співвласника будинку, на участь в управлінні та діяльності ОСББ, так як виплата матеріального заохочення (заробітної плати) членів правління ОСББ відбувається з внесків на утримання будинку, які сплачуються всіма співвласниками будинку;
- стосовно рішень Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», які оформлені Протоколами загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 1 і № 2 від 14.04.2019 то позивач, по-перше, звертає увагу суду, що неможливо встановити проводилися загальні збори один чи два рази та чи голосували співвласники по порядку денному цих зборів. Так, протоколи № 1 та № 2 відрізняються між собою за формою, змістом порядку денного, інформацією, а також особами, які підписали ці документи. При цьому, доводи відповідача про те, що протокол № 2 від 14.04.2019 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» є витягом з протоку № 1 від 14.04.2019 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», позивач вважає безпідставними, оскільки протокол № 2 від 14.04.2019 оформлений без дотримання загальних вимог діловодства щодо оформлення витягу. По-друге, позивач зазначає, що згідно з порядком денними Загальних зборів 14.04.2019, результати проведення яких оформлені протоколом № 1, вирішувалися питання про відмову від послуг управляючої компанії ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ», прийняття будинку в управління, затвердження кошторису та затвердження розміру внесків на управління багатоквартирним будинком. Як нормами Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», так і Статутом ОСББ «Рязанська 9» передбачено, що рішення про визначення переліку та розміру внесків співвласників, порядок управління та користування спільним майном вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Дослідженням листів голосування до рішення загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» від 14.04.2019 вбачається, що ці листи не містять необхідної інформації про співвласників (їх представників), не містять вказівки на реквізити документів, які дозволяють ідентифікувати осіб, що брали участь у голосуванні а, отже, їх голоси не можуть братися до уваги при підрахунку результатів голосування. Листи голосування до Протоколу Загальних зборів від 14.04.2019 не відповідають встановленим Законом обов'язковим вимогам щодо зазначення необхідної інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, листи голосування не мають інформації про дату скликання зборів, не зазначено місце проведення зборів, листи голосування не мають підписів відповідальних осіб, які забезпечували голосування, складали списки, а також голови та секретарі установчих збрів. що свідчить про фальсифікацію цих документів. Таким чином, з протоколу Загальних зборів від 14.04.2019 та листів голосування неможливо встановити дійсну належність квартир тим особам, які зазначені як їх власники, і, отже, достеменно встановити правомірність відображення у протоколі результатів волевиявлення дійсних власників квартир будинку;
- що стосується рішення правління членів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом № 31/22 від 31.12.2022, то позивач зазначає, що оскаржуване рішення підписано одноосібно головою правління ОСОБА_5 без підписів членів правління, що є грубим порушенням законодавства. Крім того, згідно вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» члени правління не наділені повноваженнями щодо відкликання голови правління та обрання нового голови правління ОСББ без скликання загальних зборів співвласників. Відтак правління ОСББ діяло поза межами своєї компетенції, а рішення, яке прийнято правлінням від 31.12.2022, є незаконним і підлягає скасуванню;
- рішення Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 3 від 18.02.2023, позивач також вважає таким, що підлягає скасуванню судом як незаконне. Зокрема, позивач вказує на відсутність відомостей про утворення ініціативної групи для проведення цих Загальних зборів, що суперечить чинному законодавству. Також позивач стверджує, що під час ухвалення оскаржуваного рішення по питанням порядку денного, оформленого протоколом Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» від 18.02.2023, був відсутній необхідний і передбачений Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Рязанська 9» для прийняття таких рішень кворум. При цьому, листи голосування та листи письмового опитування до цього протоколу заповнені з явними грубими порушеннями норм закону, а саме: не містять зазначення необхідної інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, містять відомості про голосування двох осіб (у той час, як один листок опитування призначений для голосування однієї особи), заповнені одним почерком та засвідчені одним підписом, що, на переконання позивача, свідчить про підроблення їх підписів на цих листках. За таких обставин, з протоколу Загальних зборів № 3 від 18.02.2023 та листів голосування і письмового опитування до нього неможливо встановити правомірність відображення у протоколі результатів волевиявлення дійсних власників квартир будинку.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору, витрати на отримання документів із центру надання послуг та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі, який зазначений у відповідних заявах, що містяться в матеріалах справи.
Відповідач проти позову заперечив, позовні вимоги вважає недоведеними, безпідставними та необґрунтованими. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Водночас, відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». ОСББ «Рязанська 9» є балансоутримувачем і здійснює управління багатоквартирним будинком. При цьому, відповідач зауважує, що станом на час надання відзиву на позовну заяву у даній справі жодного разу жодний співмешканець Об'єднання не звертався до суду з позовом про скасування рішення про створення ОСББ «Рязанська 9». Натомість, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з даним позовом лише піісля того, як ОСББ «Рязанська 9» звернулося до Комунарського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку. Так, станом на 01.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ОСББ «Рязанська 9» зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком становить 21268,90 грн. Жодний внесок не було зроблено ОСОБА_1 з дня створення ОСББ «Рязанська 9» в рахунок сплати за послуги з управління багатоквартирним будинком. Отже, позивач по даній справі звернувся до суду лише після того, як по відношенню до нього було висунуто позовні вимоги про стягнення заборгованості. Статутом ОСББ «Рязанська 9» передбачає наступне: рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників; рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання; рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку; співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Відповідач вважає, що позивачем не доведено, що оспорювані ним рішення Установчих зборів, Загальних зборів та зборів правління ОСББ «Рязанська 9» були ініційовані та проведені з порушенням положень чинного законодавства та Статуту ОСББ «Рязанська 9». Аргументи позивача, що підписи в листках опитування є сфальсифікованими ґрунтуються лише на особистих переконаннях позивача, які жодним документальним доказом не підтвердженні, в тому числі висновками відповідної почеркознавчої експертизи, оскільки факт підробки підпису/документу може встановити лише спеціаліст в даній сфері. Так само недоведеними є доводи позивача про не підтвердження права власності окремих співвласників в листах голосування. Також відповідач просить суд при вирішенні спору врахувати, що відповідно до численної судової практики особа не може оскаржити будь-яке рішення загальних зборів чи іншого органу юридичної особи лише через наявність у неї статусу учасника такої юридичної особи без обґрунтування чим саме оспорюване рішення порушує її права. В даному випадку відповідач вважає, що позивач не довів які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями. Більш того, позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав. Крім того, на думку позивача, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню строк позовної давності, оскільки з урахуванням того, що позивач проживав в будинку, то був сповіщений про збори як засідання так і правління, а тому строк давності сплив. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають, а тому просить суд в позові відмовити повністю. Крім того, відповідач просить суд покласти на позивача судові витрати на професійну допомогу адвоката в розмірі 11300,00 грн. (згідно попереднього орієнтовного розрахунку).
30.04.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 надійшло Клопотання про долучення доказів (вих. № б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.04.2025; вх. № 9028/08-08/24 від 01.05.2025), яким позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 908/2701/24 Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна - квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 . Подане клопотання позивачем обґрунтоване тим, що 18.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «МРІЯ» надала витребувані судом документи через Електронний суд і позивач фізично не міг ознайомитися із даними документами до судового засідання, яке відбулося 22.04.2025, через значний їх обсяг та необхідність отримання додаткової інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно. Після опрацювання витребуваних документів позивачем отримано ряд інформації про право власності на вказані квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Отримані інформаційні довідки по цим квартирам підтверджують ту обставину, що інформація яка наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в листках опитування, які надані ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» на виконання ухвали суду про витребування доказів, не співпадає і може вказувати на те, що рішення Загальних зборів, яке оформлено протоколом загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 2 від 14.04.2019 не набрало відповідну кількість голосів для прийняття рішення. Загальна інформація із реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем долучалася до матеріалів справи по цілому будинку, проте деталізовану інформацію по квартирах, власники, яких голосували на зборах, позивач зміг отримати лише після того коли ознайомився із листками опитування. Тобто станом на момент подання позовної заяви у позивача були відсутні листки опитування і інформація щодо осіб, які проголосували на загальних зборах 14.04.2019, що не давало можливості позивачу співставити інформацію яка є в листках опитування та в державних реєстрах. Інформація з реєстру речових прав отримана у період з 03.03.2025 по 25.04.2025 і станом на момент подання позовної заяви у позивача цієї інформації і доказів не було. У підготовчому судовому засіданні позивач повідомляв суд, що до матеріалів справи долучатиметься інформація з реєстру речових прав після того, як буде отримано і опрацьовано документи, які витребувані у ТОВ «Керуюча компанія МРІЯ».
Також 01.05.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 надійшло Клопотання (вих. № б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 01.05.2025; вх. № 9085/08-08/25 від 01.05.2025), яким позивач просить суд повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 908/2701/24. Подане клопотання обґрунтовано посиланням на приписи ч. 4 ст. 236 ГПК України та мотивоване тим, що у судовому засіданні 09.04.2025 позивач та його представник повідомляли суд про те, що позивач не ознайомився з оригіналом рішення Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом № 2 від 14.04.2019 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», та оригіналами всіх листків опитування до протоколу № 2 від 14.04.2019 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», у яких відображено поквартирне голосування, та позивачу необхідний час для ознайомлення з цими документами і після ознайомлення та опрацювання із ними позивач подасть до суду важливу додаткову інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власників квартир. Так само позивач та його представник просили суд про відкладення розгляду справи та не призначення судового засідання на 22.04.2025 у зв'язку із занятістю представника позивача в іншому судовому процесі у цей день. 30.04.2025 позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи № 908/2701/24 Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна - квартир №, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 . При цьому, у підготовчих судових засіданнях 18.03.2025 та 09.04.2025 представником позивача та позивачем суд повідомлявся, що до матеріалів справи буде долучатися інформація з реєстру речових прав після того, як буде отримано і опрацьомано документи, які витребувані у ТОВ «Керуюча компанія МРІЯ». За таких обставин, позивач вважає, що наявні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 908/2701/24 після його закриття для вчинення процесуальних дій (доручення доказів), які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Позивач наполягає, що зазначені обставини повернення до стадії підготовчого провадження є вагомими для об'єктивного і неупередженого розгляду справи.
Розглянувши подані ОСОБА_1 клопотання про долучення доказів та клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, дослідивши матеріали справи № 908/2701/24, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 ГПК України, частиною першою ст. 207 якої передбачено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
При цьому частина друга зазначеної статті передбачає, що заяви і клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
Приймаючи до уваги, що докази, про які йдеться у клопотанні про долучення доказів, позивачем подані суду після отримання на запит суду відповідних документів від ТОВ «Керуюча компанія МРІЯ», про що позивач зазначав в підготовчих засіданнях, і такі докази не могли бути подані ним у встановлений законом строк, суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів та залучає до матеріалів справи Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна - квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 .
Стосовно клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 908/2701/24, то суд зазначає наступне.
Частиною першою ст. 177 ГПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 викладено правовий висновок, відповідно до якого, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу № 908/2701/24 до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, у строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що судом розглянуто і задоволено клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів (вих. № б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 30.04.2025; вх. № 9028/08-08/24 від 01.05.2025) та відповідні докази залучені судом до справи на підстав ст. 207 ГПК України, суд не вбачає в даному випадку процесуальних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 908/2701/24.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ОСОБА_1 (позивач у даній справі) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 15.10.2008, виданого Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, є власником житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_3 , загальна площа приміщення 68,45 кв.м.
Сторонами по справі зазначений факт не заперечується.
У вказаному будинку створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» (відповідач у справі).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.03.2019 внесено запис за № 110310200000046364 щодо державної реєстрації юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», з місцезнаходженням: 69083, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 32А.
Як встановлено судом, 26.01.2019 відбулись Установчі збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Рязанська 9», в яких взяли участь 116 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 4078,79 кв.м. Запрошеним за дорученням від співвласників багатоквартирного будинку - громадянки ОСОБА_6 (власниця квартири АДРЕСА_25 ) був ОСОБА_4 .
Порядок денний установчих зборів включав:
1. Обрання голови та секретаря установчих зборів та уповноважити їх на підписання цього протоколу.
2. Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
3. Затвердження статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
4. Обрання членів Правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
5. Обрання ревізійної комісії об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
6. Визначення особи, уповноваженої на підписання установчих документів об'єднання та подання документів на державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Рішення, прийняті на установчих зборах, оформлені Протоколом б/н від 26.01.2019 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку. (а.с. 32-33 том справи І; а.с. 150-152 том справи 3)
З преамбули Протоколу № б/н від 26.01.2019 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 182 особи. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6818,65 кв.м.
За результатами голосування по всім питанням порядку денного Установчих зборів проголосували «ЗА» 113 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3923,54 кв.м., «ПРОТИ» - 3 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 155,25 кв.м.
Установчими зборами, зокрема, вирішено: створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», затвердити Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», обрано Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» у складі 4 чоловік: ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_26 ); ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_27 ), ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_28 ), ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_29 ).
Додатками до Протоколу б/н від 26.01.2019 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку є листи голосування з питань порядку денного, заповнені відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані на 90 аркушах. (а.с. 153-242 том справи ІІІ).
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2019 відбулося засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», результати проведення якого оформлені Протоколом б/н від 27.01.2019 засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». (а.с. 33 /на звороті/ том справи І; а.с. 243 том справи ІІІ)
Відповідно до преамбули Протоколу б/н від 27.01.2019 засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» на засіданні були присутні всі члени правління - 4 особи, обрані установчими зборами ОСББ «Рязанська 9», а саме: ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_27 ), ОСОБА_7 (власник квартири АДРЕСА_28 ), ОСОБА_8 (власник квартири АДРЕСА_29 ), ОСОБА_4 (представник власника квартири АДРЕСА_26 за довіреністю).
Порядок денний засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» 27.01.2019 включав питання:
1. Обрання голови та секретаря зборів правління та повноваження щодо підписання цього протоколу.
2. Обрання голови правління.
За результатами голосування по всім питанням порядку денного засідання правління проголосували «ЗА» 4 члени правління.
Засіданням правління, зокрема, вирішено обрати на посаду голови правління ОСОБА_4 , представника власника квартири АДРЕСА_26 за довіреністю. Голові правління здійснювати виплату заробітної плати згідно штатного розкладу.
Додатком до Протоколу б/н від 27.01.2019 засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» є лист голосування членів правління по вісім питанням порядку денного. (а.с. 34 том справи І; а.с. 244 том справи ІІІ)
В подальшому 14.04.2019 відбулись Загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», в яких взяли участь 132 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 4778,65 кв.м.
Порядок денний установчих зборів включав:
1. Обрання голови та секретаря зборів.
2. Про відкликання управителя ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», призначеного згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 та про обрання уповноваженої особи з розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія».
3. Прийняття будинку в управління та затвердження кошторису.
4. Затвердження розміру внесків на управління багатоквартирним будинком.
Рішення, прийняті на Загальних зборах, оформлені Протоколом № 1 від 14.04.2019 Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». (а.с. 35 том справи І)
З преамбули Протоколу № 1 від 14.04.2019 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 182 особи. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6818,65 кв.м.
За результатами голосування по всім питанням порядку денного Загальних зборів від 14.04.2019 проголосували «ЗА» 132 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4778,65 кв.м., «ПРОТИ» - 0 співвласників, «УТРИМАЛИСЯ» - 0 співвласників.
Загальними зборами від 14.04.2019, зокрема, вирішено: відкликати управителя ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», призначеного згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, та обрати ОСОБА_4 уповноваженою особою з розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія»; прийняти в управління багатоквартирний будинок для здійснення управління через свої статутні органи управління та затвердити запропонований кошторис; затвердити розмір внесків на управління багатоквартирним будинком з 25.06.2019 в розмірі 4,91 грн. за 1 кв.м. загальної площі (з 2 по 10 поверх) та 4,39 за 1 кв.м. для перших поверхів.
31.12.2022 відбулося засідання членів Правління ОСББ «Рязанська 9», результати проведення якого оформлені Протоколом № 31/22 від 31.01.2022 засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». (а.с. 39 том справи І; а.с. 249 том справи ІІІ)
Відповідно до преамбули Протоколу № 31/22 від 31.01.2022 засідання членів Правління ОСББ «Рязанська 9» всього членів правління - 4 особи; на засіданні були присутні 3 членів правління, а саме: ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_27 ), ОСОБА_7 (власник квартири АДРЕСА_28 ), ОСОБА_8 (мешканець квартири АДРЕСА_29 ), Голову правління ОСОБА_4 (власника квартири АДРЕСА_26 ) було запрошено на засідання правління рекомендованим листом від 03.11.2022, але він не з'явився на засідання правління з невідомих причин.
Порядок денний засідання Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» 31.12.2022 включав питання:
1. Обрання голови та секретаря засідання правління ОСББ «Рязанська 9».
2. Звільнення голови правління ОСББ «Рязанська 9» ОСОБА_4 .
3. Обрання голови правління ОСББ «Рязанська 9».
4. Про надання повноважень щодо подачі документів в органи реєстрації для внесення змін до відомостей про юридичну особу.
За результатами голосування по всім питанням порядку денного засідання правління проголосували «ЗА» 3 члени правління, «ПРОТИ» - 0, «УТРИМАЛИСЯ» - 0.
Засіданням правління, зокрема, вирішено: звільнити голову правління ОСББ «Рязанська 9» ОСОБА_4 з 02.01.2023 за невиконання посадових обов'язків. Зобов'язати його передати всі установчі, технічні та фінансові документи з дати створення юридичної особи до кінця його повноважень як голови правління ОСББ «Рязанська 9»; обрати нового голову правління ОСББ «Рязанська 9» ОСОБА_5 з 03.01.2023 без нарахування заробітної плати.
Додатком до Протоколу № 31/22 від 31.01.2022 засідання членів Правління ОСББ «Рязанська 9» є список присутніх членів засідання правління, які власноручно проголосували по всім питанням порядку денного. (а.с. 250 том справи ІІІ)
Також 18.02.2023 відбулись Загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», з наступним порядком денними:
1. Вибори голови та секретаря зборів.
2. Перевибори членів правління.
3. Перевибори членів ревізійної комісії.
4. Затвердження акту ревізійної комісії за весь період діяльності ОСББ.
5. Затвердження кошторису на 2023-2024 роки та визначення розміру внесків.
Рішення, прийняті на Загальних зборах, оформлені Протоколом № 3 від 18.02.2023 Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». (а.с. 40 том справи І)
З преамбули Протоколу № 3 від 18.02.2023 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 172 особи. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6875,72 кв.м.
За результатами голосування по всім питанням порядку денного Загальних зборів від 18.02.2023 прийняті відповідні рішення.
Зокрема, Загальними зборами від 18.02.2023 вирішено затвердити розмір щомісячних внесків на управління будинком у розмірі 5,50 грн. за 1 кв.м. По вказаному питанню проголосували «ЗА» 100 осіб, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4687,42 кв.м., «ПРОТИ» - 3 особи, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 161,22 кв.м., «УТРИМАЛИСЯ» - 0 співвласників.
Позивач - ОСОБА_1 - не погоджуючись з прийнятими рішеннями установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформленими протоколом Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019; Правління членів ОСББ «Рязанська 9», оформленими протоколом від 27.01.2019; Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», оформленими протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» від 14.04.2019; Правління членів ОСББ «Рязанська 9», оформленими протоколом № 31/22 від 31.12.2022; Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», оформленим протоколом Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 3 від 18.02.2023, звернувся до суду з позовом у даній справі.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначає, що оскаржувані установчі, загальні збори та збори членів правління скликанні з порушенням вимог, що ставляться Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Рязанська 9» та без належного повідомлення позивача про такі збори; прийняті ними рішення постановленні з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту ОСББ «Рязанська 9», підрахунок голосів співвласників на цих зборах проведено у спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства та положенням Статуту ОСББ «Рязанська 9», при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення. Таким чином, всі оскаржувані позивачем рішення скликані та проведені з порушенням вимог Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також положень Статуту ОСББ «Рязанська 9», що безумовно свідчить про незаконність рішень, прийнятих на цих установчих Загальних зборах.
Отже, позивач стверджує, що оскаржуваними рішеннями порушені його права як співвласника на управління будинком АДРЕСА_2 .
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦК України).
Частиною 1 ст. 98 та частиною 1 ст. 99 ЦК України визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Отже, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.
Водночас відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Однією з вимог позивача у даній справі є визнання недійсним та скасування рішення Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яке оформлено протоколом Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019.
Мотивуючи свої вимоги в цій часті позивач посилається на порушення порядку скликання установчих зборів ОСББ та порядку голосування на них, а також відсутність відомостей про утворення ініціативної групи. Крім того, позивач вказує, що листи голосування, що є додатками до Протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019, не відповідають встановленим Законом обов'язковим вимогам щодо зазначення необхідної інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, листи голосування не мають інформації про дату скликання зборів, не зазначено місце проведення зборів, листи голосування не мають підписів відповідальних осіб, які забезпечували голосування, складали списки, а також голови та секретарі установчих збрів. Також позивач стверджує, що частина листів голосування не містить інформації щодо документу, який підтверджує право власності особи на відповідну квартиру, а, отже, їх голоси не можуть братися до уваги при підрахунку результатів голосування, частина листів голосування, на думку позивача, заповнені одним почерком, а не окремо кожним співвласником, та засвідчені одним підписом, що свідчить про фальсифікацію цих документів. Також позивач стверджує, що на установчих зборах не могло вирішуватися питання щодо обрання членів правління ОСББ, оскільки це суперечить вимогам Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Більш того, під час ухвалення оскаржуваного рішення по шести питанням порядку денного, оформленого протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019, був відсутній необхідний і передбачений Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутом ОСББ «Рязанська 9» для прийняття таких рішень кворум.
Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно з ч., ч. 2-6 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Так, звертаючись із позовом про оскарження установчих зборі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, позивач повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні об'єднання, чи є вони такими, що їх неможливо усунути, яким саме чином створення та діяльність об'єднання порушують права чи законні інтереси позивача, як учасника об'єднання, зазначити, яке його право та у який спосіб може бути відновлене унаслідок задоволення позову, обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку.
Натомість суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, його наслідки, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 917/559/21, від 28.05.2024 у справі № 911/1095/22.
В силу статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Як встановлено судом в ході вирішення справи, 26.12.2018 відбулося засідання ініціативної групи для реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у складі: ОСОБА_9 (власник квартири АДРЕСА_30 ), ОСОБА_5 (власник квартири АДРЕСА_27 ), ОСОБА_10 (власник квартири АДРЕСА_31 ), ОСОБА_11 (власник квартири АДРЕСА_32 ) та ОСОБА_8 (власник квартири АДРЕСА_29 ).
Порядок денний засідання ініціативної групи передбачав наступніні питання:
1. Утворення ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
2. Затвердження плану роботи Ініціативної групи.
3. Затвердження порядку проведення засідань Ініціативної групи.
На засіданні ініціативної групи, серед іншого, прийняті рішення: повідомити співвласників про проведення установчих зборів; провести установчі збори ОСББ 26.01.2019 о 18:00 біля першого під'їзду; повідомити співвласників про проведення установчих зборів шляхом розміщення оголошення місцях загального користування та розкласти запрошення у поштові скриньки.
За вказані питання всі члени Ініціативної групи проголосували «ЗА» одноголосно.
Результати проведення засідання Ініціативної групи оформлені Протоколом б/н від 26.12.2018 зі створення ініціативної групи для реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
На виконання вимоги суду, викладеної в ухвалі суду по справі від 03.02.2025 про витребування доказів, оригінал Протоколу б/н від 26.12.2018 зі створення ініціативної групи надавався суду для огляду, а належним чином посвідчена його копія долучена до матеріалів справи. (а.с. 1 том справи ІІІ)
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем доказів підробки або фальсифікації Протоколу б/н від 26.12.2018 суду не надано, а тому у суду відсутні підстави не приймати вказаний доказ до уваги.
Таким чином, дослідженими судом фактичними обставинами справи доведено, що при створенні ОСББ «Рязанська 9» дотримані вимоги ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо створення ініціативної групи для скликання установчих зборів зі створення ОСББ.
Розглядаючи вимогу позивача про визнання недійсними рішень Установчих зборів ОСББ «Рязанська 9» від 26.01.2019 в правовому полі нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваними рішеннями прав та охоронюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому суд констатує, що згідно приписів чинного законодавства та усталеної судової практики щодо розгляду спорів даної категорії безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних (установчих) зборів є, зокрема, недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.
Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 918/964/20 від 08.02.2022 Верховний Суд вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20 за позовом співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів зазначив, що у той же час виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Відтак, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивача, слід врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Такі висновки Верховного Суду викладені у постановах від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 924/1225/21 від 18.10.2023, в якій суд виснував, що сам лише факт неповідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів не є ні безумовною, ні самостійною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними.
За доводами позовної заяви неповідомлення позивача про проведення оскаржуваних установчих зборів є однією з підстав для визнання прийнятих на таких зборах рішень недійсними.
Суд констатує, що відповідачем до матеріалів справи дійсно не подано належних і допустимих письмових доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, щодо письмового повідомлення ОСОБА_1 про скликання та проведення Установчих зборів щодо створення ОСББ «Рязанська 9» (шляхом вручення під розписку або направлення рекомендованим листом).
Викладене свідчить про допущене щодо позивача порушення порядку повідомлення про проведення установчих зборів з утворення ОСББ, встановленого ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Разом із тим, відповідно до пояснень представників відповідача таке повідомлення здійснювалося шляхом розміщення необхідної інформації в місцях загального користування.
Водночас, викладене не є беззаперечним доказом того, що позивач не мав жодної можливості взяти участь у голосуванні на установчих зборах та був позбавлений такого права.
Отже, суд констатує, що неповідомлення позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних установчих зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсним осопорюваних рішень Установчих зборів від 26.01.2019.
При цьому, суд зауважує, що не прийняття ОСОБА_1 (позивачем у справі) участі у голосуванні на Установчих зборах 26.01.2019 є його власним усвідомленим вибором, що не може свідчити про порушення його прав на участь в управлінні діяльністю ОСББ «Рязанська 9». Більш того, згідно пояснень самого позивача він як на час створення ОСББ «Рязанська 9», так і на теперішній час проживає в будинку АДРЕСА_2 , а, отже, не міг не бути обізнаним в продовж більше 5 років про існування в будинку ОСББ.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, яка діяла на час скликання та проведення Установчих зборів ОСББ «Рязанська 9») рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. А згідно з положеннями ч. 9 ст. 6 цього Закону рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
При цьому за приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» реалізація або здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Отже, зважаючи на те, що у голосуванні на установчих зборах ОСББ «Рязанська 9» взяли участь 116 співвласників з 182 осіб (загальна кількість співвласників у будинку), встановлене судом порушення передбаченого ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядку повідомлення про проведення установчих зборів з утворення ОСББ, яке було допущено щодо позивача, не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого більшістю співвласників багатоквартирного будинку, з огляду на наведені приписи ч. 2 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 4 ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 13 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього, обрання членів правління об'єднання. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Щодо доводів позивача, що листи голосування до Протоколу б/н від 26.01.2019 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку не відповідають встановленим законом обов'язковим вимогам щодо зазначення необхідної інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, листи голосування не мають інформації про дату скликання зборів, не зазначено місце проведення зборів, листи голосування не мають підписів відповідальних осіб, які забезпечували голосування, складали списки, а також голови та секретарі установчих збрів судом оцінюються критично, оскільки судом досліджено надану на вимогу суду Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради Реєстраційну справу ОСББ «Рязанська 9», до якої долучені пронумеровані та прошнуровані відповідні листи голосування, що містять волевиявлення співвласників будинку на створення ОСББ. Більш того, на підставі цього волевиявлення співвласників ОСББ «Рязанська 9» створено в 2019 році та функціонує до теперішнього часу.
Отже, порушення в листах голосування щодо форми і змісту таких листів не свідчить про їх недійсність, оскільки не позбавляє можливості ідентифікувати співвласника та врахувати виражену ним волю за результатами голосування.
Доводи позивача, що частина листів голосування (зокрема щодо квартир №, АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_20 ) не містить інформації щодо документу, який підтверджує право власності особи на відповідну квартиру, а, отже, їх голоси не можуть братися до уваги при підрахунку результатів голосування, спростовуються тим, що перевіркою судом відомостей с Єдиного державного реєстру прав власності вбачається, що участь у голосуванні приймали власники квартир, право власності яких станом на час проведення голосування було підтверджено належним чином. Помилки в зазначені деяких реквізитів документів, що підтверджують право власності (дата, номер, серія документу) не унеможливлюють встановити правомірність волевиявлення цих осіб.
Водночас жодним співвласником цих квартир не висувалися заперечення щодо висловлених в листах голосування позицій стосовно порядку денного.
Надані позивачем до матеріалів справи інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру прав власності містять інформацію щодо прав власності на нерухоме майно станом на 2025 рік, тобто не спростовують факту належності права власності на квартири в будинку АДРЕСА_2 тим особам, які зазначені в листах голосування. Перехід права власності, про яке зазначає позивач, по квартирам №, АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_20 відбувся пізніше, ніж 26.01.2019.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що участь в установчих зборах ОСББ «Рязанська 9» та голосуванні брали співвласників багатоквартирного будинку, право власності яких належним чином підтверджене.
Що стосується доводів позивача, що частина листів голосування заповнені одним почерком, а не окремо кожним співвласником, та засвідчені одним підписом, що свідчить про фальсифікацію цих документів, то суд зауважує на наступне.
Суд вказує, що заповнення одного листка голосування (письмового опитування) декількома співвласниками, які володіють квартирою та/або нежитловим приміщенням на умовах спільної часткової власності, за умови зазначення інших передбачених ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відомостей (у тому числі номеру квартири та/або нежитлового приміщення) не впливає на чинність листка письмового опитування, оскільки не позбавляє можливості ідентифікувати особу кожного співвласника та врахувати виражену кожним з них волю за результатами голосування.
Приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України на кожну із сторін спору покладений обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 ГПК України.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач, у порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що підписи на листках голосування підроблені, а зазначене в них волевиявлення співвласників не відповідає дійсним обставинам справи. При цьому позивач не скористався своїм правом подати клопотання про проведення відповідної експертизи.
Щодо посилань позивача про те, що установчі збори не були правомочні розглядати питання щодо обрання членів правління та ревізійної комісії, суд зазначає наступне.
Так, згідно Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції станом на 26.01.2018) стаття 6 не передбачала обрання першого складу правління та ревізійної комісії на установчих зборах. Однак, і заборони щодо розгляду таких питань за умови їх включення до порядку денного законодавство не містило.
Отже, суд вважає, що оскільки правління та ревізійна комісія є необхідними органами для функціонування ОСББ, то їх обрання на установчих зборах не є порушенням повноважень установчих зборів.
Суд зауважує, що у справі, яка розглядається позивач доводить потребу у визнанні недійними рішень установчих зборів (наслідком чого фактично буде припинення відповідача), зокрема, порушенням вимог Закону при скликанні та проведенні установчих зборів.
Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні ОСББ, чи є вони такими, що їх неможливо усунути і яким саме чином створення та діяльність ОСББ порушують його права чи законні інтереси позивача, як учасника ОСББ, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення ОСББ. Натомість суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, його наслідки, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників
У постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 Верховний Суд вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача
При цьому інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами або загальними зборами співвласників.
Такі висновки Верховного Суду містяться, зокрема, у постановах від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20, від 10.11.2022 у справі № 925/524/21, від 07.11.2023 у справі № 916/3574/21.
Також Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що обрання позивачем такого способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав визначені статтею 13 ЦК України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 917/559/21, від 28.05.2024 у справі № 911/1095/22.
При вирішенні спору у даній справі суд зауважує, що позивач не звертався до суду щодо оскарження установчих зборів від 26.01.2019, так само і інших рішень, які є предметом спору у даній справі, після їх прийняття, а звернувся до господарського суду лише тоді, коли ОСББ «Рязанська 9» подано до Комунарського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку з ОСОБА_1 , тобто поданням позову у даній справі позивач фактично намагається уникнути виконання зобов'язань щодо утримання будинку, які покладенні на нього вимогами чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсними та скасування рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яке оформлено Протоколом Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26.01.2019.
Обґрунтовуючи вимогу про визнання недійсним та скасування рішення правління членів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом від 27.01.2019, позивач вказує на те, що ці рішення прийнято з грубим порушенням законодавства, оскільки без погодження з загальними зборами цим рішенням обрано голову правління ОСББ «Рязанська 9» ОСОБА_4 та призначено йому виплату заробітної плати згідно штатного розкладу. Отже, в даному випадку має місце порушення прав позивача, як співвласника будинку, на участь в управлінні та діяльності ОСББ, так як виплата матеріального заохочення (заробітної плати) членів правління ОСББ відбувається з внесків на утримання будинку, які сплачуються всіма співвласниками будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Цією ж статтею закону визначено, що правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься:
- підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
- здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством;
- розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису;
- укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням;
- ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання;
- скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників;
- призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Аналогічні правомочності правління передбачені пунктом 14 Статуту ОСББ «Рязанська 9» щодо компетенції правління.
Таким чином, Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не передбачено порядку обрання голови правління ОСББ. Такий порядок має визначатися статутом ОСББ.
Статутом ОСББ «Рязанська 9» (пункт 16) визначено, що голова правління обирається з числа членів правління ОСББ на його засіданні.
Таким чином, голова правління має бути в першу чергу членом правління. Згідно закону, членів правління обирають співвласники під час загальних зборів. В той же час, закон не містить обмежень щодо того хто може бути членом правління, тож членом правління може бути і не співвласник багатоквартирного будинку.
Підсумовуючи, правління обирає голову правління зі свого складу під час свого засідання, якщо інше не передбачено статутом конкретного ОСББ.
Стосовно того, що на засіданні правління від 27.01.2019 голові правління визначено здійснювати виплату заробітної плати згідно штатного розкладу, то таке рішення не суперечить жодному положення як Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», так і положенням Статуту ОСББ «Рязанська 9».
В даному випадку вирішено лише питання, що виплата заробітної штати голові правління буде здійснюватися в межах штатного розпису, проте не визначено конкретного розміру матеріального заохочення та порядку його виплати.
Більш того, доводи позивача, що оскільки виплата матеріального заохочення (заробітної плати) членів правління ОСББ відбувається з внесків на утримання будинку, які сплачуються всіма співвласниками будинку, тому незаконне встановлення такого заохочення порушує права позивача, як співвласника будинку, на участь в управлінні та діяльності ОСББ, спростовуються тим, що з моменту створення ОСББ «Рязанська 9» позивачем не здійснюється сплата внесків на утримання будинку, про що безпосередньо свідчать надані відповідачем оборотно-сальдова відомість станом на грудень 2024 року та відомість боржників ОСББ «Рязанська 9» (а.с. 113-115 том справи 2), відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 по внескам становить 22021,86 грн., що є найбільшою за розміром серед усіх членів ОСББ «Рязанська 9».
З урахуванням викладеного, доводи позивача щодо недійсності рішення Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом від 27.012019, не знайшли свого підтвердження за встановлених фактичних обставин справи, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню судом.
В частині вимог про визнання недійсними та скасування рішень Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», які оформлені протоколами Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 1 від 14.04.2019 та № 2 від 14.04.2019 суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів
В той же час, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 Закону).
В силу дії частин 12, 13 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Частиною 14 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 7, 8 розділу ІV Статуту ОСББ «Рязанська 9».
Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площі квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Частинами 1 та 2 статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
В свою чергу, на суд покладений обов'язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Відтак дослідженню підлягає зміст позовної заяви на предмет того, чи: посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права, залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього Статуту, є обов'язком для всіх співвласників.
В силу вимог частин 1, 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Дослідженні судом фактичні обставини справи свідчать, що 14.03.2019 Протоколом засідання правління ОСББ «Рязанська 9» № 01/19 вирішено провести 14.04.2019 загальні збори ОСББ «Рязанська 9» для вирішення питання про відкликання управителя ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ», призначеного згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» та прийняття будинку в управління.
14.04.2019 відбулися Загальні збори ОСББ «Рязанська 9», в яких взяли участь 132 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 4778,65 кв.м.
Порядок денний загальних зборів включав:
1. Обрання голови та секретаря зборів.
2. Про відкликання управителя ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», призначеного згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 та про обрання уповноваженої особи з розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія».
3. Прийняття будинку в управління та затвердження кошторису.
4. Затвердження розміру внесків на управління багатоквартирним будинком.
Рішення, прийняті на Загальних зборах, оформлені Протоколом № 1 від 14.04.2019 Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9». (а.с. 35 том справи І)
За результатами голосування по всім питанням порядку денного Загальних зборів від 14.04.2019 проголосували «ЗА» 132 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4778,65 кв.м., «ПРОТИ» - 0 співвласників, «УТРИМАЛИСЯ» - 0 співвласників.
Загальними зборами від 14.04.2019, зокрема, вирішено: відкликати управителя ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», призначеного згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520, та обрати ОСОБА_4 уповноваженою особою з розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія»; прийняти в управління багатоквартирний будинок для здійснення управління через свої статутні органи управління та затвердити запропонований кошторис; затвердити розмір внесків на управління багатоквартирним будинком з 25.06.2019 в розмірі 4,91 грн. за 1 кв.м. загальної площі (з 2 по 10 поверх) та 4,39 за 1 кв.м. для перших поверхів.
При цьому, на вимогу ухвали суду від 18.03.2025 ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» надано суду оригінал Протоколу № 2 від 14.04.2019 Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» з оригіналами листів голосування до вказаного протоколу. (а.с. 6-25 том справи IV)
Відповідно до пояснень ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» 06.05.2019 до ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» від ОСББ «Рязанська 9» надійшов протокол № 1 Загальних зборів ОСББ від 14.04.2019, в якому вирішено питання про розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» щодо обслуговування будинку АДРЕСА_2 . До вказаного протоколу додавалися листи голосування по кожному питання порядку денного. Разом із тим, цей протокол не був прийнятий ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» до роботи, через його невідповідність вимогам закону. (а.с. 5 том справи IV)
В подальшому на адресу ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» ОСББ «Рязанська 9» наданий витяг з протоколу № 1 Загальних зборів ОСББ від 14.04.2019 (оформлений фактично як протокол № 2 від 14.04.2019) з додатком у вигляді листів голосування по кожному питання порядку денного.
Враховуючи, що надані документи були оформлені відповідно до вимог законодавства, ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» подані ОСББ «Рязанська 9» документи прийняті до опрацювання та договір № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» був розірваний.
Таким чином, суд констатує, що фактично 14.04.2019 відбулися Загальні збори ОСББ «Рязанська 9», результати проведення яких оформлені Протоколом № 1, оскільки порядок денний, що міститься в протоколі Загальних зборів № 1 від 14.04.2019 повністю відповідає порядку денному загальних зборів, проведення яких скликано Протоколом засідання правління ОСББ «Рязанська 9» № 01/19 від 14.03.2019. На підставі рішень, оформлених протоколом Загальних зборів № 1 від 14.04.2019, вчинені юридично значимі дії щодо розірвання договору № К738 з управителем ТОВ «Керуюча компанія «Мрія».
При цьому, протокол Загальних зборів № 2 від 14.04.2019 фактично є витягом з протоколу Загальних зборів № 1 від 14.04.2019, який надавався на вимогу ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ», хоча оформлений не у відповідності до вимог діловодства.
Виходячи з того, що Загальні збори, проведені 14.04.2019, оформлені протоколом № 1, суд вважає, що протокол № 2 від 14.04.2019 не підлягає оцінці як окремий протокол загальних зборів, питання, які в ньому вирішені, і волевиявлення по ним оформлені протоколом № 1 від 14.04.2019.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. Співвласники мають право знайомитись з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: - затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; - обрання членів правління об'єднання; - питання про використання спільного майна; - затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; - прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; - визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; - визначення обмежень на користування спільним майном; - обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; - прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною 14 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.
Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, визначено в Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Згідно з ст. 4 вказаного Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Пунктами 2, 5, 7 частини 1, частиною 2 статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники мають право: брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Відповідно до п.п. 5, 10 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані: виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов'язків попереднього власника як співвласника.
Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
За змістом ст. 10 наведеного вище Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 % загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини 2 цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.
Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною 6 цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників.
Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно.
Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. За рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під'їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою, восьмою - одинадцятою цієї статті.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).
Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75% загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» 25.08.2015 № 203, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528, чинного на дату прийняття спірних рішень, затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
За вказаним Наказом голосування на зборах щодо питання порядку денного має містити: № квартири/нежитлового приміщення, загальну площу квартири/нежитлового приміщення, прізвище, ім'я, по батькові співвласника або його представника та документ, що надає представнику повноваження на голосування, документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, результат голосування («за», «проти», «утримався»), підпис співвласника (представника) (нумерація продовжується за кількістю квартир/нежитлових приміщень та їх співвласників, які беруть участь у голосуванні. У разі продовження нумерації на наступній сторінці (сторінках) протоколу позиції «Питання порядку денного» та «Пропозиція, яка ставиться на голосування щодо питання порядку денного», а також заголовок таблиці повторюються на початку кожної сторінки).
Згідно затвердженої форми протоколу у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку, який є єдиним письмовим документом, кожне рішення по порядку денному зборів засвідчується підписом співвласника або його представника із зазначенням результату його голосування («за», «проти», «утримався»). Після чого наводяться підсумки голосування щодо кожного рішення порядку денного, а також висновок щодо рішення - прийняте або не прийняте.
У протоколі має бути зазначено кількість осіб (співвласників), які взяли участь у зборах, із зазначенням загальної площі їх квартир та/або нежитлових приміщень. Кожна сторінка протоколу зборів підписується з зазначенням прізвищ та ініціалів осіб, що склали протокол.
Додатками до протоколу зборів можуть бути в разі проведення письмового опитування листки письмового опитування, заповнені відповідно до вимог абзацу четвертого частини восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані, із зазначенням кількості аркушів.
Згідно зі ст. 8 розділу ІV Статуту ОСББ «Рязанська 9» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо Статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.
З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти») та в вигляді протоколів зборів засвідчених печаткою ОСББ та підписами головуючого зборів та секретаря зборів.
Щодо доводів позивача, що листи голосування до Протоколу № 1 від 14.04.2019 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не відповідають встановленим законом обов'язковим вимогам щодо зазначення необхідної інформації про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників, листи голосування не мають інформації про дату скликання зборів, не зазначено місце проведення зборів, листи голосування не мають підписів відповідальних осіб, які забезпечували голосування, складали списки, а також голови та секретаря загальних збрів спростовуються тим, що деякі порушення в листах голосування щодо форми і змісту таких листів не свідчать про їх недійсність, оскільки це не позбавляє можливості ідентифікувати співвласника та врахувати виражену ним волю за результатами голосування.
Твердження позивача, що частина листів голосування (зокрема щодо квартир №, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_17 ) не містить інформації щодо документу, який підтверджує право власності особи на відповідну квартиру, а, отже, їх голоси не можуть братися до уваги при підрахунку результатів голосування, спростовуються тим, що перевіркою судом відомостей с Єдиного державного реєстру прав власності вбачається, що участь у голосуванні приймали власники квартир, право власності яких станом на час проведення голосування було підтверджено належним чином. Помилки в зазначені деяких реквізитів документів, що підтверджують право власності, (дата, номер, серія документу) не унеможливлюють встановити правомірність волевиявлення цих осіб. У цьому контексті суд зауважує, що така ситуація може мати місце з різних причин: як помилка ОСББ «Рязанська 9», так і відсутність усіх правовстановлюючих документів (наприклад, не всі співвласники беруть участь у житті будинку та надають власні документи на підтвердження площ нерухомості, що їм належать).
Водночас жодним співвласником цих квартир не висувалися заперечення щодо висловлених в листах голосування позицій стосовно порядку денного.
Відсутність у деяких листках голосування повної інформації про підстави виникнення права власності особи співвласника не спростовує наявності у співвласника права голосу на спірних зборах, що свідчить про правомірність їх участі у голосінні та врахування їх голосів при загальному підрахунку. Також, у листках не встановлено подвоєнь прізвищ та/або іншої інформації, за наявності якої можливо сплутати або не визначити особу співвласника, що призвело б до хибного підрахунку з цих підстав.
Надані позивачем до матеріалів справи інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру прав власності містять інформацію щодо прав власності на нерухоме майно станом на 2025 рік, тобто не спростовують факту належності права власності на квартири в будинку АДРЕСА_2 тим особам, які зазначені в листах голосування.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що участь в загальних зборах ОСББ «Рязанська 9» 14.04.2019 та голосуванні брали співвласники багатоквартирного будинку, право власності яких належним чином підтверджене.
Що стосується доводів позивача, що частина листів голосування заповнені одним почерком, а не окремо кожним співвласником, та засвідчені одним підписом, що свідчить про фальсифікацію цих документів, то суд зауважує на наступне.
Суд вказує, що заповнення одного листка голосування (письмового опитування) декількома співвласниками, які володіють квартирою та/або нежитловим приміщенням на умовах спільної часткової власності, за умови зазначення інших передбачених ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відомостей (у тому числі номеру квартири та/або нежитлового приміщення) не впливає на чинність листка письмового опитування, оскільки не позбавляє можливості ідентифікувати особу кожного співвласника та врахувати виражену кожним з них волю за результатами голосування.
Позивачем також не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що підписи на листках голосування підроблені, а зазначене в них волевиявлення співвласників не відповідає дійсним обставинам справи.
Отже, перевіркою відомостей з Єдиного державного реєстру прав власності судом встановлено, що на загальних зборах, які відбулися 14.04.2019, голосували власники, право власності яких належним чином зареєстроване.
Тому перерахунок проведений позивачем та доводи щодо відсутності кворуму судом відхиляються як не підтвердженні належними доказами.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази суд зазначає, що участь в голосуванні Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», результати проведення яких оформлені протоколом № 1 від 14.04.2019, взяли 132 особи, яким належить 4778,65 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень та квартир будинку АДРЕСА_2 . З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку, що рішення які приймалися на спірних Зборах 14.04.2014, прийняті в межах компетенції Загальних зборів та достатньою кількістю голосів для їх прийняття.
Усталеною судовою практикою закріплено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Враховуючи вищевикладене, позивач належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не довів суду, що Загальні збори співвласників ОСББ «Рязанська 9», які відбулися 14.04.2019, були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, а також, що прийняті на Загальних зборах 14.04.2019 рішення порушили права позивача як співвласника ОСББ «Рязанська 9».
Однією з вимог позивача є визнання недійсним та скасування рішення Правління членів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом № 31/22 від 31.01.2022, яка мотивована тим, що оскаржуване рішення підписано одноосібно головою правління ОСОБА_5 без підписів членів правління, що є грубим порушенням законодавства, а також те, що члени правління не наділені повноваженнями щодо відкликання голови правління та обрання нового голови правління ОСББ без скликання загальних зборів співвласників. Відтак правління ОСББ діяло поза межами своєї компетенції, а рішення, яке прийнято правлінням від 31.12.2022, є незаконним і підлягає скасуванню.
Відмовляючи в цій частині позовних вимог суд зазначає, що з матеріалів Реєстраційної справи ОСББ «Рязанська 9» вбачається, що в цих матеріалах наявний нотаріально посвідчений Протокол № 31/22 від 31.01.2022 членів засідання правління ОСББ «Рязанська 9», додатком до якого є список присутніх членів правління, які власноручно проголосували по всім питанням порядку денного (в оригіналі).
Таким чином, дослідженням судом фактичних обставин справи встановлено, що всі члени правління ОСББ «Рязанська 9», присутні на засіданні 31.12.2022, висловили своє волевиявлення щодо питань порядку денного, що цілком відповідає вимогам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і положенням Статуту ОСББ «Рязанська 9».
Так само вище судом викладені обґрунтування, що правомірності обрання зі складу членів правління його голову на засіданні правління.
Щодо вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 3 від 18.02.2023, судом зазначається наступне.
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що 05.01.2023 Протоколом засідання правління ОСББ «Рязанська 9» № 05/23 вирішено провести 18.02.2023 загальні збори ОСББ «Рязанська 9» для вирішення низки питань, в тому числі: про переобрання членів правління, про перевибори членів ревізійної комісії, про затвердження акту ревізійної комісії за весь період діяльності ОСББ, про затвердження кошторису на 2023-2024 роки та визначення розміру внесків. (а.с. 3 том справи IV)
18.02.2023 відбулися Загальні збори ОСББ «Рязанська 9», порядок денний яких включав:
1. Вибори голови та секретаря зборів.
2. Перевибори членів правління
3. Перевибори членів ревізійної комісії.
4. Затвердження акту ревізійної комісії за весь період діяльності ОСББ.
5. Затвердження кошторису на 2023-2024 роки та визначення розміру внесків.
Рішення, прийняті на Загальних зборах, оформлені Протоколом № 3 від 18.02.2023 Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9».
За результатами голосування по всім питанням порядку денного Загальних зборів від 18.02.2023 прийняті відповідні рішення.
На вимогу суду відповідачем надано суду для огляду та дослідження два примірники (в оригіналі) тексту Протоколу № 3 від 18.02.2023 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» (належним чином посвідчені судом копії цих примірників долучені до матеріалів справи (а.с. 6, 11 том справи IV)
При цьому, діючий голова правління ОСББ «Рязанська 9» не зміг пояснити суду наявність в оригіналі двох примірників цього протоколу Загальних зборів.
З преамбули Протоколу № 3 від 18.02.2023 (обох примірників) вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 172 особи. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6875,72 кв.м.
Згідно одного примірнику Протоколу № 3 від 18.02.2023 у Зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 103 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4848,64 кв.м., згідно іншого примірника - 92 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4388,87 кв.м.
Додатками до Протоколу № 3 від 18.02.2023 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» є 30 листів голосування та 58 листів письмового опитування. (а.с. 13-100 том справи IV)
Дослідивши листи голосування та листи письмового опитування до Протоколу № 3 від 18.02.2023 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» судом встановлено, що частина листів має волевиявлення більше ніж одного співвласника, право власності яких на квартиру належним чином посвідчено.
Таким чином, судом встановлено, що фактично в голосування прийняло участь 35 осіб, а в письмовому опитуванні 72 особи.
З урахуванням викладеного, судом досліджується та надається оцінка Протоколу № 3 від 18.02.2023 Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», в яких взяли участь 103 особи.
Відповідно до ст. 10 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, яка діяла станом на час проведення Загальних зборів від 18.02.2023) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Цією ж статтею Закону визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Аналогічні положення містяться в п., п. 3, 8 розділу IV Статуту ОСББ «Рязанська 9».
Однією з визначальних обставин, яку необхідно встановити для правильного вирішення спору, є визначення загальної кількості голосів співвласників багатоквартирного будинку.
Таким чином, для прийняття рішення Загальних зборів 18.02.2023 про розмір внесків на утримання будинку проголосувати по цьому питанню мало 129 осіб, виходячи з того, що кількість співвласників становить 172 особи.
Дослідженні судом фактичні обставини справи дають підстави для висновку, що на Загальних зборах ОСББ «Рязанська 9» 18.02.2023 не було необхідної кількості голосів, передбаченої як Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», так і Статутом ОСББ «Рязанська 9», для прийняття рішення щодо переліку та розміру внесків.
При цьому, суд зауважує, що судом не прийняті до уваги листи письмового опитування ОСОБА_12 (кв. АДРЕСА_42 ), ОСОБА_13 (кв. АДРЕСА_18 ), ОСОБА_14 (кв. АДРЕСА_16 ) та ОСОБА_15 (кв. АДРЕСА_15 ) як такі, що не відповідають вимогам належних і допустимих доказів, оскільки це є роздруковані за допомогою копіровального пристрою електронні документи, які не містять кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та протоколу розшифрування такого підпису.
Роздруківка електронного доказу не може вважатися електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення, а сам зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Згідно із частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.
Отже, без накладеного електронного підпису електронний документ не може вважатися створеним і тому не може розглядатися судом як доказ.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/788/19, від 19.01.2022 у справі № 202/2965/19.
З огляду на те, що судом з'ясовано, що рішення на Загальних зборах ОСББ «Рязанська 9» прийняті без наявності необхідної кількості голосів для прийняття таких рішень, суд не вважає за необхідне досліджувати наведенні позивачем розрахунки щодо кількості голосів осіб, які прийняли участь у голосуванні на Загальних зборах 18.02.2023.
Разом із тим, оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів ОСББ «Рязанська 9» № 3 від 18.02.2023 не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.
Вирішуючи даний спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок неправомірних дій зі сторони ОСББ, тобто не тільки недотримання норм закону під час прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання положень статуту та рішень недійсними.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання.
Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21 зазначено, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників
Також Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі № 916/3574/21 зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з'ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту. (Постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22)
У постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21 зазначено, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи, що позивач свідомо жодного разу не приймав участі в загальних зборах ОСББ «Рязанська 9», тобто не виявляв наміру приймати участь в управлінні будинком, хоча мав можливість реалізувати свої права, а також враховуючи баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд дійшов висновку, що в даній справі позивач не довів, яким чином оскаржуване рішення Загальних зборів від 18.02.2023 порушує його право або інтерес та не зазначив яким чином задоволення позовних вимог у цій справі призведе до поновлення прав і законних інтересів, за захистом яких позивач звернувся з цим позовом до суду, і яких саме.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При вирішенні спору у цій справі суд вважає за необхідне прийняти до уваги, що визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
В той же час відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема в постановах від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 і від 18.120.2023 у справі № 924/1225/21, суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
У цій справі позивач не довів які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями. В той же час, зважаючи з'ясування судом, що всі питання порядку оскаржуваних рішень стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності відповідача, що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку, суд вважає, що позивач не навів доводів порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями. Більш того, позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав, оскільки позовні вимоги не передбачають механізму реалізації позивачем такого права.
Щодо заяви відповідача, що позовні вимоги у даній справі заявлені позивачем поза межами строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Усталеною судовою практикою неодноразово виснувалося, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Водночас, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020, розділ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Також доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.
Карантин, впроваджений в Україні з 12.03.2020 безперервно продовжувався до 30.06.2023 (постанови Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023).
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено з 24:00 30.06.2023.
В подальшому, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності з 17.03.2022.
На теперішній час п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023 та передбачає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 06.08.2025 включно.
За таких обставин, Законами України від 15.03.2022 № 2120-ІХ та від 08.11.2023 № 3450-ІХ на законодавчому рівні запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Суд зазначає, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 07.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цілому.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За встановлених судом фактичних обставин суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.
Враховуючи вище наведене, в задоволенні позову відмовляється повністю.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору та судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.
Щодо заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу (згідно попереднього орієнтовного розрахунку), то з цього приводу суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Виходячи зі змісту ст. 126 ГПК України, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено лише попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які відповідач очікує понести на правничу допомогу.
В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до матеріалів справи не надано відповідних документів.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В судовому засіданні 30.06.2025 в судових дебатах представником відповідача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи наведене, на моменту ухвалення рішення суду у цій справі заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», м. Запоріжжя про:
1) визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яке оформлено протоколом Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 26 січня 2019 року;
2) визнання недійсним та скасування рішення Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом від 27 січня 2019 року;
3) визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» № 1 від 14 квітня 2019 року;
4) визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» № 2 від 14 квітня 2019 року;
5) визнання недійсним та скасування рішення Правління членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом № 31/22 від 31 грудня 2022 року;
6) визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9», яке оформлено протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рязанська 9» № 3 від 18 лютого 2023 року відмовити повністю.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 17 » липня 2025 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.