15.07.2025 Справа № 908/2112/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви вих. № б/н від 04.07.2025 (вх. № 2299/08-07/25 від 09.07.2025)
за позовом Комунальної установи «Кодимський міський центр фінансового господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, (66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, буд. 88)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. № 8)
про стягнення суми
09.07.2025 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 04.07.2025 (вх. № 2299/08-07/25 від 09.07.2025) Комунальної установи «Кодимський міський центр фінансового господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, м. Кодима Подільського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 315158,20 грн. безпідставно отриманих коштів за непоставлений бензин і дизельне пальне, 37758,54 грн. пені та 60018,00 грн. додатково понесених витрат.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2025 справу № 908/2112/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Так, при задоволенні позову в резолютивній частині позову вказуються, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги), неустойки, штрафу, пені та збитків, тобто визначається правова природа відповідних сум.
На першій (титульній) сторінці позовної заяви позивачем зазначено ціну позову - 420242,96 грн.
Проте, в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено про стягнення з відповідача 315158,20 грн. безпідставно отриманих коштів за непоставлений бензин і дизельне пальне, 37758,54 грн. пені та 60018,00 грн. додатково понесених витрат, що разом становить 412934,74 грн. заборгованості.
Також за текстом мотивувальної частини позовної заяви позивачем також наведений розрахунок заявленої до стягнення пені в розмірі 39632,22 грн., в той же час в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначено про стягнення з відповідача37758,54 грн. пені.
З огляду на неспівпадіння зазначеної позивачем ціни позову із фактичною сумою вимог у прохальній частині позовної заяви, та неспівпадіння окремих складових заборгованості, суд не має можливості самостійно визначити за якими саме позовними вимогами підлягає порушенню провадження у справі № 908/2112/25.
Тому позивачу слід чітко та у відповідності до положень чинного законодавства та умов договору формулювати заявлені позовні вимоги, оскільки вони складають предмет спору та саме щодо них приймається судове рішення.
Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 і 2 ст. 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення 315158,20 грн. безпідставно отриманих коштів за непоставлений бензин і дизельне пальне на підставі договорів поставки нафтопродуктів № 100 від 25.10.2023, № 228 і № 229 від 21.11.2023, № 931 і № 932 від 27.11.2023.
За своєю правовою природою вказані договори є договорами одного виду.
Проте, за текстом позовної заяви позивачем не наведено обґрунтування в чому полягає пов'язаність зазначених договорів (не надано доказів пов'язаності між собою підставою виникнення або поданими доказами) та в чому полягає доцільність розгляду вимог за цими двома договорами в одному провадженні.
Виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Крім того, предметом позову у даній справі є, серед іншого, стягнення з відповідача 315158,20 грн. безпідставно отриманих коштів за непоставлений бензин і дизельне пальне та 60018,00 грн. додатково понесених витрат. Заявлені вимоги мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 222, 216-218, 225 ГК України.
Приписами частин 1, 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз змісту статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до усталеної судової практики для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, необхідною є наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії або бездіяльність особи; завдання шкоди та її розмір; безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою; вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, враховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Така правова позиція викладена, зокрема, в п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не наведено обґрунтування наявності складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача додатково понесених витрат у заявленій до стягнення сумі, а також не наведено обґрунтування наявності підстав для застосування правової конструкції «безпідставно набутого майна».
Таким чином, позивачем не дотримано вимог процесуального закону щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
У відповідності до вимог чинних Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (абз. 27 п. 2, п., п. 11, 19, 61) належним доказом надіслання копії заяви (подання) з доданими до неї документами іншим учасникам справи є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
До позовної вих. № 009338301 від 26.06.2025 (вх. № 2277/08-07/25 від 08.07.2025) позивачем взагалі не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
З цього приводу суд зазначає, що виходячи з приписів ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Проте, приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України встановлюють, що учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Не надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу позбавляє його як учасника судового процесу обізнаності про зміст та підстави позовної зави, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати до суду заперечення (відзив) на позов.
Оскільки позовна заява вих. № б/н від 04.07.2025 (вх. № 2299/08-07/25 від 09.07.2025) подана до суду в паперовому вигляді через службу діловодства суду, то з метою забезпечення принципів рівності учасників судового процесу та змагальності, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги статті 164 ГПК України та надати суду докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог процесуального закону щодо надіслання учасникам справи копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008)
Крім того, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 цього ж Закону України передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Згідно із підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800,00 грн.).
Позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру загальним розміром 412934,74 грн. (315158,20 грн. + 37758,54 грн. + 60018,00 грн.), які, виходячи з вищенаведених норм Закону, повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 6194,02 грн.
Проте, до позовної заяви позивачем надані докази сплати судового збору в розмірі 5434,54 грн.
Інші докази сплати судового збору відсутні, отже недоплата позивачем судового збору становить 759,48 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Пунктом 10 ст. 174 ГПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
В програмі БД «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Запорізької області по справі № 908/2112/25 містяться відомості щодо зарахування сплаченого позивачем судового збору в доход Державного бюджету України за подання позовної заяви в розмірі 5434,54 грн. (сплачений платіжною інструкцією від 03.07.2025 № 10).
Доказів звільнення позивача від сплати судового збору позовна заява не містить.
Таким чином, позивачем не додержано вимоги чинного процесуального законодавства щодо обов'язкової сплати судового збору, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Враховуючи викладене, якщо позивач вважає, що судом мають бути розглянуті і вирішені по суті всі заявлені ним позовні вимоги, то позивач має надати суду докази сплати судового збору у встановлених Законом порядку і розмірі.
Вищевказане свідчить, що позовну заяву подано без додержання усіх вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви Комунальної установи «Кодимський міський центр фінансового господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, м. Кодима Подільського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 315158,20 грн. безпідставно отриманих коштів за непоставлений бензин і дизельне пальне, 37758,54 грн. пені та 60018,00 грн. додатково понесених витрат та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п., п. 3, 5 ч. 3 ст. 162, п., п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: оформити позовну заяву із зазначенням правильної ціни позову; надати повний розгорнути і обґрунтований розрахунок розміру заявленої до стягнення суми заборгованості із посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку; надати письмові обґрунтування в чому полягає пов'язаність між собою укладених сторонами договорів, стягнення заборгованості за якими є предметом спору, (навести докази пов'язаності між собою підставою виникнення або поданими доказами) та в чому полягає доцільність розгляду вимог за цими договорами в одному провадженні; надати суду письмове обґрунтування з документальним підтвердженням наявності складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача додатково понесених витрат у заявленій до стягнення сумі, а також навести обґрунтування наявності підстав для застосування правової конструкції «безпідставно набутого майна»; надати докази направлення позовної заяви разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на адресу відповідача (або надати докази направлення через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС); доплатити судовий збір в розмірі 759,48 грн. (належні докази сплати надати суду в оригіналі). Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст., ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Комунальної установи «Кодимський міський центр фінансового господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, м. Кодима Подільського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС», м. Запоріжжя про стягнення 315158,20 грн. безпідставно отриманих коштів за непоставлений бензин і дизельне пальне, 37758,54 грн. пені та 60018,00 грн. додатково понесених витрат, залишити без руху.
2. Надати Комунальній установі «Кодимський міський центр фінансового господарського обслуговування установ та закладів культури» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до п., п. 3, 5 ч. 3 ст. 162, п., п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме:
- оформити позовну заяву із зазначенням правильної ціни позову;
- надати повний розгорнути і обґрунтований розрахунок розміру заявленої до стягнення суми заборгованості із посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку;
- надати письмові обґрунтування в чому полягає пов'язаність між собою укладених сторонами договорів, стягнення заборгованості за якими є предметом спору, (навести докази пов'язаності між собою підставою виникнення або поданими доказами) та в чому полягає доцільність розгляду вимог за цими договорами в одному провадженні;
- надати суду письмове обґрунтування з документальним підтвердженням наявності складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача додатково понесених витрат у заявленій до стягнення сумі, а також навести обґрунтування наявності підстав для застосування правової конструкції «безпідставно набутого майна»;
- надати докази направлення позовної заяви разом з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку, на адресу відповідача (або надати докази направлення через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС);
- доплатити судовий збір в розмірі 759,48 грн. (належні докази сплати надати суду в оригіналі).
Всі зазначені докази надати до суду у вказаний вище строк та направити іншим учасникам справи (докази у підтвердження чого надати суду).
3. Суд роз'яснює позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
5. Ухвала підписана 15.07.2025.
6. Копію даної ухвали направити на позивачу.
Суддя Н.Г.Зінченко