вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1810/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Пясецький Д.В.
Відповідача - Медяний О.Ю.
Позивач просить стягнути з Відповідача 360 236 558 ,03 грн. - основного боргу, 65 123 662,15 грн. - пені, 21 411 067,65 грн. - 3 % річних, 103 671 360,87 - індексу інфляції та 847 840,00 грн. - судового збору, мотивуючи неналежним виконанням Договору про постачання природного газу.
Відповідач заперечує та не визнає правомірності перебування Відповідача в період з січня по лютий 2022 року в реєстрі постачальника "останньої надії" та, відповідно, можливості створення юридичних наслідків для сторін (Позивача та Відповідача), а також і наявність будь-яких зобов'язань з оплати грошових коштів, перед Позивачем за вказаний період, як перед постачальником "останньої надії". В зазначений період у Відповідача був діючий постачальник природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, з яким було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12А167 - 131-20 від 15.04.2020 року, а саме ТОВ "ЙЕ Енергія". Крім того, самим Позивачем до позовної заяви долучено копію відповіді Оператора ГТС від 09.06.2022 року за № ТОВВИХ-22-5993 на адвокатський запит Адвоката Літвінова Євгена, в якій Оператор ГТС наголосив на тому, що максимальна тривалість перебування Оператора ГРМ в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", визначається Правилами постачання природного газу. Відповідно до абз. 2 п. 2 роз. VI Правил постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП № 2496, чітко визначено, що тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії". За даними ТОВ "Оператора ГТС України", Відповідач перебував в реєстрі постачальника "останньої надії" в період з 01.11.2021 по 30.12.2021 (тобто 60 днів поспіль). Тобто, після 30.12.2021, для Відповідача у разі не перебування в Реєстрі споживачів іншого постачальники ніж постачальник "останньої надії", повинні були б утворитися виключно два правових наслідки:
- припинення транспортування природного газу, за договором транспортування укладеного між Відповідачем та ТОВ "Оператор ГТС України" №2002000097 від 04 лютого 2020р., або;
- надання послуги ТОВ "Оператором ГТС", враховуючи положення договору транспортування та вимог Кодексу ГТС, з добового балансування. Протягом всього часу неправомірного перебування Відповідача в реєстрі постачальника "останньої надії", Відповідач висловлював свою незгоду з даним фактом, та заперечення, шляхом направлення відповідних повідомлень. Також, матеріали справи, не містять жодного розшифрування визначених Позивачем до стягнення грошових сум, та будь якого підтвердження їх легітимності в частині відповідності формулі, яка наведена в постанові КМУ від 30 вересня 2015 року № 809.
Від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у випадку постачання природного газу постачальником "останньої надії" кінцева дата постачання визначається автоматично інформаційною платформою оператора газотранспортної системи відповідно до граничного строку постачання. Тобто, Позивач не приймає участі у визначенні яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника "останньої надії" (та і будь-якого іншого постачальника). Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі. Щодо взаємовідносин Відповідача з ТОВ "ЄГАЗ", відповідно до Договору купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 № 12А167-131-20, то відповідно до пункту 3.3 цього Договору приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі природного газу. Матеріали справи не містять актів приймання-передачі природного газу за вищезазначеним договором у спірний період. Оператор ГТС в листі від 17.02.2023 №ТОВВИХ-23-2123 надав реєстри торгових сповіщень, відповідно до яких Відповідачем та ТОВ "ЄГАЗ" підтверджено відчуження та набуття природного газу лише 28.02.2024 в обсязі 620 куб.м, в той час як, відповідно до даних Інформаційної платформи з ресурсу Позивача Відповідачем спожито природний газ в обсязі 7718,78 куб.м. При цьому, Відповідач не надав до матеріалів справи інформацію з Інформаційної платформи саме щодо обсягів спожитого природного газу з ресурсу ТОВ "ЄГАЗ" за весь спірний період. Відповідачем не спростовано, що у спірний період з 01.11.2021 по 22.12.2021 року він не був включений до реєстру споживачів жодного з постачальників, не надав доказів складання актів приймання-передачі природного газу від інших постачальників у спірний період, а тому спожиті об'єми природного газу автоматично включені оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника "останньої надії". Договір сторонами укладений автоматично з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, днем початку постачання природного газу, тобто з 01.01.2022. Отже, Відповідач, починаючи з 01.01.2022 по 28.02.2022, тобто кожен день, споживав природний газ з ресурсу Позивача, як постачальника "останньої надії", що підтверджується фактичними обставинами та доказами у справі та в силу норм законодавства має наслідком факт укладання Типового договору між сторонами, та спростовує твердження Відповідача, що Типовий договір не міг бути укладений.
Період безперервного постачання природного газу та включення в Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" обмежений строком в шістдесят діб та може тривати до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу, однак кількість таких періодів не обмежена. Більш того, Відповідача було включено до реєстру Позивача, як постачальника "останньої надії" на початку року, тобто спірний договір є першим у 2022 році постачання. Вся інформація щодо показників, яка застосовується у формулі, що визначена для обрахунку ціни ПОН, наявна в мережі Internet, а окрема інформація взагалі зазначена в самій постанові.
Від Відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній наголошує, що згідно з даними ТОВ "Оператор ГТС України", АТ "Дніпрогаз" перебував в реєстрі постачальника "останньої надії" в період з 01.11.2021 року по 30.12.2021 року (тобто 60 днів поспіль). Отже, у разі відсутності у АТ "Дніпрогаз" діючого постачальника чи оптового продавця газу для покриття витрат ВТВ (не включений до реєстру споживачів іншого постачальника), ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вже не мав права на постачання природного газу в межах послуги постачальника "останньої надії". Згідно з інформацією наданою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як адміністратора інформаційної платформи, чітко видно, що в період з 01.11.2021 по 28.02.2022, покриття обсягів виробничо-технологічних втрат АТ "Дніпрогаз" відбувалося в межах договору купівлі-продажу природного газу № 12А167 - 131-20 від 15.04.2020 року, укладеного з ТОВ "ЙЕ Енергія".
Від Відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній вказав, що Відповідач у спірний період (січень-лютий 2022років), як Оператор ГРМ, в якого був укладений договір купівлі-продажу природного газу з оптовим продавцем, мав підтверджену номінацію. Отже, відповідно, не міг на законних підставах перебувати в реєстрі постачальника "останньої надії" в період січень-лютий 2022 року.
Від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо визначення ціни природного газу, в яких останній вказав, що відповідно до пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015р. № 809 (в редакції постанови КМУ від 25 жовтня 2021р. № 1102), обрання переможця конкурсу здійснюється шляхом голосування членів конкурсної комісії за допущеного кандидата, який запропонував найнижче значення ціни природного газу, за якою постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу, яка розрахована відповідно до формули з чітким визначенням розміру націнки постачальника "останньої надії" та повинна бути не вище ніж на 20 відсотків максимальної ціни, що склалася на ринку природного газу за попередній місяць. Отже, переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021р. визначається за такою формулою:
Ціна ПОН = [(SK VTP + SK Exit fee) ? X-RateEUR ? 10,6 + UA Entry fee ? Daily
booking coefficient ? X-RateUSD + націнка] + податок на додану вартість.
До пояснень Позивач додав нотаріально засвідчений переклад показника SK Exit fee.
Від Відповідача надійшла відповідь на додаткові пояснення, в яких останній, зазначив, що у разі неспроможності зі сторони Позивача, як постачальника останньої надії здійснити визначення ціни природного газу постачальника "останньої надії" згідно з положеннями постанови КМУ 809 (у відповідності до формули наведеної в даній постанові), останній повинен був про це повідомити КМУ та здійснювати визначення ціни природного газу на підставі абз.2 ч.4 ст.15 ЗУ "Про ринок природного газу". Не вчинення вказаних дій свідчить про мовчазну згоду зі сторони Позивача з умовами та обов'язками передбаченими положеннями постанови КМУ 809, в тому числі щодо порядку формування та визначення ціни постачальником "останньої надії", а також декларацію про можливість виконання вимог щодо формування ціни ПОН згідно з наведеною формулою в постанові КУМ 809.
27.05.2024 від Відповідача, разом з відзивом на позовну заяву, надійшло клопотання про призначення економічної експертизи. За результатами розгляду клопотання, суд відмовив в задоволені клопотання Відповідача про призначення економічної експертизи.
Під час судових дебатів представник Відповідача просив зменшити штрафні санкції, мотивуючи скрутним фінансовим станом підприємства.
Однак, до матеріалів справи Відповідач не надав доказів на обґрунтування свого клопотання про зменшення штрафних санкцій, тому суд не вбачає підстав для його задоволення.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та АТ "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (Споживач) укладено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір/типовий договір), за умовами якого Постачальник зобов'язувався постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач - зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).
У п. 4.1, 4.2 Договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до роз. VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За п. 4.3 Договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).
У п. 4.5. Договору сторони досягли згоди, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Права та обов'язки споживача визначає роз. 5 договору. За п. 5.2 договору на споживача покладено обов'язок, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Дія договору не може перевищувати 60 діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 11.1 договору).
На виконання умов договору, у період січень - лютий 2022р. постачальник "останньої надії" (Позивач) поставив Відповідачеві природний газ на загальну суму 360 236 558,03 грн. та виставив рахунки на оплату (природний газ) № 6513 від 11.02.2022 за січень 2022 у розмірі 270 799 708,57 грн. та № 10104 від 12.03.2022 за лютий 2022 у розмірі 89 436 849,46 грн., які направлені на адресу Відповідача.
За даними Позивача, на спростованими Відповідачем, останній виставлені рахунки не оплатив, у зв'язку з чим, за ним обліковується борг у розмірі 360 236 558,03 грн.
Оскільки Відповідач не оплатив поставлений газ за спірний період, Позивач направив на адресу Відповідача вимогу від 31.05.2022, в якій просив Відповідача сплатити борг за поставлений природний газ.
На прострочений борг Відповідача Позивач, з посиланням на ст. 625 ЦК України нарахував 65 123 662,15 грн. - пені за період 01.04.2022 по 30.09.2022, 103 671 360,87 грн. - індексу інфляції за період з березня/квітня 2022 р. по лютий 2024 р., 21 411 067,65 грн. - 3 % річних за період з 01.04.2022 по 29.02.2024.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з постачанням Позивачем природного газу та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З норм Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС вбачається, що суб'єктами ринку природного газу є - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Тобто сторони спору є суб'єктами ринку природного газу.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначає ст. 509 ЦК України. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості .
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України "Про ринок природного газу".
Стаття 1 цього Закону містить визначення: постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу; оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газотранспортної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
За п. 1, 2 гл. 3 роз. IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Пунктами 1, 2 гл. 4 роз. IV Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника "останньої надії"; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов'язками; 5) інформацію про реєстри споживачів постачальників.
Відповідно до п. 5 гл. 4 роз. IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену пп. 1, 2, 5- 8, 12, 13, 14 п. 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 затверджено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", визначені умови його укладення.
За ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд не приймає позицію й доводи Відповідача, а погоджується з Позивачем.
Так, за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Позивача визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Згідно п. 1, 2 Розділу VI Правил, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог ст.205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачеві в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "Оператор Газотранспортної Системи України".
Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в цьому випадку Позивач та Відповідач), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
У відповідності до п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
Інформаційна платформа доступна всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Позивач та Відповідач, як суб'єкти ринку природного газу, мають право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Абзацом 11 п. 2 гл. 5 вказаного розділу Кодексу ГТС визначено, що дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.
Відповідно до абз. 1 п. 1 гл. 2 розділу IV Кодексу ГТС, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).
Відповідно до п. 4.2. Договору, об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Абзацом 2 п. 1 гл. 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код, при цьому, згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділуКодексу ГТС кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв'язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами.
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача -АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56X070000000002K.
З матеріалів справи вбачається, що в інформаційній платформі споживач (Відповідач) з ЕІС-кодом 56X070000000002K був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В), зокрема у період з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Обсяг природного газу, використаний Відповідачем у вказаний період та внесений в алокацію Позивача як постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України"
(ЕІС-код 56Х930000008780В), становить:
з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 6 500 712,88 тис.м3;
з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 2 199 798,34 тис.м3.
Факт включення Відповідача до реєстру споживачів Позивача як постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля Позивача, як постачальника "останньої надії" підтверджується:
- листом оператора ГТС від 09.06.2022 № ТОВВИХ-22-5993 та інформацією (поденно) щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X070000000002K;
- випискою про об'єми поставленого Позивачем природного газу.
Відповідно до п. 2 гл.7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Інформація про об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Відтак, Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102.
Постачання природного газу відбувалося за ціною, що з 1 жовтня 2021р. визначається за такою формулою:
Ціна ПОН = [(SK VTP + SK Exit fee) ? X-RateEUR ? 10,6 + UA Entry fee ? Daily
booking coefficient ? X-RateUSD + націнка] + податок на додану вартість.
До пояснень Позивач додав нотаріально засвідчений переклад показника SK Exit fee.
Позивач до матеріалів справи додав пояснення, в яких розшифрував значення складових, внесених до формули.
Тобто, Позивач обґрунтував нарахування основного боргу, виходячи з встановленого чинним законодавством порядку визначення ціни газу.
На виконання умов Типового договору постачання природного газу постачальник "останньої надії" у період січень - лютий 2022р. поставив Відповідачеві природний газ на загальну суму 360 236 558,03 грн. та виставив рахунки на оплату (природний газ) № 6513 від 11.02.2022 за січень 2022 у розмірі 270 799 708,57 грн. та № 10104 від 12.03.2022 за лютий 2022 у розмірі 89 436 849,46 грн., які направлені на адресу Відповідача, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень та фіскальних чеків.
Однак, Відповідач за поставлений природний газ за період січень - лютий 2022р. не розрахувався, внаслідок чого за Відповідачем утворився борг у сумі 360 236 558,03 грн.
Відповідно до п. 4.3 договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виходячи з п. 4.3.та 4.4. Договору та положень ст. 530 ЦК України, Відповідач зобов'язаний оплати поставлений природний газ у січні 2022 на суму 270 799 708,57 грн до 28.02.2022, а у лютому 2022 на суму 89 436 849,46 грн до 31.03.2022.
Отже, постачання та споживання природного газу відбулося і, вчиняючи такі дії, сторони керувалися умовами типового договору.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 Закону України "Про ринок природного газу" договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Відповідач не довів і не спростував того, що у січні-лютому 2022 року він не отримав від Позивача природний газ, чи отримав його від іншого постачальника.
Також Відповідач не надав доказів того, що у спірний період постачання природного газу здійснювалося йому будь-яким іншим постачальником.
Відповідачем доданий до матеріалів справи договір укладений з ТОВ "ЙЕ Енергія". Проте, не надано актів приймання-передачі природного газу від ТОВ "ЙЕ Енергія" або інших постачальників, або доказів включення Відповідача до реєстру споживачів іншої організації у спірний період.
А нулева номінація за договором з ТОВ "ЙЕ Енергія" не може свідчити про постачання газу Відповідачеві протягом спірного періоду саме ТОВ "ЙЕ Енергія" і, відповідно, не є перешкодою для споживання газу як споживачем "останньої надії".
Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення Відповідача до реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і споживання переданого газу.
Заперечуючи вимоги Позивача, Відповідач посилається на те, що тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії". За даними ТОВ "Оператора ГТС України", Відповідач перебував у реєстрі постачальника "останньої надії" в період з 01.11.2021 року по 30.12.2021 року (тобто 60 днів поспіль), у зв'язку з чим, Відповідач наполягає, що не міг бути включений до реєстру постачальника "останньої надії" у період січень-лютий 2022 року.
З такою позицією Відповідача суд не погоджується, виходячи з того, що відповідно до абз.7 п.2 гл.5 розд. IV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора ГРМ здійснюється автоматично, в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора ГТС за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:
- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору ГРМ для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, або оператора ГРМ, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до ГРМ, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до реєстру споживачів постачальника "останньої надії";
- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником. Аналогічні положення містить п.3 розд.VI Правил постачання природного газу.
Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Дія договору не може перевищувати 60 діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Виходячи з періодів перебування Відповідачем в реєстрі споживачів "останньої надії", суд доходить висновку, про правомірність включення Відповідача до реєстру таких споживачів. Так, Відповідач перебував у реєстрі постачальника "останньої надії" в період з 01.11.2021 по 30.12.2021, цей строк перервався 31.12.2021 в останній день календарного 2021 року, тому наступне включення Відповідача до реєстру в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 відбулося в наступному календарному році, який почався з 01 числа першого місяця року, у даному випадку 01.01.2022 і закінчився 31 числа останнього місяця року (31.12.2022), що відповідає умовам договору і не суперечить Кодексу ГТС та Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідно до змісту абз.7 п.2 гл.5 розд. IV Кодексу ГТС, реєстрація операторів ГРМ у реєстрі постачальника "останньої надії", яким є Відповідач, на інформаційній платформі здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку оператора ГТС. Наведене безпосередньо випливає з буквального тлумачення цієї норми.
За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи (з урахуванням змін, внесених Законом України № 2479-IX).
Зазначені зміни до Закону України "Про ринок природного газу", які включили операторів газорозподільних систем до цього переліку, застосовуються виключно до правовідносин, які мали місце в період із 01.01.2022 по 28.02.2022 (постанова Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23). Закон № 2479-IX включив операторів ГРМ до кола суб'єктів, з якими у період січень-лютий 2022 року договір постачання міг бути укладений навіть попри наявність простроченої заборгованості (абз. 3 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" (постанова Верховного Суд від 07.08.2024 у справі № 910/1007/22).
Також, суд бере до уваги висновки Верховного суду, викладені у постанові від 16.08.2023 у справі №640/15656/20 де зокрема зазначено, що аналіз положення щодо встановлення постачання природного газу споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб, дає підстави для висновку, що завданням постачальника "останньої надії" є страхування побутових та непобутових споживачів на певний період від раптового припинення газопостачання якщо постачальник газу не зможе виконувати свої обов'язки перед споживачем. Постачальник "останньої надії" не конкурує за клієнта, не рекламує свої послуги, не змагається за споживача. Він підтримує клієнтів, які опинилися у скрутному становищі не з власної волі.
Щодо інших аргументів учасників справи, суд виходить з того, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази, беручи до уваги, що Відповідач не надав доказів оплати наданих послуг, строк оплати послуг настав, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 360 236 558,03 грн. основного боргу.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок індексу інфляції, 3 % річних та пені проведено правильно.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом та періодом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення з Відповідача належать 360 236 558 ,03 грн. - основного боргу, 65 123 662,15 грн. - пені, 21 411 067,65 грн. - 3 % річних, 103 671 360,87 грн. - індексу інфляції.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кониського Олександра, будинок 5, код 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 40121452) 360 236 558 ,03 грн. - основного боргу, 65 123 662,15 грн. - пені, 21 411 067,65 грн. - 3 % річних, 10 367 160,87 грн. - індекс інфляції, 847 840,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 17.07.2025.
Суддя С.Г. Юзіков