вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1567/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Бублич А.В.
та представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, Київська область, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Робоча, будинок 164 Б; ідентифікаційний код 41416171)
про стягнення заборгованості за договором поруки №1201-24/П від 23.02.2024 у загальному розмірі 4 498 306,70 грн.
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначив, що після виплати коштів за банківською гарантією відповідно до договору №1201-24 від 23.02.2024 у нього виникло право регресної вимоги як до принципала, так і до поручителя, який відповідно до укладеного договору поруки №1201-24/П від 23.02.2024 поручився за виконання всіх зобов'язань принципала.
Позивач вказав, що за умовами договору поруки №1201-24/П від 23.02.2024 поручитель відповідає перед ним солідарно з принципалом у повному обсязі, включаючи повернення суми виплачених за гарантією коштів, сплату процентів, пені та інших витрат.
Відтак позивач відповідно до умов договору поруки №1201-24/П від 23.02.2024 просить суд стягнути з відповідача, як з поручителя, в порядку регресу суму заборгованості у розмірі 4 362 066,81 грн й відповідно до пункту 4.2. Договору про надання гарантії №1201-24 від 23.02.2024 проценти від суми боргу в розмірі 30% річних, а саме: 136 239,89 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Господарським судом Дніпропетровської області отримано відповідь № 1261904 від 03.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 37), з якої встановлено, що адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025, 17.04.2025, 25.05.2025, 17.06.2025, 24.06.2025, 03.07.2025, 08.07.2025, 15.07.2025 надсилалася відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 .
Поштова кореспонденція, що направлялась відповідачу, повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, з відміткою пошти - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Господарський суд також бере до уваги і те, що вказані ухвали Господарського суду Дніпропетровської області були невідкладно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua).
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 07.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній за вказаною адресою, а саме 14.04.2025.
Відповідачу в ухвалі від 07.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями Господарського процесуального кодексу України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 07.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126391724) надіслано судом 07.04.2025, зареєстровано в реєстрі 07.04.2025 та забезпечено надання загального доступу 08.04.2025, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того судом було вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи - господарським судом на сайті Господарського суду Дніпропетровської області 04.07.2024 здійснено оприлюднення оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1841443/), яким повідомлено ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду по суті в засіданні на 08.07.2025 о 15:15.
Отже, станом на 15.07.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більш того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
3. Стислий виклад позиції третьої особи
Третя особа не скористалась своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 168 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав третьої особи під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Враховуючи вказане, ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025, 17.04.2025, 25.05.2025, 17.06.2025, 24.06.2025, 03.07.2025, 08.07.2025, 15.07.2025 були направлені третій особі засобами електронного зв'язку в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 07.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, вважається врученою третій особі 07.03.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 44).
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 07.04.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126391724) надіслано судом 07.04.2025, зареєстровано в реєстрі 07.04.2025 та забезпечено надання загального доступу 08.04.2025, тобто завчасно; отже у третьої особи були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, третя особа не була позбавлена права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, станом на 15.07.2025 строк на подання поясненнь третьої особи щодо позову або відзиву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
З урахуванням наведеного третя особа не була позбавлена права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більш того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що третя особа у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025, не скористався правом на подачу до суду пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
02.04.2025 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поруки №1201-24/П від 23.02.2024 у загальному розмірі 4 498 306,70 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 справу №904/1567/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
07.04.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім". Призначено підготовче засідання у справі на 17.04.2025 о 12:30 год.
17.04.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник позивача (в режимі відеоконференції). Повноважні представники відповідача та третьої особи у вказане підготовче засідання не з'явилися.
17.04.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 22.05.2025, надавши учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 у справі №904/1567/25.
22.05.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник позивача (в режимі відеоконференції). Повноважні представники відповідача та третьої особи у вказане підготовче засідання не з'явилися.
22.05.2025 ухвалою господарського продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, до 04.07.2024 включно. Відкладено підготовче засідання у справі на 17.06.2025.
17.06.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з'явився повноважний представник позивача. Представники відповідача та третьої у вказане підготовче засідання не з'явилися. Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання можливості надати до суду докази перебування третьої особи у стадії банкрутства, яке протокольно було задоволено господарським судом.
17.06.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 24.06.2025 об 11:30 год.
17.06.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №26150/25 від 17.06.2025) про надання інформації.
24.06.2025 з 10:57 до 11:53 у місті Дніпро оголошено сигнал повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетного обстрілу міста. У вказаний період по місту Дніпро завдано ракетного обстрілу, ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі на 03.07.2025.
03.07.2025 у підготовче засідання в режимі відеоконференції з'явився повноважний представник позивача, представники відповідача та третьої особи у вказане підготовче засідання не з'явилися.
03.07.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 08.07.2025 о 15:15 год. Попереджено учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З приводу належного повідомлення судом учасників справи про дату, час та місце судового розгляду слід зазначити таке.
Судом враховано, що за змістом частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Господарський суд зазначає, що ухвала господарського суду від 03.07.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в засіданні на 08.07.2025 о 15:15 год була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку та третій особі до її електронного кабінету, тобто завчасно, що підтверджується списком розсилки процесуальних документів сторонам по справі від 04.07.2025 (а.с. 135) та довідкою про доставку електронного листа третій особі (а.с. 132).
Разом з тим, господарським судом здійсненого оприлюднення на сайті Господарського суду Дніпропетровської області оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1841443/) про повідомлення учасникам судового процесу дати наступного судового засідання у справі.
Враховуючи вказане, судом встановлено, що учасники судового процесу були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
Також суд зауважує, що ухвалою господарського суду від 03.07.2025 повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання та попереджено учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та у статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з виплатою позивачем коштів за банківською гарантією відповідно до договору №1201-24 від 23.02.2024, в наслідок чого у останнього виникло право регресної вимоги не лише до принципала, а й до поручителя, який відповідно до укладеного договору поруки №1201-24/П від 23.02.2024 поручився за виконання всіх зобов'язань принципала.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору банківської гарантії між сторонами, його умови;
(2) Факт укладення договору поруки між сторонами, його умови;
(3) Факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання коштів за банківською гарантією;
(4) Факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем, правомірність нарахування процентів від суми боргу в розмірі 30% річних.
1. Укладення договору банківської гарантії та його умови
23.02.2024 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі - банк або гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (далі - принципал) укладено договір про надання гарантії № 1201-24 (далі - договір, а.с. 8 - 10).
Згідно з пунктом 1.1 договору за заявою принципала, банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов'язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору. Сума гарантії складає 4 847 066,81 грн (пункт 1.2 договору). Зобов'язання банку за гарантією та/або у зв'язку із цим договором обмежується сумою гарантії (пункт 1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору встановлено, що гарантія вступає діє з 26.02.2024 по 01.03.2025 включно (надалі - строк дії гарантії).
Відповідно до пункту 2.1. сторони зокрема погодили, що зобов'язання принципала перед банком за цим договором забезпечуються (надалі договірні забезпечення):
- всім майном та грошовими коштами принципала, на яке може бути звернено стягнення відповідно до вимог чинного законодавства України та/або
- неустойкою (пеня, штраф), передбаченою умовами цього договору;
- грошовим забезпеченням (покриттям) у розмірі 485 000,00 гривень, яке перераховується принципалом на рахунок №UA063001190000029324219662001АТ "Банк Альянс", код банку 300119, ідентифікаційний код юридичної особи ко ЄДРПОУ 41416171, до моменту отримання Гарантії. Грошове покриття розміщується на строк, не менший ніж зобов'язання за цим договором. У випадку настання гарантійного випадку та сплати банком коштів на вимогу бенефіціара, невиконання принципалом будь-яких грошових зобов'язань перед банком або в інших випадках, передбачених цим договором, банк здійснює списання (в тому числи договірне) грошової суми з рахунку грошового покриття. У випадку припинення дії гарантії відповідно до умов гарантії та наявності заборгованості принципала за комісійною винагородою та/або штрафними санкціями та/або іншої заборгованості за цим договором, банк має право здійснити погашення такої заборгованості принципала за рахунок грошового покриття. У разі наявності вимоги бенефіціара, надісланої в строк дії гарантії, банк не повертає грошове покриття принципалу до отримання банком письмової відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією чи звільнення банку від зобов'язань з оплати вимоги бенефіціара в інший законний спосіб. Принципал не має право вимагати повернення суми грошового покриття до припинення зобов'язань банку за гарантією, або до настання інших обставин, передбачених цим Договором.
Умови щодо іншого забезпечення передбачаються у відповідних договорах забезпечення.
- порукою фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за відповідним договором поруки, який має бути укладений в день укладення цього договору.
Згідно з пункту 2.2 договору принципал доручає банку, а банк має право на підставі цього доручення здійснювати договірне списання на користь банку з будь-якого рахунку принципала, що відкритий та/або буде відкритий у майбутньому у банку, грошових коштів в сумі заборгованості принципала за цим договором та гарантією, враховуючи прострочену заборгованість по сплаті комісії за надання гарантії, заборгованості по сплаті пені, штрафу та інших платежів, що мають сплачуватись згідно з цим договором та договором заставки/іпотеки/поруки. Право на договірне списання виникає у банку:
- у випадку, якщо валюта коштів, списаних банком з будь-якого рахунку принципала, відкритого у банку, співпадає з валютою фактичної заборгованості принципала за договором - в сумі та валюті фактичної заборгованості принципала за Договором.
- у випадку, якщо валюта коштів, списаних банком з будь-якого рахунку принципала, відкритого у банку, не співпадає з валютою фактичної заборгованості принципала за договором - в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості принципала за цим договором і витрат банку, які пов'язані з купівлею/продажем/обміном (конвертацією) валюти. При цьому, для погашення такої заборгованості принципал доручає банку здійснювати від імені та за рахунок принципала купівлю/продаж/обмін (конвертацію) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ) за поточним курсом, що склався на МВРУ за цією операцією на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обов'язковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок принципала за відповідною валютою.
- Гарант має право використовувати зазначене в цьому договорі право договірного списання з будь-якого рахунку(-ів) принципала у гаранта та/або інших відомих гаранту рахунків будь-яку кількість разів протягом всього строку дії цього Договору.
- Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку принципала, гарант оформляє відповідний(і) меморіальний(і) ордер(и). При цьому, при визначенні черговості надходження розрахункових документів принципала (стосовно принципала) до гаранта протягом банківського дня здійснення гарантом договірного списання, такий(і) меморіальний(і) ордер(и) вважатиметься(муться) першочерговим(и) щодо його(їх) надходження до гаранта, і тому, відповідно підлягає(ють) виконанню раніше за інші розрахункові документи. При цьому курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) банком іноземної валюти на МВРУ та порядок його визначення з метою виконання вищезазначеного доручення принципала, вважаються такими, що узгоджені з останнім.
Також відповідно до пунктів 3.2 - 3.5 договору, письмова вимога бенефіціара за гарантією може бути пред'явлена лише до закінчення строку (терміну) гарантії. Після закінчення цього строку (терміну) гарантія безумовно втрачає силу. Гарантія втрачає силу і в інших випадках передбачених гарантією. Умови надання гарантії відповідають вимогам основного зобов'язання, заяви, в тому числі гарантія надається: безвідклична, безумовна. Банк розглядає вимогу бенефіціара із доданими документами протягом строку, зазначеного в гарантії. Протягом 1 (одного) робочого дня від дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, банк письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії). Принципал в строк, визначений у письмовій вимозі банку зобов'язаний:
- в разі якщо грошове покриття принципалом не було сформоване раніше, перерахувати банку грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідний для виконання вимог бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок, зазначений банком;
- письмово повідомити банк про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимог бенефеціара документах умовам гарантії:
- за умови відсутності власних грошових коштів, необхідних для виконання вимоги бенефіціара, та сплати банком коштів за вимогою бенефіціара, звернутись до банку з клопотанням про надання кредиту строком не більше ніж 6 (шість) місяців та з цільовим призначенням - погашення заборгованості перед АТ "Банк Альянс" за сплаченою вимогою бенефіціара за гарантією.
Згідно з пунктом 3.6 договору після розгляду вимоги бенефіціара банк або переказує на рахунок бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму гарантії (пункт 1.2 цього договору та з урахуванням пункту 1.3 цього договору), або повідомляє бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги, або укладає з принципалом (який буде боржником) кредитний договір з метою надання йому кредиту з цільовим призначенням - погашення заборгованості за вимогою бенефіціара за гарантією.
Пунктом 3.9 Договору встановлено, що у разі здійснення виплати за гарантією, гарант повідомляє принципала про здійснений платіж за гарантією у день такої виплати письмово, по телефону, електронною поштою або за допомогою інших засобів зв'язку.
Одержана гарантом письмова вимога від бенефіціара про сплату грошової суми, що відповідає умовам наданої гарантії, є достатньою підставою для сплати коштів бенефіціару за гарантією. Гарант не відповідає перед принципалом за наслідки виконання вимоги, причиною пред'явлення якої стали безпідставні та/або неправомірні дії бенефіціара або його представників-посадових та уповноважених осіб та/або третіх осіб (пункт 3.10 договору).
У пункті 3.11 договору, враховуючи положення статті 569 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі всіх сум, сплачених банком за гарантією, процентів, пені та будь-яких витрат (збитків). Достатньою підставою для виникнення зобов'язання принципала відшкодувати вказані кошти (в тому числи витрати, збитки, проценти, пеню тощо) є факт здійснення гарантом платежу на вимогу бенефіціара. Відшкодування має бути здійснено принципалом своєчасно та незалежно від відповідності/невідповідності сплати банком сум за гарантією в передбаченому гарантією порядку такої сплати, а також незалежно від факту доведеності бенефіціаром настання гарантійного випадку за гарантією, дійсності вимоги чи відсутності гарантійного випадку за гарантією на бачення принципала.
Згідно з пункту 4.2 договору у разі виплати гарантом грошових сум по гарантії за рахунок інших джерел, ніж сформоване грошове покриття, принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту суму відшкодування не пізніше наступного робочого дня після здійснення гарантом платежу за гарантією, якщо інший строк не встановлений у регресній вимозі. Порушення принципалом зазначеного в цьому пункті терміну сплати суми відшкодування, вважається простроченням виконання принципалом грошового зобов'язання за цим Договором, за що встановлюється відповідальність у розмірі 30,0 % річних в гривні. Вказані проценти нараховуються виключно на прострочену суму відшкодування, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем повного погашення. Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (стаття 625 Цивільного кодексу України), що встановлений цим договором, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання від не сплаченої принципалом суми відшкодування або її не сплаченої частини, який погоджений сторонами.
Договір є укладеним з дня його підписання представниками сторін та діє до повного виконання зобов'язань сторонами по цьому договору (пункт 6.1 договору).
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Укладення договору поруки та його умови
23.02.2024 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 1201-24/П (далі - договір поруки, а.с. 11 - 13).
Згідно з пункту 1 договору поруки в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поручитель поручається перед банком за ТОВ "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", ідентифікаційний код юридичної особи 41416171 (далі - принципал), зобов'язань за договором про надання гарантії №1201-24 від 23 лютого 2024 року, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в тому числі, але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та принципалом.
Пунктом 2 договору поруки передбачено, що згідно цього договору, порукою забезпечуються такі зобов'язання принципала, що випливають з договору гарантії:
- повернути банку суму всіх грошових коштів, сплачених банком за рахунок власних коштів за гарантією (ями), гранична сума якої складає 4 847 066,81 грн, в строк/термін та в порядку, визначеному договором гарантії. Строк/термін дії гарантії (строк/термін дії ліміту за договором гарантії) з 26 лютого 2024 року по 01 березня 2025 року включно (пункт 2.1. договору поруки).
- сплатити: будь-які комісії, розмір та порядок сплати яких визначених в договорі гарантії; у разі порушення умов договору гарантії сплатити проценти від суми боргу, неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених цим договором гарантії; відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у принципала перед банком, у зв'язку з укладенням та виконанням договору гарантії, та які передбачені умовами договору гарантії; виконати інші зобов'язання принципала, які випливають з договору гарантії (пункт 2.2. договору поруки).
Згідно пункту 4 договору поруки сторони дійшли згоди, що за виконання зобов'язань за договором гарантії поручитель та принципал відповідають перед банком як солідарні боржники.
У пункті 5 договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і принципал, включаючи сплату суми, виплаченої банком на вимогу бенефіціара, процентів від суми боргу за гарантією, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених договором гарантії, відшкодування збитків. Наступним сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов'язань принципала за договором гарантії (в тому числі зміни розміру суми гарантії, строків виконання зобов'язань за договором гарантії, тощо), обсяг поруки згідно умов цього договору без додаткового повідомлення поручителя та укладання додаткового договору до цього договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов'язання таким чином, щоб поручитель відповідав перед банком за виконання принципалом своїх зобов'язань за договором гарантії в повному обсязі.
У разі здійснення виплати за гарантією, банк повідомляє поручителя про здійснений платіж за гарантією письмово, по телефону, електронною поштою або за допомогою інших засобів зв'язку. Сторони домовились, що банк має нічим необмежене право на зворотну вимогу до поручителя, як до солідарного боржника (регрес) у розмірі всіх сум, сплачених банком за гарантією, процентів, пені та будь-яких витрат (збитків). Враховуючи положення статті 562 Цивільного кодексу України, достатньою підставою для виникнення зобов'язання поручителя відшкодувати вказані кошти (в тому числі витрати, збитки, проценти, пеню тощо) є факт здійснення банком платежу на вимогу бенефіціара. Поручитель зобов'язаний виконати передбачене цим пунктом зобов'язання, як солідарний боржник, протягом строку, вказаного у відповідній вимозі банку. У разі невиконання поручителем вказаної вимоги банк використовую зазначене в цьому договорі право договірного списання або стягує кошти в судовому порядку (пункт 8.2. договору поруки).
Згідно пункту 12 договору поруки сторони дійшли згоди, що у разі виконання поручителем зобов'язання за договором гарантії до поручителя переходять права кредитора (регресу).
Договір вступає в дію з дати його укладання, за умови його підписання сторонами, і діє до повного виконання зобов'язань за Договором гарантії (пункт 13 договору поруки).
Пунктом 15 договору поруки передбачено, що порука за цим Договором припиняється після закінчення 3-х (трьох) років з дня настання терміну виконання основного зобов'язання, передбаченого Договором гарантії, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань за Договором гарантії.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
3. Виконання позивачем своїх зобов'язань надання коштів за банківською гарантією.
14.10.2024 АТ "Банк Альянс" була отримана вимога бенефіціара №3112 від 02.10.2024 (а.с. 14 - 17) за гарантією в сумі 4 847 066,81грн.
АТ "Банк Альянс" листом №21.2.2/5501 від 15.10.2024 (а.с. 18 - 19) повідомив принципала про отримання вимоги бенефіціара щодо сплати грошових коштів за гарантією.
З огляду на те, що вимога бенефіціара була подана протягом строку дії гарантії та відповідала вимогам Гарантії, АТ "Банк Альянс" 05.02.2025 сплатив на користь бенефіціара за гарантією кошти в сумі 4 847 066,81грн.
Відповідно до платіжної інструкції №7 від 05.02.2025 (а.с. 20) та виписки по особовому рахунку за період з 05.02.2025 по 06.02.2025 (а.с. 21), АТ "Банк Альянс" здійснив часткову компенсацію сум, сплачених банком за гарантією, а саме в розмірі грошового покриття 485 000,00 грн, відповідно заборгованість за сумами сплаченими банком за гарантією складає 4 362 066,81 грн (4 847 066,81 грн - 485 000,00 грн = 4 362 066,81 грн).
4. Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем, правомірність нарахування процентів від суми боргу в розмірі 30% річних.
АТ "Банк Альянс" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" направив вимогу про сплату регресу №21.2.2/686 від 06.02.2025 (а.с. 22 - 23), відповідно до якої банк вимагав від принципала в строк, передбачений в пункту 4.2. договору гарантії, відшкодувати суму коштів, сплачену за гарантією, а саме суму у розмірі 4 362 066,81 грн, але не пізніше 07.02.2025 на реквізити, зазначені у вимозі про сплату регресу, однак відповіді не отримав.
Факт направлення вимоги №21.2.2/686 від 06.02.2025 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", підтверджується списком згрупованих відправлень №10.02.25 від 10.02.2025 та службовим чеком від 10.02.2025 (а.с. 24, 25).
Доказів повернення суми гарантії принципалом ТОВ "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" матеріали справи не містять.
Також АТ "Банк Альянс" на адресу ОСОБА_1 направив вимогу про сплату регресу №21.2.2/752 від 11.02.2025 (а.с. 26), відповідно до якої банк вимагав від поручителя в строк, передбачений в пункту 4.2. договору гарантії, відшкодувати суму коштів, сплачену за гарантією, а саме суму у розмірі 4 362 066,81 грн, але не пізніше 13.02.2025 на реквізити, зазначені у вимозі про сплату регресу, однак відповіді не отримав.
Факт направлення вимоги №21.2.2/752 від 11.02.2025 на адресу ОСОБА_1 підтверджується списком згрупованих відправлень №12.02.25 від 12.02.2025 та службовим чеком від 12.02.2025 (а.с. 27).
Суд здійснив перевірку вручення вказаного поштового відправлення та згідно трекера Укрпошти - вказане поштове відправлення вручене відповідачу 24.02.2025.
Доказів повернення суми гарантії ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 Цивільного кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Також, згідно статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наслідки солідарного обов'язку боржників передбачені статтею 543 Цивільного кодексу України, основний з яких зазначено в частині першій цієї статті, а саме: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім того, Цивільний кодекс України передбачає і гарантії для боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотну вимогу.
З огляду на солідарний обов'язок боржника за основним зобов'язанням і поручителя, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Згідно частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.
Частинами 2 та 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 4.2 договору у разі виплати гарантом грошових сум по гарантії за рахунок інших джерел, ніж сформоване грошове покриття, принципал зобов'язаний відшкодувати гаранту суму відшкодування не пізніше наступного робочого дня після здійснення гарантом платежу за гарантією, якщо інший строк не встановлений у регресній вимозі. Порушення принципалом зазначеного в цьому пункті терміну сплати суми відшкодування, вважається простроченням виконання принципалом грошового зобов'язання за цим Договором, за що встановлюється відповідальність у розмірі 30,0 % річних в гривні. Вказані проценти нараховуються виключно на прострочену суму відшкодування, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем повного погашення. Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (стаття 625 Цивільного кодексу України), що встановлений цим договором, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання від несплаченої принципалом суми відшкодування або її несплаченої частини, який погоджений сторонами.
Одночасно, як зазначалось вище, в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання гарантії, між позивачем та відповідачем було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед банком за ТОВ "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", ідентифікаційний код юридичної особи 41416171 (далі - принципал), зобов'язань за договором про надання гарантії №1201-24 від 23 лютого 2024 року, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в тому числі, але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та принципалом (пункт 1 договору поруки), будь-які комісії, розмір та порядок сплати яких визначених в договорі гарантії; у разі порушення умов договору гарантії сплатити проценти від суми боргу, неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених цим договором гарантії; відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у принципала перед банком, у зв'язку з укладенням та виконанням договору гарантії, та які передбачені умовами договору гарантії; виконати інші зобов'язання принципала, які випливають з договору гарантії (пункт 2.2. договору поруки). Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і принципал, включаючи сплату суми, виплаченої банком на вимогу бенефіціара, процентів від суми боргу за гарантією, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених договором гарантії, відшкодування збитків (пункт 2 договору поруки).
Судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням принципалом своїх договірних зобов'язань по банківській гарантії позивач, відповідно до умов договору поруки №1201-24/П від 23.02.2024, на адресу ОСОБА_1 направив вимогу про сплату регресу №21.2.2/752 від 11.02.2025 (а.с. 26), відповідно до якої банк вимагав від поручителя в строк, передбачений в пункту 4.2. договору гарантії, відшкодувати суму коштів, сплачену за гарантією, а саме суму у розмірі 4 362 066,81 грн, але не пізніше 13.02.2025 на реквізити зазначені у вимозі про сплату регресу, однак відповіді не отримав.
Строк відшкодування суми коштів, сплаченої за гарантією у розмірі 4 362 066,81, є таким, що настав 08.02.2025, оскільки вимогою про сплату регресу, направленою на адресу принципала був встановлений строк повернення грошових коштів принципалом до 07.02.2025.
Враховуючи вищевикладене у відповідності до пункту 4.2 договору банком було нараховано проценти від суми боргу в розмірі 30,0 % річних за 38 прострочених дні (з 08.02.2025 по 17.03.2025) в сумі 136 239,89 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При цьому господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку із невиконанням принципалом своїх договірних зобов'язань по банківській гарантії позивач, окрім реалізації умов договору поруки №1201-24/П від 23.02.2024, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в рамках справи №904/5115/24 про банкротство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" із заявою про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" на суму 4 362 066,81 грн за договором про надання гарантії №1201-24 від 23.02.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 у справі №904/5115/24 (вх. суду №26-268/25 від 01.04.2025) було визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" на суму 4 844,80 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 362 066,81 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В решті вимог відхилено.
При цьому суд вважає за необхідне підкреслити, що згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов'язків).
Відтак, участь боржника у даному спорі, як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
А отже, розгляд даної справи поза межами справи про банкрутство є таким, що ґрунтується на вимогах закону.
V. Висновки Суду
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного України та статті 20 Господарського кодексу України.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, враховуючи неповернення принципалом та поручителем суми заборгованості за банківською гарантією, позовні вимоги про стягнення суми, сплаченої банком за гарантією, та процентів від суми боргу в розмірі 30% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІ. Судові витрати
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 67 474,60 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8, тобто сума субового збору мала складати 53 979,68 грн.
В той же час позивач за звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом сплатив судовий збір у розмірі 67 474,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7 від 18.03.2025.
Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 13 494,92 грн за подання позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 13 494,92 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
3 огляду на наведені приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та задоволення позову у повному обсязі, судовий збір у розмірі 53 979,68 грн покладається на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк Альянс" до відповідача ОСОБА_1 та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" про стягнення заборгованості за договором поруки №1201-24/П від 23.02.2024 у загальному розмірі 4 498 306,70 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, Київська область, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506) 4 498 306,70 грн (чотири мільйони чотириста дев'яносто вісім тисяч триста шість гривень сімдесят копійок) - заборгованості та 53 979,68 грн (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень шістдесят вісім копійок) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.07.2025
Суддя Т.В. Іванова