вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
16.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2204/24 (904/1521/25)
за позовом Арбітражний керуючий Родь Андрій Олександрович (м.Дніпро, провул.Джинчарадзе, буд. 4, с.1, оф. 1, 49040, РНОКПП НОМЕР_1 )
до ОСОБА_1 (с.Олександрівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська обл., 5166, РНОКПП НОМЕР_2 )
третя особа Головний Сервісний центр МВС (04071, м.Київ, вул.Лук'янівська, буд.62, ЄДРПОУ 40109173)
про визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №1241/2021/2521850 від 08.04.2021 та повернення майна банкруту
в межах провадження у справі про банкрутство № 904/2204/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" (49000, місто Дніпро, вулиця Глинки, будинок 7; ідентифікаційний код 35740385)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" (51451, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, вулиця Шевченко, будинок 85, ідентифікаційний код 37513475)
про визнання банкрутом
без участі представників сторін
Суддя Примак С.А.
31.03.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Агріколь-Самара" в справі про банкрутство № 904/2204/24 Родь Андрія Олександровича надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1241/2021/2521850 від 08.04.2021 та повернення майна банкруту.
07.04.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 01.05.2025 на 10:50.
01.05.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 05.06.2025 на 11:40. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
05.06.2025 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому просить суд відсторонити арбітражного керуючого Родь А.О. від виконання повноважень у справі № 904/2204/24 (904/1521/25).
05.06.2025 ухвалою господарського суду продовжено строк підготовчого провадження у справі строком на 30 днів, до 07.07.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 01.07.2025 на 12:30. Призначено розгляд клопотання ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого Родь А.О. від виконання повноважень у справі № 904/2204/24 (904/1521/25) на 01.07.2025 на 12:30.
01.07.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у межах розумного строку на 17.07.2025 на 12:55. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого Родь А.О. від виконання повноважень у справі № 904/2204/24 (904/1521/25). Призначено розгляд клопотань (№ 02-30/296 від 01.07.2025 та 02-30/297 від 01.07.2025) Родь А.О. про витребування доказів на 17.07.2025 на 12:55.
15.07.2025 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.
Розглянувши вказану заяву про відвід, господарський суд зазначає наступне.
У заяві про відвід, відповідач зазначає, що ним було подано клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Родь А.О. від виконання повноважень у справі №904/2204/24 (904/1521/25).
В клопотанні було зазначено, що з відповідей Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стало відомо, що арбітражний керуючий Родь Андрій Олександрович не тільки порушив санкційне законодавство України при виконанні повноважень у справі, а ще й діє в інтересах підсанкційної особи Єрмолаєва В.В., який є бенефіціарним власником ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДНІПРО» (заявник у справі).
ОСОБА_1 зазначає, що суддя Примак С.А. розглянув 01.07.2025 року її клопотання та ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Родь А.О. від виконання повноважень у справі № 904/2204/24 (904/1521/25).
Як зазначає відповідач, суд відмовив у відстороненні арбітражного керуючого Родь А.О. на тій підставі, що у справі № 904/2204/24 (904/1521/25) не здійснюються заходи розпорядження майном, а Родь А.О. призначений господарським судом саме для здійснення процедури розпорядження майном, а тому, порушення ним санкційного законодавства та його дії в інтересах підсанкційної особи не мають ніякого відношення до неї, як відповідача у справі.
Не погоджуючись з вказаним твердженням, відповідач зазначає, що суддя Примак С.А. не може брати участь у розгляді справи № 904/2204/24 (904/1521/25) і підлягає відводу.
Господарський суд зазначає, що згідно з положеннями частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
КУзПБ передбачає особливості розгляду справ про банкрутство та визначає склад учасників у цих справах (стаття 1 КУзПБ). За змістом статті 6 КУзПБ провадження у справі про банкрутство, зокрема юридичної особи, є судовим процесом, який складається з окремих процедур, кожна з яких (розпорядження майном, санація, ліквідація) має певні етапи її проведення та передбачає відповідні судові дії.
Разом з тим, стаття 7 КУзПБ встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, та визначає їх підсудність саме в межах справи про банкрутство, з метою акумулювання усіх позовних вимог за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах однієї справи. Закріплений у названій статті принцип концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним та не містить виключень залежно від суб'єктного складу сторін спору. Враховуючи строковість судових процедур у справі про банкрутство, в такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
За змістом частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України, при цьому склад учасників такого спору визначається відповідно до ГПК України.
Правову позицію щодо розмежування судових рішень у процедурі банкрутства на дві групи, одна з яких стосується розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (непозовне провадження), а друга група - виключно вирішення спорів, стороною в яких є боржник (виокремлене позовне провадження), викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Таким чином, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, натомість справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ) мають суб'єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
Згідно зі статтями 41, 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Склад учасників у справі про банкрутство визначений у статті 1 КУзПБ, відповідно до якої учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Отже, суб'єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до ГПК України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі №923/719/17 (910/618/21)).
Крім того, господарський суд зазначає, що 19.06.2024 в межах розгляду справи №904/2204/24 ухвалою господарського суду введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів та розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" призначено арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича (свідоцтво № 875 від 23.05.2013; 49000, м. Дніпро, вул. Джинчарадзе, буд. 4, секц. 1, оф. 1).
05.12.2024 постановою господарського суду припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара", припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.12.2025, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" призначено арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича.
Отже питання щодо призначення арбітражного керуючого розпорядником майна, а згодом ліквідатором вирішується в межах розгляду справи № 904/2204/24 про банкрутство ТОВ "Агріколь-Самара".
Разом з тим, відповідач подав заяву про відсторонення арбітражного керуючого Родь Андрія Олександровича від виконання повноважень у справі № 904/2204/24 (904/1521/25), що не відповідає вимога процесуального законодавства.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з тим, нормами ч. 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1., суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України).
Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов'язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.
За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.
Вирішальним для об'єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Таким чином, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження №12-106гс19).
У своїй заяві про відвід судді Примака С.А., відповідачем не наведено жодної підстави відповідно до норм ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
У поданій заяві заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді та фактично не погоджується з керуванням ходу судового засідання та в обґрунтування наявності підстав для відводу судді зазначає обставини, що не відповідають дійсності.
Так суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Разом з тим, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об'єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Враховуючи той факт, що справа №904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" перебуває в провадженні судді Примака С.А., то у відповідності до вимог ст. 7 КУзПБ всі майнові спори, стороною в яких є боржник підлягають розгляду в межах справи №904/2204/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара".
За таких обставин правові підстави для відводу судді у справі № 904/2204/24 (904/1521/25) відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді та відмову в її задоволенні.
Керуючись ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Примака С.А. від розгляду справи №904/2204/24 (904/1521/25) (вх. суду №804/25 від 15.07.2025) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.А. Примак