вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відвід судді
"17" липня 2025 р. Cправа № 902/905/25
Господарський суд Вінницької області Маслій І.В., розглянувши матеріали заяви (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід судді у справі
за позовом: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )
до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 )
до: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )
до: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 )
до: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 )
про: визнання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі дійсними, визнання недійсними договорів дарування та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витребування частки статутного капіталу, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 02.07.2025 ОСОБА_4 до гр. ОСОБА_2 , до гр. ОСОБА_1 , до гр. ОСОБА_3 , до гр. ОСОБА_5 , до гр. ОСОБА_6 , до гр. ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі дійсними, визнання недійсними договорів дарування та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витребування частки статутного капіталу, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.07.2025 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.
Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито провадження у справі 902/905/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.09.2025.
16.07.2025 до Господарського суду Вінницької області від надійшла спільна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід судді Маслія І.В. у справі (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025), в якій останні просять призначити інший склад суду в розгляді справи № 902/905/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Положеннями ч. 3 ст. 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 ст. 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За приписами ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Відповідно до частин 2,3,7,8 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Враховуючи, що заява подана до суду 16.07.2025, а судове засідання у справі призначено на 08.09.2025, остання є такою, що подана раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2016, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій)
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
Так, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Щодо об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Разом з тим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Як вбачається зі спільної заяви відповідача1 ОСОБА_2., відповідача2 ОСОБА_1., відповідача3 ОСОБА_3 про відвід судді, мотивом відводу судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/905/25 заявники визначили, зокрема, обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності, які випливають з того, що за подання позовної заяви у вказаній справі не доплачено судовий збір у розмірі у розмірі 4844,80 грн. Невірна оплата судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху, натомість суддя Маслій І.В. постановив передчасну ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі.
Крім того, суддя Маслій І.В. відкрив провадження у справі за позовом, що вже розглянутий у рішенні Господарського суду Вінницької області від 08.11.2024 у справі №902/1557/23, що залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025.
Також у додатках до позовної заяви зазначено, що подаються копії документів, які належним чином засвідчені. Але жодна копія документів не засвідчена належним чином.
За таких обставин заявники просять задовольнити заяву про відвід судді для забезпечення справедливого розгляду справи незалежним та неупередженим судом, що передбачено ст. 1 та ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Щодо посилання відповідача1, відповідача2 та відповідача3 стосовно неправомірного прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2024 у справі №24/142-б: "Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді... .
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого."
Суд зазначає, що доказів в підтвердження обставин, які можуть поставити під сумнів безсторонність судді Маслія І.В. заявниками не надано, натомість твердження останніх свідчать, що такою підставою визначено процесуальні рішення судді.
За правилами ч.4 ст.35 ГПК України: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зауважує, що вчинення судом певних процесуальних дій, постановлення судом певних ухвал не може свідчити про існування упередженості судді у розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу, а у випадку незгоди учасника судового процесу з відповідними діями суду останній не позбавлений права на оскарження відповідного судового рішення у встановленому законом порядку (ст.253-259 ГПК України).
Підсумовуючи викладене суд констатує, що мотивуючи заяву про відвід судді заявники дають оцінку застосуванню та дотриманню судом норм процесуального права, що відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України не є підставою для відводу судді від розгляду справи, натомість є предметом дослідження в суді апеляційній інстанції (п.4 ст.269, ст.277 ГПК України).
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Маслія І.В.
Враховуючи викладене, подальше вирішення питання про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи №902/905/25 згідно із ч. 3 ст. 39 ГПК України слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Визнати заяву (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. про відвід судді від розгляду справи № 902/905/25 необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи № 902/905/25 для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. Відповідно до ч.1 ст. 255 ГПК України ця ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
5. Примірник ухвали надіслати учасникам справи в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та рекомендованими листами з повідомленням про вручення відповідачам.
Ухвалу підписано 17.07.2025.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу1 ( АДРЕСА_2 )
3- відповідачу2 АДРЕСА_8
4 - відповідачу3 АДРЕСА_9
5 - відповідачу4 ( АДРЕСА_5 )
6 - відповідачу5 АДРЕСА_10
7 - відповідачу6 АДРЕСА_11