01.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/6123/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Солодова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Літвін Сергій Миколайович (поза межами , з використанням власних технічних засобів) - самопредставництво, витяг з ЄДР
від відповідача: Золотарьова Марія Карлівна (поза межами, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства оборони України, м.Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 у справі №904/6123/23 (суддя Кеся Н.Б.)
за позовом Міністерства оборони України, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛ ВОРК", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 11 778 633,40 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
22.11.2023 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Міністерства оборони України (далі-Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" (далі-Відповідач) 6 450 668 грн 54 коп - пені за порушення терміну надання послуг, 1 551 356 грн 97 коп - штрафу за порушення терміну надання послуг понад 30 днів, 3 776 607 грн 87 коп. штрафних санкцій за порушення терміну надання звітних документів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами державного Контракту на виконання робіт (надання послуг) за державні кошти №370/3/5/2/1/422 від 26.12.2022 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг у визначені контрактом терміни, у зв'язку з чим Позивачем нараховано штрафні санкції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 у справі №904/6123/23 позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" (50065, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Соборності, 32, код ЄДРПОУ 35006184) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) штрафні санкції на загальну суму 480 368,22 грн та 720 552,33 грн судового збору.
В решті позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, але з урахуванням наявності обставин для зменшення штрафних санкцій підлягають задоволенню частково на загальну суму 480 368,22 грн.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, через систему «Електронний суд» Міністерство оборони України звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 по справі № 904/6123/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 47 556 454,22 грн. та задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на Відповідача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що застосувавши до даних правовідносин право суду на зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції, на думку Міноборони, належним чином не оцінив обставини виконання Контракту, внаслідок чого було порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт стверджує, що використання результатів отриманого за контрактом для Міноборони не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави.
На переконання скаржника, в даному випадку відсутні підстави для зменшення штрафних санкцій згідно змісту статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.
Скаржник наголошує, що зменшивши суму пені та штрафу до 1% суд першої інстанції фактично нівелював мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
26.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, за змістом якого останній наголошує на існуванні підстав для реалізації судом першої інстанції дискреційних повноважень, наданих йому статтею 233 ГКУ та ч З. ст.551 ЦКУ щодо зменшення розміру пені і штрафних санкцій внаслідок нижчевикладеного.
Відповідач наводить наступні підстави, за якими випадок є винятковим для цілей зменшення пені і штрафних санкцій у справі:
Товариством протягом першого та другого етапів виконання Робіт за Контрактом крім капітального ремонту, передбаченого Контрактом, було проведено також модернізацію БТР - 60 з дотриманням нормативно встановленого порядку без зміни ціни Контракту, і результатом виконання Контракту в цілому (всіх його етапів) є передача Позивачу модерпізованих БТР-60СВ, отриманих внаслідок проведення капітального ремонту БТР -60 з модернізацією, що вдосконалило цей виріб та його тактнко-технічні характеристики.
Товариство наголошує на тому, що ним, крім капітального ремонту, передбаченого Контрактом, проведено додатково модернізацію БТР-60 та здійснено кодифікацію модернізованого БТР-60СВ як предмету постачання. Модернізовані БТР - 60СВ передавались Позивачу по Контракту.
Вказані обставини свідчать про добросовісність Товариства, яким було допущено прострочення строку надання послуг за Контрактом, для цілей досягнення суспільно корисної мети поліпшення БТР-60СВ, покращення їх експлуатаційних характеристик та підвищення безпеки військових за рахунок проведення модернізації.
Товариством було без зміни ціни (вартості) Контракту здійснено за власного ініціативою заходи спрямовані на покращення тактико-технічних характеристик БТР- 60СВ (модернізованого БТР - 60СВ), що були обумовлені аварійним виходом з ладу рульового керування з втратою керованості деякими БТР-60СВ у результаті виникнення внутрішньої механічної руйнації металу та виникнення внутрішніх дефектів.
Обставини, пов'язані із аварійним виходом з ладу рульового керування з втратою керованості виробами були визнані форс-мажорними обставинами для цілей виконання перших двох етапів робіт за Контрактом, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України № № 3100-24-0099 від 17.01.2024 року, яким засвідчені форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили).
В результаті виконання Контракту Позивачем отримано від Товариства для цілей обороздатності держави проведений капітальний ремонт з модернізацією виробів. При цьому модернізація БТР*60 та його кодифікація мали на мсту приведення радянського БТР-60 до відповідності сучасним умовам ведення активних бойових дій, а не виключно доведення цього виробу до боєздатного стану. Модернізація застарілої бойової техніки, порівняно з її капітальним ремонтом, як було зазначено раніше посилює обороноздатніть держави, а розроблені Товариством конструкторські та технічні документи у зв'язку із модернізацією можуть бути використані у подальшому.
Окрім того, відповідач зауважує, що станом на 26.12.2023 року було виконано у повному обсязі роботи з капітального ремонту БТР - 60 з передачею Позивачу модернізованих БТР - 60 СВ у кількості 46 штук по першому та другому етапам виконання Контракту. Прострочення у виконанні робіт (наданні послуг) за Контрактом, при цьому, є незначним з огляду на те, що було також проведено модернізацію виробів та покращені їх тактико-технічні характеристики для цілі зміцнення обороноздатності держави та підвищення рівня безпеки військовослужбовців. На сьогодні Контракт виконано у повному обсязі. Зауважень/претензій щодо порушення строку виконання робіт (послуг) за третім та четвертим етапами у Позивача відсутні.
Позивачем не підтверджено наявність збитків внаслідок порушення строків виконання робіт (надання послуг) за Контрактом. Водночас, розмір нарахованих Позивачем штрафних санкцій та пені у розмірі 48 036 822,44 грн майже вдвічі перевищує розмір прибутку від капітального ремонту БТР - 60 (без врахування понесених витрат на модернізацію) . Відповідні кошториси на капітальний ремонт згідно Контракту з показниками прибутку додані до матеріалів справи.
У ході виконання другого етапу виконання Контракту мало місце істотна зміна обставин, яка вплинула на можливість дотримання Товариством строку виконання робіт (надання послуг) по другому етапу виконання Контракту, про що Товариство завчасно повідомило Позивача. Однак, строк виконання робіт (надання послуг) по другому етапу виконання Контракту не було продовжено за відсутності згоди Позивача.
Відповідач вважає, що існування істотної зміни обставин об'єктивно знизило ступінь вини Товариства у простроченні виконання робіт (надання) послуг за другим етапом виконання Контракту.
З огляду на те, що, укладаючи Державний контракт Сторони досягли згоди за всіма визначеними істотними умовами, продовження виконання ТОВ «СТІЛ ВОРК» своїх зобов'язань за Державним контрактом без урахування істотної зміни обставин унеможливлене, оскільки дотримання термінів надання послуг є неможливим з об'єктивних причин і в даному випадку це призведе до застосування штрафних санкцій до Виконавця, передбачених пп. 1 п. 7.2 Державного контракту.
Товариство вважає, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, першої інстанції у справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. З Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) забезпечив баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначив відповідні конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи, обґрунтовано зменшив суму пені та штрафу, нарахованих Позивачем, до 1%.
20.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Стіл Ворк», за змістом яких зазначено наступне:
Відсутність у відзиві на позовну заяву відповідних тверджень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу з «...Водночас у висновку ГІІГІ також зазначено, що ГОВ «СТІЛ ВОРК» повідомило, що ...» (аркуш 11 відзиву (т.4 а.с. 162)) до «...Отже, перераховані обставини мали місце не внаслідок поведінки Сторін Державного контракту, а незалежно від їх волі...» (аркуш 14 відзиву (т.4 а.с. 165))» пояснюється наступним:
По-перше, відзив на позовну заяву Товариства, зареєстрований господарським судом Дніпропетровської області 29.12.2023 р., стосувався позовної заяви Позивача про стягнення пені та штрафних санкцій за неналежне виконання контрактних зобов'язань від 07.11.2023 року, яка стала підставою для відкриття провадження у даній справі згідно ухвали суду від 11.12.2023 р. У свою чергу, предметом позовних вимог цієї позовної заяви було нарахування Позивачем пені та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання контрактних зобов'язань за першим етапом виконання Контракту відповідно до Календарного плану.
Натомість, Висновок ТПП стосується обставин настання істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 ЦКУ під час виконання Товариством другого етапу виконання Контракту відповідно до Календарного плану Контракту. Товариство звернулось за Висновком ТПП вже після спливу терміну виконання та терміну надання послуг за першим етапом виконання Контракту.
А отже, Висновок ТПП не стосувався предмету позовних вимог, що викладені в позовній заяві Позивача, поданій до суду 22.11.2023 р., яка стала підставою для відкриття провадження у даній справі. Як наслідок, твердження Висновку ТПП у поданому Товариством відзиві на позовну заяву не викладались.
По-друге, 19.01.2024 року (тобто після спливу строку на подання відзиву на позовну заяву згідно ухвали суду від 11.12.2023) судом зареєстрована заява представника Позивача про збільшення позовних вимог на 36 258 188,57 грн. (далі - Заява Позивача про збільшення позовних вимог) за рахунок нарахування пені та штрафних санкцій вже і за другим етапом виконання Контракту відповідно до Календарного плану. 19.02.2024 року Товариством, у зв'язку із отриманням Заяви Позивача про збільшення позовних вимог, подано Клопотання з Висновком ТПП, у якому Відповідач, викладаючи ідентичні з відзивом на апеляційну скаргу твердження щодо Висновку ТПП, додатково просив суд застосувати у цій справі надане йому статтею 233 ГКУ та ч. З. ст. 551 ЦКУ право щодо зменшення розміру пені і штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань під час виконання також і другого етапу виконання Контракту відповідно до Календарного плану.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/6123/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/6123/23.
11.12.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України, м. Київ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 у справі №904/6123/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.06.2025 об 11:30 годин.
В судовому засіданні, що відбулось 17.06.2025 оголошено перерву до 01.07.2025 на 12:45 год.
01.07.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
26.12.2022 року між Міністерством оборони України (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" (далі-Виконавець) укладено Державний Контракт на виконання робіт (надання послуг) за державні кошти №370/3/5/2/1/422 (далі-Контракт).
Відповідно до умов Контракту:
1.1. Виконавець зобов'язується у 2022-2023 роках за завданням Замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи (надати послуги) з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (капітальний ремонт бронетранспортерів БТР-60 та їх модифікацій) спеціального призначення за номенклатурою, етапами, в обсягах та у строки, які зазначені у Календарному плані виконання робіт (надання послуг) (додаток 1 до Контракту), що є невід'ємною частиною цього Контракту, а Замовник зобов'язується прийняти через НОМЕР_1 військове представництво Міністерства оборони України (далі - НОМЕР_1 ВП МОУ) та вантажоодержувача і оплатити їх.
У разі здійснення попередньої оплати виконавець звітує перед Замовником про їх використання шляхом надання Акту приймання наданих послуг з ремонту Виробів (зразок - Додаток 5 до Контракту) не пізніше терміну надання звітних документів визначеного Календарним планом.
2.8. При визначенні цін, прибуток у складі ціни не може перевищувати 1 відсоток витрат суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб'єктів господарювання, а також 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
2.9. В ціну послуг з ремонту Виробів включено:
вартість усіх видів послуг, включаючи ті послуги, які доручатимуться для виконання третім особам;
вартість запчастин, витрати матеріалів, які необхідні для проведення
вартість послуг з транспортування Виробів до і від Виконавця;
послуги щодо завантаження, розвантаження на території Виконавця;
вартість робіт, які були проведені Виконавцем до підписання Контракту;
вартість ремонту комплектуючих, наданих Замовником через центральні служби забезпечення Збройних Сил України (у разі їх несправності);
вартість ремонту комплектуючих Виробів;
вартість ЗІП.
2.22. Датою виконання Виконавцем зобов'язань щодо:
- термін виконання ремонту Виробів - є приймання 227 ВП МОУ Виробу з оформленням експлуатаційної документації (формулярів, паспортів) та підписання Акту приймання-передачі Виробів (додаток № 4 до Контракту);
- термін надання звітних документі в Замовнику - є дата підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт з ремонту Виробів (додаток № 5 до Контракту).
3.10. Приймання наданих послуг Замовником здійснюється на підставі наданих Виконавцем:
Актів приймання-передачі Виробів представнику військової частини (Додаток 4 до Контракту);
посвідчення (Додаток 6 до Контракту) видане НОМЕР_1 ВП МОУ, про приймання наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг за Контрактом, за етапи, кожного окремого Виробу);
викопаних нарядів на ремонт Виробів (копії нарядів у разі їх часткового виконання);
підписаного Виконавцем Протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 3 до Контракту).
За результатом приймання наданих послуг складається Акт приймання наданих послуг (Додаток 5 до Контракту). Акт приймання наданих послуг підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця та затверджується Замовником та Виконавцем не пізніше 5 робочих днів після підписання Протоколу погодження договірної (фактичної) ціни.
Зобов'язання Виконавця по наданню послуг за Контрактом вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Замовником Акту приймання наданих послуг (Додаток 5 до Контракту).
4.1. Строк виконання робіт (надання послуг) у цілому або кожного їх етапу визначається Календарним планом надання послуг.
7.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Контрактом Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та цього Контракту.
7.2. Види порушень та санкції за них:
За порушення строків надання послуг Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,1 відсотка від вартості надання послуг з виконання робіт з ремонту Виробів (враховуючи ПДВ), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення поза встановлені Контрактом строки ремонту Виробів та надання послуг з виконання робіт з ремонту Виробів, а також, за прострочення понад 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної суми.
У випадку ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, Виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від вартості послуг на які несвоєчасно надані звітні документи.
У випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання робіт, Виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми неповернутих коштів.
11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, в частині фінансових розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань по цьому Контракту, з питань гарантійних зобов'язань до закінчення гарантійного терміну.
Позивач та Відповідач підписали Додаток №1 До Контракту (арк.с. 35 Т.1), яким визначили календарний план виконання робіт (надання послуг), які розділені на три етапи: 1-й етап - до 15.08.2023 (33 шт.); 2-й етап-до 15.10.2023 (33 шт.); 3-й етап-до 15.12.2023 (34 шт.).
Рішенням Міністра оборони України від 26.07.2023 №21586/з (арк.с. 61-63 Т.1) встановлено наступні терміни звітування за попередню оплату: 232 141 875,00 грн - 15.10.2023; 232 141 875,00 грн - 15.11.2023; 239 176 477,25 грн - 15.12.2023 року.
На виконання зазначеного рішення Міністра оборони України Замовник та Виконавець 28.07.2023 уклали Додаткову угоду №2 до Контракту (арк.с. 54-55 Т.1), пунктом 5 якої внесено зміни до Календарного плану Контракту та змінено терміни та обсяг надання Послуг а саме: 1-й етап - термін виконання ремонту 30.09.2023 (23 шт.), термін надання послуг 15.10.2023 загальна вартість наданих Послуг становить 253 996 628, 36 грн; 2-й етап - термін виконання ремонту 30.10.2023, термін надання послуг 15.11.2023 (23 шт.) загальна вартість наданих Послуг становить 253 996 628,36 грн; 3-й етап - термін виконання ремонту 30.11.2023, термін надання послуг 15.12.2023 (24 шт.) загальна вартість наданих послуг становить 265 039 960,03 грн; 4-й етап - термін виконання ремонту 30.05.2024, термін надання послуг 30.06.2024 (30 шт.) загальна вартість наданих Послуг становить 331 299 950,04 грн.
Як зазначає Позивач у позові, Відповідачем порушено терміни виконання робіт та терміни надання звітних документів.
Відповідно до календарного плану до Контракту за першим етапом надання послуг встановлені такі терміни:
капітальний ремонт бронетранспортерів БТР-60 та їх модифікацій - термін виконання ремонту - 30.09.2023; термін надання послуг - 15.10.2023; кількість виробів - 23; вартість - 253 996 628,36 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №б/н від 19.10.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробу: БТР-60СВ № Я11УТ2796 на загальну суму 11 013 732,47 грн (арк.с. 91 Т.1).
Відповідно до Актів приймання-передачі Виробів №№ б/н від 20.10.2023 (арк.с. 92-100 Т.1) Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Я12УТ6742 (11 042 460,0 грн), Я12УТ6724 (11 042 716,12 грн), К10УТ7643 (11 042 976,53 грн), М01ЛТ1383 (11 042 739,42 грн), У12УТ7529Л (11 042 648,00 грн), А11ЛТ1685 (11 042 409,07 грн), Б12УТ5902 (11 042 151,06 грн), И11УТ8097Л (11 041 994,06 грн), И11УТ8089Л (11 042 850,80 грн) на загальну суму - 110 396 677,53 грн.
Відповідно до Актів приймання-передачі Виробів від 31.10.2023 №№ б/н, 25,26, 28, 29, 30, 31, 32, 33 (арк.с. 109 Т.1) Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ У12УТ7526Л (11043 008,51 грн.), Х05УТ16Щ11 042 210,57 грн.), К02УТ4658, (11 041 901,23 грн.), Е04УТ7103 (11042 620,08 грн.), Я10УТ7287 (11042 497,02 грн.), Ф04УТ6365 (11042 780,87 грн.), Е02УТ3166 (11042 192,21 грн.), Ц01УТ4190 (11 042 682,86 грн.), Ф12УТ2590 (11 02 234,20 грн.), К10УТ7630 (11 041 848, 32 грн) на загальну суму 110 423 975,87 грн.
Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 4-5 Т.1), за період з 01.10.2023 по 18.10.2023, з 01.10.2023 по 19.10.2023, з 01.10.2023 по 30.10.2023 та з 01.10.2023 по 07.11.2023, сума пені за прострочення зобов'язань складає 6 450 668,54 грн (198 247,18 грн + 2 097 536,87 грн + 3 312 719,28 грн + 842 165,21 грн = 6 450 668,54 грн).
Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 7 % за прострочення зобов'язань на понад 30 днів складає 1 551 356,97 грн.
Щодо порушеного терміну надання звітних документів:
календарним планом (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2023) визначено термін надання звітних документів - 15.10.2023 року.
З боку Виконавця було допущеного факт порушення умов Договору та не надано звітні документи у визначені Контрактом терміни. Станом на момент подання позовної заяви звітні документи були надані лиш на 20 виробів на суму 220 820 653,40 грн.
Календарним планом (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2023) визначено термін надання звітних документів - 15.10.2023 на ремонт 23 Виробів на загальну суму 253 996 628,36 грн, водночас, з боку Виконавця було допущеного факт порушення умов Договору та не надано звітні документи у визначені Контрактом терміни. Станом на момент написання позовної заяви (07.11.2023) звітні документи були надані лиш на 20 виробів. Таким чином, Виконавець допустив порушення умов Контракту, та не надав звітні документи у визначений термін на три Вироби, на загальну суму 33 175 974,96 грн.
Також на виконання умов Договору 20.03.2023 Позивачем здійснено попередню оплату в сумі 703 460 227,25 грн, що підтверджується випискою Казначейської служби України за 20.03.2023 (арк.с. 64 Т.1).
Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 7, 8 Т. 1) сума штрафних санкцій за порушення терміну надання звітних документів за надані послуги за період з 16.10.2023 по 02.11.2023, становить 3 776 607,87 грн.
Отже, загальна сума штрафних санкцій щодо першого етапу становить 11 778 633,87 грн:
6 450 668,54 грн пеня за порушення терміну надання послуг,
1 551356,97 грн штраф за порушення терміну надання послуг понад 30 днів,
3 776607,87 грн пеня за порушення терміну надання звітних документів.
Щодо другого етапу.
Виконавцем порушено терміни виконання ремонту та термін надання звітних документів. Відповідно до Календарного плану до Контракту за другим етапом надання Послуг встановлені наступні терміни з капітального ремонту бронетранспортерів БТР-60 та їх модифікацій у кількості 23 одиниці на суму 253 996 628, 36 грн:
термін виконання ремонту (п.2.22 Контракту, Акт приймання-передачі Виробів) до 30.10.2023;
термін надання послуг (п.2.22 Контракту, Акт приймання виконаних робіт з ремонту Виробів) до 15.11.2023.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №45 від 02.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Х11УТ8178, Г03УТ2174, К12УТ3460, К12УТ3459, Ц02УТ6192, К10УТ7637, К10УТ7634 на загальну суму 77 293 713,79 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №52 від 05.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ С11УТ5834, В11УТ3137, К10УТ7645, К10УТ7647 на загальну суму 43 937 914,92 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №62 від 20.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Я10УТ7371, К10УТ7642, П05ЛТ3963, У12УТ7531 на загальну суму 44 166 098,50 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №66 від 22.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Я10УТ7359, Е11УТ4541 на загальну суму 22 077 858,58 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №74 від 26.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ К07УТ6207, С11УТ5836, У12УТ7541Л, У03УТ7136, Я10УТ7334, К10УТ7641 на загальну суму 66 236 793,58 грн.
Загальна сума пені за прострочення зобов'язань складає: 2 473 398,84 грн. + 1 537 827,02 грн. + 2 208 304,93 грн. + 1 148 048,65 грн. + 3 709 260,41 грн. = 11 076 839,85 грн.
Загальна сума штрафу за прострочення зобов'язань складає: 5 410 060,00 грн. + 3 075 654,04 грн. + 3 091 626,90 грн. + 1 545 450,10 грн. + 4 636 575,51 грн. = 17 759 866,55 грн.
Порушення терміну надання звітних документів.
Календарним планом (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2023) визначено термін надання звітних документів - 15.11.2023.
Водночас, з боку Виконавця було допущеного факт порушення умов Договору та не надано звітні документи у визначені Контрактом терміни.
Акт №17, дата приймання наданих послуг - 13.12.2023, найменування Виробу - БТР-60СВ №Х11УТ8178, БТР-60СВ №Г03УТ2174, БТР-60СВ №К12УТ3460, БТР-60СВ №К12УТ3459, БТР-60СВ №Ц02УТ6192, БТР-60СВ №К10УТ7637, БТР-60СВ №К10УТ7634 на суму 77 293 713,79 грн;
Акт №18, дата приймання наданих послуг - 18.12.2023, найменування Виробу -БТР-60СВ №С11УТ5834, БТР-60СВ №В11УТ3137, БТР-60СВ №К10УТ7645, БТР-60СВ № К10УТ7647 на суму 43 937 914,92 грн;
Акт №19, дата приймання наданих послуг - 21.12.2023, найменування Виробу -БТР-60СВ №Я10УТ7371, БТР-60СВ № К10УТ7642, БТР-60СВ № П05ЛТ3963, БТР-60СВ № У12УТ7531 на суму 44 166 098,50 грн;
Акт №20, дата приймання наданих послуг - 25.12.2023, найменування Виробу - БТР-60СВ № Я10УТ7359, БТР-60СВ № Е11УТ4541 на суму 22 077 858,58 грн;
Акт №21, дата приймання наданих послуг - 26.12.2023, найменування Виробу - БТР-60СВ № К07УТ6207, БТР-60СВ № С11УТ5836, БТР-60СВ № У12УТ7541Л, БТР-60СВ №У03УТ7136, БТР-60СВ №Я10УТ7334, БТР-60СВ № К10УТ7641 на суму 66 236 793,11 грн.
Абзацом 3 пункту 7.2 Контракту встановлено, що у випадку ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання Послуг з ремонту Виробів, Виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від вартості ненаданих послуг з ремонту Виробів.
Отже, за порушення виконання зобов'язання з надання звітних документів Відповідачу нараховано 7421482, 17 грн, за кожним актом окремо:
16.11.2023 - 12.12.2023 = 27 днів (Акт № 17 від 13.12.2023);
16.11.2023 - 14.12.2023 = 29 днів (Акт № 18 від 18.12.2023);
15.12.2023 - 17.12.2023 = 3 дні (Акт № 18 від 18.12.2023);
16.11.2023 - 14.12.2023 = 29 днів (Акт № 19 від 21.12.2023);
15.12.2023 - 20.12.2023 = 6 днів (Акт № 19 від 21.12.2023);
16.11.2023 - 14.12.2023 = 29 днів (Акт № 20 від 25.12.2023);
15.12.2023 - 24.12.2023 = 10 днів (Акт № 20 від 25.12.2023);
16.11.2023 - 14.12.2023 = 29 днів (Акт № 21 від 26.12.2023);
15.12.2023 - 25.12.2023 = 11 днів (Акт № 21 від 26.12.2023).
Отже, розмір штрафних санкцій за II етапом робіт складає 36 258 188,57 грн:
11 076 839,85 грн пеня за порушення терміну надання послуг;
17 759 866,55 грн штраф за порушення терміну надання послуг на понад 30 днів;
7 421 482,17 грн штрафні санкції за порушення терміну надання звітних документів.
Відповідно, ціна позову складає 48 036 822.44 грн:
17 527 508,39 грн пеня за порушення строків надання послуг;
19 311 223,52 грн штраф за порушення терміну надання Послуг на понад 30 днів;
11 198 090,04 грн штрафні санкції за порушення терміну надання звітних документів.
- Відповідно до Актів приймання-передачі Виробів №№ б/н від 20.10.2023 (арк.с. 92-100 Т.1) Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Я12УТ6742 (11 042 460,0 грн), Я12УТ6724 (11 042 716,12 грн), К10УТ7643 (11 042 976,53 грн), М01ЛТ1383 (11 042 739,42 грн), У12УТ7529Л (11 042 648,00 грн), А11ЛТ1685 (11 042 409,07 грн), Б12УТ5902 (11 042 151,06 грн), И11УТ8097Л (11 041 994,06 грн), И11УТ8089Л (11 042 850,80 грн) на загальну суму - 110 396 677,53 грн;
- Відповідно до Актів приймання-передачі Виробів від 31.10.2023 №№ б/н, 25,26, 28, 29, 30, 31, 32, 33 (арк.с. 109 Т.1) Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ У12УТ7526Л (11043 008,51 грн.), Х05УТ16Щ11 042 210,57 грн.), К02УТ4658, (11 041 901,23 грн.), Е04УТ7103 (11042 620,08 грн.), Я10УТ7287 (11042 497,02 грн.), Ф04УТ6365 (11042 780,87 грн.), Е02УТ3166 (11042 192,21 грн.), Ц01УТ4190 (11 042 682,86 грн.), Ф12УТ2590 (11 02 234,20 грн.), К10УТ7630 (11 041 848, 32 грн) на загальну суму 110 423 975,87 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №45 від 02.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Х11УТ8178, Г03УТ2174, К12УТ3460, К12УТ3459, Ц02УТ6192, К10УТ7637, К10УТ7634 на загальну суму 77 293 713,79 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №52 від 05.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ С11УТ5834, В11УТ3137, К10УТ7645, К10УТ7647 на загальну суму 43 937 914,92 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №62 від 20.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Я10УТ7371, К10УТ7642, П05ЛТ3963, У12УТ7531 на загальну суму 44 166 098,50 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №66 від 22.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ Я10УТ7359, Е11УТ4541 на загальну суму 22 077 858,58 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі Виробів №74 від 26.12.2023 Виконавцем надано послуги з ремонту Виробів: БТР-60СВ №№ К07УТ6207, С11УТ5836, У12УТ7541Л, У03УТ7136, Я10УТ7334, К10УТ7641 на загальну суму 66 236 793,58 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач та Відповідач підписали Додаток №1 До Контракту (арк.с. 35 Т.1), яким визначили календарний план виконання робіт (надання послуг), які розділені на три етапи: 1-й етап - до 15.08.2023 (33 шт.); 2-й етап-до 15.10.2023 (33 шт.); 3-й етап-до 15.12.2023 (34 шт.).
Рішенням Міністра оборони України від 26.07.2023 №21586/з (арк.с. 61-63 Т.1) встановлено наступні терміни звітування за попередню оплату: 232 141 875,00 грн - 15.10.2023; 232 141 875,00 грн - 15.11.2023; 239 176 477,25 грн - 15.12.2023 року.
На виконання зазначеного рішення Міністра оборони України Замовник та Виконавець 28.07.2023 уклали Додаткову угоду №2 до Контракту (арк.с. 54-55 Т.1), пунктом 5 якої внесено зміни до Календарного плану Контракту та змінено терміни та обсяг надання Послуг а саме: 1-й етап - термін виконання ремонту 30.09.2023 (23 шт.), термін надання послуг 15.10.2023 загальна вартість наданих Послуг становить 253 996 628, 36 грн; 2-й етап - термін виконання ремонту 30.10.2023, термін надання послуг 15.11.2023 (23 шт.) загальна вартість наданих Послуг становить 253 996 628,36 грн; 3-й етап - термін виконання ремонту 30.11.2023, термін надання послуг 15.12.2023 (24 шт.) загальна вартість наданих послуг становить 265 039 960,03 грн; 4-й етап - термін виконання ремонту 30.05.2024, термін надання послуг 30.06.2024 (30 шт.) загальна вартість наданих Послуг становить 331 299 950,04 грн.
19.05.2023р. з 01:00 до 02:00 годин підрозділами збройних сил та інших формувань Російської Федерації було здійснено ракетні удари по території ПАТ “Криворізький турбінний завод Конетар», яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127. Внаслідок ракетного удару значної майнової шкоди зазнало ТОВ “СТІЛ ВОРК», яке відповідно до договору оренди № 10/05-01 від 02.01.2023р. орендувало за цією адресою частину виробничого приміщення ковальського цеху у виробничому корпусі № 5 - 250 кв.м.
Так, у службовій записці в.о. головного інженера ТОВ “СТІЛ ВОРК» б/н від 19.05.2023 вказано про вимушене призупинення внаслідок цих подій виконання Контракту, оскільки приміщення цеху № 45 зазнало значних руйнувань, 45-й цех знаходиться в аварійному стані та потребує огляду спецелужб для отримання дозволу на підновлення робіт, а також в ньому відсутнє енерго- та водопостачання, що унеможливлює продовження технологічного процесу розробки дослідного зразка бронетранспортера БТР-60СВ.
Крім того, у Службовій записці повідомлено, що значної шкоди зазнали агрегати, що були підготовлені для встановлення у дослідний зразок бронетранспортера БТР-60СВ.
Також 19.05.2023 р. ТОВ “СТІЛ ВОРК» направило Командувачу Сил логістики Збройних сил України повідомлення про обставини за державним контрактом №370/3/5/2/1/422 від 19.05.2023р., в якому зазначило, що через ракетну атаку Російської Федерації Підприємство зазнало значних пошкоджень та не зможе виконати свої зобов'язання з ремонту військової техніки у строк до 30.07.2023р.
19.06.2023р. усіма підрозділами ТОВ “СТІЛ ВОРК», залученими до виконання дослідного зразка БТР-60СВ, було відновлено роботу в повній мірі, що підтверджується відповідною службовою запискою в.о. головного інженера ТОВ “СТІЛ ВОРК» б/н від 19.06.2023р.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорених сторонами обставин справи відносно того, що: 26.12.2022 року між Міністерством оборони України (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Ворк" (далі-Виконавець) укладено Державний Контракт на виконання робіт (надання послуг) за державні кошти №370/3/5/2/1/422. Позивачем не оспорюється правильність встановлення місцевим господарським судом фактичних обставин справи в частині того, що « … Предметом Контракту є капітальний ремонт БТР - 60 та їх модифікацій. Водночас, у ході виконання Контракту Відповідачем на виконання Спільного рішення проведено капітальний ремонт з модернізацією БТР - 60 шляхом створення дослідного зразка БТР - 60СВ…
… Ці роботи були проведені у межах проведеного фінансування за Контрактом і не призвели до збільшення вартості послуг (робіт) за Контрактом….» .
З урахуванням неоспорюваних сторонами фактичних обставин справи в частині того, що в ході виконання Контракту Відповідачем на виконання Спільного рішення проведено капітальний ремонт з модернізацією БТР - 60 шляхом створення нового зразка БТР - 60СВ, який за своїми тактико-технічними характеристиками перевищує можливості переданого на капітальний ремонт БТР і ці роботи були проведені у межах проведеного фінансування за Контрактом , не призвели до збільшення вартості послуг (робіт) за Контрактом, даний випадок, на переконання колегії суддів, є винятковим і свідчить про прояв з боку Відповідача виключних ділових якостей, сумлінного ( не формального) ставлення до покладених обов'язків.
При цьому колегія суддів відхиляє твердження апелянта про звичайний комерційний ризик в контексті спріних правовідносин, враховуючи вищевикладені особливості виконаних робіт за Контрактом Відповідачем, на переконання колегії суддів є проявом з боку позивача логічної хиби «Argumentum ad Populum», яка полягає в тому, що відповідне твердження вважається вірним, оскільки його таким вважають усі або більшість . Ця хиба належить до улюблених інструментів пропагандистів та демагогів. Зіткнувшись із завданням мобілізації громадських почуттів за чи проти конкретних заходів, сторона спору уникає тривалого та ризиковного процесу збирання та презентування доказів задля раціонального аргументування, звертаючись, натомість, до коротших та, достатньо часто, ефективніших методів ad populum.
Оскільки відповідачем не оспорюється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що Відповідач за 1 та 2 етапами прострочив виконання зобов'язань з виконання ремонту від 18 до 56 днів, у зв'язку з чим на підставі п.7.2 договору Позивач нарахував пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості ремонту, щодо якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, на загальну суму 17527508,39 грн, за прострочення понад 30 днів штраф у розмірі 7 % на суму 19 311 223,52 грн., а також штрафні санкції за порушення терміну надання звітних документів на суму 11 198 090,04грн, всього на суму 48036822,44грн, які, відповідно, перевірені судом першої інстанції і визнані арифметично правильними, предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для зменшення нарахованих штрафних санкцій до 1% від заявлених до стягнення.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, і в якій викладено такі висновки:
«- для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити;
- застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості;
- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20);
- у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18). При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19);
- категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20);
- зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду;
- індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
У зв'язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України із висновком, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін».
Колегія суддів виходить з того, що:
- відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
- обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи;
- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;
- статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- таким чином, з'ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв'язок і вірогідність;
- в даному випадку колегія суддів звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Колегія суддів зауважує, що поняття “справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
Так, апелянтом не оспорюється той факт, що пеня та штраф, що нараховуються Позивачем у позовній заяві, становлять 92% від отриманого Відповідачем прибутку, і було витрачено на придбання основних засобів та інструментів, необхідних для подальшого виконання Контракту.
Товариством було отримано передоплату у розмірі 703 460 227,25 грн, однак така передоплата була витрачено лише на цілі, визначені Контрактом.
При вирішенні питання щодо права суду на зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до правових висновків (позицій) Верховного Суду.
Так, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 918/208/21 викладено наступну правову позицію:
"…Відповідно до ч. 1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення неустойки (зокрема, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст.233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу) до її розумного розміру…".
В інших правових висновках Верховний Суд зазначив наступне:
«… для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити; - застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості;
- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20);
- у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18). При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19);
- категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20);
- зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.
У зв'язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі № 920/437/22 щодо застосування, зокрема, положень частини третьої статті 551 ЦК України із висновком, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін…» (зазначена правова позиція відображена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).
Частинами першою, другою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).
Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
(Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18).
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Разом з тим, позивачем не підтверджено наявність збитків внаслідок порушення строків виконання робіт (надання послуг) за Контрактом.
Таким чином, враховуючи майновий стан обох сторін, період прострочення, наслідки порушення зобов'язання, а також фактичне виконання укладеного контракту, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України, зважаючи на правову природу штрафних санкцій та їх основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, колегія суддів з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду доходить висновку, що у даному випадку наявні обставини, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення розміру пені та штрафу.
Стягнення з відповідача пені та штрафу у повному обсязі, як на тому наполягає позивач, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
В даному випадку, колегія суддів апеляційного господарського суду виснує, що місцевий господарський суд реалізував надане йому право (дискреційні повноваження) та зменшив розмір обґрунтовано заявлених до стягнення пені та штрафу до 1%, а саме на суму 480 368,22 грн.
Зазначене зменшення розміру штрафних санкцій апеляційний суд вважає таким, що забезпечує оптимальний баланс інтересів сторін у спорі та запобігає настанню надмірно обтяжливих наслідків для кожної з них.
Зменшення розміру пені та штрафу до 1% за обставин даної справи не призводить до нівелювання значення штрафних санкцій як відповідальності за порушення виконання зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при застосуванні свої дискреційних повноважень в частині зменшення розміру штрафних санкцій не спростовують висновку, до якого дійшов суд при ухвалені рішення в оскаржуваній частині щодо стягнення відповідного розміру пені та штрафу, відтак не можуть бути підставою для його зміни чи скасування в оскаржуваній частині.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 у справі №904/6123/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Міністерства оборони України на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 856 016,17 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 у справі №904/6123/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 у справі №904/6123/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство оборони України.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.07.2025.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.Г. Іванов