ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"17" липня 2025 р. Справа № 918/68/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн 3000" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.02.2025 (суддя Торчинюк В.Г.) у справі № 918/68/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн 3000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія"
про стягнення боргу в розмірі 91 739,81 грн
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн 3000" повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.02.2025 скасувати та передати справу № 918/68/25 до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Одночасно скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду та поновити строк на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга сформована у підсистемі "Електронний суд" 09.07.2025 та надійшла до суду апеляційної інстанції 10.07.2025 (згідно відмітки канцелярії суду).
Листом від 10.07.2025 матеріали справи витребувано із Господарського суду Рівненської області.
Матеріали справи № 918/68/25 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду 17.07.2025.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В силу ч. 2 ст. 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами ст. 119 ГПК України, згідно з ч. 1 якої суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З правового контексту наведених норм слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Скаржник повинен враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.
При цьому ГПК не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК).
Скаржник посилається на те, що він не отримував ані ухвалу про залишення позовної заяви без руху, ані оскаржуваної ухвали про її повернення, що підтверджується відсутністю поштового повідомлення про вручення, яке повинно міститись у матеріалах справи. Про постановлення судом оскаржуваної ухвали апелянт дізнався 26.06.2025 після створення електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, додавши при цьому довідку про наявність зареєстрованого електронного кабінету. Відтак вважає, що строки на оскарження ухвали були пропущені з поважних причин.
Судом відмічається, що відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Із матеріалів справи № 918/68/25 вбачається, що за відсутності інформації про зареєстрований електронний кабінет сторони у справі - позивача, копія ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.02.2025 була надіслана ТОВ "Сатурн 3000" засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення № 0610233627049 на адресу 03191, м. Київ, вул. Героїв Маріуполя, буд. 2, оф. № 9 та повернута суду без вручення із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн 3000" (ЄДРПОУ 40528303) зареєстровано за адресою 03191, м. Київ, вул. Героїв Маріуполя, буд. 2, оф. № 9.
Будь - яка інша поштова адреса для надсилання стороні судової кореспонденції позивачем для суду не зазначалась.
Суд звертає увагу, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, відтак за відсутності інших відомостей про місцеперебування чи засобів для комунікації, сторона у справі вважається повідомленою належним чином.
Поряд з цим судом відмічається, що подана апеляційна скарга аналогічно містить адресу скаржника: 03191, м. Київ, вул. Героїв Маріуполя, буд. 2, оф. № 9, та будь-яких пояснень з приводу неотримання власної кореспонденції скаржником за вказаною адресою не наведено.
Отже, ухвала суду про повернення позовної заяви від 21.02.2025 вважається врученою позивачу 02.03.2025 (дата відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою) та скаржником не наведено обставин та доказів на підтвердження поважних причин несвоєчасного подання апеляційної скарги - 09.07.2025.
Відтак, вказані у клопотанні обставини не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Неотримання власної кореспонденції протягом тривалого періоду без наведення причин відноситься до суб'єктивних критеріїв, тобто дій самої сторони, а не об'єктивної неможливості в її отриманні через перешкоди, які не залежать від її волі.
Статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Водночас звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного та на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції визнає неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. За таких обставин апеляційна скарга ТОВ "Сатурн 3000" у справі № 918/68/25 залишається судом без руху для надання можливості заявнику подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Визнати неповажними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.02.2025 у справі № 918/68/25.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн 3000" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.02.2025 у справі № 918/68/25 - залишити без руху.
3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав (за наявності таких) протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Тимошенко О.М.