Справа № 206/3905/25
Провадження № 1-кс/206/890/25
15.07.2025м. Дніпро
Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 , захисників підозрюваної, адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по матеріалам досудового розслідування № 12025042230000490, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, громадянка України, з вищою освітою, вдова, маюча на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працююча на посаді виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України,
У провадженні слідчого відділення відділення поліції № l ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12025042230000490 від 24.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять досудове слідство у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи службовою особою - виконуючою обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчинила вищевказані кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, відповідно до статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.
Також, згідно п. 3.2.9 ДБН A.3.1-5:2016 приховані роботи - будівельні роботи, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 54/54 від 19.02.2020 (далі - Статут) Комунальне підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_3 »
Дніпровської міської ради (далі Підприємство, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.06.2017 Ne57/22, зі змінами на базі відокремленої частини власності територіальної громади міста Дніпра.
Згідно пункту 2.1 Статуту - метою створення і діяльності Підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою отримання прибутку.
Пунктом 44 Статуту визначено, що органом управління підприємством є Керівник Підприємства.
Згідно пункту 4.12 Статуту до компетенції керівника Підприємства належить: - організація діяльності Підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України, повна відповідальність за стан і діяльність Підприємства; - у встановленому порядку здійснення поточного (оперативного) управління Підприємством, забезпечення виконання завдань Підприємства, його рентабельність; - виконання рішень Власника та Уповноваженого органу; - прийняття нa роботу, звільнення, заохочення працівників Підприємства і накладення стягнення відповідно до чинного законодавства; - укладання угод, надання доручень, відкриття в установах банків поточних та інших рахунків Підприємства; - у межах своєї компетенції видавати накази, розпорядження тощо, що стосуються діяльності Підприємства; - забезпечення для всіх працівників Підприємства належних i безпечних умов праці; - відповідальність в установленому законом порядку за шкоду, завдану здоров'ю та працездатності його працівників; - забезпечення складання звітів (квартальних, річних) про результати господарської діяльності Підприємства в установленому чинним законодавством порядку та Статутом Підприємства; - забезпечення підготовки річного фінансового плану Підприємства та подання його на погодження Уповноваженому органу; - щоквартальне проведення оперативного економічного аналізу діяльності Підприємства для вивчення його господарсько-фінансового стану з подальшим наданням Уповноваженому органу з метою оцінки діяльності керівництва його ефективних управлінських рішень та погодження прогнозованих показників діяльності на рік і результатів фінансової діяльності за рік Підприємства.
Таким чином, виконуючий обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради ОСОБА_8 є службовою особою в розумінні 4. 3 ст. 18 KK України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України та наділена повноваженнями на підписання договорів.
26.09.2024 між Комунальним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (Замовник), в особі виконуючої обов'язки директора ОСОБА_8 , та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (Виконавець), в особі директора ОСОБА_10 , укладено договір про закупівлю послуг № 2609, предметом якого є надання послуги з поточного ремонту елементу благоустрою (підпірної стіни) в Гідропарку Придніпровський в м. Дніпро (по вул. Самійла Зборовського, за координатами 48.3989945, 35.1334127).
Пунктом 3.2 договору № 2609 від 26.09.2024 ціна договору становить 999842 грн. 86 коп. без ПДВ.
Крім того, пунктом 5.1 Договору передбачено термін надання послуг до 30.11.2024 року включно.
Згідно з п. 6.1 Договору № 2609 від 26.09.2024 «здача і приймання фактично наданих послуг за цим договором проводиться згідно з Актом форми КБ-2В та довідкою форми KB-3 Надання послуг.
Також, п. 6.3 договору передбачено, що замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту форми КБ-2В та довідки форми КБ-3 Надання послуг розглядає наданий виконавцем акт форми КБ-2В та довідки форми KБ-3 Наданих послуг та у разі відсутності зауважень та заперечень щодо якості та кількості наданих послуг підписує. У випадку відмови акту форми КБ-2В та довідки форми КБ-3 надання послуг замовником складається акт із переліком недоліків у наданих послугах та строками їх усунення. Виконавець зобов'язаний усунути недоліки у строки, вказані в замовником в акті.
Разом з тим, п. 6.4 договору передбачено, що якщо послуги надані або надавались з порушенням вимог законодавства України та цього договору замовник має право не приймати та не оплачувати такі неякісно надані послуги, або має право прийняти такі неякісно надані послуги (із зазначенням в акті переліку недоліків цих послуг) і зменшити вартість таких неякісно наданих послуг на суму, яка самостійно визначається замовником.
Згідно п. 6.5 договору зобов'язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акту форми КБ-2В та довідки форми KB-3 наданих послуг.
Також, згідно п. 7.2.1 договору замовник має право відмовитись від прийняття послуг якщо вони не відповідають умовам цього договору.
В подальшому, у невстановлений слідством час, але не пізніше 29.11.2024, у невстановленому слідством місці, у виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на видачу завідомо неправдивих офіційних документів - акту приймання виконаних будівельних робіт (форми KБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), які б містили завідомо неправдиві відомості щодо об'єму фактично виконаних будівельних робіт, в інтересах третіх осіб - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), для подальшого одержання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у вигляді грошових коштів місцевого бюджету територіальної громади міста Дніпра, в якості оплати за нібито виконані надання послуги з поточного ремонту елементу благоустрою (підпірної стіни) в Гідропарку Придніпровський в м. Дніпро згідно умов договору № 22609 від 26.09.2024.
Так, у невстановлений слідством час, але не пізніше 29.11.2024, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на видачу завідомо неправдивих офіційних документів, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи достовірно обізнаною із загальними умовами укладання та виконання договорів про закупівлю послуг, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», та Постановою КМУ від 12.10.2012 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», умовами виконання договору № 2609 від 26.09.2024 про закупівлю послуг із поточного ремонту елементу благоустрою (підпірної стіни) в Гідропарку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по АДРЕСА_2 , за координатами 48.3989945, 35.1334127), у тому числі в частині обсягу та вартості поточного ремонту (підпірної стіни) в Гідропарку «Придніпровський» та їх оплати, достовірно знаючи, що під час виконання робіт з поточного ремонту (підпірної стіни) в Гідропарку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за договором № 2609 від 26.09.2024 не виконано роботи із улаштування основи під штукатурку із металевої сітки по цегляних та бетонних поверхнях на загальній площі 309 м 2, засвідчила своїм підписом та скріпила печаткою Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ): Акт № l приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2024 року від 29.11.2024 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми KБ-3 за листопад 2024 від 29.11.2024 щодо надання послуг з поточного ремонту елементу благоустрою (підпірної стіни) в Гідропарку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по вул. Самійла Зборовського у місті Дніпрі, за координатами 48.3989945, 35.1334127) на загальну суму 999842,86 грн., які згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № CE-19/104-25/5730-БT від 13.06.2025 містили завідомо неправдиві відомості щодо об'єму фактично виконаних будівельних робіт на суму 180377,44 грн., посвідчивши тим самим факти, що мають юридичне значення, і надавши зазначеним документам статусу офіційних, тим самим видавши вказані завідомо неправдиві офіційні документи від імені Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Таким чином, умисні дії ОСОБА_8 , що виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні завідомо неправдивих документів, кваліфікуються, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У подальшому, у невстановлений слідством час, але не пізніше 29.11.2024, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), будучи службовою особою, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу спрямованого на одержання для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) неправомірної вигоди, використовуючи свої повноваження всупереч інтересам Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), та усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про те, що складені нею завідомо неправдиві офіційні документи щодо надання послуг із поточного ремонту елементу благоустрою (підпірної стіни) в Гідропарку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: Акт № l приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2024 року від 29.11.2024 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за листопад 2024 від 29.11.2024 містять завідомо неправдиві відомості щодо обсягу та вартості фактично виконаних робіт з поточного ремонту на загальну суму 180377,44 грн., діючи в порушення пунктів Закону України «Про архітектурну діяльність», знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, передала службовим особам Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вищевказані офіційні документи з метою отримання грошових коштів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в якості оплати за виконання будівельних робіт, що були предметом цього договору.
В результаті цього, з розрахункового рахунку Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) № НОМЕР_3 , відкритому в ІНФОРМАЦІЯ_7 , на розрахунковий рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) № НОМЕР_4 , відкритий у Акціонерному Товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), 05.12.2024 було безпідставно перераховано грошові кошти місцевого бюджету на загальну суму 999842,86 грн., з яких 180377,44 гри. за фактично невиконані роботи із поточного ремонту елементу благоустрою (підпірної стіни) в Гідропарку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » згідно умов договору № 2609 від 26.09.2024, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № CE-19/104-25/5730-БT від 13.06.2025.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 будучи службовою особою - виконуючою обов'язки директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нa загальну суму 180377,44 грн. що становить 119 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_8 що виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом громадським інтересам, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 364 КК України.
За сукупністю вчиненого, умисні дії / ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
У липні 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Вина ОСОБА_8 , на думку слідства, підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами: - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 : - протоколом огляду від 22.05.2025; - висновком експерта будівельно-технічної експертизи № СЕ- 19/104-25/5730-БТ від 13 червня 2025; - зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.
Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк до трьох років, у зв'язку тим, є підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлюючи про покарання, яке їй загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
- про наявність ризику передбаченого у п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_8 знаходячись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані обставини, на думку слідства, виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваної такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Беручи до уваги наведені вище обставини, слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, можливо лише при застосуванні до неї запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, запобігання вищезазначеним ризикам застосування більш м'яких запобіжних заходів не доцільно.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав вважаючи його цілком правомірним та обґрунтованим та просив задовольнити.
Захисники підозрюваної, підозрювана заперечували про необхідність застосування до неї запобіжного заходу за підставами викладеними у запереченні на клопотання.
Згідно заперечення, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, для застосування запобіжного заходу прокурор повинен довести наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини (зокрема, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), поняття «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Натомість, підозра, висунута ОСОБА_8 , не витримує критики та ґрунтується на припущеннях і неправильному тлумаченні норм права.
Фундаментальною помилкою сторони обвинувачення, на якій побудована вся підозра, є хибне твердження про необхідність здійснення технічного нагляду за виконаними роботами. Ця помилка випливає з неправильної класифікації робіт як капітального ремонту, тоді як насправді вони були поточним ремонтом. Нормативне розмежування: Чинне законодавство чітко розмежовує ці поняття. Постанова КМУ № 903 від 11.07.2007 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» встановлює обов'язковість технічного нагляду лише для капітального ремонту, реконструкції та будівництва. Поточний ремонт у цьому переліку відсутній, тому залучення сертифікованого інженера з технагляду не було обов'язковим. Роботи, виконані за договором № 2609, відповідали номенклатурі поточного ремонту, визначеній Наказом Держжитлокомунгоспу № 154, оскільки були спрямовані на підтримання експлуатаційних якостей об'єкта, а не на заміну його несучих конструкцій. Наказом № 10 від 31.01.2023 «Про створення постійно діючої інвентаризаційної комісії» було створено колегіальний орган, до складу якого увійшли: голова комісії: ОСОБА_12 (головний бухгалтер); члени комісії: ОСОБА_13 (начальник відділу утримання парку Сагайдак), ОСОБА_14 (начальник відділу благоустрою), ОСОБА_15 (інженер з охорони праці). Процедура приймання робіт: Порядок приймання робіт був наступним: виконавець робіт (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »), відповідно до п. 6.2. Договору, надав Підприємству підписаний зі свого боку Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в). Твердження сторони обвинувачення у підозрі, що цей акт «склала» ОСОБА_8 , є свідомим перекручуванням фактів, оскільки цей документ готується і надається виключно підрядником. Інвентаризаційна комісія вивчила наданий підрядником Акт КБ-2в, провела візуальний огляд об'єкта та, встановивши відповідність зовнішнього вигляду робіт зазначеному в акті, склала службовий лист (акт) № 11/26-1 від 26.11.2024 на ім'я в.о. директора ОСОБА_8 .
У цьому документі комісія дійшла висновку, що поточний ремонт виконано у повному обсязі, та рекомендувала керівнику підписати акт форми КБ-2в для проведення остаточного розрахунку. Лише після отримання цієї офіційної рекомендації від колегіального органу моя підзахисна, діючи в межах своїх повноважень та на підставі висновків фахівців, підписала Акт КБ-2в.
Таким чином, рішення про приймання робіт не було одноосібним, а ґрунтувалося на висновках уповноваженої комісії.
Також сторона обвинувачення повністю ігнорує встановлений законом та договором порядок приймання-передачі робіт, намагаючись перекласти відповідальність з виконавця робіт на замовника.
Статті 853 та 882 Цивільного кодексу України встановлюють, що ініціатива передання робіт належить підряднику. Саме він, завершивши роботи, повідомляє про це замовника та надає відповідні документи. Цей порядок прямо закріплений у п. 6.2. Договору №2609, де чітко вказано: «Виконавець надає Замовнику Акт форми КБ-2В та Довідку форми КБ-3... підписаний уповноваженою на те особою Виконавця». Отже, твердження у підозрі, що ОСОБА_8 «склала» чи «внесла відомості» до акту, є не просто хибним, а таким, що суперечить умовам договору та фактичним обставинам. Акт був складений, підписаний та наданий саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Роботи з «улаштування основи під штукатурку із металевої сітки» є прихованими (п. 3.2.9 ДБН А.3.1-5:2016). Відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України, замовник, який виявив приховані недоліки після прийняття робіт, зобов'язаний лише повідомити про це підрядника. Це означає, що закон не вимагає від замовника руйнівного контролю для перевірки таких робіт. Комісія Підприємства, не маючи спеціальних технічних засобів, здійснила візуальний огляд, який є «звичайним способом прийняття» в розумінні ч. 2 ст. 853 ЦК України. Оскільки зовнішній вигляд робіт відповідав заявленому в акті, комісія обґрунтовано рекомендувала його до підпису.
Крім того найважливішим аспектом, на думку захисту, який повністю ігнорується стороною обвинувачення, є відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а саме - заподіяння істотної шкоди.
Діючи в інтересах громади та з метою об'єктивної оцінки якості та обсягів виконаних робіт, Підприємство, кероване ОСОБА_8 , ініціювало проведення незалежної судової будівельно-технічної експертизи. За її результатами судовим експертом ОСОБА_16 було складено Висновок № 6-25 від 25.06.2025 року, який виявив суттєві порушення з боку Виконавця, а саме: включення до звітності фактично невиконаних робіт: встановлено повну відсутність робіт з «Улаштування основи під штукатурку з металевої сітки по цегляних та бетонних поверхнях» в обсязі 309 м?; безпідставне застосування підвищувальних коефіцієнтів: у трьох позиціях кошторису (№ 11, 16, 23) неправомірно застосовано коефіцієнти до витрат праці та експлуатації машин (Н2=1,15 та Н5=1,15); подвійне врахування витрат: до акту було включено вартість «Доставки матеріалів» на суму 2000,00 грн., хоча ці витрати вже є складовою вартості матеріальних ресурсів.
Згідно з Висновком експерта, загальна сума завищення вартості виконаних робіт, безпідставно пред'явлених до оплати ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », склала 277201,38 грн.
На підставі цього Висновку, Підприємство, керуючись п. 7.3.7 Договору, 26.06.2025 року направило на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » претензію № 06/26-1 з вимогою повернути до бюджету ІНФОРМАЦІЯ_9 суму завданих збитків.
У відповідь на це, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у повному обсязі та добровільно задовольнило зазначену претензію, перерахувавши до бюджету грошові кошти в розмірі 277 201,38 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 35 від 02.07.2025 року.
Таким чином, на момент висунення підозри ОСОБА_8 будь-яка матеріальна шкода інтересам територіальної громади була повністю відсутня завдяки діям самої підозрюваної, яка ініціювала перевірку та вжила заходів для повернення коштів. Відсутність істотної шкоди, яка є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею.
Крім того, 13.07.2025 року з метою стягнення передбачених договором штрафних санкцій, Підприємство подало до ІНФОРМАЦІЯ_10 позовну заяву до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », оскільки останні відмовились їх сплачувати.
Це в свою чергу вказує на те, що моя підзахисна діяла виключно в інтересах підприємства та громади, вживаючи всіх можливих заходів для захисту їхніх майнових прав, а не вчиняла злочин.
Також інкриміноване ОСОБА_8 службове підроблення не витримує критики, оскільки в її діях відсутній як об'єктивний, так і суб'єктивний склад цього злочину.
Сторона обвинувачення свідомо ігнорує ключову умову договору та норми цивільного законодавства. Відповідно до п. 6.2. Договору №2609, саме Виконавець (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ») зобов'язаний надати Замовнику Акт форми КБ-2в, підписаний своєю уповноваженою особою. Твердження у підозрі, що ОСОБА_8 «склала» та «внесла неправдиві відомості» до акту, є відвертою неправдою та маніпуляцією, оскільки вона фізично не могла цього зробити. Вона не є працівником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і не готувала первинну звітну документацію. Її підпис на акті є лише засвідченням факту приймання робіт від імені Замовника, а не їх складання.
Інкриміновані невиконані роботи з «улаштування основи під штукатурку із металевої сітки» є прихованими (п. 3.2.9 ДБН А.3.1-5:2016). Відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України, замовник, який виявив приховані недоліки після прийняття робіт, зобов'язаний лише повідомити про це підрядника. Комісія Підприємства, не маючи технічної можливості перевірити ці роботи, здійснила візуальний огляд, який є «звичайним способом прийняття» (ч. 2 ст. 853 ЦК України). Оскільки зовнішній вигляд робіт відповідав заявленому в акті, комісія обґрунтовано рекомендувала його до підпису.
Відповідальність за достовірність відомостей про приховані роботи несе виключно та сторона, яка їх виконувала і складала первинний документ, - тобто ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Отже, сторона обвинувачення не надала доказів, які б свідчили про обґрунтованість підозри, а наявні у сторони захисту докази прямо її спростовують.
Більш того, про зазначені обставини сторона обвинувачення була повідомлена із наданням копій відповідних документів.
Також стороною захисту наголошено, що фундаментальним принципом, що лежить в основі всієї системи кримінального провадження, є презумпція свободи особи. Цей принцип закріплений у ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ). Свобода є нормою, а будь-яке її обмеження, включно із запобіжними заходами, є винятком, що вимагає найсуворішого обґрунтування.
Цей підхід повністю кореспондується з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), яка є частиною національного законодавства України. ЄКПЛ також проголошує право на свободу та особисту недоторканність і встановлює вичерпний перелік підстав для позбавлення волі. Практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) послідовно наголошує, що будь-яке обмеження свободи має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Обов'язок доведення наявності цих ризиків покладається на сторону обвинувачення. Прокурор у своєму клопотанні посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак ці твердження є голослівними, не підтверджені жодними доказами та спростовуються наступним.
1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).
Сторона обвинувачення обґрунтовує цей ризик виключно тяжкістю можливого покарання. Проте, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»), сама по собі суворість покарання не може бути єдиною підставою для тримання під вартою чи іншого обмеження свободи. Цей ризик має оцінюватися в сукупності з іншими обставинами, що характеризують особу підозрюваного.
Сторона захисту наголошує на обставинах, що повністю нівелюють цей ризик:
- ОСОБА_8 має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , де мешкає тривалий час;
- ОСОБА_8 є єдиною опікункою та виховує малолітню дитину - сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про її міцний зв'язок з місцем проживання та найвищий рівень соціальної відповідальності. Цей факт підтверджується копіями свідоцтва про народження дитини та свідоцтва про смерть батька дитини;
- вона офіційно працевлаштована та виконує обов'язки директора комунального підприємства, що є її єдиним джерелом доходу. Це підтверджується копією розпорядження міського голови від 01.07.2022 № 16-1/7-рк та наказом по підприємству від 05.07.2022 № 73-к;
- ОСОБА_8 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується позитивно;
- протягом усього тривалого досудового розслідування ОСОБА_8 всіляко сприяла встановленню істини у справі;
- у ОСОБА_8 відсутній закордонний паспорт, а остання жодного разу не виїжджала за кордон.
Отже, твердження прокурора про наявність ризику переховування є лише припущенням, не підкріпленим жодними фактичними даними.
Твердження сторони обвинувачення про існування ризику знищення, сховання або спотворення речей чи документів також є необґрунтованим та нелогічним. Усі ключові документи, що стосуються справи (договір № 2609, акти форми КБ-2в та КБ-3, висновки експертиз, службові листи комісії, платіжні інструкції), вже давно вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження, що підтверджується ухвалою слідчого судді від 12.06.2025 про тимчасовий доступ до речей та документів. Підозрювана фізично не може їх знищити чи спотворити. Більше того, саме ОСОБА_8 ініціювала проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка і стала ключовим доказом у справі, що підтверджується копією Висновку експерта № 6-25 від 25.06.2025. Це свідчить про її бажання встановити об'єктивну істину, а не приховати докази.
Крім того прокурор не навів жодного факту, який би свідчив про спроби ОСОБА_8 впливати на свідків. Основними свідками у справі є члени інвентаризаційної комісії підприємства. Їхня позиція чітко зафіксована в офіційному документі - службовому листі (акті) №11/26-1 від 26.11.2024. Змінити ці показання під тиском неможливо. Крім того, саме ОСОБА_8 діє в інтересах підприємства, направивши претензію від 26.06.2025 №06/26-1 та подавши позов до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » про стягнення штрафних санкцій, що виключає будь-яку змову з підрядником.
Більш того, працівники Комунального підприємства не є службовими особами а ні органів місцевого самоврядування, а ні державними службовцями, на них розповсюджується норми виключно КЗпП, та колективний договір, що є на підприємстві. Зазначені обставини також нівелюють твердження обвинувачення про надуманий влив.
Твердження про можливість перешкоджання провадженню іншим чином чи вчинення іншого правопорушення є абсолютно безпідставними. Інкриміновані діяння не є насильницькими та пов'язані з виконанням службових обов'язків. ОСОБА_8 раніше не судима, має бездоганну репутацію. Немає жодних підстав вважати, що вона може вчинити інший злочин.
Окремої уваги заслуговує той факт, що досудове розслідування щодо одних і тих самих правовідносин триває вже значний час. Первинне кримінальне провадження № 12024042230000021 було зареєстровано ще 25.10.2024 року. Лише 24.06.2025 року було зареєстровано нове провадження, яке того ж дня було об'єднане з первинним, що підтверджується постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань.
Протягом усього цього тривалого періоду сторона обвинувачення володіла всіма основними документами, а ОСОБА_8 демонструвала виключно добросовісну процесуальну поведінку. Жодних ризиків, про які зараз заявляє прокурор, за цей час не виникло і не було зафіксовано.
Неспішність сторони обвинувачення у цьому питанні є найкращим доказом того, що досудове розслідування може ефективно здійснюватись і без застосування до ОСОБА_8 будь-яких обмежувальних заходів. Звернення з таким клопотанням на фінальній стадії розслідування виглядає не як захід для запобігання ризикам, а як форма тиску на підозрювану.
Поведінка сторони обвинувачення свідчить не про наявність ризиків з боку підозрюваної, а про однобокість та упередженість самого слідства.
На сьогоднішній день слідчим так і не було проведено допит ОСОБА_8 як підозрюваної, попри її готовність надавати свідчення.
Мали місце випадки направлення повісток про виклик з грубим порушенням норм КПК (зокрема, ст. 135, 137), без наміру вчинення реальних процесуальних дій, що підтверджується копіями повісток та заявою про неможливість прибуття від 19.06.2025.
Стороною захисту подавалося клопотання про проведення допиту ОСОБА_8 (на той момент у статусі свідка), в якому також наголошувалося на процесуальних порушеннях. У задоволенні цього клопотання було безпідставно відмовлено постановою слідчого від 26.06.2025.
11.07.2025 року було подано клопотання про допит ключових свідків - працівників комунального підприємства, які входили до складу інвентаризаційної комісії, та директора підрядної організації, оскільки їхні показання мають вирішальне значення для встановлення істини. Це клопотання було зумовлене тим, що досудове розслідування проводиться неповно, однобоко та з очевидним обвинувальним ухилом.
Такі дії слідства демонструють не намагання підозрюваної перешкоджати провадженню, а, навпаки, її прагнення до всебічного розгляду справи, якому перешкоджає сторона обвинувачення.
Таким чином, на думку захисту, сторона обвинувачення не довела існування жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Відповідно, відсутні будь-які правові підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Відтак сторона захисту вважає, що клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим, недоведеним та таким, що підлягає повній відмові, тому просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у повному обсязі.
На додаток до заперечень на клопотання сторони обвинувачення, сторона захисту надала додаткові пояснення та звернула увагу суду на обставини, що характеризують особу підозрюваної ОСОБА_8 , які мають суттєве значення для правильного вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Так стороною захисту долучені копії документів, які характеризують ОСОБА_8 як високопрофесійного керівника та соціально відповідальну особистість: подяку міського голови м. Дніпра ОСОБА_17 від 24.08.2023 р. за сумлінну плідну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розбудову держави; подяку від командира військової частини НОМЕР_6 від 06.11.2024 р. за допомогу Збройним Силам України та сприяння у зміцненні обороноздатності країни; міжнародну відзнаку «Green heart leader» від ІНФОРМАЦІЯ_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) та ІНФОРМАЦІЯ_13 від 15.06.2023 р. за вагомий персональний внесок у сталий розвиток; дипломи переможця конкурсу «Найкращий об'єкт благоустрою» за 2023 та 2024 роки, якими було нагороджено Комунальне підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під керівництвом ОСОБА_8 .
Ці документи, на думку захисту беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_8 є активним членом громади, її діяльність спрямована на розвиток міста та допомогу армії, що повністю спростовує припущення сторони обвинувачення про наявність у неї наміру перешкоджати правосуддю чи вчиняти інші правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_8 є єдиною матір'ю, яка виховує малолітнього сина, на її утриманні та піклуванні перебувають її батьки-пенсіонери: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .. Це підтверджено копіями їхніх пенсійних посвідчень
Особливо стороною захисту наголошено на тому факті, що ОСОБА_8 є матір'ю-одиначкою, яка самостійно виховує малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини, ОСОБА_20 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дитини та свідоцтва про смерть батька. Ця обставина вказує на винятково високий рівень відповідальності підозрюваної та її міцні соціальні зв'язки, що є одним із ключових факторів, який суд зобов'язаний оцінювати відповідно до ст. 178 КПК України, і який повністю нівелює будь-який ризик переховування від слідства.
Надані документи в сукупності з аргументами, викладеними в основних запереченнях, доводять, що застосування до ОСОБА_8 будь-якого запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням свободи (яким, згідно з практикою ЄСПЛ, є і цілодобовий домашній арешт), а також відсторонення від посади, є невиправданим, непропорційним та надмірним заходом, а аргументи сторони обвинувачення не витримують критики при їх зіставленні з вимогами закону та фактичними обставинами справи, а сам запитуваний запобіжний захід є вочевидь надмірним та неспіврозмірним.
Також у судовому засіданні захисники підозрюваної ОСОБА_8 наголосили на тому, що підпис в Акті форми КБ-2в є лише засвідченням факту приймання робіт від імені Замовника, за результатами роботи інвентаризаційної комісії щодо прийняття об'єкта після поточного ремонту. Рішення комісії приймалось колегіально. Щодо виклику їх підзахисної до слідчого для допиту зазначили, що починаючи з 25.10.2024 року їй не було відомо свого статусу у зазначених прокурором кримінальних провадженнях № 12024042230000021 від 25.10.2024, №12025042230000488 від 24.06.2025, №12025042230000289 від 24.06.2025 та №12025042230000490 від 24.06.2025, та її жодного разу не допитували, а лише 11.07.2025 року вручили підозру у їх присутності. Щодо наданих прокурором корінців повіток про виклик, зазначили, що на жодному з них не має підпису про отримання самої підозрюваної ОСОБА_8 ..
Підозрювана ОСОБА_8 підтримала думку своїх захисників.
Заслухавши учасників судового засідання ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, запереченнями та додатковими поясненнями сторони захисту слідчий суддя приходить до такого висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 178КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, 2) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, 3) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, 5) репутацію підозрюваного, обвинуваченого, за місцем постійного проживання, 6) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, 7) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, 8) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При застосуванні запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до Кримінального Кодексу України ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України передбачена відповідальність за - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб та складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Стороною захисту у запереченнях спростовуються обставини, які надають можливість достовірно встановити факт наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 вказаних кримінальних правопорушень.
Так рішення про приймання робіт не було одноосібним, а ґрунтувалося на висновках уповноваженої комісії, відповідальність підрядника за приховані роботи не врахована слідством, відсутність матеріальної шкоди як обов'язкової ознаки злочину за ч.1 ст. 364 КК України також не врахована, а заподіяна шкода фактично відшкодована, факт можливості несення відповідальності за достовірність відомостей про приховані роботи стороною, яка їх виконувала і складала первинний документ також не прийнято до уваги під час ведення досудового слідства.
Крім того, на думку слідчого судді стороною обвинувачення не доведено факту існування хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Так дійсно ОСОБА_8 має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , де мешкає тривалий час з батьками та малолітнім сином, є єдиною опікункою та виховує малолітню дитину - сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько якого помер, що свідчить про її міцний зв'язок з місцем проживання та найвищий рівень соціальної відповідальності, офіційно працевлаштована та виконує обов'язки директора комунального підприємства, що є її єдиним джерелом доходу, раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується позитивно, про що свідчать численні подяки від різних організацій. Крім того під час досудового слідства ОСОБА_8 виконувала усі передбачені Законом обов'язки підозрюваного, ухилення від слідства не мала мети, всіляко сприяла встановленню істини у справі, що підтверджується наданими письмовими доказами. Також у підозрюваної відсутній закордонний паспорт та остання жодного разу не виїжджала за кордон.
Отже доводи прокурора про наявність ризику переховування є лише припущенням.
Таким чином слідчий суддя вважає, що під час розгляду даного клопотання прокурор не довів наявність усіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Слідчий суддя погоджується із тим, що відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою до провадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Окремо, слід наголосити, що рішення Великої Палати ЄСПЛ (Бузаджи проти Республіки Молдова ) є наріжним каменем у розумінні статусу домашнього арешту. Суд прямо заявив, що домашній арешт, з огляду на його ступінь та інтенсивність, вважається позбавленням волі у значенні статті 5 Конвенції. ЄСПЛ наголосив, що критерії «ступеня» та «інтенсивності» стосуються виключно обмеження свободи пересування, а не відмінностей у комфорті чи внутрішньому режимі різних місць утримання. Таким чином, Суд застосовує ті самі критерії для оцінки позбавлення волі, незалежно від того, де утримується заявник - у слідчому ізоляторі чи вдома.
Це означає, що домашній арешт, як і досудове ув'язнення, вимагає наявності «відповідних і достатніх» підстав для його застосування.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Справа Навальний проти Росії ярко демонструє практичне застосування принципів, викладених у справі Бузаджи. Суд встановив, що перебування ОСОБА_21 під домашнім арештом протягом понад десяти місяців становило позбавлення волі у сенсі статті 5. ЄСПЛ дійшов висновку, що цей захід був застосований незаконно, оскільки національні суди не навели конкретних фактів, які б свідчили про наявність ризиків втечі, тиску на свідків чи продовження злочинної діяльності. Суд визнав, що обмеження були непропорційними та мали на меті припинення громадської діяльності заявника, що свідчило про їхню свавільність.
Пропорційність є наскрізним принципом, який вимагає, щоб будь-яке втручання у право на свободу було виправданим і не надмірним. Це означає необхідність встановлення справедливого балансу між суспільним інтересом, який захищається, та фундаментальним правом особи на свободу.
Відповідно до практики ЄСПЛ, оцінка пропорційності запобіжного заходу, по суті, включає трискладовий тест :
Чи переслідує втручання одну з легітимних цілей, прямо передбачених статтею 5(1)(c)? Такими цілями є запобігання втечі особи, перешкоджанню нею правосуддю або вчиненню нового злочину.
Чи є позбавлення волі (на противагу менш обмежувальному заходу) справді необхідним для досягнення цієї мети? Цей елемент тесту вимагає від національних судів обов'язкового та ретельного розгляду всіх можливих альтернатив.
Чи є суворість та тривалість застосованого заходу співмірними тяжкості інкримінованого злочину та серйозності встановлених ризиків?
Важливо розуміти, що ці три гарантії - законність, відсутність свавілля та пропорційність - не є окремими, ізольованими критеріями. Вони утворюють глибоко взаємопов'язану систему, де недолік в одній сфері неминуче призводить до порушення в іншій.
Отже, підсумовуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, слід дійти висновку, що
Практика ЄСПЛ, зокрема у справах «Бузаджи проти Республіки Молдова», «Навальний проти Росії», «Манчіні проти Італії» та «Корбан проти України», встановлює надзвичайно високі стандарти для обґрунтування будь-якого позбавлення волі, до якого прирівнюється і цілодобовий домашній арешт. Суд послідовно наголошує, що позбавлення волі має бути не лише законним, але й не свавільним та пропорційним. Це означає, що воно має переслідувати легітимну мету, бути абсолютно необхідним для її досягнення, а також співмірним тяжкості інкримінованого правопорушення.
Клопотання прокурора не відповідає жодному з цих критеріїв:
Відсутність «відповідних та достатніх» підстав. Прокурор не надав жодних конкретних доказів, які б свідчили про реальність заявлених ризиків. Посилання на тяжкість покарання, як неодноразово зазначав ЄСПЛ, є недостатнім. Натомість, усі обставини справи свідчать про протилежне: моя підзахисна має міцні соціальні зв'язки, є єдиною опікункою малолітньої дитини, не має судимостей, не переховувалася протягом тривалого досудового розслідування і, більше того, активно сприяла встановленню істини, ініціювавши експертизу та повернення коштів до бюджету. Це повністю нівелює будь-які припущення про можливу втечу, вплив на свідків чи знищення доказів.
Порушення принципу пропорційності та обов'язку розгляду альтернатив. Навіть якби гіпотетичні ризики існували, сторона обвинувачення не виконала свій позитивний обов'язок довести, чому менш обмежувальні заходи (як-от особисте зобов'язання) є недостатніми для їх запобігання. Застосування цілодобового домашнього арешту - заходу, еквівалентного триманню під вартою, - до особи, яка не становить суспільної небезпеки, підозрюється у вчиненні ненасильницького злочину, шкода від якого повністю відсутня завдяки її ж діям, є вочевидь непропорційним втручанням у фундаментальне право на свободу.
Застосування такого суворого заходу за відсутності доведених ризиків при неповноті досудового розслідування, а саме ігнорування клопотань захисту, відмова у допиті підозрюваної ОСОБА_8 до надання їй цього статусу станом на 11.07.2025 року, у зазначеному кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР 24.06.2025 року, може розцінюватися як таке, що має на меті не запобігання ризикам, а здійснення тиску на підозрювану.
Таким чином, клопотання прокурора є формальним, не містить індивідуалізованої оцінки обставин, ігнорує ключові факти, що спростовують підозру, та суперечить фундаментальним принципам статті 5 Конвенції, роз'ясненим у практиці ЄСПЛ.
З огляду на зазначене слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання в даному випадку слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 62 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по матеріалам досудового розслідування № 12025042230000490, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 16.07.2025 о 16 год. 50 хв..
Слідчий суддя: ОСОБА_1