Справа № 214/2676/23
1-кс/214/679/25
15 липня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відвід, заявлений обвинуваченим ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120230467500000006 від 05.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, -
04.07.2025 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, в провадження судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 надійшов відвід обвинуваченого ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120230467500000006 від 05.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України.
Вказаний відвід обвинувачений обґрунтував наступним, в судовому провадженні судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_4 знаходиться кримінальна справа № 214/2676/23 відносно нього (номер в ЄРДР 12023046750000006) за звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, яка призначалась до розгляду 04.07.2025 0 11:30 годині.
Відповідно до ч.1 п.34 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Він в даному кримінальному провадженні є обвинуваченим, та заявляю про те, що відносно нього, суддею Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_4 , неодноразово було скоєно кримінальне правопорушення, передбачене статтею 371 КК України (завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою), а також її явною зацікавленістю результатом розгляду справи і упередженістю, та повідомляю наступне.
3 обвинуваченням він не згоден і на підставі ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України ним почалась підготовка до захисту своїх прав, честі та гідності, що викликало негативне ставлення слідчого, прокурора, захисника адвоката, яка була залучена до участі у кримінальному провадженні слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, та, вочевидь, особи, яка визнана потерпілим по даному кримінальному провадженню. Розгляд справи судом розпочався від 05.06.2023 року та триває і надалі. Починаючі від першого судового засідання він брав участь у кожному засіданні та був присутнім в залі суду.
В подальшому, на судовому засіданні від 22.10.2024 та наступних, ним було прийнято рішення скористатися своїм законним правом, передбаченим статтею 336 КПК України, на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду, про що до суду ним було надіслано відповідне клопотання через систему «Електронний суд». Таке рішення було прийнято через воєнні події в м. Кривому Розі, зокрема і на найближчих околицях приміщення суду, а також серйозні проблеми із здоров'ям (перелом плеча) та необхідність у лікуванні
Згідно до статті 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі введення воєнного стану або під час карантину, встановленого КМУ.
Перед початком судового засідання він телефонував до секретаря та повідомляв про те, що буде приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, власні технічні засоби налаштовані, та він очікував запрошення на підключення. У відповідь він чув відмову від судді ОСОБА_4 , яку вона пояснювала тим, що просто не хоче підключати його до відеоконференції, що в зазі суду нібито відсутні технічні засоби для відеоконференції, а вона не хоче переходити до іншої зали суду, де є такі технічні засоби і взагалі робити щось для того, щоб надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, а він зобов'язаний фізично з'явитись до приміщення суду. Натомість від неї звучали погрози про те, що якщо він не з'явлюсь до зали суду на наступному засіданні, то йому буде обрано запобіжний захід. Ці відмови та погрози телефоном відбувалися на засіданнях 22.10.2024 та 25.11.2024 року.
В протоколі судового засідання від 25.11.2024 року було постановлено ухвалу про відмову мені в участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ, а також постановлено ухвалу про примусовий привід його на наступне засідання, яке відбулося 16.12.2024 року.
В подальшому на кожне наступне судове засідання, які відбулися 13.01.2025, 20.02.2025, 19.03.2025, 29.04.2025, 02.05.2025, 04.06.2025, він надсилав обґрунтоване клопотання з прохання допустити його до розгляду справи у судовому засіданні в режимі ВКЗ, а також надсилав заяви про неможливість фізично з'явитися до приміщення суду у зв'язку із розладом здоров'я та потребою в лікуванні, що підтверджував медичними довідками, рентгеном, МРТ, тощо. Натомість суддя ОСОБА_4 ігнорувала його клопотання та заяви, до участі у судовому засіданні не допускала, та кожного разу виносила ухвалу про примусовий привід його на наступне засідання.
Під час судового засідання, яке відбулось 29.04.2025 року його вперше було допущено до участі в ньому в режимі ВКЗ, де суддя ОСОБА_4 наголошувала на тому, що він зобов'язаний приймати участь у судових засіданнях фізично у залі суду, що його не будуть допускати до ВКЗ, а також ставила питання з приводу того, чому він не відкриває двері працівникам поліції, на яких покладено обов'язок здійснити щодо нього примусовий привід.
02.05.2025 року він зайшов до системи «Електронний суд» в очікувані запрошення на підключення мене до судового засідання в режимі ВКЗ. Його підключили, але скоріш за все, це зробили випадково, оскільки його не було чути, а він натомість бачив та чув розмову судді, прокурора і захисника у підготовчому процесі, до оголошення суддею відкриття судового засідання.
Захисник ОСОБА_5 : «Не знаю що з цим усім робити, оскільки за даною статтею ми не зможемо здійснити щодо нього запобіжний захід. Максимум домашній арешт, і то не цілодобовий. Дуже погано, що на нього не має відкритих інших кримінальних проваджень».
Суддя ОСОБА_4 : «Він вже там стільки всього понаписував. Треба придумати як йому відмовити в участі в судових засіданнях в режимі ВКЗ».
Прокурор ОСОБА_6 : «До наступного судового засідання я зроблю жорстке розпорядження про примусовий привід та докладу максимум зусиль, щоб він здійснився».
Далі суддя оголосила судове засідання відкритим, та повідомила що він (обвинувачений) не з'явився на засідання. Оскільки його ніхто не чув, він натиснув клавішу «запит на виступ на трибуні», після чого його одразу було відключено від відеоконференції, а всі його наступні багаторазові запити на підключення до ВКЗ були скасовані.
У протоколі судового засідання від 02.05.2025 року було вказано, що він не приймав участі у судовому засіданні, було постановлено ухвалу про відмову йому в участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ, а також постановлено ухвалу про примусовий привід його на наступне засідання, яке відбулося 04.06.2025 року.
04.06.2025 року відбулося судове засідання, на яке щодо нього було здійснено примусовий привід працівниками поліції та доставлено до приміщення суду.
Всі ці дії з боку судді Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг ОСОБА_4 , описані вище в цій заяві, грубо порушують КПК України, та мають явні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 371 КК України (завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою), а також не залишають жодних сумнівів, щодо зацікавленості результатом розгляду справи і упередженого ставлення.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав заявлений відвід, просив його задовольнити.
Дослідивши заяву, вислухавши обвинуваченого суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 , за таких обставин.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
При цьому, законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Так, відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, ніж визначені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.75 КПК України, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
В свою чергу, згідно з ч.1 ст.321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Отже, враховуючи визначені Законом повноваження головуючого судді у судовому засіданні, у заяві обвинуваченим ОСОБА_3 , окрім власної позиції про наявність у цій справі підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_4 , з приводу його дій, як головуючого в судовому засіданні, не надано доказів, що такі сумніви є об'єктивно обґрунтованими і свідчать про наявність підстав для відводу судді.
Отже, на переконання суду, подана заява фактично зводиться до незгоди обвинуваченого з діями судді ОСОБА_4 , під час розгляду справи, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону України, не є підставою для її відводу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відводу судді ОСОБА_4 від здійснення судового розгляду кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120230467500000006 від 05.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81, 371, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні відводу, заявленого обвинуваченим ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120230467500000006 від 05.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно і окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст складений та підпісаний 17 липня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1