Справа № 202/3840/25
Провадження № 2/202/2974/2025
(з а о ч н е)
16 липня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,
У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на квартиру.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24 січня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 233, йому, ОСОБА_1 , належить на праві власності квартира загальною площею 29,80 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ним 01.02.2002 року у КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», про що здійснено реєстраційний запис № 5040 у реєстровій книзі № 33.
У зв'язку з тим, що право власності на квартиру було набуто до 01.01.2013 року, то таке право не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З метою реєстрації свого права власності та подальшого отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно 11 лютого 2025 року він звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області з заявою про реєстрацію прав власності на квартиру.
Але державним реєстратором 14 лютого 2025 року було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.
Позивач звертає увагу, що до 01 січня 2013 року державну реєстрацію на об'єкти нерухомого майна, що розташовані у місті Авдіївка Донецької області, здійснювали КП БТІ м. Донецька та КП БТІ Ясинуватської міської ради. До квітня 2014 року архівні справи на паперових носіях щодо об'єктів нерухомого майна, розташованих у місті Авдіївка, зберігалися у БТІ в місті Ясинувата Донецької області. Через це неможливо отримати інформацію про зареєстровані до 01.01.2013 права на об'єкти нерухомого майна, розташовані в місті Авдіївка Донецької області.
За цих підстав позивач просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 29,80 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішенням Вищої ради правосуддя територіальну підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області з 1 липня 2024 року змінено та передано до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26 червня 2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Сторони в судове засідання, призначене на 10 липня 2025 року, не з'явилися.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, тому справу розглянуто в його відсутність на підставі наявних даних та доказів у відсутності відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).
Суд, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:
Судом установлено, що згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого 24 січня 2002 року приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 233, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з реєстраційним написом право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру було зареєстровано Бюро технічної інвентаризації м. Донецька в реєстровій книзі № 33 за № 5040 від 01.02.2002 р.
Згідно з копією технічного паспорта від 08.01.2002 площа квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить загальна 29,8 кв.м., житлова 14,7 кв.м.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 77252704 від 14 лютого 2025 року позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно через неможливість встановити набуття, зміну або припинення речових прав.
Розглядаючи заявлені позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на квартиру, суд виходить із того, що відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В частині 1 статті 4 ЦПК України також визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає доведеним факт належності позивачу на праві власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це підтверджується копією договору купівлі-продажу, копією реєстраційного напису, зробленого Бюро технічної інвентаризації.
Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, яка представляє Авдіївську територіальну громаду, право власності позивач на вищевказане майно не заперечувала, будь-яких заперечень проти позову не надала.
Відомостей про наявність прав на спірне майно в інших осіб, крім позивача, немає.
Згідно з матеріалами справи позивач зареєстрований за цією адресою.
Отже, підстави не довіряти твердженням позивача про належність йому вищевказаного нерухомого майна відсутні.
Суд звертає увагу, що загальновідомим і таким, що не підлягає доказуванню, є факт окупації російською федерацією частини Донецької області, в тому числі м. Донецька та м. Ясинувата, де зберігалися документи, які підтверджують реєстрацію в установленому до 01.01.2013 року порядку права власності на нерухоме майно, розташоване в м. Авдіївка Донецької області.
Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено право власності позивача на нерухоме майно, але позивач позбавлений можливості реалізовувати свої правомочності власника майна через відсутність відповідних відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість їх отримання у відповідному бюро технічної інвентаризації через окупацію частини Донецької області, де зберігалися реєстраційні документи, що підтверджують право власності на таке майно, суд вважає можливим позов задовольнити та визнати за позивачем право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м.
Керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 16 липня 2025 року.
Суддя Наталія Марченко