Справа № 201/8784/25
Провадження № 1-кс/201/3244/2025
16 липня 2025 року м.Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 подана в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою поданою адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , 18.06.2025 року до Дніпропетровської обласної прокуратури, отриману прокуратурою згідно трекінгу Укрпошти (0420300599922) 23.06.2025 року.
Заявник просив слідчого суддю зобов?язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_5 та невідомою особою жіночої статі, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 України; зобов?язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури надати йому, як представнику заявника (потерпілого), витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо зазначеного вище кримінального правопорушення; зобов?язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури вручити заявнику (потерпілому) пам?ятку про процесуальні права та обов?язки потерпілого у кримінальному провадженні.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що її предметом є бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури у не розгляді заяви від 14.06.2025.
Обставини справи полягають у тому, що 18 червня 2025 року ним на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_5 та невідомої особи жіночої статі, які вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України.
Однак, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, на день подання скарги уповноваженими особами Дніпропетровської обласної прокуратури відомості до ЄРДР за його заявою не внесені, про прийняте рішення його не повідомлено.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надав клопотання у якому просить розглянути скаргу без його участі.
Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 18 червня 2025 року адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_5 та невідомої особи жіночої статі, які вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, яка була отримана Дніпропетровською обласною прокуратурою згідно трекінгу Укрпошти (0420300599922) 23.06.2025 року.
На момент судового розгляду Дніпропетровською обласною прокуратурою не було надано слідчому судді доказів виконання обов'язку, встановленого ч. 1 ст.214 КПК України та внесення відомостей за вказаною вище заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений строк.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 порушує її права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин посадовою особою Дніпропетровської обласної прокуратури не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в її заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання посадової особи Дніпропетровської обласної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги скаржника стосовно надання йому пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, за наявності відповідних підстав особа може оскаржити рішення про відмову у визнанні її потерпілою.
Крім того, розгляд слідчим суддею скарг про зобов'язання слідчого вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого чинний КПК не передбачає.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляться ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 , від 14.06.2025.
Надати (як представнику заявника) адвокату ОСОБА_3 копію відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у встановлений Законом термін.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1