16 липня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 2-4519/11
Провадження № 22-ц/821/1064/25
Категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Глущенко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа № 2-4519/11 таким, що не підлягає виконанню, у складі головуючого судді Казидуб О. Г., -
У грудні 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про визнання виконавчого листа у цивільній справі № 2-4519/11, провадження № 2/2314/441/2012, оформленого 13 червня 2013 року та виданого 14 червня 2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення зі ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Обереги» борг у сумі 267330,34 грн та сплачених позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120,00 грн, а всього 267450,34 грн таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначала, що 16.03.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 2-4519/2011 було постановлено заочне рішення про стягнення зі ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Обереги» борг у сумі 267330,34 грн та сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120,00 грн, а всього 267450,34 грн. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 2673,30 грн.
Вказувала, що вперше виконавчий лист у справі № 2-4519/2011 судом було оформлено 05.07.2012. Стягувач зазначений виконавчий лист отримав 16.08.2012.
У вказаному виконавчому листі зазначено - дата набрання судовим рішенням чинності - 01.06.2012, строк пред'явлення виконавчого листа - до 03.06.2013.
Зазначала, що виданий виконавчий лист від 05.07.2012 у справі № 2-4519/2011 стягувачем до виконання не пред'являвся.
19.12.2012 стягувач звернувся із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі № 2-4519/2011 від 05.07.2012, а саме: змінити ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_2 з 2120503902 на НОМЕР_1 .
Придніпровським районним судом м. Черкаси до Державної податкової інспекції м. Черкаси була направлена вимога від 16.01.2013 № 460/13-Вих. про повернення виконавчого листа у справі № 2-4519/2011, для виправлення описки.
Проте матеріали цивільної справи № 2-4519/2011 не містять відомостей про повернення виконавчого листа у даній справі Державною податковою інспекцією м. Черкаси, на вимогу суду.
Вдруге виконавчий лист за № 2-4519/2011 стягувачем був отриманий 14.06.2013 зі строком для його пред'явлення - до 03 червня 2013 року.
Зазначала, що після набрання чинності заочним рішенням та отримання стягувачем 16.08.2012 виконавчого листа від 05.07.2012 двічі: 14 червня 2013 року та 25 липня 2013 року представником стягувача було отримано ще два виконавчі листи за № 2-4519/2011, але у справі № 711/5441/13-ц, однак за одним і тим же заочним рішенням - від 16 березня 2012 року.
На думку представника заявника, суд, не отримавши повернення виконавчого документу від 05.07.2012 від Державної податкової служби м. Черкаси, у 2013 році видав ще два виконавчі листи у справі, що заборонено законом.
18.06.2013 стягувач подав заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа № 2-4519/2011.
16.07.2013 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/5441/13-ц було поновлено пропущений строк пред'явлення виконавчого листа від 05.07.2012 до виконання по цивільній справі № 2-4519/2011.
У період до 26.09.2013 стягувач пред'явив до виконання виконавчий лист за № 2-4519/2011, отриманий у справі № 711/5441/13-ц, яка була заведена як окремий вид справ з унікальним номером, однак в порушення вимог закону, оскільки не є такою справою, а є окремим видом провадження № 6/711/256/13, оскільки питання, яке у ній вирішувалось - це процесуальне питання в порядку виконання рішення: виконання зазначеного заочного рішення у справі № 2-4519/2011, а окремої ухвали суду про відкриття провадження у справі № 711/5441/13-ц чи то про прийняття судом до свого провадження, судом не виносилось і сторонам не надсилалась, що підтверджується матеріалами зазначених обидвох судових справ.
26.09.2013 виконавчий лист № 2-4519/2011 від 13.06.2013 був повернутий виконавчим органом влади на підставі п. 3 (з виправленням підстав: з п. 5 на п. 3 ст. 47) ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», що підтверджено відміткою виконавчого органу на звороті виконавчого листа (з виправленнями) та постановою державного виконавця від 26.09.2013 ВП 39203040.
29.09.2014 стягувач (вдруге) пред'явив, а виконавчий орган влади прийняв виконавчий лист № 2-4519/2011 до виконання, однак, з триденним пропуском строку для його пред'явлення та було відкрито виконавче провадження 44894776 (виконавчий лист було повернуто 26.09.2013, а 29.09.2014 відкрито виконавче провадження).
Таким чином, строк для пред'явлення зазначеного виконавчого листа до виконання сплив ще 27.09.2014, тобто до набрання чинності ЗУ «Про виконавче проведення» у редакції від 02.06.2016.
10.03.2015 виконавчий лист № 2-4519/2011 було повернуто стягувачу з невідомих підстав, оскільки у виконавчому листі від 13.06.2013 незаконно зроблені виправлення: коректором було закрито/замазано норми ЗУ «Про виконавче провадження», якими керувався державний виконавець, повертаючи виконавчий документ.
Однак, у постанові державного виконавця від 10.03.2015 про повернення виконавчого документу стягувачеві у ВП 44894776 зазначені підстави для повернення виконавчого листа п. 5 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження».
01.03.2016 державний виконавець приймає виконавчий лист № 2-519/2011 від 13.06.2013 (поданий 29.09.2014 з пропуском строку для його пред'явлення та з виправленнями) та відкриває нове виконавче провадження № 50337482.
31.10.2019 державний виконавець повертає виконавчий лист № 2-4519/2011 від 13.06.2013 стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
10.11.2022 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 70306635 за виконавчим листом за № 2-4519/2011 від 13.06.2013.
Вказувала, що у заяві стягувача від 24.10.2022 вказані реквізити Кредитної спілки є недійсними, оскільки за вказаною адресою господарська діяльність КС «Обереги» не здійснюється - така юридична особа не перебуває за вказаною адресою.
Крім того, заява КС «Обереги» не містить печатки юридичної особи та банківських рахунків для перерахування коштів стягувачу.
Станом на 09.12.2024 у провадженні Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні перебуває виконавчий лист № 2-4519/2011 від 13.06.2013 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення із ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» заборгованості.
Зазначає, що у виконавчому листі № 2-4519/2011 від 13.06.2013 зазначено, що заочне рішення набрало законної сили 01.06.2012, однак, заочне рішення від 16.03.2012 вступило в силу 27.04.2012.
Виконавчі листи у справі № 2-4519/2011 видані після строку для їх пред'явлення (01.06.2013) є недійсними, оскільки видавались судом три рази: без поновлення строку для їх пред'явлення; без повернення на вимогу суду виконавчого листа Державною податковою службою м. Черкаси; один з них виданий у іншій справі № 711/5441/13-ц, однак за № 2-4519/2011; один з них - від 13.06.2013 пред'являвся стягувачем 29.09.2014 з пропуском строку для його пред'явлення; ні у виконавчому провадженні, ні у інтернет-ресурсі відомостей про існування та здійснення господарської діяльності стягувача КС «Обереги» не існує.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.04.2025 заяву про визнання виконавчого листа № 2-4519/11 таким, що не підлягає виконанню залишено без задоволення.
Суд зауважив, що строки пред'явлення виконавчого листа № 2-4519/2011 (2/2314/441/2012) виданого 13.06.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн дотримані, незважаючи, що у виконавчому документі зазначено такий строк лише 1 рік згідно положень законодавства, що діяли на час його видачі (13.06.2013), однак у зв'язку з неодноразовим поверненням цього виконавчого листа стягувачу та прийняття ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, згідно якого строк пред'явлення на час його звернення до виконання після повернення становив три роки, враховуючи введення та продовження дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022, державним виконавцем вчинено всі дії відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та у межах визначених ним строків.
На думку суду, строк пред'явлення до виконання після останнього повернення виконавчого листа (31.10.2019) мав закінчитися 31.10. 2022, тобто стягувач звернувся до органів державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження 24.10.2022 у межах строку пред'явлення виконавчого листа № 2-4519/2011 до виконання.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для визнання виконавчого документу у справі № 2-4519/2011, оформленого 13.06.2013 та виданого 14.06.2013, таким, що не підлягає до виконання, про що доводить заявник, при судовому розгляді встановлено не було.
Не погоджуючись з ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.04.2025, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, неправомірною та необґрунтованою, просить скасувати та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист у справі № 2-4519/11, оформлений 13.06.2013 та виданий 14.06.2013.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції не було зазначено про факт щодо прийняття 29.09.2014 виконавчим органом виконавчого листа в порушення вимог закону, тобто з пропуском строку для його пред'явлення, оскільки у матеріалах справи наявний факт повернення 26.09.2013, а строк пред'явлення до виконання становив один рік.
Суд першої інстанції не з'ясував та не застосував закон, який регулює порядок та спосіб пред'явлення виконавчих листів із застереженням: «Для одноразового виконання Ф.3».
Однак виконавчий документ від 13.06.2013, який перебуває на виконанні, був виданий вдруге 14.06.2013 зі строком для його пред'явлення - до 03.06.2013.
Зазначає, що стягувач не ставив перед судом питання пропуску строку у 2022 році для пред'явлення виконавчого листа.
Стягувач пропустив строк для пред'явлення вказаного виконавчого листа ще у 2014 році та не звертався до суду з відповідною заявою про поновлення такого строку.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
16.07.2025 від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд»до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі скаржника та його представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.03.2012 у справі № 2-4519/2011 стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» борг в сумі 267330,34 грн та сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн, а всього 267450,34 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2673,30 грн.
Відповідно до клопотання КС «Обереги» від 10.08.2012 № 34 Голова правління Кредитної спілки отримала виконавчий лист у справі 16.08.2012 (а.с. 39 т. 1).
19.12.2012 від КС «Обереги» до суду надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому листі, в якій Спілка просила внести виправлення до виконавчого листа, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 05.07.2012 у справі 2-4519/2011, а саме змінити ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_2 (а.с. 40 т. 1).
14.01.2013 КС «Обереги» надало до суду оригінал виконавчого листа, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 05.07.2012 у справі № 2-4519/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» заборгованості в сумі 267450,34 грн. Оригінал даного виконавчого листа знаходиться в матеріалах справи (а.с. 46 т. 1).
03.06.2013 представник КС «Обереги» за довіреністю Миронова Т. С. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою, в якій просила видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» борг в сумі 267450,34 грн. Виконавчий лист отриманий представником КС «Обереги» 14.06.2013 (а.с. 50 т. 1).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2013 поновлено пропущений строк пред'явлення виконавчого документу - виконавчого листа від 05.07.2012 до виконання по цивільній справі № 2-4519/2011р., провадження № 2/2314/441/2012 за позовом КС «Обереги» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредитної лінії(а.с. 63 т. 1).
26.09.2013 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/2314/441/2012 виданого 13.06.2013, виконавчий лист № 2/2314/441/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн повернуто стягувачу (а.с. 155 т. 1).
29.09.2014 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 виданого 13.06.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн (а.с. 156 т. 1).
Постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 10.03.2015 виконавчий лист № 2-4519/2011 було повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з неможливістю з'ясування місця проживання боржника (а.с. 156 т. 1).
01.03.2016 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 виданого 13.06.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн (а.с. 157 т. 1).
Також, встановлено, що 31.10.2019 постановою Старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернуто виконавчий лист № 2-4519/2011 виданий 13.06.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 226 т. 1).
За заявою стягувача КС «Обереги» від 24.10.2022 вих. № 3 про відкриття виконавчого провадження, постановою Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.11.2022 відкрито виконавче провадження № 70306635 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 від 13.06.2013, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу у сумі 267450,34 грн (а.с. 228 т. 1).
Вказане виконавче провадження Придніпровським відділом ДВС у місті Черкаси ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), у зв'язку з реорганізацією, 30.04.2023 було передано до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2016 ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 16.03.2012 у справі № 2-4519/2011.
18.01.2017 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси заяву представника відповідача за довіреністю Тертичної Л. Л. про перегляд заочного рішення у даній справі залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13.03.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє за довіреністю ОСОБА_2 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.03.2012 вирішено вважати неподаною та повернуто скаржнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові. Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
У зазначеній категорії справ саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, від 31.10.2024 року у справі №824/2/22.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк пред'явлення до виконання після останнього повернення виконавчого листа (31.10.2019) мав закінчитися 31.10.2022, тобто стягувач звернувся до органів ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження 24.10.2022 у межах строку пред'явлення виконавчого листа № 2-4519/2011 до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листа № 2-4519/2011 були врегульовані ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606-XIV).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Разом із тим, ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016 (далі по тексту - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 606-XIVу разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закон № 606-XIV).
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 3 ст. 23 Закону № 606-XIV).
Аналогічні приписи містяться у ч. 4, 5 ст. 12 Закону№ 1404-VIII.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Згідно з п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Це свідчить про те, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Відповідно до п. 7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Як вбачається із матеріалів справи КС «Обереги» 16.08.2012 отримала виконавчий лист у справі № 2-4519/2011 виданий 05.07.2012 на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.03.2012. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 03.06.2013.
19.12.2012 від КС «Обереги» до суду надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому Придніпровським районним судом м. Черкаси 05.07.2012 у справі 2-4519/2011.
14.06.2013 представником КС «Обереги» отримано виконавчий лист у справі № 2-4519/11.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2013 поновлено пропущений строк пред'явлення виконавчого листа від 05.07.2012 до виконання у справі № 2-4519/2011. Дана ухвала набрала законної сили.
26.09.2013 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/2314/441/2012 виданого 13.06.2013, виконавчий лист № 2/2314/441/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн повернуто стягувачу.
29.09.2014 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 виданого 13.06.2013.
Постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 10.03.2015 виконавчий лист № 2-4519/2011 було повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з неможливістю з'ясування місця проживання боржника.
01.03.2016 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 виданого 13.06.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн (а.с. 157 т. 1).
31.10.2019 постановою Старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернуто виконавчий лист № 2-4519/2011 виданий 13.06.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу в сумі 267450,34 грн, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Постановою Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.11.2022 відкрито виконавче провадження № 70306635 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 від 13.06.2013, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу у сумі 267450,34 грн.
Пунктом 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та триває дотепер.
У п. 47 та п. 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) викладено такі висновки: «Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, що станом на час відкриття державним виконавцем виконавчого провадження № 70306635 від 10.11.2022 в Україні діяв воєнний стан. Що свідчить про те, що у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків
Колегія суддів зауважує, що при відкритті виконавчого провадження 29.09.2014 з виконання виконавчого листа № 2-4519/2011, виданого 13.06.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» боргу у сумі 267450,34 грн, органами ДВС не було встановлено пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Доказів повернення органом ДВС стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа № 2-4519/2011 на підставі ч. 1 ст. 24 Закону № 606-XIV матеріали справи не містять.
При наявності чинної постанови держаного виконавця про відкриття виконавчого провадження 10.11.2022 з виконання виконавчого листа № 2-4519/2011, виданого 13.06.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» борг в сумі 267450,34 грн, ВП № 70306635, посилання скаржника на те, що пропущено строк пред'явлення даного виконавчого листа до виконання не заслуговує на увагу, оскільки вказана постанова не є предметом розгляду заяви ОСОБА_1 , а скаржником не надано доказів того, що постанова державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2022 скасована.
Разом з тим, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що у нього відсутня заборгованість перед КС «Обереги» у зв'язку із добровільним виконанням заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.03.2012.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі наявності відкритого виконавчого провадження на виконання рішення суду має значення факт виконання рішення суду у процедурі виконавчого провадження і згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами закінчення виконавчого провадження можуть бути як визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (п. 5 Закону) за умови наявності визначених Законом підстав, так і визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення (п. 1), затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання судового рішення (п. 2) повне виконання виконавчого документа (п. 7 ). Крім того, стягувачу належить право на подання письмової заяви про повернення виконавчого документа (п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Доводи представника заявника, виходячи зі змісту заяви та апеляційної скарги, зводиться до того, що оскільки, на її думку, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився, є підстави для визнання указаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 (справа № 593/841/14) дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Встановлення обставин дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає з'ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід залишити без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Текст постанови складено 16 липня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков