Номер провадження 22-ц/821/977/25 Справа № 692/63/25 Категорія: 312000000 Головуючий по 1 інстанції Чепурний О.П. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
15 липня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Возний Микола Вікторович;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд»;
представник відповідача - Коструба Наталія Миколаївна
особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів, неустойки та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Лунар Трейд» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів, неустойки та відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд:
розірвати укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лунар Трейд» договір купівлі-продажу дровоколу марки Kraft&Dele KD5207 від 04 листопада 2024 року;
стягнути з ТОВ «Лунар Трейд» на користь ОСОБА_1 вартість товару в розмірі 12 948 грн., неустойку за затримку повернення грошових коштів в сумі 4 531 грн. 80 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та витрати на правничу допомогу 5 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 листопада 2024 року позивач придбав у ТОВ «Лунар Трейд» через мережу Інтернет дровокол марки Kraft&Dele KD5207 вартістю 12 948 грн. Товар отримано ОСОБА_1 від продавця-відправника через Нову Пошту 07 листопада 2024 року.
Факт придбання дровоколу підтверджується товарною накладною № tm 119440 від 04 листопада 2024 року та фіскальним чеком про сплату коштів за товар у відділенні поштового зв'язку.
Покупцю придбаний пристрій не підійшов, оскільки він був у неробочому стані та не відповідав технічним характеристикам, у зв'язку з чим товар було повернуто відповідачу також через Нову Пошту, що підтверджується квитанцією про відправлення від 14 листопада 2024 року.
На момент звернення до суду з позовом грошові кошти за товар повернуті позивачу не були.
З метою врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією про повернення сплачених за товар коштів, однак відповідач надав письмову відповідь, що кошти повертати не збирається, а також повідомив, що товар зберігається на складі ТОВ «Лунар Трейд» і позивач може замовити його доставку.
Позивач вважає, що такими діями відповідача йому завдано моральної шкоди, розмір якої він оцінив в сумі 10 000 грн.
Оскільки права позивача були порушені, тому він звернувся з відповідним позовом до суду за їх захистом.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Лунар Трейд» на користь ОСОБА_1 кошти за повернутий товар дровокол марки Kraft&Dele KD5207 в сумі 12 948 грн. та неустойку в сумі 4 531,80 грн., а всього 17 479,80 грн.
Стягнуто з ТОВ «Лунар Трейд» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3 180 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Лунар Трейд» на користь держави судовий збір в сумі 770,30 грн.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог обґрунтовано тим, що у відповідності до ст.ст. 9, 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 мав право обміняти товар в тому числі і з причин того, що якість товару не влаштовує споживача. Оскільки продавцем не було запропоновано варіанти обміну товару, останній повинен був повернути за нього кошти. Так як кошти повернуті не були, вони підлягають стягненню в судовому порядку. Крім того, оскільки продавець не повернув гроші за товар у встановлений законом строк відповідно до ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 має право на неустойку у розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення коштів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору, суд дійшов висновку, що позивач реалізував своє право на розірвання договору шляхом повернення товару, а тому така вимога в судовому порядку не підлягає задоволенню. Також, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки позивач не довів факт її спричинення діями відповідача.
В апеляційній скарзі ТОВ «Лунар Трейд» просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що він отримав несправний товар, натомість відповідачем доведено, що прилад був справний, а його некоректна робота була наслідком неправильної експлуатації. Також вказано, що право покупця на повернення товару не є абсолютним і встановлює певні умови, за яких товар може бути обміняно. Для цього потрібно, щоб товар не був у використанні, однак дровокол використовувався покупцем і крім того, позивач не звертався до продавця з вимогою про обмін товару належної якості. Суд не надав належної оцінки тій обставині, що позивачем не було доведено, що товар не відповідає технічним характеристикам та є неякісним, тому безпідставно стягнув за нього кошти та розмір неустойки, а також витрати на правничу допомогу.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 - адвоката Возного М.В. вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування рішення суду. Вказано, що відповідач фактично визнав обставину, що дровокол є несправним, оскільки надавав позивачу додаткові консультації з вказівками, які саме дії потрібно зробити для налагодження роботи дровокола. Оскільки ОСОБА_1 дровокол самостійно налагодити не зміг, тому повернув товар відповідачу, який повинен був повернути покупцю кошти. Оскільки кошти повернуто не було, тому суд обґрунтовано захистив порушене право позивача шляхом часткового задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач придбав у відповідача дровокол Kraft?Dele KD5207, який отримав Новою Поштою 07 листопада 2024 року та сплатив за нього 12 948 грн.
Дані обставини підтверджені товарною накладною № tm119440 від 04 листопада 2024 року де вказано назву товару «дровокол Kraft?Dele KD5207» кількість «1», ціна «12 948» з приміткою «Важливо! Перевіряйте комплектацію та зовнішній вигляд під час отримання! Покупець самостійно несе відповідальність за зовнішній вигляд комплектації товару після його отримання від продавця чи кур'єра.», фіскальним чеком по замовленню №tm119440 ТОВ «Лунар Трейд» склад Волинська область Луцький район м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 14, нежитлове приміщення 1 поверх, вказано товар «дровокол Kraft?Dele KD5207», сума післяплати 12 948 грн. Чек датується 04 листопада 2024 року.
14 листопада 2024 року позивачем було заповнено заяву на повернення товару «дровокол Kraft?Dele KD5207», код причини повернення «5. Інша причина не влаштовує якість товару, не працює, додано відео менеджеру». Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» позивач просив розірвати з ним договір купівлі продажу та прийняти до повернення товар, а грошові кошти в сумі 12 948 грн. повернути, та вказав розрахунковий рахунок.
02 грудня 2024 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, в якій просив перерахувати кошти за повернутий товар на рахунок покупця.
11 грудня 2024 року за вих. № 65, представник відповідача направив позивачу відповідь на претензію від 02 грудня 2024 року, в якій вказав, що вважають її необґрунтованою та такою, що не відповідає положенням чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки товар є належної якості в розумінні законодавства, і може бути повернутий виключно у випадках передбачених ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів». Проте при отриманні товару від позивача, було встановлено сліди його використання, а тому він обміну та поверненню не підлягає.
Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно ч.ч. 1,3 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Пунктом 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Статтею 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк неоголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Вищевказаним законом конкретизовані відносини по окремих видів договорах.
Статтею 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено права споживача у разі укладення договору на відстані. Враховуючи, що товар було куплено за допомогою мережі інтернет з доставкою товару засобами поштового зв'язку та здійснено оплату шляхом перерахування коштів на рахунок, відносини сторін врегульовуються і даною нормою.
Частиною 4 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.
Згідно ч. 7 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» до договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п'ятою-дев'ятою статті 12 цього Закону.
Відповідно ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
Згідно даних, засвідчених в акті технічного огляду інструмента від 05 грудня 2024 року, здійсненого сервісним центром інтеренет-магазину «MOTODLOK BIZ» за скаргою ОСОБА_1 виявлено наявність повітря в гідравлічній системі через неправильну експлуатацію пристрою та недотримання рекомендацій інструкції користувача.
З урахуванням відомостей, зазначених у вищевказаному акті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами ту обставину, що він отримав несправний товар, а відтак підлягають застосуванню норми закону, які регулюють відносини між сторонами у тих випадках, коли товар є справним.
Оскільки ОСОБА_1 , як споживач (покупець) мав право обміняти товар в тому числі і з причин того, що його не влаштовує якість товару, про що ним було зазначено в заяві про повернення товару від 14 листопада 2024 року, тому висновок суду про задоволення вимог про стягнення коштів за повернутий товар є обґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідачем було запропоновано позивачу варіанти для обміну товару. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Лунар Трейд» про неможливість обміну товару з причин його експлуатації ОСОБА_1 відхиляються колегією суддів, оскільки не доведені належними та допустимими доказами. Матеріали справи не містять доказів, що відбулася зміна товару (пошкодження краски) саме після повернення його покупцем, оскільки скаржник не надав суду доказів фіксації стану повернутого покупцем товару з фіксацією часу та місця його отримання поштою, розпаковкою, огляду стану та фіксації встановлених ознак його експлуатації.
Що стосується висновку суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення неустойки.
Частиною 4 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.
Відповідно ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право на неустойку в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожен день затримки повернення коштів.
Позивач повернув товар 14 листопада 2024 року і тим самим реалізував своє право на розірвання договору. Оскільки відповідач у встановлений законом строк гроші не повернув, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача виникло право на стягнення з відповідача неустойки за заявлений ним період та у заявленому ним розмірі.
Оскільки позивачем не було доведено факту недоліків продукції, що спричинені діями відповідача, тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди також є обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування в цій частині колегія суддів не вбачає.
Від представника позивача адвоката - Возного М.В. до апеляційного суду надійшла заява про стягнення витрат на послуги адвоката в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. До заяви додано Додаткову угоду № 1 від 03 травня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 11 липня 2024 року та квитанцію до прибуткового касового ордера про сплату ОСОБА_1 8 000 грн. на користь адвоката Возного М.В. за надану правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів вважає розмір витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем на стадії апеляційного розгляду справи є завищеним.
На стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, а всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відтак, підстав для висновку про складнощі у написанні адвокатом відзиву на апеляційну скаргу немає, тому, враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 грн., що за встановлених обставин буде відповідати принципу співмірності розміру судових витрат із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на стадії апеляційного розгляду справи (подання відзиву на апеляційну скаргу), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної справи та результатів її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» залишити без задоволення.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 17 липня 2025 року.
Судді