Справа № 532/82/25 Номер провадження 22-ц/814/2834/25Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
16 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 року (час ухвалення судового рішення з 10:50:33 до 11:02:34; дата виготовлення повного текста судового рішення - 10 квітня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення податкової застави нерухомого майна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким припинити податкову заставу нерухомого майна на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 32397685, загальною площею 36,6 кв.м. та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказане обтяження, стягнути з відповідача понесені ОСОБА_1 судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що податкова застава на вказане нерухоме майно перешкоджає їй оформити спадщину після смерті батька, який за життя не мав заборгованості зі сплати податків.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 року позов задоволений.
Припинено податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.07.2020, номер запису про обтяження: 37531811, на підставі акту опису майна №60/16-31-51-10-23, виданого Головним управлінням ДПС у Полтавській області 24.07.2020, а саме нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 32397685, загальною площею 36,6 кв. м.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Полтавській області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису щодо встановлення обтяження 29.07.2020, номер запису про обтяження: 37531811, на підставі акту опису майна №60/16-31-51-10-23, виданого Головним управлінням ДПС у Полтавській області 24.07.2020, а саме, нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 32397685, загальною площею 36,6 кв. м.
Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Головне управління ДПС у Полтавській області в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не з?ясував істотних обставин справи, а саме те, власником якого нерухомого майна був батько позивачки і на яке саме майно накладена податкова застава, адже згідно відомостей інформаційно-комунікаційної системи ДПС України податковий борг рахується за ОСОБА_3 , який має код платника податків НОМЕР_1 і якому на праві власності належить нерухоме майно - нежитлова будівля площею 36,6 м.кв. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомості 32397685), тоді як у батька позивачки ОСОБА_3 , який має код платника податків НОМЕР_2 , податкова заборгованість не обліковувалася і жодних заходів по стягненню такої заборгованості не вживалося, а згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно йому на праві власності належало нерухоме майно - земельна ділянка по АДРЕСА_1 і нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу птахівні по АДРЕСА_2 .
Тобто матеріалами справи підтверджено, що податкова застава і відповідно заборона відчуження застосована до нерухомого майна іншої особи.
У відзивах ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просять рішення суду залишити без змін.
Наголошується, що відповідач внаслідок власної помилки наклав податкову заставу за податковими боргами іншої особи з таким самим прізвищем, іменем і по-батькові, що у спадкодавця (чоловіка третьої особи, батька позивачки).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не з?ясовано, стосовно якого майна застосована податкова застава, є хибними, адже вони спростовуються наявними у справі доказами, згідно яких податкова застава застосована відносно нерухомого майна з реєстраційним номером 32397685, яке згідно правовстановлюючих документів є нерухомими майном по АДРЕСА_1 , площею 834,6 м.кв., яке належало спадкодавцю на праві власності. Припущення відповідача про те, що за вказаною адресою існує інше нерухоме майно площею 36,6 м.кв., яке належить іншій особі, спростовується листом Кобеляцької міської ради №13 від 06 лютого 2025 року.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Полтаві Полтавської області помер батько позивачки ОСОБА_3 , про що Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 27.06.2023 складено відповідний актовий запис за № 270.
Після його смерті залишилось спадкове майно, яке, крім іншого успадкованого позивачем, складається з нежитлової будівлі складу №4, А загальною площею 834, 6 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , на орендованій земельній ділянці площею 0,1312 га, кадастровий номер 5321885701:01:001:1977, і належало спадкодавцеві відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , виданого 17.12.2010 відповідно до рішення виконкому Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 20.10.2010, зареєстрованого в електронному Реєстрі права власності на нерухоме майно.
Спадкоємцем за законом після померлого є його донька - ОСОБА_1 . Її мати ОСОБА_2 як дружина покійного відмовилася від належної їй 1/2 частки на користь доньки, про що у визначеному законом порядку подала нотаріусу відповідну заяву. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає.
У встановленому законом порядку ОСОБА_1 , прийнявши спадщину, та отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом на інше успадковане майно, звернулася до приватного нотаріуса Кобеляцького районного нотаріального округу Полтавської області Чернявського Ю. В. з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану вище нежитлову будівлю складу АДРЕСА_3 , загальною площею 834, 6 кв.м.
Однак, листом № 169/02-14 від 17.05.2024 нотаріус повідомив, що в єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно знайдено запис про податкову заставу, заборону відчужувати, нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , боржник ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , обтяжувач: Головне управління ДПС у Полтавській області. Тому для подальшого вирішення рекомендував звернутися до Головного управління ДПС у Полтавській області.
21 травня 2024 року позивачка із заявою про усунення порушень прав власника об'єкта нерухомого майна звернулася до уповноваженої особи ГУ ДПС у Полтавській області, в якій (знаючи про відсутність у покійного будь-яких податкових боргів) просила усунути допущені порушення, а також надати їй копію акту опису №60/16-31-51-10-23 від 24.07.2020, на зазначене майно.
Листом №17907/6/16-31-13-06-06 від 05.06.2024 ГУ ДПС у Полтавській області їй було повідомлено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України у покійного батька будь-яка заборгованість зі сплати платежів відсутня, тому будь-які заходи, в тому числі й внесення майна в податкову заставу до нього не застосовувались.
За ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податкова заборгованість, яка виникла за рахунок несплати нарахованих сум грошових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
На підставі рішення про опис майна у податкову заставу та на підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складено акт опису майна від 24.07.2020 № 60/16-31-51-10-23, згідно з яким в податкову заставу описано в тому числі, нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,6 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 32397685).
29.07.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено реєстраційний запис про реєстрацію обтяження активів платника згідно з актом опису № 60/16-31-51-10-23 від 24.07.2020. Акт опису майна складено в двох примірниках, дані документи направлені боржнику засобами поштового зв'язку. Повідомлення про вручення повернуто з позначкою «вручено» 18.08.2020.
Право податкової застави належним чином зареєстроване, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав обтяження нерухомого майна.
Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по території обслуговування ГУ ДПС у Полтавській області станом на 16.01.2025 по ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по території обслуговування ГУ ДПС у Полтавській області станом на 16.01.2025 по ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість зі сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відсутня.
ОСОБА_1 повторно звернулася до нотаріуса задля оформлення спадщини, але він підтвердив наявність запису про податкову заставу, заборону відчужувати, нежитлову будівлю, через що оформлення спадщини є неможливим.
26 вересня 2024 року позивач знову звернулася до податкового органу, та для звернення до суду, прохала надати акт опису майна, який був підставою для прийняття відповідного рішення про податкову заставу. Листом від 10 жовтня 2024 року № 28855/6/16-31-13-06-07 їй повідомлено, що вказаний акт не має відношення до її покійного батька, тому відмовлено в його наданні.
15 листопада 2025 року ОСОБА_1 самостійно отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, де в спеціальному розділі значиться запис про обтяження належного її покійному батькові нерухомого майна.
За даними з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за батьком позивача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) рахується майно, а саме земельна ділянка площею 0,1312 га за адресою : АДРЕСА_1 , а також нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу птахарні за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно доводів відзвиву на позов за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була зареєстрована нежитлова будівля загальною площею 36.6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, наголошується та тому, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,6 кв. м. відповідно до інформації наданої з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта належало ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а не батькові позивача.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відомості, надані позивачкою, стосуються ОСОБА_3 з РНОКПП НОМЕР_2 , за яким відсутня заборгованість зі сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відносно якого не вживалися заходи по стягненню заборгованості, акт опису майна не складався та майно в податкову заставу не вносилось, а дані внесені в акт опису майна за № 60/16-31-51-10-23 від 24.07.2020 стосуються ОСОБА_3 з РНОКПП НОМЕР_1 , по якому внесено в податкову заставу нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,6 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 32397685).
Приписи статті 93 ПК України не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, оскільки ні позивачка, як спадкоємиця, ні її покійний батько не є боржниками, щодо яких передбачені у вказаній нормі права випадки можливості звільнення майна з податкової застави. До того ж, накладаючи податкову заставу на спірне майно, відповідач не дослідив тих обставин справи, що спадкодавець немає жодних податкових боргів, щодо нього не виносилося ніяких рішень, які б потрібно було оскаржувати в адміністративному порядку.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням наведених вимог закону.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України.
Згідно з пунктом 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
За змістом наведених норм податкового закону податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг.
Поданими у справу доказами підтверджується таке.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 - батьку позивачки, за життя на праві власності належало нерухоме майно: нежитлова будівля складу №4,А загальною, площею 834,6 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об?єкту 32397685 (а.с.13,14).
ОСОБА_3 , батько позивачки, за життя мав РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.16 зворот).
Згідно відзиву на позов (а.с.39-41) стосовно батька позивачки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) податкова застава не застосовувалася, оскільки він не мав податкових боргів, відповідно акти опису майна не складалися; податкова застава і відповідне обмеження на відчуження застосоване відносно ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за яким рахувалося нерухоме майно - нежитлова будівля площею 36,6 м.кв. по АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер 32397685).
ГУ ДПС У Полтавській області не надало суду копію акта опису майна серії 60/16-31-51-10-23, на підставі якого винесено рішення про податкову заставу, наявні у справі витяги з Державного реєстру ….. (а.с.23,126) не містять відомостей про реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна, на який накладена податкова застава і який за даними відповідача належав іншій особі - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Проте, визнання у відзиві на позов тієї обставини, що податкова застава накладена відносно нерухомого майна з реєстраційним номером 32397685 у сукупності і визнанням відповідачем того факта, що податкова застава застосована відносно іншої особи - не батька позивачки, нівелює доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив істотної обставини, а саме те, стосовно якого нерухомого майна застосована податкова застава.
Хоча площі нерухомих об?єктів: того, що належав батькові позивачки, і того, що, належав іншій особі, за твердженням відповідача, та які розташовані за однією адресою, різняться, є очевидним, що заборона відчуження (податкова застава) накладена на нерухомий об?єкт з реєстраційним номером 32397685, який належав за життя батькові позивачки.
У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, чому суду першої інстанції не було надано для дослідження акт опису майна за № 60/16-31-51-10-23 від 24.07.2020, і підтвердив, що податкова застава застосована відносно нерухомого майна з реєстраційним номером 32397685.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при вирішенні цього спору виконав вимоги ст.89, ст.264 ЦПК України та у відповідності до приписів зазначених норм закону дав належну оцінку встановленим обставинам і дослідженим доказам, у рішенні обґрунтував належним чином свої висновки по суті спору.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2025 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І. Дорош
В.М.Триголов