Справа № 545/4534/24 Номер провадження 22-ц/814/3087/25Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
16 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №545/4534/24 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення доказів в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги повторно наведені доводи заяви про забезпечення доказів та зазначається, що суд першої інстанції не дав їм належної оцінки, зокрема залишив поза увагою те, що представниками позивача зафіксовані аномальні коливання показань лічильника, який був вилучений для діагностування. Питання про проведення електротехнічної експертизи лічильника, який може бути знищений або пошкоджений працівниками позивача, на стадії підготовчого засідання не вирішено.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 545/4534/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16 січня 2025 року заочне рішення цього ж суду від 17 грудня 2024 року скасоване, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової електротехнічної експертизи і про залучення до участі у справі третьої особи - АТ «Полтаваобленерго».
Вказане судове рішення мотивоване тим, що позивачем при подачі позову до суду як доказ по справі було надано висновок про експертну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 24.09.2024 року; відповідач, подаючи клопотання про призначення по справі судової електротехнічної експертизи у цивільній справі №545/4534/24, не обґрунтував належним чином необхідність проведення такої експертизи; заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки особи, яку просить залучити у якості третьої особи відповідач; виходячи з предмету заяви та суб'єктного складу, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи АТ «Полтаваобленего», оскільки клопотання не є обґрунтованим, та відповідачем не доведено, яким чином кінцеве рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Акціонерного товариства «Полтаваобленерго».
Цією ж ухвалою суду справа призначена до розгляду по суті у судовому засіданні 22 травня 2025 року.
21 травня 2025 року місцевим судом отримана заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів, у якій просив заборонити АТ «Полтаваобленерго» та її структурним підрозділам (Полтавське РЕМ дільниці) здійснювати будь - які заходи відносно знищення, ремонту, технічного діагностування, заміни елементів та деталей, переобладнання лічильника Тип СОЭ 1.02/2, заводський номер 0404266, рік випуску 2004; крім того, прохав на період розгляду справи №545/4534/24 передати лічильник: Тип СОЭ 1.02/2, заводський номер 0404266, рік випуску 2004, на відповідальне зберігання з Полтавського РЕМ дільниці до АТ «Полтаваобленерго» (м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; код ЄДРПОУ 00131819) та зобов?язати АТ «Полтаваобленерго» (м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5; код ЄДРПОУ 00131819) забезпечити належне відповідальне зберігання лічильника: Тип СОЭ 1.02/2, заводський номер 0404266, рік випуску 2004.
В обгрунтування доводів заяви посилався на необхідність проведення у справі електротехнічної експертизи лічильника, який може бути знищено або пошкоджено працівниками позивача.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заява з урахуванням предмету спору, не відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст. 116 ЦПК України, не містить обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі частин 1 - 3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
За змістом пунктів 4 і 5 частини 1 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів, серед іншого, зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (частина 5 статті 118 ЦПК України).
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
Доводи заяви про забезпечення позову, як і доводи апеляційної скарги, по суті, стосуються питання необхідності проведення у справі судової електротехнічної експертизи, проте це питання вже вирішено судом - ухвалою від 28 квітня 2025 року, яка відповідачем у встановленому порядку не оскаржена.
Слід погодитися з висновком місцевого суду про те, що заява не містить обгрунтованих припущень чи посилань на певні факти, які дають підстави вважати, що працівники позивача вчинять або ж вчинятимуть дії щодо пошкодження лічильника, який вони у встановленому законом порядку вилучили для проведення діагностування.
З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування з огляду на доводи апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями ст.367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 16 липня 2025 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді А.І.Дорош
В.М.Триголов