СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11449/25
пр. № 3/759/4467/25
16 липня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від УПП у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, громадянку України, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, -
До Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №528133 від 15.05.2025 року - 15.05.2025 року о 12 год. 45 хв. за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20, магазин «Сільпо» громадянка ОСОБА_1 таємно викрала з полиці магазину «продукт сирний Молочний шлях» 212 гр., сир кисломолочний «Галичина» 2шт., ковбаса «Алан» 138 г., «Укрпромпостач» 112 г., рулет з повидлом 1шт., шинка 94 г., ковбаса «Casaponsa» 13 г., молоко згущене «Первомайський» 1 шт., молоко згущене «Roshen» 1 шт., Ревень 512 г., Банани 1, 016 г., на суму 824,28 грн. без ПДВ.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Потерпілим у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №528133 від 15.05.2025 року є: ТОВ «Сільпо-Фуд» магазин: м. Київ, вул. Гната Юри, 20.
Органом (посадовою особою), що здійснювали складання матеріалів справи, доставлення ОСОБА_1 до приміщення суду з метою ефективного та оперативного судового розгляду не було забезпечено.
Судом було здійснено виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 11 червня 2025 року на 10 год. 30 хв. шляхом направлення СМС повідомлення із судовою повісткою про виклик на номер телефону, вказаний у заві про надсилання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення.
У судове засідання, будучи належним чином повідомленою, ОСОБА_1 так і не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких заяв, клопотань від неї не надходило.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2025 року застосовано привід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Святошинського районного суду міста Києва на 11 годину 00 хвилин 02 липня 2025 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Виконання постанови доручено Святошинському УП ГУНП у м. Києва.
Крім того, додатково судом здійснено виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом направлення СМС повідомлення із судовою повісткою про виклик на номер телефону, вказаний у заві про надсилання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення.
Однак, привід працівниками Святошинського УП ГУНП у м. Києва не виконано, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась.
Судове засідання було відкладено на 16 липня 2025 року на 12 год. 00 хв.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року застосовано привід до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Святошинського районного суду міста Києва на 12 годину 00 хвилин 16 липня 2025 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Виконання постанови доручено Святошинському УП ГУНП у м. Києва.
Додатково судом здійснено виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом направлення СМС повідомлення із судовою повісткою про виклик на номер телефону, вказаний у заві про надсилання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення, та шляхом виклику на номер телефону ОСОБА_1 .
Однак, привід працівниками Святошинського УП ГУНП у м. Києва не виконано, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась.
Адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 15 травня 2025 року, судом здійснювався неодноразовий виклик ОСОБА_1 для її участі у розгляді справи, однак, для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явилась, а привід працівниками Святошинського УП ГУНП у м. Києві систематично не виконується.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
Зважаючи на те, що суд вжив всіх можливих засобів для виклику ОСОБА_1 , однак остання у судові засідання систематично не з'являється, та зважаючи на строки притягнення особи до адміністративної відповідальності встановлені ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у даному судовому засіданні.
Згідно з ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, є дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, є дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, отже неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1514 гривень, 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 757 гривень, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 3 028 гривень.
Таким чином, частиною 2 статті 51 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 757 грн. до 3 028 грн.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №528133, сума викраденого становить 824,28 грн. без ПДВ.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 51 КУпАП дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно.
Відповідно до норми статті 51 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення та за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Тобто, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у крадіжці (таємному викраденні чужого майна), шахрайстві (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), привласнення та розтрату. Крім цього, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП характеризується прямим умислом та корисливою метою.
Дослідженими судом доказами встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, доведений матеріалами справи у своїй сукупності, зокрема:
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №528133;
- заявою начальника відділу охорони магазину « Сільпо » від 15.05.2025 року;
- розпискою та довідкою вартості товарів, виданої ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»;
- рапортом оперативного чергового Святошинського УП ГУНП у м. Києві;
- Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року у справі №759/18922/24, яка набрала законної сили 03 жовтня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
За результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні у суду не виникло.
Санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 51 КУпАП, суд враховує характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь її вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи порушника, конкретних обставин справи, суд вважає, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 51, 221, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко