СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/307/25
ун. № 569/16780/17
15 липня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників органу пробації ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Святошинського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,
Святошинський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у
м. Києві та Київській області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.12.2017 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 150 годин громадських робіт, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
В обґрунтування подання зазначено, що 29.11.2022 до Святошинського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшло розпорядження та дві копії вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 26.12.2017 стосовно ОСОБА_6 за територіальністю, та були прийняті до виконання. Вирок набрав законної сили 26.01.2018. 16.01.2023 засуджений ОСОБА_6 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також з наслідками у разі ухилення від відбування покарання згідно ч. 2 ст. 389 КК України. Того ж дня ОСОБА_6 під підпис було видане направлення до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» для відбування покарання у виді громадських робіт строком на 150 годин, відповідно до якого останній зобов'язаний приступити до відбування покарання не пізніше 18.01.2023, проте до відпрацювання громадських робіт засуджений не приступив. 23.02.2023 був здійснений телефонний дзвінок на номер, який належить ОСОБА_6 . В ході бесіди засуджений повідомив, що не прибув вчасно до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», у зв'язку з тим, що працював на будівництві та зобов'язався з'явитися до відпрацювання громадських робіт, проте згодом до відпрацювання покарання знову не приступив. Першочергові розшукові заходи результатів не дали. 20.12.2024 до Святошинського УП ГУНП у м. Києві було направлене подання про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України. Відповідно до повідомлення Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 26.05.2025 ОСОБА_6 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Згідно з повідомленням УІАП ГУНП у м. Києві від 08.05.2025 ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягався, нових кримінальних правопорушень не вчиняв. У матеріалах особової справи відсутні відомості, які б підтверджували належним чином ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України або про вчинення ним нового злочину до закінчення строків давності. У поданні зазначено, що немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся або переривався.
У судове засідання засуджений не з'явився, що відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Представники органу пробації у судовому засіданні просили задовольнити подання з підстав, наведених у ньому.
Прокурор заперечувала щодо задоволення подання, вважала, що засуджений ухиляється від виконання покарання, про що свідчить його поведінка, а відтак строк давності виконання вироку переривався.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.12.2017 ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 150 годин громадських робіт (т. 1, а.с. 3-4). Вирок набрав законної сили 26.01.2018.
Під час виконання вказаного вироку встановлено, що ОСОБА_6 за місцем свого проживання АДРЕСА_2 не проживає, місце його знаходження не відомо (т. 1, а.с. 10-25).
У зв'язку з цим стосовно ОСОБА_6 , який ухиляється від виконання вироку суду, 30.08.2018 заведено ОРС «Розшук» (т. 1, а.с. 31-32).
02.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ч. 2 ст. 389 КК України щодо ухилення ОСОБА_6 від виконання покарання у виді громадських робіт. (т. 1, а.с. 38).
02.01.2019 місце знаходження засудженого ОСОБА_6 встановлено, того ж дня він ознайомлений під підпис з порядком і умовами відбування покарання, а також попереджений про відповідальність у разі ухилення від відбування покарання.
У подальшому ОСОБА_6 до відбування покарання не приступив та з місця проживання зник, у зв'язку з чим 27.03.2019 стосовно нього знову заведено ОРС «Розшук»
(т. 1, а.с. 62).
Місце знаходження засудженого встановлено 21.09.2022 на території м. Києва (т. 1, а.с. 174).
У зв'язку з проживанням засудженого ОСОБА_6 у Святошинському районі м. Києва, його особова справа направлена до Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області (т. 1, а.с. 176-180).
16.01.2023 ОСОБА_6 повторно ознайомлений під підпис з порядком і умовами відбування покарання, а також попереджений про відповідальність у разі ухилення від відбування покарання (т. 1, а.с. 188-192).
Того ж дня ОСОБА_6 під підпис було видане направлення до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» для відбування покарання у виді громадських робіт строком на 150 годин, відповідно до якого останній зобов'язаний приступити до відбування покарання не пізніше 18.01.2023, проте до відпрацювання громадських робіт засуджений не приступив (т. 1, а.с. 193).
20.12.2024 до Святошинського УП ГУНП у м. Києві направлене подання про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України (т. 2, а.с. 11-12).
Згідно з довідкою (т. 2, а.с. 22) ОСОБА_6 з 14.07.2024 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до положень ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Аналіз наведених вище обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про ухилення засудженим ОСОБА_6 від відбування покарання за вироком суду у виді 150 годин громадських робіт, а також про те, що строки давності виконання обвинувального вироку щодо нього на цей час не спливли, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання органу пробації.
На підставі вищенаведеного, ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.12.2017 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 150 годин громадських робіт, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7