Справа № 758/5037/25
/заочне/
09 липня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,
ПАТ «СК «АРКС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути суму сплаченого страхового відшкодування.
В обґрунтування позову, зокрема, вказано, що 14.04.2023 о 06:22 год., у с. Софіївська Борщагівка, по вул. Велика Кільцева, 98, біля території Нової Пошти, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Kamag Transporttechnil», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 , який належить ПП «Сантехнік».
Зазначається, що постановою Києво-Святошинського районного суду міста Київської області від 15.05.2023 у справі № 369/6156/23 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Зауважується, що на момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 були застраховані ПАТ «СК «АРКС» за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 68055Га2кє від 20.10.2022 та Додатковою угодою № 1 від 21.10.2022.
Як стверджується у позові, потерпілий звернувся до ПАТ «СК «АРКС» з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту від 17.04.2023.
У позові вказується, що заяву було розглянуто, а пошкодження автомобіля марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП визнано страховим випадком.
При цьому, звертається увага на те, що розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі: акту № 3983 огляду транспортного засобу (дефектна відомість); рахунку на передплату № ST-VU2304550 від 14.04.2023; страхового акту № ARX3651304 від 01.05.2023; рахунку страхового відшкодування.
У позові наголошується, що ПАТ «СК «АРКС» сплатило на користь власника пошкодженого автомобіля «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 , суму страхового відшкодування у розмірі 178 242,06 грн.
Крім того, у позові зазначається, що на момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на позов.
14 квітня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Учасники провадження у судове засідання, призначене на 09.07.2025 не з'явились, повідомлялись належним чином про судове засідання.
Разом з тим, суд враховує, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
В матеріалах справи міститься копія постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 369/6156 (а.с. 4; https://reyestr.court.gov.ua/Review/110939127), в описовій частині якої вказано, зокрема, наступне: «14.04.2023 року о 06 год. 22 хв. в с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 98, територія Нової Пошти, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KAMAG Transporttechnik» д.н.з. НОМЕР_1 під час об'їзду автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав та вважає винним у ДТП водія автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки він не зачинив двері свого транспортного засобу».
Вказаною постановою суду від 15.05.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
20.10.2022 між ПрАТ «СК «АРКС» та ПП «Сантехнік» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 68055Га2кє (а.с. 5-12), предметом якого є страхування, зокрема, транспортного засобу «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2023 ПП «Сантехнік» звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про подію, яка відбулася 14.04.2023 та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 18).
З наданого позивачем розрахунку страхового відшкодування за договором № 68055Га2кє від 20.10.2022 (а.с. 24), вбачається, що сума страхового відшкодування складає - 178 242,06 грн.
На а.с. 25 міститься платіжне доручення № 969616 від 02.05.2023, з якого вбачається, що ПрАТ «СК «АРКС» здійснило переказ 178 242,06 грн отримувачу ТОВ «З Іноземними Івнестиціями Вольво Україна»; призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту № ARX3651304, СФГ КСЕНІЯ, ІПН 30713975, рах. № НОМЕР_3 від 14.04.2023 Без ПДВ».
В матеріалах справи наявна роздруківка сторінки веб-сайту https://kitsoft.kiev.ua з інформацією про те, що станом на 14.04.2021 цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Kamag Transporttechnil», реєстраційний № Т16591АІ не застрахована за полісом (а.с. 31).
На підтвердження позовних вимог позивачем також до матеріалів позовної заяви долучено копії: Додатку № 2 до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 68055Га2кє від 20.10.2022 (а.с. 14); Додаткової угоди № 1 від 21.10.2022 до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 68055Га2кє від 20.10.2022 (а.с. 15); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та посвідчення водія ОСОБА_2 (а.с. 16-17); акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 17.04.2023 (а.с. 19-20); рахунку на передоплату № НОМЕР_3 від 14.04.2023 (а.с. 21); страхового акту № ARX3651304 від 01.05.2023 на загальну суму 178 242,06 грн (а.с. 22);
Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (ст. 2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 369/6156/23: «14.04.2023 року о 06 год. 22 хв. в с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 98, територія Нової Пошти, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KAMAG Transporttechnik» д.н.з. НОМЕР_1 під час об'їзду автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.».
Цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
За змістом ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 наведеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За змістом статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
На підтвердження того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована на момент ДТП, позивач надав: роздруківку сторінки веб-сайту https://kitsoft.kiev.ua з інформацією про те, що станом на 14.04.2023 поліс на ТЗ № Т16591АІ не знайдено (а.с. 26).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Такі тези викладено та застосовано, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 275/732/17 (провадження № 61-15117св21).
За таких обставин, керуючись принципом «балансу вірогідностей», у суду відсутні сумніви в тому, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на дату ДТП не була застрахована.
З огляду на такі обставини, враховуючи, що вина відповідача у спричинені ДТП встановлена постановлю Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05.2023 у справі № 369/6156/23, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП не була застрахована, а позивач виконав покладені на нього обов'язки, передбачені договором страхування, та оплатив спричинені ДТП збитки в порядку виплати страхового відшкодування, на користь позивача з відповідача належить стягнути 178 242,06 грн, оскільки докази саме такої суми здійсненого страхового відшкодування надано позивачем.
У рішеннях Європейського суду з справ людини неодноразово робились висновки про те, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19)
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (а.с. 3).
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, ЦПК України, суд
позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 178 242 (сто сімдесят вісім тисяч двісті сорок дві) гривні 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.
Повне судове рішення складено 09 липня 2025 року.
Суддя О. І. Якимець