печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29662/25-к
24 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001359 від 02.11.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
У клопотанні зазначено, що «03» лютого 2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.
04 лютого 2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 квітня 2025, включно.
24 березня 2025 заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001359 від 02.11.2021, до трьох місяців, тобто до 03.05.2025.
31 березня 2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, продовжено ОСОБА_5 , строк тримання під вартою до 03.05.2025.
25 квітня 2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, до шести місяців, тобто до 03.07.2025.
28 квітня 2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, продовжено ОСОБА_5 , строк тримання під вартою до 26.06.2025.
20.06.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, тобто до 03.02.2026.
Для закінчення кримінального провадження необхідно:
? Розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали на підставі яких проводились НС(Р)Д;
? Провести та долучити до матеріалів кримінального провадження судові експертизи дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»;
? Провести та долучити до матеріалів кримінального провадження експертизи зброї;
? Провести та долучити до матеріалів кримінального провадження висновоки економічних експертиз;
? Провести та долучити до матеріалів кримінального провадження призначену комплексну молекулярно-генетичну експертизу та судову вибухово - технічну експертизу;
? Провести огляд інформації вилученої тимчасовий доступ у ТОВ « Нова Пошта »;
? Провести огляд інформації вилученої тимчасовий доступ у ПрАТ « ВФ Україна », ПрАТ « Київстар », ТОВ « Лайфселл »;
? Вилучити у банківських установах інформацію по новим встановленим в ході досудового розслідування банківським карткам та рахункам, які використовувалися під час легалізації відмивання майна одержаного злочинним шляхом;
? Залучити спеціалістів ДПС з метою проведення додаткового аналітичного дослідження з урахуванням нововиявлених банківських рахунків які використовувались під час легалізації відмивання майна;
? Встановити інших виконавців кримінального правопорушення;
? Встановити особу організатора кримінального правопорушення, його місцезнаходження та повідомити йому про підозру у кримінальних правопорушеннях;
? Допитати в якості свідків всіх осіб встановлених в ході досудового розслідування;
? Об'єднати матеріали кримінального провадження № 12023140000000765 від 02.05.2023 досудове розслідування якого здійснюється ГСУ НПУ, за фактом здійснення збуту прекурсору фенілнітропропен ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на території Львівської області з матеріалами кримінального провадження № 12021000000001359;
? підготувати та повідомити про зміну/нову підозру в кінцеві редакції ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та іншим особам в разі їх встановлення, які входили до складу злочинної організації;
? виконати вимоги ст. 290 КПК України, відкрити матеріали досудового розслідування, ознайомити підозрюваного (підозрюваних) із матеріалами кримінального провадження;
? скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;
? виконати інші слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне під час досудового розслідування.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а наявністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину після повідомлення йому про підозру може планувати втечу з метою уникнення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведено не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі учасники злочинної організації, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, приймали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, у зв'язку з чим останній матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Також підозрюваний може вплинути на свідків, використовуючи своє становище, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 здійснювалося у складі злочинної організації з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому ОСОБА_5 , маючи певну підтримку серед інших осіб може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , може вчинити інший злочин проти правосуддя тощо, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого судового слідства у вказаному кримінальному провадженні.
Крім цього, наявний ризик здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні вказує на можливість вчинення підозрюваним дій, що утворюють інші склади кримінальних правопорушень.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав та просить його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні щодо обставин викладених у клопотанні та наявності ризиків визначених у ньому заперечив.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними, та підтверджується наступними матеріалами, а саме:
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 11.08.2023;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69508-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69501-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69526-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69503-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69496-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69495-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69498-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69505-НЗПРАП;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуальне спостереження за особою від 11.08.2023;
- пртоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відеоконтроль особи від 26.01.2024;
- протоколом про результати проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 12.08.2023;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69491-НЗПРАП;
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 14.08.2023;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69512-НЗПРАП;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії, а саме візуальне спостереження за особою від 08.09.2023;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії, а саме візуальне спостереження за особою від 08.09.2023;
- Протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 11.09.2023;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69489-НЗПРАП;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуальне спостереження за особою від 03.10.2023;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуальне спостереження за особою від 04.10.2023;
- протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 30.10.2023;
- висновком експерта № СЕ-19-23/69514-НЗПРАП;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.11.2024;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 30.10.2023;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляду і виїмки кореспонденції від 16.12.2023;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43681-НЗПРАП;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 10.05.2024;
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22.02.2024;
- висновком експерта № № СЕ-19-24/43679-НЗПРАП;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.11.2024;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 22.02.2024;
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 22.02.2024;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43655-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43657-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43656-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43652-НЗПРАП ;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43622-НЗПРАП;
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 24.02.2024;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43660-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43661-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43621-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43654-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43618-НЗПРАП;
- висновок експерта № СЕ-19-24/43670-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43684-НЗПРАП ;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43616-НЗПРАП ;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43674-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43672-НЗПРАП;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43614-НЗПРАП;
- протоколом про хід проведення негласної слідчої розшукової дії, а саме візуальне спостереження за особою від 18.03.2024;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.05.2024
- протоколом огляду оптичних носіїв інформації від 03.01.2025;
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 07.03.2024;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43676-НЗПРАП;
- протоколом про хід проведення негласної слідчої розшукової дії, а саме візуальне спостереження за особою від 26.04.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 12.07.2024;
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 18.04.2024;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43685-НЗПРАП;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 17.06.2024;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 17.06.2024;
- протоколом огляду і виїмки кореспонденції від 13.05.2024;
- висновком експерта № СЕ-19-24/43677-НЗПРАП;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 12.07.2024;
- речовими доказами.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків та потерпілого.
Слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що заявлені ризики не зменшилися, а також доведено, що обставини, які перешкоджали завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали є поважними.
Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , за вчинення особливо тяжких злочинів, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що необхідно виконати ряд слідчих дій, що перешкоджають завершенню досудового розслідування, а також беручи до уваги, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 22.08.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1