Номер провадження 2-н/754/272/25
Справа № 754/11394/25
16 липня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 ,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до прохальної частини заяви про видачу судового наказу, заявниця просить стягнути «аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50/% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 березня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття».
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
У переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ, який міститься у ч. 1 ст. 161 ЦПК України не передбачено вимогу про стягнення аліментів за минулий час.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство України передбачає можливість видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини лише з дня подання відповідної заяви.
Стягнення аліментів за минулий період вимагає з'ясування та дослідження додаткових даних та доказів, які підтверджують ухилення боржника від сплати аліментів, а також вжиття заявником відповідних заходів для стягнення аліментів, що є неможливим в межах процедури наказного провадження, оскільки пов'язано із необхідністю вирішення спору про право на аліменти за такий період.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Як встановлено у ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Суд вважає також необхідним роз'яснити заявнику про право звернутись з цими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 160, 163, 165, 166, 260, 354 ЦПК України, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О.Сенюта