Номер провадження 2/754/3961/25
Справа №754/4286/25
Іменем України
16 липня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «АСК «Омега» про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
Позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» в особі уповноваженого представника звернувся до Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, у порядку суброгації. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/261/004554, відповідно до якого позивач взяв зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування, предметом якого є ТЗ «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 . 12.11.2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак « НОМЕР_2 » скоїв зіткнення з автомобілем «Land Rover», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2023 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «АСК «Омега» за полісом №АР6091028. До ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту №118865/1 у розмірі 138 576, 23 грн. ПАТ «АСК «Омега» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000, 00 грн. Таким чином, відповідач, як безпосередньо винна особа у ДТП зобов'язаний відшкодувати різницю між завданою шкодою та проведеною виплатою у розмірі 8 576, 23 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн., а відтак позивач змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 28.03.2025 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач повідомлявся судом про розгляд судом даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вище викладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.10.2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/261/004554.
Предметом даного Договору були зокрема майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_1 .
У відповідності до умов вказаного Договору страхування, позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
12.11.2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак « НОМЕР_2 » скоїв зіткнення з автомобілем «Land Rover», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18.01.2023 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.
Даною постановою суду, яка набрала законної сили, встановлені обставини, які відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
До ПрАТ «СК «Універсальна» звернувся власник транспортного засобу «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 із Заявою щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору №3014/261/004554.
Відповідно до страхового акту № 118865/1 від 29.11.2022 року загальна сума страхового відшкодування становить 138 576, 23 грн.
ПрАТ «СК «Універсальна» виплачено на користь власника пошкодженого автомобіля «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 138 576, 23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27871 від 30.11.2022 р.
Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_2 застрахована у ПАТ «АСК «Омега» за полісом №АР6091028
ПАТ «АСК «Омега» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000, 00 грн.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Згідно із вимогами п. 53 п.1 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ч. 2 ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Після такої виплати делікатне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
У пункті 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із вимогами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням)..
Як вбачається з матеріалів справи, що ПАТ «АСК «Омега» сплачено на рахунок ПрАТ «СК «Універсальна» страхове відшкодування в розмірі 130 000, 00 грн.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Універсальна» завдана шкода, у загальному розмірі 8 576, 23 грн. (138 576, 23 грн. (виплата страхового відшкодування згідно страхового акту №118865/1) - 130 000, 00 грн.(виплата ПрАТ СК «БРОКБІЗНЕС» = 8 576, 23 грн.).
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 990, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 128, 141, 211, 247, 274, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «АСК «Омега» про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдані збитки у розмірі 8 576, 23 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходження: м. Київ, бульв. Л.Українки, 9 код ЄДРПОУ 20113829.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дані третьої особи: Приватне акціонерне товариство «АСК «Омега», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитрівська, 8-Г, код ЄДРПОУ: 21626809
Повний текст рішення суду виготовлено 17.07.2025.
Суддя: Т.А.Зотько