ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14542/25
провадження № 1-кс/753/1976/25
"14" липня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100020002625 від 09.07.2025 р. за ч. 1 ст. 259 КК України, -
Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на мобільний телефон Blackview BV6000S чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «лафселл» НОМЕР_3 , який був тимчасово вилучений під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3-А, в службовому кабінеті НОМЕР_4, який належить ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100020002625, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2025 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі.
В судове засідання власник майна не з'явився, проте його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172 КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2025 року, близько 17 години 33 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приватному будинку за адресою: м. Київ, вул. Івана Дяченка, 1, маючи злочинний умисел на завідомо неправдиве повідомлення про замінування приміщення Дарницького районного суду міста Києва, розташованого по вул. Севастопольській, 7/13 у місті Києві та загрозу подальшого вибуху, діючи умисно, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення порушить громадську безпеку та дезорганізує роботу Дарницького районного суду міста Києва, здійснив з мобільного телефону марки Blackview BV6000S, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_3 один телефонний дзвінок, тривалістю до 1 хвилини на спец-лінію «102» та повідомив про замінування будівлі Дарницького районного суду м. Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, Севастопольська, 7/13 та загрозу подальшого вибуху, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою.
Так, 09.07.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3-А, в службовому кабінеті НОМЕР_4, громадянин ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції свій мобільний телефон Blackview BV6000S чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «лафселл» НОМЕР_3 .
Постановою слідчого від 09.07.2025 р., мобільний телефон Blackview BV6000S чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «лафселл» НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, могло зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також для збереження речових доказів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100020002625 від 09.07.2025 р. за ч. 1 ст. 259 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Blackview BV6000S чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ТОВ «лафселл» НОМЕР_3 , який був тимчасово вилучений під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3-А, в службовому кабінеті НОМЕР_4, який належить ОСОБА_4 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, але оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1