ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7172/25
провадження № 2/753/6704/25
17 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 32 161,53 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 29 754,78 грн., 3% річних у розмірі 601,27 грн. та 1 805,48 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , споживає житлово-комунальні послуги, при цьому не в повному обсязі виконує зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом подання до суду відзиву. Так, 19 травня 2025 року, відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому останній просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що позивач визначає суму заборгованості за тарифами які втратили чинність.
26 травня 2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив. У якому остання просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що постановою Київського апеляційного суду від 15.11.2021 р. на яку посилається як на підставу звільнення для сплати за надані послуги позивача, було вирішено питання щодо іншого спірного періоду.
02 червня 2025 року відповідачем надіслано до суду відповідь на відзив, у якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, пояснивши, що позивачем не спростовано неправомірне застосування тарифів.
10 липня 2025 року позивачем подано о суду додаткові пояснення, у яких остання вказала, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 2а-12409/11/2670 від 09.11.2011; Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-12409/11/2670 від 10.04.2012 залишення без змін, Визнано незаконним та нікчемним лише п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формувань тарифів на житлово-комунальні послуги» в частині слів, а оскільки, предметом спору в даній справі є утримання будинку та прибудинкової території до переліку яких не входить обліку води та теплової енергії плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг, тому дане ствердження відповідача про втрату чинності такого Порядку з 03.04.2019 р. є надуманим.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 та здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.
Відповідно до ст. 175 ЖК України державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.
Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 15.11.2010 року.
Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом також встановлено, що між сторонами 22 липня 2008 року укладено Комплексний договір про участь у витратах на утримання будинків та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг, предметом якого є надання позивачем та оплата відповідачем за нормативно встановленими тарифами визначених у цьому договорі послуг.
Крім того, порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності затвердження тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки з 10.06.2018 орган місцевого самоврядування втратив повноваження щодо встановлення та коригування тарифів на послуги, і з метою приведення у відповідність до законодавства розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2019 №1977 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», зареєстрованим у Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26.11.2019 за №249/2426, Розпорядження №1444 визнано таким, що втратило чинність.
Разом з тим, відповідний тариф встановлений Розпорядження №1444 продовжує діяти для співвласників будинку станом на теперішній час
Так, даним Розпорядженням КМДА №1444 від 15.11.2017 р. встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 , який є обов'язковим для сплати відповідачем у розмірі 7,24 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири за місяць з ПДВ., а з листопада 2019 - 7,00 грн./1 кв.м., за виключенням послуги з вивезення сміття та твердих побутових відходів на підставі ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
На момент формування тарифу, послуга з утримання включає в себе наступні обов'язкові складові тарифу для будинків споруд та прибудинкових територій відповідно до постанови КМУ від 01.06.2011 № 869:- Прибирання прибудинкової території- Прибирання сходових кліток- Вивезення побутових відходів (збирання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення)- Прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі- Технічне обслуговування ліфтів- Обслуговування систем диспетчеризації зберігання,- Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації- Дератизація,- Дезінсекція,- Обслуговування димовентиляційних каналів,- Технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності,- Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків),- Поливання дворів, клумб і газонів,- Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, - Експлуатація номерних знаків на будинка,- Освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води,- Енергопостачання ліфтів.
Також, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо внесення змін до Комплексного договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладеного 22 липня 2008 р., як на згоду з боку відповідача сплачувати позивачу за надані послуги, оскільки з 01.05.2021 року п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09 листопада 2017 року передбачено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/ тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною.
Відповідно до п. 8.3 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 09.03.2011 № 307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві» виконавець зобов'язаний при зміні тарифів на послуги доводити таку інформацію до відома споживачів Без внесення відповідних змін до укладених договорів про надання послуг.
Водночас, відсутність внесення змін/ укладення письмового договору не є підставою для звільнення Споживача від оплати за спожиті житлово комунальні послуги (постанова Великої палати Верховного Суду у справі №712/8916/17, постанова КЦС ВС від 19.08.2020 р. у справі 703/2200/15-ц, постанова ВС у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС від 25.03.2024 р. у справі № 462/1232/23).
Таким чином, відсутність відповідних змін/укладення договору між споживачем житлової послуги та їх виконавцем не є підставою для уникнення чи ухилення від оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.
Єдиною підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг, а саме перерахунку за послуги є оформлені у відповідності до ст.18 Закону України №1875 та ст. 27 -28 Закону України №2189 акти-претензії, які прийняті виконавцем послуг, при цьому в матеріалах справи не міститься доказів, що свідчать про звернення Відповідача до Позивача для прибуття представника для складання акту-претензії, як це зазначено в ст. 27-28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що є єдиною підставою для здійснення перерахунку за надані послуги.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідач в свою чергу отримує їх, при цьому не в повному обсязі виконує зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з 01 листопада 2020 року по 31 липня 2024 року у розмірі 29 754,78 грн., що підтверджується копією наявного рахунку в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно зі стст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, яка підлягає стягненню становить 2 406,75 грн., що складається з 3% річних у розмірі 601,27 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 1 805,48 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. При цьому, відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 14, 19 - 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 66 - 67, 162, 175 Житлового кодексу України, стст. 3, 11, 13, 15, 16, 322, 509, 525 - 527, 530, 611, 625 ЦК України та стст. 7, 9, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (ЄДРПОУ 32912720) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 32 161,53 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 29 754,78 грн., 3% річних у розмірі 601,27 грн. та 1 805,48 грн. - інфляційної складової боргу.
В задоволені вимоги про стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.