ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12765/20
провадження № 1-кп/753/313/25
"03" липня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва
в складі головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , яка обвинувачуються за ч. 2 ст. 125 КК України.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. В обґрунтування захисник зазначила, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України мало місце 08.03.2020, тобто з того часу минуло більше п'яти років.
ОСОБА_5 в судовому засідання підтримала клопотання захисника та просила її задовольнити. При цьому, обвинувачена ОСОБА_5 повідомила суду, що розуміє наслідки та не заперечує щодо закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнала.
Потерпіла ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання, оскільки їй не було відшкодованого шкоди.
Прокурор не заперечувала щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, оскільки перебіг давності не зупинявся і не переривався, обвинувачена від слідства та суду не ухилялася.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 08.03.2020 року близько 13 год. 00 хв. прийшла до об'єднання садівничого товариства «Масив Садів нижніх -1» Дарницького району за адресою: м. Київ, вул. Садова, 95, діл. 1-А, до ОСОБА_6 , яка працює на посаді інспектора контролера, з метою зменшення тарифу оплати за постачання електроенергії.
Після відмови ОСОБА_6 , змінити тарифу між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виник словесний конфлікт. В ході конфлікту, керуючись раптовим злочинним умислом направленим на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, взяла в руку чайник який знаходився на робочому столі ОСОБА_6 та нанесла декілька ударів чайником в область голови, після чого, взяла зі столу пакет з вазоном та нанесла ще декілька ударів в область голови потерпілої. В результаті ударів потерпіла ОСОБА_6 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді забійних ран - в тім'яній ділянці зліва та по середній лінії, та легкі тілесні ушкодження у вигляді синців - в лобній ділянці по середній лінії, на повіках лівого ока.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Інкриміновані ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до обвинувального акту було вчинено 08.03.2020 та з того часу минуло більше двох років.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 285 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, минуло більше трьох років, при цьому, перебіг давності не зупинявся і не переривався, обвинувачена від слідства та суду не ухилялася та не заперечує щодо закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, а тому клопотання захисника підлягає задоволенню.
Також, при ухваленні вказаного рішення, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 29.07.2021р. у справі N9 552/5595/18, в якій вказано: «За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення».
Постановою Верховного суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к зауважено, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, приймаючи до уваги положення ст. 129 КПК України, згідно з якими цивільний позов вирішується в разі ухвалення вироку або при постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд вважає за необхідне поданий цивільний позов залишити без розгляду, з роз'ясненням права звернутись з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що суд звільняє обвинувачену від кримінальної відповідальності, процесуальні витрати на останню, в силу вимог ст. 124 КПК України, не покладаються.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, ст. 49 КК України, керуючись ч. 2 ст. 284, ст. 285, 286, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12020100020001600 від 09.03.2020 року відносно ОСОБА_5 - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Речові докази: диск з відеозаписом слідчого експерименту від 20.03.2020 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: