ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17455/24
провадження № 2/753/2074/25
30 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О. Ф.
при секретарі Кушнір А. А.
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Матвєйкіної Л. В., Драганова В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва про визнання незаконним і скасування наказів про призначення службового розслідування та про оголошення догани, -
У вересні 2024 року ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва (надалі по тексту - відповідач, Центр) про визнання незаконним і скасування наказів про призначення службового розслідування та про оголошення догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з січня 2022 року, працює на посаді завідувача Відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) Центру. Відповідачем видано наказ «Про проведення службового розслідування» від 05.06.2024 № 11-з (надалі по тексту - Наказ № 11-з). Цим актом директор Центру Матвєйкіна Л. В. розпорядилася провести службове розслідування стосовно невиконання або неналежного виконання нею службових обов'язків. Видання цього наказу й проведення розслідування відбулося всупереч нормам Кодексу законів про працю України (надалі по тексту - КЗпП України) і Порядку проведення службового розслідування, що затверджено постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 950 (надалі по тексту - Порядок № 950). У подальшому було видано Акт про результати проведення службового розслідування стосовно невиконання або неналежного виконання службових обов'язків завідувача відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) ОСОБА_2 від 09.07.2024 (надалі по тексту - Акт про результати проведення службового розслідування), а на його підставі було винесено Наказ «Про оголошення догани ОСОБА_2 » від 09.07.2024 № 28-к (надалі по тексту - Наказ № 28-к). За змістом Наказу № 28-к, позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов'язків. У виданні наказу про догану ОСОБА_2 вбачає порушення норм ст. ст. 147-149 КЗпП України. Як зазначено у Наказі № 11-з, службове розслідування проводиться з метою об'єктивної та всебічної перевірки, підтвердження або спростування обставин, викладених у Колективному зверненні батьків дітей з інвалідністю «Про психологічний клімат у відділенні денного догляду» вх. №101/94/109 від 30.05.2024 щодо неналежного виконання нею службових обов'язків, перевищення повноважень, заподіяння такими діями чи бездіяльністю шкоди здоров'ю і емоційному стану відвідувачів та фахівців Відділення. Зазначене звернення стало лише формальним приводом для початку службового розслідування, оскільки в ньому не сказано, коли і в якій формі ОСОБА_2 порушила свої обов'язки. У ньому батьки висловлюють занепокоєння тим, що деякі співробітниці Відділення нібито бажають звільнитися з Центру, однак детально не розкрито, у чому полягає її вина. Колективне звернення батьків не містить посилань на скарги працівниць, покази свідків, аудіо/відео записи чи інші докази вчинення позивачем порушень. Насамкінець у зверненні відсутнє прохання провести службове розслідування чи притягти ОСОБА_2 до відповідальності. Позивач вважає, що на час видання Наказу № 11-з були відсутні підстави, передбачені пунктом 1 Порядку № 950 для проведення службового розслідування, а тому даний наказ є незаконним та підлягає скасуванню. Наказом № 28-к їй було оголошено догану за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов'язків. Підставою його винесення зазначено вже згаданий Акт про результати проведення службового розслідування, а також Пояснювальну записку від 04.07.2024. Разом з тим у тексті Наказу № 28-к не зазначено, коли стався проступок і у порушенні яких саме обов'язків (пунктів Посадової інструкції) це виразилося. Це не узгоджується з вимогами трудового законодавства та принципом правової визначеності. Згідно з Наказом № 28-к, його винесено у зв'язку з порушенням трудової та неналежним виконанням посадових обов'язків, а саме перевищення своїх повноважень, заподіяння такими діями чи бездіяльністю шкоди здоров'ю і емоційному стану відвідувачів та фахівців Відділення, неодноразові скарги батьків та фахівців відділення. Тобто з цієї фрази незрозуміло, що саме було допущено ОСОБА_2 - дію чи бездіяльність. Позивач заперечує факт вчинення стверджуваних у Наказі № 28-к порушень, а долучений до нього Акт про результати проведення службового розслідування не є належним доказом. На підставі вищенаведеного просила визнати незаконним і скасувати винесений відповідачем Наказ «Про проведення службового розслідування» від 05.06.2024 № 11-з. Визнати незаконним і скасувати винесений відповідачем Наказ «Про оголошення догани ОСОБА_2 » від 09.07.2024 № 28-к.
Ухвалою суду від 02.10.2024 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
22.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначають, що ОСОБА_2 прийнята на посаду завідуючої відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва (надалі потексту - Відділення) в січні 2022 року. Зазначене Відділення забезпечує надання послуги денного догляду для дітей з інвалідністю з 3 до 18 років, має дві групи - молодшу і старшу. Всі діти мають складні інтелектуальні порушення - аутизм, синдром ОСОБА_3 , ДЦП, тощо. 28.05.2024 були організовані та проведені батьківські збори щодо підведення підсумків роботи відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування). Під час проведення зборів у батьків стало одним із питань звільнення трьох фахівців даного Відділення (логопеда, психолога і вихователя молодшої групи). Тому батьки виявили бажання запросити кожного фахівця окремо для з'ясування причин звільнення. На ім'я директора Центру теж неодноразово надходили доповідні записки від цих фахівців даного Відділення щодо упередженого ставлення до них з боку завідувача відділення ОСОБА_2 та безпідставних зауважень, претензій до їх роботи, а також напруженої та некомфортної атмосфери, яка панує в колективі та негативно впливає на роботу Відділення та надання якісних послуг дітям з інвалідністю, які є відвідувачами цього відділення. Вислухавши фахівців Відділення та поспілкувавшись із завідувачем Відділення батьки прийшли до висновку, що саме некомпетентність та некоректна поведінка ОСОБА_2 , є причиною таких негативних явищ у відділенні. Після батьківських зборів 30.05.2024 батьки дітей з інвалідністю, які є відвідувачами даного Відділення, звернулися до директора Центру комплексної реабілітації з письмовим зверненням, в якому просили змінити завідувача даного відділення ОСОБА_2 , тому що вважають, що саме своєю некоректною, непрофесійною поведінкою вона принижує честь та гідність фахівців відділення, створюючи складну психологічну атмосферу у відділенні. В зв'язку з вищесказаним директором Центру було видано Наказ про службове розслідування від 05.06.2024 № 11-з. Ознайомившись з Наказом від 05.06.2024 № 11-з ОСОБА_2 , продовжувала залишатися на своєму робочому місці до кінця робочого дня. 06.06.2024 о 08:56 через додаток Вайбер повідомила директора Ценру комплексної реабілітації про відкриття листа непрацездатності. ОСОБА_2 на роботі була відсутня з 06.06.2024, відповідно до даних (ЛН №12579429-2023522830-1 дата відкриття 07.06.2024, дата закриття 11.06.2024; ЛН №12579429-2023583670-1 дата відкриття 12.06.2024, дата закриття 14.06.2024; ЛН №12579429-2023667255-1 дата відкриття 15.06.2024, дата закриття 19.06.2024; ЛН №12579429-2023758189-1 дата відкриття 20.06.2024, дата закриття 24.06.2024); ЛН №12748195-2023839278-1 дата відкриття 24.06.2024, дата закриття 28.06.2024.
09.07.2024 за результатом службового розслідування був складений Акт про результати службового розслідування стосовно невиконання або неналежного виконання службових обов'язків завідувача відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) ОСОБА_2 , та виданий Наказ № 28-к «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».
ОСОБА_2 не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, вона не подавала декларації про майновий стан, отже, посилання на Постанову № 950 є некоректним та не має братись судом до уваги. Щодо відсутності підписів всіх членів Комісії з проведення службового розслідування в Акті про результати службового розслідування від 09.07.2024 зазначаємо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 09.07.2024 були у відпустці. Отже, представник відповідача вважає, що в даній справі відсутній предмет спору щодо позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про призначення службового розслідування, і в цій частині провадження підлягає закриттю. Актом службового розслідування встановлені наступні факти неналежного виконання посадових обов'язків завідуючої Відділення денного догляду: заборона використовувати обладнання відділення, скасуванні корекційно-розвиткових групових занять, які проводились по п'ятницях, використовувати методи арт-терапії: «Пісочну терапію», «Музичну терапію» - порушення п. 2.8 посадової інструкції, щодо не підтримки ініціатив щодо вдосконалення роботи з дітьми, не заохочення творчих пошуків колективу відділення; втручання під час проведення занять з дітьми на підвищених тонах із зауваженнями до фахівців. Ведеться обговорення заробітної плати ОСОБА_6 , зі всіма працівниками Відділення. Завідувач Відділення безпідставно звинувачує фахівців у некомпетентності, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , а також обговорюється із іншими працівниками Відділення сімейний стан та особисте життя фахівців ( ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ) - порушення п. 2.9 посадової інструкції «забезпечувати емоційний комфорт, захист дітей від будь-яких дій, які шкодять їх здоров'ю, а також від фізичного та психічного насильства». Зазначене невиконання посадових обов'язків є триваючим, тому вважаємо, що відповідачем дотримані строки притягнення позивача до відповідальності. У зв'язку з викладеним, представник відповідача вважає факти, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, непідтвердженими, факт неналежного виконання посадових обов'язків завідуючої відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва доведеним, а Наказ № 28-к «Про оголошення догани ОСОБА_2 » законним.
22.10.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про виклик свідків.
23.10.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про виклик свідків.
Ухвалою суду від 30.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив відповідача до матеріалів справи, відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Ухвалою суду від 30.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, частково задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків, відповідно до ст. ст. 90-91 ЦПК України.
18.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому вказує, що у відзиві жодним чином не доведено, що у відповідача існували достатні й об'єктивні підстави для ініціювання стосовно неї службового розслідування, адже не існувало фактів вчинення нею правопорушень. Також не вказано коли саме сталися стверджувальні правопорушення з її боку тому і неможливо визначити чи не спливли строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності, при цьому описані відповідачем факти свідчать про упереджене ставлення роботодавця до неї і намагання її дискредитувати. Єдиним норимативно-правовим актом, який регламентує проведення службових розслідувань є Порядок проведення службового розслідування, що затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 № 950. Вважає, що він поширюється на спірні правовідносини і його положення мають бути враховані. Просила задоволньити позов в повному обсязі.
21.11.2024 від представника відповідача надійшли заперечення. Вважає, що в даній справі відсутній предмет спору щодо позовних вимог про визнання незаконними і скасування наказів про призначення службового розслідування та притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Просила припинити провадження по справі в частині розгляду позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про призначення службового розслідування від 05.06.2024 № 11-з та відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу «Про оголошення догани ОСОБА_2 » від 09.07.2024.
Ухвалою суду від 21.11.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відповідь на відзив до матеріалів справи, відповідно до ст. 179 ЦПК України.
Ухвалою суду від 21.11.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено заперечення до матеріалів справи, відповідно до ст. 180 ЦПК України.
У судовому засіданні 21.11.2024 представник позивача ОСОБА_1 виступив зі вступною промовою, вважає, що підстав винесення наказу про призначення службового розслідування та винесення догани немає. Роботодавцем не було з'ясовано причини, які викликали такі дії. Серед членів комісії були люди у яких був конфлікт інтересів з позивачем, вважає, що наказ підлягає скасуванню через порущення дотримання процедури. У наказі про оголошення догани також були порушення трудового законодавства. З цього наказу неможливо з'ясувати об'єктивну сторону проступку. Просив задовольнити позов в повному обсязі, скасувати вказані накази.
У судовому засіданні 21.11.2024 позивач ОСОБА_2 виступила зі вступною промовою, повідомила, що має більше 40 років педагогічного стажу та більше 15 років працює з дітками інвалідами, з батьками діток має чудові стосунки, любить свою роботу. Після того як прийшла директор ОСОБА_8 почали звільнятися завідувачі.
У судовому засіданні 21.11.2024 представник відповідача ОСОБА_8 виступила зі вступною промовою, повідомила, що у 2023 році її було призначено на посаду заступника директора. В той рік звільнилося 2 няні, вчитель логопед, психолог, оскільки не хотіли правцювати з ОСОБА_2 . Неодноразово викликали ОСОБА_2 на бесіди щоб вона навела порядок. Провели батьківські збори разом з викладачами, батьки були обурені тим, написали звернення, на піставі цього звернення було розпочато службове розслідування.
У судовому засіданні 21.11.2024 представник відповідача ОСОБА_9 виступив зі вступною промовою, вказав, що строки притягнення ОСОБА_2 не пропущені, вважає, що процедура була дотримана.
У судовому засіданні 28.11.2024 допитано свідка ОСОБА_6 , яка працює в Центрі на посаді логопеда, повідомила, що за рік в Центрі були неприємні речі. У ОСОБА_2 були конфлікти з іншими фахівцями. Два рази писала заяву на звільнення через тиск від ОСОБА_2 , моральне відношення було жахливе, вважає себе потерпілою від дій ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 28.11.2024 допитано свідка ОСОБА_4 , яка працює в Центрі на посаді практичний психолог, повідомила, що з ОСОБА_2 важко працювати, з її боку спостерігалися не етичні дії, такі як обговорення особистого життя, перехід на особистості, образи. ОСОБА_2 отримала догану за невиконання своїх посадових обов'язків.
У судовому засіданні 22.01.2025 допитано свідка ОСОБА_10 , яка працює на посаді заступника директора Центру, повідомила, що на ОСОБА_2 почали заходити скарги від батьків та працівників, скаржилися на те що з нею неможливо працювати, вона створює важку атмосферу, постійне прискіпливе ставлення до фахівців, перехід на особисті проблеми. У травні були батьківські збори на обговоренні були питання, що звільняються кваліфіковані фахівці та стало відомо, що вони звільняються через ОСОБА_2 . У травні 2024 року до ОСОБА_8 надійшло колективне звернення від батьків з проханням замінити завідувача відділення. У червні 2024 року ознайомили ОСОБА_2 з наказом про службове розслідування, вона почала кричати та агресувати.
У судовому засіданні 22.01.2025 допитано свідка ОСОБА_11 , який працює в Центрі на посаді практичного психолога, повідомив, що намагався зменшити конфлікти ОСОБА_2 з іншими фахівцями. Фахівці плаками та хотіли звільнитися через тиск ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 19.02.2025 допитано свідка ОСОБА_12 , повідомила, що ОСОБА_2 постіно жалілася на зробітну плату, пліткувала, підвищувала голос на персонал, через ОСОБА_2 звільнилася вчитель.
У судовому засіданні 19.02.2025 допитано свідка ОСОБА_13 , повідомила, що у роботі з ОСОБА_2 педагоги постійно в сльозах, вона проводить моббінг, кричить на дітей та педагогів.
У судовому засіданні 28.04.2025 та 26.05.2025 допитано свідка ОСОБА_14 , повідомила, коли ОСОБА_2 працювала звільнялися фахівці, проявляє неповагу до дітей, писала багато скарг на ОСОБА_2 .
У судових дебатах 30.05.2025 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.
У судових дебатах 30.05.2025 представники відповдіача просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що в позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з січня 2022 року, перебуває на посаді завідувача Відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю у Центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва.
Директором Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва Матвєйкіною Л. В. видано наказ «Про проведення службового розслідування» від 05.06.2024 № 11-з (а. с. 26-27).
09.07.2024 комісією з проведення службового розслідування видано Акт про результати проведення службового розслідування стосовно невиконання або неналежного виконання службових обов'язків завідувача відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) ОСОБА_2 .
Згідно висновку комісії: звернення від батьків дітей з інвалідністю, що мешкають у Дарницькому районі міста Києва та відвідують відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денний догляд) Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва № 101/94/109 від 30.05.2024 щодо неналежного виконання завідуючої відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) ОСОБА_2 службових обов'язків, перевищення своїх повноважень є обгрунтованими. Факти викладені в скаргах знайшли своє підтвердежння. З метою належного функціонування відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денний догляд) Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва та неприпустимості допущення випадків порушень чинного законодавства України, з метою виконання норм і положень, визначених Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, Конвенції ООН про права дітей, з законами України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про соціальні послуги», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Рекомендувати директору ОСОБА_8 за порушення вимог посадової інструкції п. 2.9 незабезпечення емоційного комфорту та захисту дітей від будь-яких дій, які шкодять їх здоров'ю фізичному та психічному стану, п. 2.8 не підтримку ініціативи щодо вдосконалення фахівцями роботи з дітьми, не заохочення творчих пошуків фахівцями відділення винести догану завідувачці відділеня психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денний догляд) Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва ОСОБА_2 (а. с. 21-24).
Директором Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва Матвєйкіною Л. В. видано наказ «Про оголошення догани ОСОБА_2 » від 09.07.2024 № 28-к (а. с. 25).
Підставою наказу зазначено: акт службового розслідування від 09.07.2024, пояснювальна записка ОСОБА_2 від 04.07.2024.
Згідно Посадової інструкції завідувача відділеня психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денний догляд) Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва, завдання та обов'язки розліл ІІ п. 2.8 підтримувати ініціативу щодо вдосконалення роботи з дітьми, заохочувати творчі пошуки колективу відділення, п. 2.9 забезпечувати емоційний комфорт, захист дітей від будь-яких дій, які шкодять їх здоров'ю, а також від фізичного та психічого насильства.
Відповідно до Порядку про проведення службового розглідування затвердежного Постановою Кабінету Мінвстрів України від 13.06.2000 № 950 (далі по тексту - Порядк) може бути проведено службове розслідування в разі: невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства.
Відповідно до п. 13 Порядку Акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом.
Як вбачається з копії акту про результати проведення службового розслідування стосовно невиконання або неналежного виконання службових обов'язків завідувача відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) ОСОБА_2 від 09.07.2024 розслідування проводилося лише трьома членами комісії із п'яти, які зазначені в наказі № 11-з про проведення службового розслідування.
Причини відсутності інших членів комісії у акті від 09.07.2024 не зазначено.
У акті про результати проведення службового розслідування стосовно невиконання або неналежного виконання службових обов'язків завідувача відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) ОСОБА_2 від 09.07.2024 зазначено, що було надано пояснення завідчувача відділення психолого-педагогічної реабілітації дітей з інвалідністю (денне перебування) Центру комплексної реалібітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва щодо звернення батьків від 04.07.2024, проте, усупереч пункту 12 Порядку у Акті про результати проведення службового розслідування не вказано обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення.
Згідно із статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Догана - це захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, які спричиняють для порушника певні негативні наслідки.
Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов'язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.
Притягувати працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця. Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до працівників у випадку порушення ними трудової дисципліни, зазначено у статті 147 КЗпП. Таким заходом може бути або догана, або звільнення.
Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Крім цього, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, керівництво повинно навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.
Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.
Таким чином, керівник підприємства має право застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку. Тобто, не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності вини особи, яка порушила трудові обов'язки, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
22 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/9493/17 зробив наступні висновки. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлено вину як одну із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівника не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
За результатами розгляду справи суд доходить висновку про те, що оскаржувані накази не містять сукупності умов, що зазначив Верховний Суд у своїй постанові.
Оголошення ОСОБА_2 догани без встановлення її вини та наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов'язків, без наведення суті порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов'язків, суперечить вимогам статті 147 КЗпП України.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Працівник, незалежно від того, укладено з ним строковий чи безстроковий трудовий договір, а також від того, є він основним працівником чи сумісником, зобов'язаний виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням з внутрішньому трудовому розпорядкові (ст. 21 КЗпП), працювати сумлінно і чесно, вчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника (ст. 139 КЗпП). Порушення працівником трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов'язків є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, і додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника.
Дисциплінарне стягнення буде правомірним, якщо порушення стосується пише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.
Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що спірний наказ про оголошення догани ОСОБА_2 не містить чіткого формулювання суті і обставин проступків допущених позивачем, у тому числі коли вони мали місце, достатніх даних про конкретні винні дії позивача щодо порушення посадових обов'язків, які б могли бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани. У спірному наказі не вказано час, день і за яких обставин позивач вчинила проступок і який саме проступок вчинила позивач.
Саме роботодавець мав у прийнятому рішенні викласти обставини проступків та дані про конкретні винні діяння позивача (час, місце, спосіб, дія чи бездіяльність).
За відсутності деталізації обставин, які позивачу ставляться у провину, суд позбавлений можливості оцінити наявність порушень посадових обов'язків, які є складовими трудової функції працівника, перевірити дотримання роботодавцем строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених статтею 148 КЗпП України.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 94 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, передбачені законом, в тому числі надати докази.
Водночас відповідачем доводи позивача з приводу незаконності наказів від 05.06.2024 № 11-з та від 09.07.2024 № 28-К не спростовані. Відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, невиконання чи неналежне виконання працівником посадових обов'язків.
Інші наведені відповідачем доводи в обґрунтування своєї позиції та показання свідків не спростовують наведених висновків суду.
Отже, вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів 05.06.2024 № 11-з та від 09.07.2024 № 28-К є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 138-140, 147, 149, 150, 232, 233 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва про визнання незаконним і скасування наказів про призначення службового розслідування та про оголошення догани - задовольнити.
Визнати незаконним і скасувати наказ Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва № 11-з від 05.06.2024 «Про проведення службового розслідування».
Визнати незаконним і скасувати наказ Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва № 28-к від 09.07.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».
Стягнути з Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва на користь ОСОБА_2 2 422 грн 40 коп судового збору.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Дарницького району міста Києва ", ЄДРПОУ 41065703, адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 156.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: