Справа №752/1413/25
Провадження №2/752/3660/25
17 липня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент»» (далі - ТОВ «ФК «Процент») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07.01.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачем було укладено договір № 4790-2319-2 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 07.01.2025 становить 50625 грн., яка складається з 5000 грн. - заборгованість за кредитом, 45625 грн. - заборгованість за відсотками.
Просив стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість, судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
22.01.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
За останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
07.01.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено договір №4790-2319-2 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» з використанням одноразового ідентифікатора 496700.
Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн., строком на 365 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожний день.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
07.01.2024 ТОВ «ФК «Процент» здійснило перерахування 5000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування коштів за договором №4790-2319-2 від 07.01.2024.
Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 11.02.2025 на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 .
Згідно з виписки по картці № НОМЕР_2 , наданої АТ «Ощадбанк», 07.01.2024 було зараховано 5000 грн.
Згідно з розрахунку, зробленого позивачем, відповідач станом на 07.01.2025 має заборгованість за договором №4790-2319-2 від 07.01.2024 в сумі 50625 грн., яка складається з 5000 грн. - заборгованість за кредитом, 45625 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ФК «Процент» надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.
Однак станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто. Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, який зроблений з урахуванням умов укладеного між сторонами кредитного договору.
З урахуванням наданих доказів, суд вважає можливим стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07.01.2024 №4790-2319-2 в сумі 50625 грн., яка складається з 5000 грн. - заборгованість за кредитом, 45625 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн., у зв'язку з документальним підтвердженням їх понесення.
Загалом сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 12422,40 грн. (10000 грн. + 2422,40 грн.= 12422,40 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 4790-2319-2 від 07.01.2024 у сумі 50625 (п'ятдесят тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., яка складається з 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 45625 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками та судові витрати в розмірі 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, код ЄДРПОУ 41466388.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Рішення складене 17.07.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова