Справа №752/9303/25
Провадження №2/752/5961/25
16 липня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування,-
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування.
03.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
11.07.2025 відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок стосовно надання послуг з централізованого опалення за період 2017-2025 за фактично поставлене тепло та відхилення від нормативних, температурних показників в приміщенні з урахуванням коефіцієнтів для наріжних кімнат першого поверху та здійсненої оплати за послуги відповідно в кв. АДРЕСА_1 ; стягнути з на його користь моральну шкоду у розмірі 40149,15 грн.
Просив поновити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви з огляду на те, що він перебував на лікуванні з 13.06.2025.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
08.05.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
12.06.2025 ОСОБА_2 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.05.2025 та копію позовної заяви з додатками.
03.07.2025 засобами поштового зв'язку відповідач направив до суду відзив на позовну заяву.
11.07.2025 засобами поштового зв'язку відповідач направив до суду зустрічну позовну заяву.
В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову, зазначив, що у зв'язку з погіршення стану здоров'я, він перебуває на стаціонарному лікуванні, що унеможливило своєчасну підготовку та подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви.
Згідно з копією довідки Центральної поліклініки МВС України від 26.06.2025 ОСОБА_2 знаходиться на лікуванні у невропатолога на денному стаціонарі з 13.06.2025.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.1-2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 6, 7, 8 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд оцінюючи доводи, якими відповідач обґрунтовує поважність причин пропуску строку, визначеного судом та законом для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову, відзначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку для подання зустрічного позову можуть вважатися ті обставини, які об'єктивно перешкоджали відповідачу своєчасно подати позов, і які він не міг подолати.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від відповідача унеможливила звернення до суду з зустрічним позовом.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із зустрічною позовною заявою, а суд має дослідити поважність причини пропуску такого строку.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із відзивом на позовну заяву та зустрічною позовною заявою має стосуватися періоду від моменту початку обліку строку і до подання відповідних процесуальних документів. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для відповідача до моменту звернення до суду.
Ще з 30.04.2025 відповідач був обізнаний про те, що до суду надійшов позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості за спожиті послуги.
12.06.2025 відповідач отримав позовну заяву з додатками, відтак в період з 13.06.2025 по 30.06.2025 він мав право подати відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву.
03.07.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву.
11.07.2025 відповідач подав зустрічний позов.
Зазначені обставини підтверджуються даними поштових відправлень.
На підтвердження поважності причин пропуску строку відповідач надав копію довідки Центральної поліклініки МВС України від 26.06.2025 №1, згідно з якою він знаходиться на лікуванні у невропатолога на денному стаціонарі з 13.06.2025.
Суд зауважує, що з медичної довідки неможливо встановити тривалість періоду лікування відповідача на денному стаціонарі поліклініки. Крім того, зазначене лікування не було стаціонарним, тобто відповідач постійно не знаходився в лікувальному закладі, що могло об'єктивно унеможливлювало вчинення ним процесуальних дій у встановлений законом строк. Лікування на денному стаціонарі передбачає перебування пацієнта в лікувальному закладі, в цьому випадку в поліклініці, лише впродовж декількох годин. Таким чином, перебування на лікуванні в денному стаціонарі, на думку суду, не є тією обставиною, яка дійсно об'єктивно унеможливила відповідачу вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк.
Крім того, суд зауважує, що відповідач подав відзив 03.07.2025, а зустрічний позов лише 11.07.2025, проте ґрунтовних доводів щодо неможливості подати зустрічний позов одночасно з відзивом на позовну заяву взагалі не надано, як і доказів на підтвердження цих доводів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову, оскільки відповідач не довів існування поважності причин його пропуску.
Відмова в поновлені строку має наслідком повернення відповідачу зустрічного позову та залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 19, 31,120-127, 175, 177, 187, 193, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та зустрічної позовної заяви залишити без задоволення.
Відзив ОСОБА_2 на позовну заяву залишити без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов'язання здійснити перерахунок стосовно надання послуг з централізованого опалення за період 2017 - 2025 за фактично поставлене тепло та відхилення від нормативних, температурних показників в приміщенні з урахуванням коефіцієнтів для наріжних кімнат першого поверху та здійсненої оплати за послуги відповідно в кв. АДРЕСА_1 та стягнення моральної шкоди у розмірі 40149, 15 грн. повернути відповідачу.
Роз'яснити відповідачу, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, він може звернутися до суду для самостійного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено 16.07.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова